Рішення

від 29.05.2012 по справі 5023/1468/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5023/1468/12

вх. № 1468/12

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Лобов Р.М.

за участю представників сторін:

позивача - 1 - ОСОБА_1 дов. від 30.10.2010 року , №805/109А, провідний юрисконсульт.

позивача - 2 - ОСОБА_2 дов від 05.04.2012р., № 0103/27.

Представник відповідача - не з"явився.

Прокурор - Ковальов Ю.Ю., посв. №140 від 25.04.2012 року.

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави - в особі 1) Харківського національного університету ім. Каразіна, м. Харків; 2 )Міністерства освіти та науки, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна (перший позивач) в особі Міністерства освіти та науки (другий позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -ТОВ "СКС" про стягнення з відповідача на користь першого позивача заборгованості з орендної плати в сумі 675519,83 грн., земельний податок на суму 45314,60 грн., пеню по орендній платі в сумі 6311,02 грн., пеню по земельному податку в сумі 423,35 грн. на загальну суму 727568,80 грн. Окрім того, просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 1830-Н від 22.09.2005 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 квітня 2012 року об 11:20 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 09 квітня 2012 року, 15 травня 2012 року, 22 травня 2012 року, розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

У призначеному судовому засіданні 30 травня 2012 року прокурор позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Присутні у судовому засіданні представники першого та другого позивача підтримували позов прокурора та просили суд його задовольнити, через канцелярію господарського суду надали додаткові документи (вх. № 10969), які судом долучені до матеріалів справи.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 22.05.2012 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Матеріали справи містять відзив на позов (вх. № 8743), в якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2011 року по справі № 10854/4-47 та рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року з нього вже було стягнуто суму орендної плати та пеню за період з червня 2010 року по жовтень 2010 та за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року та пеню за період з 08.06.2010 року по 29.11.2011 року, а також розірвано договір оренди № 1830-Н від 22.09.2005 року.

Присутні в судовому засіданні 29 травня 2012 року прокурор та позивачі вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2012 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

22.09.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС" (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 1830-Н (далі - договір оренди), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані на першому поверсі 4-ох поверхового учбового корпусу будівлі пам'ятника архітектури (літ."А-4"), загальною площею 428,6кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 20, що знаходиться на балансі Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна (далі- балансоутримував, позивач).

Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою станом на 01.04.2005р. та становить 964400,00грн. Майно було передано в оренду з метою розміщення підприємства громадського харчування (п.1.1 договору).

Факт передачі майна підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 22.09.2005р., підписаний сторонами, скріплений їх печатками та узгоджений із Харківським Національним університетом ім. В.Н. Каразіна (балансоутримувачем, позивачем).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -серпень 2005 року -4107,45 грн. (Додаток № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди -вересень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2005 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди, з урахуванням положень додаткової угоди №4 від 12.11.2010 року, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 12 числа місяця наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Додатковою угодою № 1 від 04.04.2006р., п.1.1. договору оренди викладено у наступній редакції, замість "з метою розміщення підприємства громадського харчування" читати "з метою розміщення кафе - 308,0кв.м., розміщення квіткового магазину - 89,5кв.м. та під складські приміщення - 31,1кв.м.", та змінено розмір орендної плати - за перший місяць перерахунку з січня 2006 року становить 9497,03грн.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 18.05.2007р., орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди, грудень 2006 року, склала 14612,53грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року.

Крім того, згідно Додаткової угоди №3 від 18.07.2007р., п.1.1. викладено у наступній редакції: "з метою розміщення кафе - 308,0кв.м., квіткового магазину - 89,5кв.м., складського приміщення - 31,1кв.м., більярдного клубу - 357,9кв.м., квіткового магазину - 86,7кв.м. та літнього майданчика кафе - 276,0кв.м.", сьомий рядок доповнено реченням: "та станом на 28.03.2007р. становить 2836150,00грн. Також, додатковою угодою №3 від 18.07.2007р. сторонами узгоджено, що п.3.1. договору оренди №1830-Н від 22.09.2005р. слід читати у наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку, квітень 2007 року, - 51637,19грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України. Крім того, на виконання вимог п.5.6. Договору, орендар зобов'язаний щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету.

Відповідно п.10.1. Договору оренди, цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 21.08.2006р. включно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 10114/11 розірвано Договір оренди №1830-Н від 22.09.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС".

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України. Крім того, на виконання вимог п.5.6. Договору, орендар зобов'язаний щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати до Державного бюджету.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання перед відповідачем по договору оренди, проте, відповідач порушив умови Договору щодо своєчасного внесення балансоутримувачу (позивачу) плати за оренду приміщення, внаслідок чого, за час дії договору оренди, у відповідача, утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з жовтня 2010 року по січень 2012 року в сумі 675519,83 грн.

Відповідно до п. 5.8 Договору оренди, відповідач зобов'язався укласти в 2-місячний термін з дати підписання Договору оренди договір з балансоутримувачем (позивачем) про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, на компенсацію плати податку на землю та договори з відповідними комунальними службами або з балансоутримувачем на їх послуги, з наданням орендодавцю копії цих Договорів.

На виконання умов п.5.8 Договору оренди, 22 вересня 2005 року між балансоутримувачем (позивачем) та орендарем (відповідачем) укладено договір № 13 про відшкодування орендарем земельного податку, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним відшкодовувати земельний податок, пропорційно долі приміщення, яке знаходиться в оренді, згідно розрахунку, в розмірі 589,33 грн. У разі зміни ставок чи коефіцієнтів земельного податку компенсувати його вартість з урахуванням нових ставок чи коефіцієнтів зі дня введення їх згідно нового розрахунку, наданого баланслутримувачем без укладання додаткових угод (п. 2).

Додатковою угодою № 1 від 31.05.2007 року сторони внесли зміни до розділу 1, та 4 вказаного договору, та згідно додатку № 1 до цієї угоди земельний податок склав 2093,19 грн.

Як зазначає прокурор та позивач, відповідач порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати по відшкодуванню земельного податку за час дії договору, внаслідок чого, у відповідача, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 45314,60 грн.

Вказані обставини стали підставою прокурору для звернення до суду в інтересах держави в особі позивача за захистом порушених прав.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"

Проте, Орендар систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача (позивача) та внесення плати за відшкодування витрат земельного податку, внаслідок чого, за період з жовтня 2010 року по січень 2012 року виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати в сумі - 675519,83 грн., з земельного податку - 45314,60 грн.

Суд зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла до набрання рішення господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 10114/11 про розірвання договору оренди 1830-Н від 22.09.2005 року, тобто за період дії договору оренди.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди 1830-Н від 22.09.2005 року та оплати земельного податку за договором № 13 на відшкодування орендарем земельного податку .

Суд критично оцінює посилання відповідача, що рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2011 року по справі № 10854/4-47 та рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року з нього вже було стягнуто суму орендної плати з червня по жовтень 2010 року та з червня по жовтень 2011 року, оскільки зазначеними рішеннями з відповідача стягнуто орендну плату на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, який є орендарем по договору оренди, а не на користь позивача Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна, який є балансоутримувачем орендованого приміщення.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 675519,83 грн. заборгованості з орендної плати та з земельного податку у розмірі 45314,60 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 Договору оренди № 1830-Н від 22.09.2005 року сторонами договору була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до п. 3.1 Договору № 13 від 22.09.2005 р. сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За прострочення внесення орендної плати балансоутримувачу (позивачу) позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за період з 01.02.2012 року по 22.02.2012 року склала 6311,02 грн.

За прострочення внесення земельного податку балансоутримувачу (позивачу) позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за період з 01.02.2012 року по 22.02.2012 року склала 423,35 грн.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договорами № 1830-Н від 15.05.2006 р., № 13 від 15.05.2006 р. зобов'язання по сплаті грошових коштів у строки, встановлені договорами, пеня у сумі 6734,37 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625, Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" (61166, м.Харків, пр-т Леніна, 20, код ЄДРПОУ 30882569) на користь Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна (ідентифікаційний код 02071205; адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи,4, р/р 31254274210019 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011) - загальну суму 727568,80 грн. з яких: заборгованість з орендної плати в сумі 675519,83 грн., земельний податок на суму 45314,60 грн., пеня по орендній платі в сумі 6311,02 грн., пеня по земельному податку в сумі 423,35 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" (61166, м.Харків, пр-т Леніна, 20, код ЄДРПОУ 30882569) на користь державного бюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 14551,38 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2012 року

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 5023/1468/12