Рішення

від 14.05.2012 по справі 22-ц-2406/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 22-ц-2406/12 22-ц/1090/2602/12 Головуючий у І інстанції Мельник О.О. Категорія 44Доповідач у 2 інстанціїСержанюк 14.05.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Верланова С.М., Гуль В.В., з участю секретаря Соловйова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, покладення зобов'язання, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою, що йому належить на праві власності відповідно до договору дарування земельної ділянки від 22.04.2011 року, яка знаходиться по АДРЕСА_1, кадастровий номер 3220882601:01:016:0041.

Зобов'язано ОСОБА_2 власними силами та за власний рахунок знести паркан, який знаходиться на частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, відповідно до меж, встановлених Державним актом, серія ЯД №777888 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0823 га, виданого на ім'я ОСОБА_4 30.05.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за №010832300625.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 188,20 грн. судових витрат та з ОСОБА_3 - 188,20 грн. судового збору в дохід держави.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач своїми протиправними діями самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача і встановив паркан, порушивши його право власності на землю, а заподіяння моральної шкоди не підтверджується доказами по справі.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Суд, закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 15.10.1996 року земельну ділянку, площею 0,12 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, було поділено в натурі, і за ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2, як подружжям, було визнано по ? її частині та виділено кожному із них по 600 кв.м. ( а.с. 33-36 ).

На підставі рішення №208-10-V Гнідинської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, ОСОБА_4 виділена на праві власності земельна ділянка, площею 0,0823 га, по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

30.05.2008 року, цією ж радою, їй був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯД №777888, зареєстрованого за №010832500625.

ОСОБА_4 22.04.2011р. подарувала позивачу, належні їй, 35/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями під АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0823 га, на якій розташований даний житловий будинок, з кадастровим номером 3220882601:01:016:0041 ( а.с. 7, 9 ).

22 квітня 2011 року ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку ( а.с. 10 ).

При перенесенні в натуру меж зазначеної земельної ділянки 26 жовтня 2011 року встановлено, що точки кутів повороту частини земельної ділянки позивача знаходяться на земельній ділянці, огородженій відповідачем по справі ( а.с. 11 ).

При наявності порушення права позивача користування частиною земельної ділянки, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про підставність заявлених вимог і ухвалив, з додержанням норм матеріального і процесуального права, законне та обґрунтоване рішення у повній відповідності до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, які повністю спростовуються дослідженими по справі доказами, які суд визнав належними та допустимими.

Інші зазначені ним доводи не спростовують висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем права позивача користування частиною земельної ділянки, а тому не являються підставою для задоволення апеляції.

Не являється підставою для її ( апеляції ) задоволення сам по собі факт знаходження на розгляді судом позовних вимог апелянта про визнання недійсними рішення про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки та державного акту про право власності на земельну ділянку, оскільки, на даний час, рішення по ним не ухвалено.

Наявність такого у майбутньому, на переконання апеляційного суду, може слугувати, у певних випадках, лише для скасування рішення за нововиявленими обставинами.

Відсутність у резолютивній частині рішення вказівки щодо відмови у позові про моральну шкоду також не служить підставою для зміни чи скасування рішення у цій частині згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України, оскільки це формальні підстави і на них не зазначається у апеляції.

Тим паче, суд першої інстанції у відповідності до положень ст. 220 ЦПК України не позбавлений можливості ухвалити з цього приводу додаткове рішення.

Окрім цього,у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

При цьому, суд другої інстанції вважає за необхідне виключити із резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з ОСОБА_3 188,20 грн. судового збору в дохід держави, оскільки зазначену суму позивач сплатив при подачі позову і це проведено у порушення вимог ст. 88 ЦПК України при розподілі судових витрат по справі, які стягнуті у подвійному розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, покладення зобов'язання, стягнення моральної шкоди, у частині розподілу судових витрат, змінити.

Виключити із резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з ОСОБА_3 188,20 грн. судового збору в дохід держави.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.М. Верланов

В.В. Гуль