Постанова

від 05.06.2012 по справі 18/3714/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 18/3714/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Козікові І.В.

за участю:

кредитора - не з'явився,

боржника - не з'явився,

Державної податкової інспекції - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (вх. №1293П/2 ) на постанову господарського суду Полтавської області від 06 березня 2012 року у справі № 18/3714/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь", м. Полтава

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10 лютого 2012 року порушено провадження у справі № 18/3714/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Русь» за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Русь» в порядку норм ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон України про банкрутство).

Постановою господарського суду Полтавської області від 06 березня 2012 року у справі № 18/3714/11 (суддя Паламарчук В.В.) визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Русь» (далі боржник), відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором призначений арбітражний керуючий Авраменко І.М.

Особа, яка не брала участі у справі, яка вважає, що господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, з постановою місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.. 60 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 23, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», просить постанову господарського суду Полтавської області від 06 березня 2011 року у справі № 18/3714/11 скасувати та припинити провадження у справі.

Арбітражний керуючий Авраменко І.М. у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без розгляду і повернути її заявнику. В обґрунтування своїх доводів зазначив про те, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва в порушення статей 21,91 Господарського процесуального кодексу України та статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не зазначила, за захистом яких порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів вона звернулась до господарського суду; господарський суд в оскаржуваній постанові не вирішував питання про її права та обов'язки, а тому, на думку арбітражного керуючого, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не має права на оскарження постанови господарського суду Полтавської області від 06 березня 2012 р.

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2012 року надіслала докази направлення копії апеляційної скарги на адресу кредитора СПД ФО ОСОБА_2.

Кредитор та Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що вбачається із поштового повідомлення про вручення їм поштової кореспонденції.

Копія ухвали, яка направлена на адресу боржника, повернулась з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Копія ухвали, яка направлена на адресу арбітражного керуючого Авраменка І.М., повернулась з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа ( ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не відноситься з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи, що Харківським апеляційним господарським судом виконано процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників боржника, кредитора, арбітражного керуючого та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право апеляційного оскарження на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, терті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.. 1 Закону про банкрутство, сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган , уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Цією ж статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України про банкрутство, Державна податкова інспекція не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 лютого 2012 року голова ліквідаційної комісії ТОВ «Русь» звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство згідно ст.. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у якій просив порушити провадження у справі про банкрутство та відкрити ліквідаційну процедуру.

Приймаючи постанову про визнання ТОВ «Русь» банкрутом, місцевий господарський суд виходив з наступного.

01 вересня 2011р. на загальних зборах учасників ТОВ "Русь" було прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації, головою ліквідкомісії призначено Славкова Д.А. (протокол зборів засновників ТОВ "Русь" №14 від 01.09.2011р.).

Публікація оголошення про припинення ТОВ "Русь" була розміщена в бюлетені державної реєстрації №190 від 16.09.2011р.. Згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2011р. підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Станом на 14.12.2011р. ліквідкомісією складено проміжний ліквідаційний баланс. Після виходу оголошення надійшли кредиторські вимоги СПД - ФО ОСОБА_2 в сумі 9338,00 грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку заборгованості із заробітної плати боржник не має. Загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ "Русь" складає 9338,00 грн.

Згідно акту інвентаризації активів ТОВ "Русь" від 01.12.2011р. боржник не володіє матеріальними оборотними і необоротними активами. Також згідно повідомлень ПП Полтавське БТІ "Інвентаризатор" №3710 від 03.11.2011р. та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру №01-14/3954 від 06.12.2011р. за боржником нерухомість та земельні ділянки не зареєстровані. На запиті боржника до ДАІ УМВС України в Полтавській області стоїть відмітка від 22.02.2012р. про те, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Русь" затверджено на зборах засновників ТОВ "Русь", що підтверджується протоколом зборів засновників ТОВ "Русь" №15 від 14.12.2011р.

Відповідно до аудиторського висновку від 19.12.2011р. щодо повноти і достовірності проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Русь", економічний стан ТОВ "Русь" відповідає стану потенційного банкрута і задовольнити вимоги кредиторів за рахунок власних активів товариство не має можливості.

Враховуючи зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що підприємство має бути визнане банкрутом, а ліквідаційна процедура проходити в межах провадження в справі про банкрутство в господарському суді. Для виконання обов'язків ліквідатора ініціюючим кредитором запропонована кандидатура арбітражного керуючого Авраменка І.М.

Такі висновки судова колегія вважає передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредитора, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Аналогічні приписи містяться в ч. 3 ст. 110 та частинах 1, 3 ст. 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура, що передбачена ст.. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це документами.

У зв'язку з цим необхідними умовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

З урахуванням приписів ст.. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» необхідним є здійснення певних дій, а саме: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах); проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п.3 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; повідомлення органу державної податкової служби.

Дотримання зазначених вимог є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

Частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачена необхідність поміщення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство офіційним друкованим органом є газети «Голос України» або «Урядовий кур'єр».

Разом з тим, оголошення про ліквідацію ТОВ «Русь» було розміщено в Бюлетені державної реєстрації №190 від 16.09.2011р. та не було поміщено в офіційному друкованому органі.

Згідно п.11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 р. № 1588, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф.№ 6-ОПП; оригінал довідки за ф.№ 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Приписи даної норми не були враховані судом першої інстанції при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Головою ліквідаційної комісії не було подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва заяву про припинення платника податків (форма № 8-ОПП). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство від 10 лютого 2012 року не була надіслана до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва.

Наявність вказаних обставин, що мають бути підтверджені відповідними доказами, має істотне значення, оскільки є підставою та передумовою для звернення ліквідатора із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія вважає, що справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Русь» порушена безпідставно та за відсутності предмету спору у справі про банкрутство боржника, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 06 березня 2012 року у справі № 18/3714/11 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасування, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 06 березня 2012 року у справі № 18/3714/11 скасувати та припинити провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складено 28 травня 2012 року