Рішення

від 31.05.2012 по справі 5011-68/4860-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/4860-2012 31.05.12

За позовом Будівельного управління Державного управління справами в особі Автомобільного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийархбуд-24" про стягнення заборгованості. Суддя Ониськів О.М. Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Будівельне управління Державного управління справами в особі Автомобільного господарства звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийархбуд-24" про стягнення заборгованості за договором № 5/01 про надання послуг від 05.01.2010 у розмірі 60.278,03 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг відповідач не виконав своє зобов'язання з оплати виконаних позивачем послуг, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути спірну заборгованість у судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/4860-2012 та призначено до розгляду на 07.05.2012.

У судове засідання, призначене на 07.05.2012, представники сторін не з'явилися.

Ухвалою суду від 17.05.2012 розгляд справи було відкладено на 28.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

Ухвалою суду від 28.05.2012 розгляд справи було відкладено на 31.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

У судове засідання 31.05.2012 представники сторін не з'явилися.

Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.03.2012 № 232710, який надано позивачем, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийархбуд-24" є вул. Костянтинівська, 11/13 в м. Києві, 04071.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду від 18.04.2012 було надіслано на адресу відповідача ( 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 11/13 ), яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за зазначеною адресою не проживає.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 04071, м. Київ, вул. вул. Костянтинівська, 11/13 , за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 18.04.2012, та ухвали про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду та про час і місце його проведення.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.05.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Будівельним управлінням Державного управління справами в особі Автомобільного господарства (далі -позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кийархбуд-24" (далі -відповідач, замовник) 05.01.2010 було укладено договір про надання послуг № 5/01 (далі - Договір), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надати послуги будівельними машинами, механізмами та автотранспортом на об'єктах замовника, а замовник зобов'язався сплатити одержані послуги.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість Договору дорівнює сумі рахунків-фактур та актів виконаних робіт.

Замовник здійснює оплату за Договором шляхом перерахування визначеної Договором суми в національній валюті України на розрахунковий рахунок, визначений в Договорі, або на інший рахунок виконавця, визначений ним в рахунку-фактурі, надісланому замовником (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за належним чином надані послуги проводяться протягом 5 банківських днів після одержання замовником від виконавця оригіналу рахунку-фактури, акту про надання зазначених послуг, який замовник повинен підписати і передати виконавцю протягом 5 робочих днів, в іншому випадку такий акт вважається підписаним і підлягає оплаті.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний не пізніше як за 2 робочі дні надавати виконавцю письмові заявки на необхідні машини та механізми із зазначенням обсягу та строку їх експлуатації на будівельних об'єктах.

На виконання умов Договору виконавцем надано замовникові послуги будівельними машинами відповідно до заявок останнього на загальну суму 154.331,31 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків підписаним повноважними представниками сторін та актами виконаних робіт, а саме:

- акт виконаних робіт № 563 від 31.12.2009 на суму 20.205,87 грн.;

- акт виконаних робіт № 605 від 31.12.2009 на суму 1.245,60 грн.;

- акт виконаних робіт № 29 від 31.01.2010 на суму 5.872,80 грн.;

- акт виконаних робіт № 44 від 28.02.2010 на суму 25.391,85 грн.;

- акт виконаних робіт № 406 від 31.08.2010 на суму 5.664,50 грн.;

- акт виконаних робіт № 481 від 30.09.2010 на суму 12.300,97 грн.;

- акт виконаних робіт № 528 від 31.10.2010 на суму 23.116,32 грн.;

- акт виконаних робіт № 562 від 30.11.2010 на суму 36.768,82 грн.;

- акт виконаних робіт № 598 від 30.11.2010 на суму 7.440,84 грн.;

- акт виконаних робіт № 668 від 31.12.2010 на суму 16.323,74 грн.

та надано відповідачу відповідні рахунки-фактури необхідні для проведення розрахунків за надані послуги.

Відповідач зазначені акти виконаних робіт підписав без зауважень до якості та строків надання послуг, чим він підтвердив виконання позивачем умов договору в повному обсязі.

При досліджені наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт суд встановив, що вказані акти відповідають вимогам зазначеним в Листі Державного комітету статистики України, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/98 від 03.03.1998р. "Щодо заповнення форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт".

В Листі Державного комітету статистики України, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/98 від 03.03.1998р. "Щодо заповнення форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" вказано, що акт приймання виконаних підрядних робіт", форма N КБ-2в, (в подальшому - Акт) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт.

Позивач звертаючись з даним позовом до суду зазначив, що ним повністю та належним чином виконано зобов'язання за Договором та надано відповідачу передбачені заявками послуги та передбачений Договором пакет документів для здійснення відповідачем розрахунків, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання по оплаті зазначених в договорі послуг.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за належним чином надані послуги проводяться протягом 5 банківських днів після одержання замовником від виконавця оригіналу рахунку-фактури, акту про надання зазначених послуг, який замовник повинен підписати і передати виконавцю протягом 5 робочих днів, в іншому випадку такий акт вважається підписаним і підлягає оплаті.

Відповідач за надані позивачем послуги розрахувався лише частково на суму 94.053,28 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків підписаним повноважними представниками сторін та платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення № 26 від 25.01.2010 на суму 4.000,00 грн.;

- платіжне доручення № 52 від 03.02.2010 на суму 15.000,00 грн.;

- платіжне доручення № 111 від 17.02.2010 на суму 2.354,56 грн.;

- платіжне доручення № 125 від 25.02.2010 на суму 5.000,00 грн.;

- платіжне доручення № 344 від 18.08.2010 на суму 1.658,20 грн.;

- платіжне доручення № 363 від 30.08.2010 на суму 1.622,40 грн.;

- платіжне доручення № 371 від 01.09.2010 на суму 1.658,20 грн.;

- платіжне доручення № 384 від 03.09.2010 на суму 3.321,60 грн.;

- платіжне доручення № 408 від 21.09.2010 на суму 2.031,12 грн.;

- платіжне доручення № 415 від 28.09.2010 на суму 4.108,80 грн.;

- платіжне доручення № 455 від 22.10.2010 на суму 3.232,08 грн.;

- платіжне доручення № 470 від 26.10.2010 на суму 9.281,04 грн.;

- платіжне доручення № 502 від 08.11.2010 на суму 10.603,20 грн.;

- платіжне доручення № 524 від 18.11.2010 на суму 14.182,08 грн.;

- платіжне доручення № 556 від 29.11.2010 на суму 8.000,00 грн.;

- платіжне доручення № 576 від 09.12.2010 на суму 8.000,00 грн.

Відповідач за надані на його користь послуги розрахувався частково, що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок по рахунку позивача (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Отже, заборгованість відповідача на момент звернення позивача з даним позовом до суду становить 60.278,03 грн. (154.331,31 - 94.053,28) яку позивачу і просить стягнути у судовому порядку.

З метою досудового врегулювання спору 16.03.2012 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 16-4/10 від 16.03.2012 про сплату суми боргу у розмірі 60.278,03 грн., докази направлення якої, а саме опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек містяться в матеріалах справи.

Відповіді на зазначену вимогу відповідачем позивачу не надано.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору про надання послуг.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови Договору, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексу, інших актів законодавства і тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 60.278,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів належного виконання зобов'язань за договором щодо оплати робіт в повному обсязі відповідач не подав.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийархбуд-24" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 11/13 код ЄДРПОУ 32454358) на користь Будівельного управління Державного управління справами в особі Автомобільного господарства (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 97-А код ЄДРПОУ 26051578) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основної заборгованості у розмірі 60.278 (шістдесят тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2012.

Суддя Ониськів О.М.