Рішення

від 29.05.2012 по справі 5011-47/3323-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3323-2012 29.05.12

За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВР Інвест»

Про повернення земельної ділянки

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

Від прокуратури Рибалка І.В. -посвідчення № НОМЕР_1 від 20.07.2010;

від позивача Телицька В.А. -посвідчення № НОМЕР_2 від 23.12.2011;

від відповідача ОСОБА_3 -представник за довіреністю від 03.04.2012.

В судовому засіданні 29.05.2012 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом (з урахуванням повідомлення від 29.05.2012) до ТОВ «ТВР Інвест»(відповідача) про зобов'язання повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,1647 га, вартістю 2 481 533,67 грн., за кадастровим № 8000000000:69:092:0065, яка розташована в парку культури і відпочинку «Орлятко»(парк «Відрадний») по бул. Івана Лепсе, 9-в у Солом'янському районі міста Києва, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду та привівши її у придатний до використання стан.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/3323-2012, розгляд справи було призначено на 12.04.2012 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 розгляд справи було відкладено до 15.05.2012.

В судовому засіданні 15.05.2012 було оголошено перерву до 29.05.2012, про що повідомлено представників під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 29.05.2012 прокурор викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування поданого в інтересах держави позову прокурор наголошує на тому, що відповідач, всупереч п. 7.1, п. 8.4, п. 11.8 договору оренди від 26.09.2008 та статті 34 Закону України «Про оренду землі», після закінчення строку дії договору оренди від 26.09.2008 не повернув позивачу земельну ділянку за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065, обов'язок по її поверненню покладено саме на відповідача згідно вказаних пунктів договору та закону. Також, підстава, на якій відповідач після 26.09.2009 використовував земельну ділянку за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065 -відпала, адже постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 в справі № 16/504 -скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ «ТВР Інвест»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА про внесення змін до договору оренди від 26.09.2008 в частині встановлення строку його дії на 25 років -відмовлено. Наведені обставини, на думку прокурора, є підставами для задоволення позову.

Представник Київської міської радив судовому засіданні 29.05.2012 вимоги прокурора підтримав, просив суд задовольнити позов з вищенаведених прокурором підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2012 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач наголошував на тому, що на земельній ділянці площею 0,1647 га, вартістю 2 481 533,67 грн., за кадастровим № 8000000000:69:092:0065, яка розташована в парку культури і відпочинку «Орлятко»(парк «Відрадний») по бул. Івана Лепсе, 9-в у Солом'янському районі міста Києва, яку прокурор просить повернути позивачу, знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, а відтак у відповідача наявне переважне право у відповідності до ст. ст. 120 Земельного кодексу України на отримання в оренду вказаної земельної ділянки. Також, відповідач наголошував на тому, що жодних прав та інтересів позивача відповідач не порушує, навпаки, між відповідачем та структурним підрозділом позивача -Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 221 від 18.04.2012, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався перерахувати до міського бюджету пайовий внесок у сумі 1 160,00 тис. грн. у зв'язку з будівництвом оздоровчо -розважального комплексу з об'єктами громадського харчування з гостьовою стоянкою на вказаній земельній ділянці.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2008 між Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем -ТОВ «ТВР Інвест», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі -договір оренди від 26.09.2008), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 26.09.2008, про що зроблено запис № 72-6-00537, згідно умов якого Київська міська рада передає, а відповідач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п.1.1), договір укладено на 1 рік (п. 3.1).

Згідно п. 2.1 договору оренди від 26.09.2008, об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, розмір -1647 кв.м. (загальний розмір згідно з проектом відведення земельної ділянки, в т.ч. 507 кв.м. в межах прибережних захисних смуг), цільове призначення -для реконструкції існуючих нежилих приміщень під оздоровчо -розважальний комплекс з об'єктами громадського харчування, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065.

Відповідно до п. 6.1. договору оренди від 26.09.2008, земельна ділянка є переданою з моменту державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2.).

Відповідно до п. 7.1, п. 8.4, п. 11.8 договору оренди від 26.09.2008, після припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду і у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору.

Як зазначав прокурор у позові, і що не заперечувалось представником Київської міської ради, нормативна грошова оцінка земельної ділянки адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в» у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065, складає 2 481 533,67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 в справі № 16/504 було задоволено позов ТОВ «ТВР Інвест»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА, а саме: внесено зміни до договору оренди від 26.09.2008, вважаючи укладеною угоду (договір про внесення змін) до договору оренди земельної ділянки від 26.09.2008 № 72-6-00537 в редакції, яка підписана ТОВ «ТВР Інвест»з моменту набрання чинності судовим рішенням, зокрема пункт 3.1 договору викладено в редакції: «Договір укладено на 25 років», а також зобов'язано Головне управління земельних ресурсів КМДА зареєструвати угоду (договір про внесення змін) до договору оренди земельної ділянки від 26.09.2008 № 72-6-00537 у відповідній редакції.

В свою чергу, постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 в справі № 16/504 -скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ «ТВР Інвест»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА про внесення змін до договору оренди від 26.09.2008 в частині встановлення строку його дії на 25 років -відмовлено.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

28.05.2012 посадовою особою Головного управління земельних ресурсів КМДА було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065, за результатами якого було складено Акт обстеження земельної ділянки № 880/09 від 28.05.2012, відповідно до якого за результатами проведеного обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що документи на користування відсутні; рішенням Господарського суду міста Києва 17.07.2008 визнано укладеним між Київською міською радою та ТОВ «ТВР Інвест»договір оренди земельної ділянки площею 0,016 га у т.ч. 0,05 га в межах прибережних захисних смуг, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів за № 72-6-00537, і термін дії якого згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 продовжено н 25 років, про що укладено додаткову угоду від 15.10.2009. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 в справі № 16/504 -скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ «ТВР Інвест»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА про внесення змін до договору оренди від 26.09.2008 в частині строку дії договору -відмовлено, а на виконання припису прокуратури міста Києва від 28.04.2011 договір оренди від 26.09.2009 знято з реєстрації, як такий термін дії якого закінчився, а також знято з реєстрації і угоду про внесення змін.

Під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що земельна ділянка огороджена, на ній проводиться будівництво 4-поверхової споруди невідомого призначення, а також 2-поверхової споруди з написом кафе «Томас», на момент обстеження будівельні роботи не проводились, а проводились роботи з благоустрою території.

Також, відповідно до відповіді Головного управління Держкомзему у м.Києві від 02.02.2012 № 416, адресованого на запит прокуратури міста Києва, вказано, що документи на земельну ділянку, що передбачені ст. 126 Земельного кодексу України у відповідача відсутні, рішення Київською міською радою щодо передачі її в оренду -не приймалось.

В свою чергу, відповідачем для долучення до матеріалів справи надано:

- копію договору купівлі -продажу нежилих будинків від 29.03.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідно до якого ТОВ «ТВР Інвест»придбав нежилі будинки: під літ. «В»площею 146,16 кв.м.м, нежилий будинок літ. «Г, г, г1»площею 84,70 кв.м., і право власності якого на вказані нежилі будинки посвідчено реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності та об'єкти нерухомого майна № 038329;

- договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 221 від 18.04.2012, укладений між відповідачем та структурним підрозділом позивача -Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався перерахувати до міського бюджету пайовий внесок у сумі 1 160,00 тис. грн. у зв'язку з будівництвом оздоровчо - розважального комплексу з об'єктами громадського харчування з гостьовою стоянкою по бул. І.Лепсе, 9-в в Солом'янському районі міста Києва;

- витяг з бази даних Державного земельного кадастру станом на 15.05.2012, відповідно до якого земельна ділянка за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065 віднесена до ділянок, які знаходяться на стадії розробки оформлення прав, зокрема за ТОВ «ТВР Інвест»має наміри щодо викупу.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно визначив Київську міську раду в якості органу, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності звертається із відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з вимогами статті 34 Закону України "Про оренду землі»в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Ч. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 26.09.2008, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 26.09.2008 за № 72-6-00537, було надано в оренду земельну ділянку за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065, строком на 1(один) рік, тобто до 26.09.2008.

Також, судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору оренди від 26.09.2008, встановленого у п. 3.1, тобто після 26.09.2009, орендована відповідачем земельна ділянка за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065 повернута орендодавцю, тобто Київській міській раді, - не була, доказів того, що зазначений договір оренди від 26.09.2008 було продовжено у встановленому законом порядку -суду станом на момент вирішення спору не надано, як не надано доказів того, що орган, уповноважений на розпорядження землями територіальної громади міста Києва -Київська міська рада в порядку ст. ст. 9, 116 Земельного кодексу України приймала рішення про продовження терміну дії договору оренди від 26.09.2008.

Також, суд враховує і те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 в справі № 16/504 -скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ «ТВР Інвест»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА про внесення змін до договору оренди від 26.09.2008 в частині встановлення строку його дії на 25 років - відмовлено, відтак, підстава, на якій відповідач після 26.09.2009 використовував земельну ділянку за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065 -відпала, що згідно статті 1212 Цивільного кодексу України встановлює для відповідача обов'язок повернути Київській міській раді вказану земельну ділянку.

Посилання відповідача на те, що оскільки на земельній ділянці площею 0,1647 га, вартістю 2 481 533,67 грн., за кадастровим № 8000000000:69:092:0065, яка розташована в парку культури і відпочинку «Орлятко»(парк «Відрадний») по бул. Івана Лепсе, 9-в у Солом'янському районі міста Києва, яку прокурор просить повернути позивачу, знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, а відтак у відповідача наявне переважне право у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України на отримання в оренду вказаної земельної ділянки, що унеможливлює її повернення позивачу -судом відхиляється як необґрунтоване та безпідставне з огляду на нижченаведене.

Ч. 1 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, закінчення строку дії договору оренди від 26.09.2008 згідно п. 7.1, п. 8.4, п. 11.8 договору оренди від 26.09.2008 та статті 34 Закону України «Про оренду землі»встановлює обов'язок відповідача повернути об'єкт оренди орендодавцю, тобто Київській міській раді, а набуття відповідачем у власність нерухомості, розташованої на вказаній земельній ділянці -є підставою для відповідного оформлення переходу до відповідача прав на вказану вище земельну ділянку у встановленому законом порядку, адже стаття 120 Земельного кодексу України лише встановлює перехід права власності на земельну ділянку, на якій розташоване майно юридичної особи, а відповідне право повинно бути реалізоване у визначеному законом порядку, адже наявність нерухомості на спірній земельній ділянці не скасовує і не припиняє зобов'язання відповідача згідно наведених вище умов договору та норми закону, повернути об'єкт оренди, який станом на момент вирішення спору належить до земель комунальної власності міста Києва, і на праві власності за відповідачем у встановленому законом порядку не зареєстрований, про що зокрема свідчить і витяг з бази даних Державного земельного кадастру станом на 15.05.2012.

Також, відповідач у відзиві наголошував на тому, що жодних прав та інтересів позивача відповідач не порушує, адже між ним та структурним підрозділом позивача -Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 221 від 18.04.2012, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався перерахувати до міського бюджету пайовий внесок у сумі 1 160,00 тис. грн. у зв'язку з будівництвом оздоровчо -розважального комплексу з об'єктами громадського харчування з гостьовою стоянкою на земельній ділянці за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва. Вказане твердження судом відхиляється, адже ні умовами договору оренди від 26.09.2008, ні умовами чинного земельного законодавства не передбачено, що укладення відповідних договорів пайової участі звільняє відповідача від обов'язку орендаря повернути предмет оренди після закінчення строку договору оренди, не встановлено відповідних умов ні договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 221 від 18.04.2012, ні договором оренди від 26.09.2008.

Отже, відповідач, всупереч п. 7.1, п. 8.4, п. 11.8 договору оренди від 26.09.2008 та статті 34 Закону України «Про оренду землі», після закінчення строку дії договору оренди від 26.09.2008 не повернув позивачу земельну ділянку за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065, обов'язок по її поверненню покладено саме на відповідача згідно вказаних пунктів договору та закону, враховуючи те, що підстава, на якій відповідач після 26.09.2009 використовував земельну ділянку за адресою: бул. Івана Лепсе, 9 «в»у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер -8 000 000 000:69:092:0065 -відпала, адже постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2010, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 в справі № 16/504 -скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові ТОВ «ТВР Інвест»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів КМДА про внесення змін до договору оренди від 26.09.2008 в частині встановлення строку його дії на 25 років -відмовлено, належних доказів повернення відповідачем позивачу земельної ділянки суду станом на момент вирішення спору не надано, а відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,1647 га, вартістю 2 481 533,67 грн., за кадастровим № 8000000000:69:092:0065, яка розташована в парку культури і відпочинку «Орлятко»(парк «Відрадний») по бул. Івана Лепсе, 9-в у Солом'янському районі міста Києва, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду та привівши її у придатний до використання стан, -є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також прокурором у справі подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії зі спірною земельною ділянкою, в т.ч. укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будівельні роботи.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані прокурором у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що прокурором окрім самого клопотання про забезпечення позову, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих прокурором матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому заявлене прокурором у справі клопотання про забезпечення позову не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВР Інвест»(код ЄДРПОУ 35008223, місцезнаходження: 03058 м. Київ, вул. Вадима Гетьмана,22 -Б) повернути Київській міській раді (код ЄДРПОУ 22883141; місцезнаходження: 01044 м.Київ, вул.. Хрещатик, 36) земельну ділянку площею 0,1647 га, вартістю 2 481 533,67 грн., за кадастровим № 8000000000:69:092:0065, яка розташована в парку культури і відпочинку «Орлятко»(парк «Відрадний») по бул. Івана Лепсе, 9-в у Солом'янському районі міста Києва, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду та привівши її у придатний до використання стан.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВР Інвест»(код ЄДРПОУ 35008223, місцезнаходження: 03058 м. Київ, вул. Вадима Гетьмана,22 -Б) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 грн.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -05.06.2012