Постанова

від 21.08.2012 по справі 06-5-55/200-5023/1695/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р. Справа № 06-5-55/200-5023/1695/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Ойл", с. Циркуни Харківського району Харківської області (далі -ТОВ "Грант Ойл")

на рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012

зі справи № 06-5-55/200-5023/1695/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стенойл", м. Київ (далі -ТОВ "Стенойл")

до ТОВ "Грант Ойл"

про стягнення 167 314,97 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Стрельченко І.П.,

відповідача -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 167 314,97 грн., у тому числі 160 000,03 грн. заборгованості та 7 592,53 грн. відсотків у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.05.2012 (суддя Жиляєв Є.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 (колегія суддів у складі: суддя Пушай В.І. -головуючий, судді Барбашова С.В. і Плужник О.В.): позов задоволено частково; з ТОВ "Грант Ойл" стягнуто на користь ТОВ "Стенойл" 160 000,03 грн. боргу, а також 3 200 грн. судового збору; в частині стягнення 7 592,53 грн. відсотків відмовлено. У прийнятті зазначених рішень і постанови попередні судові інстанції з посиланням на норми Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Господарського кодексу України (далі -ГК України), Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) виходили з доведеності позовних вимог у частині стягнення суми основної заборгованості та з того, що розмір відсотків сторонами встановлено не було.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Грант Ойл" просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій в частині стягнення з ТОВ "Грант Ойл" суми 160 000,03 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про стягнення зазначеної суми. Скаргу з посиланням на статті 3, 6, 16, 526, 697 ЦК України, статтю 20 ГК України, статтю 43 ГПК України мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Стенойл" заперечує проти доводів скаржника та просить оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи залишити без змін.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- ТОВ "Стенойл" і ТОВ "Грант Ойл" було укладено договір поставки від 15.07.2011 № 15/07-1 (далі -Договір), за яким ТОВ "Стенойл" (продавець) зобов'язалося в обумовлений термін передали у власність ТОВ "Грант Ойл" (покупець) товар (мастило); ціна товару зазначається в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору;

- згідно з додатком № 1 до Договору: строк оплати -протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця (пункт 3); строк відвантаження -липень 2011 року (пункт 4);

- ТОВ "Стенойл" свої зобов'язання за Договором виконало та поставило ТОВ "Грант Ойл" 18.07.2011 товар за видатковою накладною № РН-0000336 на загальну суму 222 747,73 грн. ТОВ "Грант Ойл" товар отримало, про що свідчить підпис відповідальної особи, але оплату в строк, зазначений у додатку № 1 до Договору, частково не здійснило, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед ТОВ "Стенойл" у сумі 160 000,03 грн.;

- у зв'язку з цим ТОВ "Стенойл" надіслало ТОВ "Грант Ойл" претензію від 13.02.2012 № 118, однак останнє відповіді на претензію не надало і суму заборгованості не сплатило;

- наявність заборгованості ТОВ "Грант Ойл" перед ТОВ "Стенойл" підтверджується складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.02.2012 (а.с. 32), підписаним уповноваженими особами цих підприємств та скріпленим печатками;

- ТОВ "Грант Ойл", заперечуючи проти позову, у своєму відзиві з посиланням на пункт 4.1 Договору зазначає, що воно готове на вимогу ТОВ "Стенойл" повернути товар за цим договором, оскільки право власності на цей товар йому (ТОВ "Грант Ойл") не належить. Господарським судом відповідне твердження ТОВ "Грант Ойл" не взято до уваги, оскільки предметом спору зі справи є стягнення заборгованості за Договором, а не визнання права власності на товар за даним договором; крім того, ТОВ "Грант Ойл", незважаючи на неодноразові вимоги ТОВ "Стенойл", товар не повернуло та суму заборгованості за нього не сплатило;

- ТОВ "Грант Ойл" надіслало на адресу ТОВ "Стенойл" гарантійного листа від 06.12.2011, згідно з яким гарантує сплату заборгованості за товар, отриманий за Договором, до 30.12.2011.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано, що:

- за умовами Договору:

ризик випадкової загибелі, псування, пошкодження товару переходить до покупця тільки з моменту прибуття товару в пункт призначення, зазначений в додатку до Договору. Право власності на товар переходить до покупця в момент виконання покупцем обов'язку з оплати товару (пункт 2.6);

ціна товару і вартість кожної партії товару погоджуються у відповідному додатку (пункт 5.1);

датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця. При здійсненні платежу покупець зобов'язаний посилатися в платіжних документах на номер і дату Договору, відповідного додатка, номер і дату рахунка-фактури, проти яких проводиться оплата (пункт 5.3);

- претензій щодо якості та кількості товару від покупця на адресу ТОВ "Стенойл" не надходило.

Попередні судові інстанції з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи та з огляду на приписи застосованих ними статей 11, 509, 530, 626, 692, 712 ЦК України, статей 175, 193, 265 ГК України дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача у справі суми заборгованості за поставлений товар.

Вищий господарський суд України погоджується також з висновком суду апеляційної інстанції про те, що передбачена Договором умова щодо переходу власності на товар до покупця після його оплати не спростовує інші умови цього ж Договору стосовно оплати одержаного товару та не позбавляє продавця (ТОВ "Стенойл") права вимагати його оплати, в тому числі в судовому порядку. Відтак не береться до уваги посилання скаржника на порушення господарськими судами статті 697 ЦК України. При цьому позов у даній справі подано з додержанням вимог статті 16 ЦК України і статті 20 ГК України.

Безпідставним є й посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2009 зі справи № 13/148-08. Скаржником не враховано, що цією постановою справу було передано на новий розгляд, за результатами якого в подальшому прийнято ще одну постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2010 № 13/348-08/15, якою залишено без змін постанову апеляційної інстанції щодо задоволення позову.

Доводи касаційної скарги, пов'язані з установленням попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, є неприйнятними з огляду на припис частини другої статті 111 7 ГПК України, за яким касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У частині відмови в стягненні суми 7 592,53 грн. рішення і постанова попередніх судових інстанцій з даної справи є обґрунтованими та не оскаржуються жодною з сторін.

Таким чином, підстави для скасування відповідних судових рішень в будь-якій їх частині відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 зі справи № 06-5-55/200-5023/1695/12 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Ойл" -без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов