Рішення

від 01.06.2012 по справі 5017/833/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2012 р.Справа № 5017/833/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 2 від 18.11.2011р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом науково-виробничого підприємства „НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" про стягнення 30 703,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче підприємство „НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - НВП ТОВ „НИВА") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" (далі по тексту -ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 30 703,33 грн., яка складається з безпідставно набутих за рахунок позивача грошових коштів в сумі 15 703,33грн. та спричинених збитків в сумі 15 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним перерахуванням позивачем на користь відповідача на виконання укладеного між сторонами по справі договору про надання охоронних послуг № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. грошових коштів в сумі 15 703,33 грн. в якості плати за охоронні послуги за період квітень та серпень 2009р., які ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" надані не були, а також понесенням позивачем збитків внаслідок доручення виконання названих послуг третім особам.

На адресу відповідача ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 05.04.2012р. /а.с. 42 -44/, та на адресу, визначену НВП ТОВ „НИВА" у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017/833/2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Охоронно - юридична фірма „Карабінер", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30.03.2009р. між НВП ТОВ „НИВА" (Замовник) та ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 якого Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону складське приміщення (далі -об'єкт), розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. Набережна, 11. Обов'язковою умовою на момент складання та виконання договору є наявність у Замовника повноважень на володіння об'єктом, про що Виконавець має бути письмово проінформований з боку Замовника. Охорона об'єкту здійснюється цілодобово.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. Виконавець зобов'язаний зокрема: забезпечити дотримання громадського порядку на території об'єкту, вживати заходів щодо попередження протиправних дій та конфліктних ситуацій; забезпечувати в межах наданих повноважень охорону об'єкту, недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб та розкрадання (шляхом крадіжки, грабежу, розбою), знищення або пошкодження майна Замовника, яке знаходиться на об'єкті; забезпечити дотримання пропускного режиму на об'єкті; забезпечувати збережність майна та матеріальних цінностей, які знаходяться на території об'єкта, у приміщеннях, які приймаються під охорону, опечатаними та опломбованими.

Згідно з п.п. 4.1 -4.3 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. вартість послуг Виконавця, порядок та строк розрахунків узгоджуються сторонами та зазначаються у додатку № 2, який є невід'ємною частиною даного договору та набуває чинності одночасно с його підписанням. Замовник зобов'язується до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було надано охоронні послуги, передбачені умовами даного договору, підписати наданий Виконавцем акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. Акт виконаних робіт є підставою для здійснення розрахунків. У випадку наявності зауважень відносно швидкості та якості наданих послуг, їх вартість підлягає коригуванню.

Додатком № 2 до договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. сторони по справі погодили, що вартість охоронних послуг на місяць складає 7 300 грн., в тому числі ПДВ. Замовник зобов'язаний сплачувати вартість послуг охорони до 10 числа місяця наступного за звітним згідно з актом виконаних робіт.

Положеннями п. 7.1 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. передбачено, що даний договір набуває чинності з 30.03.2009р. та діє до 31.12.2009р. Додатковими угодами від 31.12.2009р. і від 29.01.2010р. сторони по справі погодили строк дії названого договору охорони до 20.02.2010р.

На підставі актів виконаних послуг від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., № 59 від 30.09.2009р., № 103 від 31.10.2009р., № 148 від 30.11.2009р., № 187 від 31.12.2009р., № 5 від 31.01.2010р., № 87 від 20.02.2010р. відповідачем було передано, а НВП ТОВ „НИВА" було прийнято послуги з охорони, надані за наступний період: з травня по липень 2009р. включно, з вересня по грудень 2009р. включно, з січня по лютий 2010р. включно. Загальна вартість прийнятих НВП ТОВ „НИВА" послуг охорони, наданих ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" на виконання умов договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., складає 63 266,67 грн.

В свою чергу, як вбачається з платіжних доручень № 8 від 01.06.2009р., № 1 від 17.06.2009р., № 8 від 07.07.2009р., № 1 від 10.08.2009р., № 779 від 02.09.2009р., № 5 від 22.10.2009р., № 6 від 10.11.2009р., № 0 від 24.12.2009р., № 6 від 18.01.2010р., № 1499 від 02.02.2010р. позивачем в якості плати за послуги, надані ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" на виконання умов договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., було сплачено грошові кошти в загальній сумі 78 470 грн.

Однак, як стверджує позивач, ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. не було надано позивачу охоронні послуги протягом квітня та серпня 2009р., незважаючи на їх оплату з боку НВП ТОВ „НИВА". З викладених обставин позивач був змушений залучити до виконання послуг з охорони власних об'єктів третіх осіб - охоронців. Так, згідно з наказами НВП ТОВ „НИВА" від 31.03.2009р. № 90-К, № 86-К від 31.03.2009р., № 94-К від 03.04.2009р., № 97/3 від 01.04.2009р. було прийнято на посаду охоронців чотирьох фізичних осіб з метою забезпечення охорони об'єкту за адресою: смт Таїрове, вул. Набережна, 11. Вказані особи, за твердженнями позивача, здійснювали охорону вищезазначеного об'єкту протягом квітня та серпня 2009р. В якості заробітної плати для найнятих охоронців НВП ТОВ „НИВА" було витрачено грошові кошти в сумі 15 000 грн., з яких грошові кошти в сумі 12 290,96 грн. після вирахування обов'язкових податків та зборів були виплачені найманим працівникам згідно з видатковими касовими ордерами № 1736 від 20.05.2009р., № 1734 від 20.05.2009р., № 1735 від 20.05.2009р., № 1733 від 20.05.2009р.,№ 1961 від 18.09.2009р., № 1961 від 18.09.2009р., № 1959 від 18.09.2009р., № 1958 від 18.09.2009р.

Відповідно до п. 5 додатку № 2 до договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. передбачено, що у випадку невиконання власних зобов'язань за даним договором або дострокового розірвання договору за ініціативою Виконавця, останній зобов'язаний повернути Замовнику грошові кошти в частині не наданих або неналежним чином наданих послуг протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, НВП ТОВ „НИВА" неодноразово зверталось до ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" з претензіями з приводу ненадання останнім охоронних послуг протягом квітня та серпня 2009р. Так, згідно з претензією від 12.05.2009р. за вих. № 37-юр позивач вимагав від відповідача надання пояснень з приводу ненадання охоронних послуг у квітні 2009р. та відшкодування спричинених збитків в сумі 7 500 грн. В свою чергу, у відповідності до претензії від 08.09.2009р. за вих. № 64-юр. НВП ТОВ „НИВА" було висунуто вимогу до ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" про повернення безпідставно отриманих останнім грошових коштів за охоронні послуги, які протягом квітня та серпня 2009р. відповідачем надані не були, а також про відшкодування збитків в сумі 15 000 грн., понесених позивачем з метою оплати послуг найманим охоронцям у зв'язку із ненаданням такого роду послуг з боку ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" протягом вищезазначеного періоду.

Як стверджує позивач, вищезазначені вимоги про повернення безпідставно одержаних грошових коштів та відшкодування збитків, завданих останньому внаслідок порушення з боку ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., були залишені з боку відповідача без відповіді та виконання, що, в свою чергу, зумовило звернення НВП ТОВ „НИВА" до суду із даними позовними вимогами.

Зважаючи на доводи позивача, покладені ним в обґрунтування заявленого позову в частині стягнення з ТОВ „Юридично -охоронна фірма „Карабінер" безпідставно набутих грошових коштів в сумі 15 703,33 грн., а також враховуючи зміст відповідних позовних вимог, суд вважає за необхідне звернутися до приписів ст. 1212 глави 83 ЦК України, якими врегульовані спірні відносини.

Положеннями глави 83 ЦК України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Приписами ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні ; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Аналізуючи наведені законодавчі положення, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному. Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, повинно мати місце набуття або збереження майна; по-друге, таке набуття або збереження майна повинно бути за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язковою умовою виникнення даного виду зобов'язань є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, слід зауважити, що відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі виникли правовідносини, врегульовані умовами договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. (з урахуванням додаткових угод до нього), виходячи з положень якого ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" зобов'язалось надати позивачу охоронні послуги щодо належного останньому об'єкту, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. Набережна, 11.

Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

За своїм змістом договір охорони передбачає надання охоронцем визначеного угодою сторін переліку послуг, а тому при наданні юридичної оцінки положенням укладеної між сторонами по справі угоди суд вважає за необхідне звернутись до приписів законодавства, якими врегульовано загальні умови та порядок надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, до змісту зобов'язань сторін по справі, що виникли з договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. (з урахуванням додаткових угод до нього), застосовуються положення глави 63 „Послуги" Цивільного кодексу України.

Як вбачається зі зміст положень п. 4.2 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. та п. 3 додатку № 2 до названої угоди, акт виконаних робіт, складений за підписами уповноважених представників сторін, є підставою для здійснення розрахунків за надані відповідачем охоронні послуги.

Матеріалами справи, а саме актами виконаних послуг від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., № 59 від 30.09.2009р., № 103 від 31.10.2009р., № 148 від 30.11.2009р., № 187 від 31.12.2009р., № 5 від 31.01.2010р., № 87 від 20.02.2010р., складеними за підписом уповноважених представників сторін та скріплених відповідними печатками, підтверджено надання відповідачем на користь позивача охоронних послуг на загальну суму 63 266,67 грн. протягом наступного періоду: з травня по липень 2009р. включно, з вересня по грудень 2009р. включно, з січня по лютий 2010р. включно.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В свою чергу, платіжними дорученнями № 8 від 01.06.2009р., № 1 від 17.06.2009р., № 8 від 07.07.2009р., № 1 від 10.08.2009р., № 779 від 02.09.2009р., № 5 від 22.10.2009р., № 6 від 10.11.2009р., № 0 від 24.12.2009р., № 6 від 18.01.2010р., № 1499 від 02.02.2010р. підтверджено здійснення перерахування позивачем на користь ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" грошових коштів в сумі 78 470 грн. в якості плати за охоронні послуги згідно з умовами договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, та, в порушення вимог ст. 32, 33 ГПК України не спростовано ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер", що грошові кошти в сумі 15 703,33 грн. (78 470,00 грн. -63 266,67 грн.) були набуті відповідачем без достатніх на те правових підстав, оскільки в матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт -прийнятих НВП ТОВ „НИВА" охоронних послуг за період квітня та серпня 2009р.

Виходячи з положень приписів ст. 1212 ЦК України на особу, яка набула майно без достатньої на те правової підстави, покладається обов'язок повернення цього майна потерпілії стороні. Вказаний обов'язок виникає у набувача в силу положень як акту цивільного законодавства, так і умов укладеного між сторонами по справі договору, а саме п. 2 додаткової угоди до договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., якими передбачено повернення з боку ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" грошових коштів в частині не наданих послуг протягом 5 календарних днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги замовника.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, незважаючи на надсилання на адресу ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" претензії від 08.09.2009р. за вих. № 64-юр. з вимогою про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в якості плати за охоронні послуги, які протягом квітня та серпня 2009р. відповідачем надані не були, ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" порушило покладений на нього положеннями цивільного законодавства та умовами укладеного між сторонами по справі договору обов'язок повернення на адресу НВП ТОВ „НИВА" безпідставно набутих грошових коштів після пред'явлення останнім відповідної вимоги.

З огляду на висновки, до яких дійшов суд при вирішенні даної справи, щодо отримання ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" грошових коштів в сумі 15 703,33 грн. без достатніх правових підстав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку перед позивачем щодо повернення безпідставно отриманого майна, а отже, і про обгрунтованість позовних вимог НВП ТОВ „НИВА" про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 15 703,33 грн. та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до приписів ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Стосовно позовних вимог НВП ТОВ „НИВА" в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 15 000 грн., завданих позивачу внаслідок неналежного виконання з боку ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог у названій частині НВП ТОВ „НИВА" посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. зобов'язань, що укладалось у ненаданні послуг охорони протягом квітня та серпня 2009р. З викладених обставин позивач був змушений залучити до виконання послуг з охорони власних об'єктів третіх осіб -охоронців, на заробітну плату яких було витрачено 15 000 грн.

Так, виходячи чи змісту п. 2.1 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. охоронні послуги надаються відповідачем цілодобово протягом строку дії даної угоди.

Відповідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Так, згідно з п. 7.1 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. та додатковими угодами від 31.12.2009р. і від 29.01.2010р. до названого договору сторонами було погоджено строк його дії з 30.03.2009р. до 20.02.2010р. Таким чином, охоронні послуги мали бути надані ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" щодобово протягом строку дії названого договору, тобто з 30.03.2009р. до 20.02.2010р.

Однак, як встановлено судом в процесі розгляду даної справи, протягом квітня та серпня 2009р. відповідачем охоронні послуги на користь позивача не надавались, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні акти виконаних робіт за названі місяці як первинні та, виходячи зі змісту п. 4.2 договору про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., належні докази надання охоронних послуг.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки протягом квітня та серпня 2009р. відповідачем не було надано на користь НВП ТОВ „НИВА" послуги з охорони об'єкту, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. Набережна, 11, в той час як протягом названих місяців договір про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., яким передбачено щодобове надання вказаних послуг протягом строку дії договору, був чинним, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" були порушені прийняті на себе зобов'язання за названою угодою в частині надання на замовлення позивача послуг охорони.

В силу положень ст.ст. 611, 623 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Положеннями ст. 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При цьому, для настання деліктної відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків особою, яка порушила прийняті на себе зобов'язання, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити наявність у діях ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" складу цивільного правопорушення.

Так, протиправна поведінка відповідача у спірних правовідносинах укладається у неналежному виконані прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. шляхом ненадання на користь НВП ТОВ „НИВА" послуг охорони протягом квітня та серпня 2009р.

Досліджуючи питання наявності у вищезазначеному порушенні прийнятих на себе зобов'язань вини відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В свою чергу, статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Однак, в порушення наведених приписів закону, ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" не було спростовано наявність власної вини у допущеному ним порушенні прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку що ненадання позивачу послуг охорони протягом квітня та серпня 2009р. є наслідком винних дій відповідача як особи, якою порушено прийняті на себе зобов'язання.

Обгрунтовуючи наявність збитків від вчинення відповідачем вищезазначеного порушення власних зобов'язань та їх розмір, НВП ТОВ „НИВА" посилалось на необхідність залучення третіх осіб для отримання задоволення власної потреби у охороні належного йому майна протягом квітня та серпня 2009р. Так, згідно з наказами НВП ТОВ „НИВА" від 31.03.2009р. № 90-К, № 86-К від 31.03.2009р., № 94-К від 03.04.2009р., № 97/3 від 01.04.2009р. було прийнято на посаду охоронців чотирьох фізичних осіб з метою забезпечення охорони об'єкту за адресою: смт Таїрове, вул. Набережна, 11. Вказаними особами здійснювалась охорона вищезазначеного об'єкту протягом квітня та серпня 2009р. В якості заробітної плати для найнятих охоронців НВП ТОВ „НИВА" було витрачено грошові кошти в сумі 15 000 грн., з яких грошові кошти в сумі 12 290,96 грн. після вирахування обов'язкових податків та зборів були виплачені найманим працівникам згідно з видатковими касовими ордерами № 1736 від 20.05.2009р., № 1734 від 20.05.2009р., № 1735 від 20.05.2009р., № 1733 від 20.05.2009р.,№ 1961 від 18.09.2009р., № 1961 від 18.09.2009р., № 1959 від 18.09.2009р., № 1958 від 18.09.2009р. В свою чергу, надані НВП ТОВ „НИВА" розрахунково-платіжні відомості, складені відносно найнятих охоронців /а.с. 60 -67/, дозволяють визначити утримані податки та збори із заробітної плати вказаних фізичних осіб.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наслідком надання правової оцінки представлених позивачем доказів в обгрунтування понесених ним збитків на отримання послуг з охорони об'єкту, розташованого за адресою: смт Таїрове, вул. Набережна, 11, в сумі 15 000 грн., господарський суд визнає їх допустимими та належними, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність факту понесення НВП ТОВ „НИВА" збитків в сумі 15 000 грн. з метою отримання вказаних послуг. В порушення приписів ст.ст. 32, 33 ГПК України, викладені обставини з боку ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" спростовані не були.

Розглядаючи питання наявності причинно-наслідкового зв'язку між вчиненим ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" порушенням прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з охорони об'єкта № ОЮ-04/2009 від 30.03.2009р. та завданими позивачу збитками суд зазначає наступне. Так, предметом названої угоди є надання позивачу послуг з охорони об'єкту, розташованого за адресою: смт Таїрове, вул. Набережна, 11. Оскільки вказані послуги протягом квітня та серпня 2009р. надані з боку відповідача не були, НВП ТОВ „НИВА" з метою задоволення власних потреб було змушено понести збитки на оплату послуг найнятих осіб -охоронців в сумі 15 000 грн. Викладені обставини, за переконанням суду, підтверджують необхідний причинно-наслідковий зв'язок між здійсненим порушенням та завданими ним збитками.

Підсумовуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що у діях ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" з ненадання на користь позивача охоронних послуг протягом квітня та серпня 2009р. наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, які, в свою чергу, є підставою для відшкодування спричинених порушенням збитків, у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний відшкодувати на користь НВП ТОВ „НИВА" завдані цим порушенням збитки у сумі 15 000 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заборгованість ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" перед НВП ТОВ „НИВА" в загальному розмірі 30 703,33 грн., яка складається з суми безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 15 703,33 грн. та завданих позивачу збитків в сумі 15 000 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди і положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок суду, відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених НВП ТОВ „НИВА" позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі шляхом стягнення з ТОВ „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 15 703,33 грн. та завданих збитків в сумі 15 000 грн. відповідно до ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 617, 621, 623, 625, 629, 631, 901, 903, 906, 978, 1212 -1214 ЦК України.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на НВП ТОВ „НИВА" згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 617, 621, 623, 625, 629, 631, 901, 903, 906, 978, 1212 -1214 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронно -юридична фірма „Карабінер" /65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1, код ЄДРПОУ 24539175/ на користь науково -виробничого підприємства „НИВА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю /65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40 річчя Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 19201066/ безпідставно набуті грошові кошти в сумі 15 703 грн. 33 коп. /п'ятнадцять тисяч сімсот три грн. 33 коп./, завдані збитки в сумі 15 000 грн. 00 коп. /п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. /одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 06.06.2012р.

Суддя Желєзна С.П.