Рішення

від 28.05.2012 по справі 06-5-55/200-5023/1695/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2012 р. Справа № 06-5-55/200-5023/1695/12

вх. № 1695/12

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 17/04-1 від 18.04.2012 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенойл", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Ойл", с. Циркуни

про стягнення коштів у сумі 167314,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського міста Києва з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 167314,97 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором поставки № 15/07-1 від 15 липня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 160000,03 грн. та відсотки за порушення грошових зобов'язань в розмірі 7592,53 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29 березня 2012 року позовну заяву ТОВ "Стенойл" з усіма додатками передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 06 квітня 2012 року, справу призначено до розгляду судді Жиляєву Є.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 квітня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 06-5-55/200-5023/1695/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 25 квітня 2012 року об 11:00.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 25 квітня 2012 року розгляд справи відкладено на 21 травня 2012 року на 10:00; від 21 травня 2012 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2012 року.

В призначене судове засідання позивач з'явився, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав заперечення на відзив (вх. № 5835) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. Позовні вимоги позивач підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Під час розгляду справи відповідач в призначені судові засідання не з'являвся, правом на участь уповноваженого представника не скористався.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 липня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 15/07-1, відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався в обумовлений термін передати у власність відповідачу (покупцеві) товар (мастило). Ціна товару вказується у додатку, який є невід'ємною частиною вищезазначеного договору.

Пунктом п. 3 додатку № 1 до договору поставки № 15/07-01 від 15.07.2011р., сторонами визначений строк оплати - на протязі тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця (позивача).

Відповідно до п. 4 вищезазначеного додатку № 1 до спірного договору, строк відвантаження - липень 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за спірним договором поставки від 15.07.2011р. виконав в повному обсязі та поставив відповідачу 18 липня 2011 року товар за видатковою накладною № РН-0000336 на загальну суму 176075,60 грн., 01 серпня 2011 року товар за видатковою накладною № РН-0000398 на загальну суму 222747,73 грн. Відповідач товар отримав, про що свідчить підпис відповідальної особи, проте, оплату в строки, встановлені п.3 додатку № 1 до договору поставки № 15/07-01 від 15.07.11р. повністю не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 160000,03 грн.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 118 від 13 лютого 2012 року, в якій просить останнього в триденний термін провести оплату поставленого товару за договором поставки від 15 липня 2011 року, однак відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві, з посиланням на п. 4.1 договору поставки від 15.07.2011 року зазначає, що він готовий на вимогу позивача повернути товар за спірним договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Суд вважає, що позивач у розумінні ст. 34 ГПК України надав належні докази для підтвердження своїх позовних вимог стосовно суми боргу.

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена складеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 09 лютого 2012 року (арк. справи 32), підписаний уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками.

Суд не приймає твердження відповідача, який в своєму відзиві на позовну заяву, з посиланням на п. 4.1 договору поставки від 15.07.2011р. зазначає, що він готовий на вимогу позивача повернути йому товар, оскільки право власності на товар відповідачу не належить.

Суд звертає увагу відповідача, що предметом даного провадження є стягнення заборгованості за договором поставки № 15/07-1 від 15 липня 2011 року, а не визнання права власності на товар за вищезазначеним договором. До того ж, незважаючи на неодноразові вимоги позивача, відповідач не повернув товар, та не сплатив існуючу заборгованість.

Крім того, суд бере до уваги надсилання відповідачем на адресу позивача 06.12.2011 року гарантійного листа, відповідно до якого гарантує в строк до 30.12.2011 року сплату заборгованості за отриманий товар за спірним договором поставки № 15/07-01 від 15.07.2011р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 160000,03 грн.

Крім того, позивач керуючись ст.692 УК України та ч.6 ст.231 ГК України, заявив до стягнення з відповідача 7592,53 грн. штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань у вигляді відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, ч.4, ч. 6 ст. 231 ГК України сторони господарського договору мають право самостійно встановлювати розмір штрафних санкцій у тексті договору, сплата яких є обов'язковою для сторін.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки розмір відсотків сторонами не було встановлено, суд вважає безпідставним нарахування позивачем відсотків на підставі ч.6 ст.231 ГК України у вигляді штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись нормами чинного законодавства, суд вважає що нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді відсотків у розмірі 7592,53 грн. є безпідставним та не відповідає вимогам діючого законодавства. На підставі викладеного суд відмовляє в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7592,53 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Ойл", 62442, Харківська область, сел. Циркуни, мжк "Інтернаціоналіст", буд. 41, кв. 41 (р/р 26006210215494 в АТ "Прокредитбанк", МФО 320984, код ЄДРПОУ 37263507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенойл", 02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 6-а, (р/р 26003036006011 в АТ "Комінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248, код ЄДРПОУ 35198832) - 160000,03 грн. боргу, 3200,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення 7592,53 грн. відсотків - відмовити.

Повне рішення складено 1 червня 2012 року.

Суддя Жиляєв Є.М.