Рішення

від 05.06.2012 по справі 5015/1555/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5015/1555/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-ТЕК»(79026, м. Львів, вул. Лазаренка, 1; ідент. код 32712004)

до Відповідача: Приватного підприємства «Дельта Вест»(79022, м. Львів, вул. Грузинська, 30; ідент. код 30009300)

про стягнення заборгованості у сумі 535 030,00 грн.

Суддя О.Шпакович

Секретар М. Скіра

Представники:

Від Позивача: ОСОБА_2 -довіреність від 01.02.2012р. № 142; Грищук Д.Д. - директор ТзОВ «Компанія «ГазОйл-ТЕК»; ОСОБА_4 -довіреність від 01.02.2012 № 154;

Від Відповідача: ОСОБА_5 -довіреність від 01.06.2012 № 9; ОСОБА_6 -довіреність від 01.06.2012 № 7.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ГазОйл-ТЕК» заявлено позов до Приватного підприємства «Дельта Вест»з вимогою стягнення грошових коштів (507 030,00 грн.), - наданих Відповідачу (у період з 26.12.2007 до 28.04.2010) як позику, - згідно з умовами Договору № 01/2007-П від 25.12.2007р.

18.05.2012 Позивачем (на вимогу суду) надано Розрахунок спірної суми, відповідно до якого борг фактично складав 505 480,00 грн.

31.05.2012 Позивачем подано Заяву, у якій зазначено вимогу про збільшення суми боргу до 535 030,00 грн., а також -нову вимогу про стягнення з Відповідача штрафних санкцій у розмірі 20% річних від суми боргу, що складає 107 006,00 грн.

При цьому, підставою стягнення неустойки зазначено Рішення від 28.04.2011 загальних зборів засновників ПП «Дельта Вест»про нарахування штрафних санкцій.

Отже, Позивачем, після початку розгляду спору по суті (що відбувся у судовому засіданні 22.05.2012), фактично змінено і предмет позову (шляхом доповнення новою вимогою про стягнення неустойки) і підставу позову (первісна позовна вимога ґрунтувалась виключно на Договорі від 25.12.2007 про надання позики, нова вимога -на Рішенні зборів засновників від 28.04.2011), що є порушенням норми ч. 4 ст. 22 ГПКУ, відповідно до якої допускається лише зміна або предмету, або підстави позову, і, крім цього, така зміна можлива лише до початку розгляду спору по суті.

Отже, наявні підстави для відмови у задоволенні Заяви Позивача від 31.05.2012 у частині стосовно вимоги про стягнення штрафних санкцій у сумі 107 006,00 грн., і, тому, Заява підлягає розгляду виключно у частині збільшення розміру первинно заявленої вимоги (про стягнення суми боргу).

Представники Позивача підтримали заявлені вимоги повністю та надали (усно) пояснення по суті спору.

Представниками Відповідача надано (усно і письмово) пояснення по суті спору та зазначено про безпідставність позовної вимоги, так як, згідно з умовами Договору (примірник якого втрачено), строк повернення позики встановлено до 25.12.2012, а, тому, - у Відповідача ще не виник обов'язок з повернення спірних грошових коштів.

Крім цього, зазначено про недотримання Позивачем встановленого нормою ч. 1 ст. 1049 ЦКУ порядку заявлення вимоги про дострокове повернення коштів: Претензія (чи інша письмова вимога) -не надходила, а копію Претензії від 27.03.2012 отримано Відповідачем лише разом із позовними матеріалами.

У судовому засіданні 05.06.2012 оголошувалась перерва до 17 год. 20 хв.

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, а також -заслухання пояснень Представників Сторін, - судом встановлено :

Сторонами визнано наявність договірних відносин, що виникли на підставі Договору № 01/2007-П від 25.12.2007, згідно з умовами якого Позивач надав Відповідачу у позику грошові кошти, сума яких, за ствердженням Позикодавця (Позивач) складає 535 030,00 грн.

Відповідач не заперечує факт отримання позики у сумі 507 030,00 грн. (первинно заявлена ціна позову), проте, факт надання коштів у більшій сумі (535 030,00 грн.), що зазначена у Заяві Позивача від 31.05.2012, залишився неперевіреним, оскільки Заява Відповідачу -не надходила.

Акт звіряння розрахунків станом на 28.10.2011 (наданий суду) не визначає підстав виникнення боргу, тому, не є належним доказом у справі.

Так як Сторонами втрачено примірники Договору, строк повернення позики (визначений за двосторонньою домовленістю) встановити неможливо.

Отже, суд керується нормою ч. 1 ст. 1049 ЦКУ, відповідно до якої позика підлягає поверненню протягом 30 днів від дня пред'явлення Позикодавцем такої вимоги Позичальнику.

Позивачем допустимого доказу звернення до Відповідача з письмовою вимогою про повернення грошових коштів -не надано: доказ надіслання (вручення) Претензії № 117 від 27.03.2012 -відсутній.

Крім цього, навіть при наявності доказу надіслання Відповідачу Претензії від 27.03.2012, у Позивача правові підстави для звернення 18.04.2012 з позовом у суд -були відсутніми, так як факт виникнення грошового зобов'язання з повернення позики виникає лише після спливу 30 днів з моменту отримання Позичальником відповідної вимоги (у даному випадку такий факт -відсутній).

Оскільки, виходячи з норм ст.ст. 610, 612 ЦКУ, факт прострочення виконання Позичальником грошового зобов'язання (та, відповідно, факт порушення прав Позикодавця) -відсутній, тому, вимога Позивача -безпідставна (та передчасно заявлена).

Норми ч. 1 ст. 49 ГПКУ є підставою для покладення на Позивача судових витрат у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 610, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України; ст.ст. 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову -відмовити повністю.

Повне Рішення складено 07.06.2012 р. (відповідно до норми ч. 4 ст. 85 ГПКУ).

Суддя О.Шпакович