Рішення

від 05.06.2012 по справі 30/5014/1057/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 30/5014/1057/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Лайн-Плюс" , м. Луганськ

про стягнення 16 570 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 21.09.1999;

від відповідача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВУМВС України в Луганській області 25.03.2000, протокол № 36827862

від10.02.2011.

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за надані автотранспортні послуги у сумі 16 570 грн. 00 коп. за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3 від 10.12.2009.

Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.05.2012 не прибув, 14.05.2012 надав суду пояснення та визнав суму боргу за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3 від 10.12.2009 у сумі 16 570 грн. 00 коп., посилаючись на акт взаємних розрахунків від 15.10.2010, та повідомив про неможливість виконання свого зобов'язання за казаним договором, оскільки його підприємство припинило свою діяльність, поточні рахунки в банківських установах закриті, підприємство не виконує ніяку діяльність, штатні працівники відсутні.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 05.06.2012 лист, яким просить залучити до матеріалів справи надані до нього документи у тому числі статутні документи, надані документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Позивач надав у судовому засіданні 05.06.2012 клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить залучити до матеріалів справи документи у тому числі акт звірення взаємних розрахунків від 05.06.2012. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучається до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі- Перевізник»та відповідачем (далі- Замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 3 від 10.12.2009 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Перевізник надає послуги Замовнику з перевезення вантажу автотранспортом.

Замовник проводить оплату за автотранспорт за тарифами Перевізника (п.1.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний провести оплату транспортних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 6-ти календарних днів.

Позивач у позові зазначив, що ним свої зобов'язання за Договором виконані у повному обсязі надав відповідачу автотранспортні послуги для транспортування вантажів, що підтверджено актом здачі- приймання робіт ( надання послуг) № П-00000020 від 15.10.2010, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств та рахунком- фактура № П-00000018 від 15.10.2010 на суму 16570,00 грн., який отриманий відповідачем 15.10.2010 (а.с.7-8)

Відповідач, в порушення умов п.4.1 Договору, в строк до 21.10.2010 оплату за надані автотранспортні послуги не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані автотранспортні послуги складає 16570,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлені претензії від 27.10.2010 та від 23.02.2011, які відповідач отримав, але відповіді на претензії не надав, оплату за надані послуги не провів.

Відповідач не виконав умови Договору щодо оплати вартості отриманих транспортних послуг, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача за надані автотранспортні послуги у сумі 16 570 грн. 00 коп. за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3 від 10.12.2009. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 3 від 10.12.2009 та положення ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, ст. 193,216 Господарського кодексу України.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (далі- Перевізник»та відповідачем ( далі- Замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 3 від 10.12.2009, згідно якого Перевізник надає послуги Замовнику з перевезення вантажу автотранспортом ( п.1.1 Договору).

Замовник проводить оплату за автотранспорт за тарифами Перевізника (п.1.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний провести оплату транспортних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 6-ти календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зобов'язання за Договором виконані у повному обсязі, надав відповідачу автотранспортні послуги для транспортування вантажів, що підтверджено актом здачі- приймання робіт ( надання послуг) № П-00000020 від 15.10.2010, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств та рахунком- фактура № П-00000018 від 15.10.2010 на суму 16570,00 грн., який отриманий відповідачем 15.10.2010 (а.с.7-8)

Відповідач, в порушення умов п. 4.1 Договору, в строк до 21.10.2010 оплату за надані автотранспортні послуги не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані автотранспортні послуги складає 16570,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлені претензії від 27.10.2010 та від 23.02.2011, які відповідач отримав, але відповіді на претензії не надав, оплату за надані послуги не провів (а.с.9-10).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, але відповідач за надані автотранспортні послуги оплату повністю не провів в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані автотранспортні послуги у сумі 16570 грн. 00 коп. нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 05.06.2012, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень , скріплений печатками їх підприємств, тому підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

У судовому засіданні 05.06.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача .

Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" надміру перерахований квитанцією № 00060У від 28.04.2012 судовий збір у розмірі 43 грн. 50 коп. за подання позову слід повернути позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49,п.5 ст.78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Лайн-Плюс", кв. Єрьоменко, 7, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 36827862 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, заборгованість за надані автотранспортні послуги у сумі 16 570 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з Державного бюджету України надміру перерахований судовий збір у розмірі 43 грн. 50 коп. згідно квитанції № 00060У від 28.04.2012.

Підставою для повернення судового збору є дане рішення, засвідчена печаткою суду.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано - 08.06.2012 .

Суддя Г.М.Старкова