Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-13697/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-13697/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. по справі № 2а-13697/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю технічна компанія "НЕО"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю технічна компанія "НЕО" ( далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова ( далі - відповідач) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000872330 від 18.07.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю технічної компанії "НЕО" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000872330 від 18.07.2011 року - скасовано.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 27.02.2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв"язку з неповним з"ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Також , судом першої інстанції не враховано, вимоги ст. 215, ст.204, ст..228 ЦК України, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення -рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю технічна компанія "НЕО" є обґрунтованим та законним .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю Технічна компанія "НЕО" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 04.07.2006 року.

Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за № 509.

21.06.2011 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Технічна компанія "НЕО" код ЄДРПОУ 14064771 щодо взаємовідносин з ТОВ "Спецтеплосервіс" код ЄДРПОУ 35350658 за лютий 2011 року.

За результатом, якої складено Акт "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Технічна компанія "НЕО" код ЄДРПОУ 14064771 щодо взаємовідносин з ТОВ "Спецтеплосервіс" код ЄДРПОУ 35350658 за лютий 2011 року" № 2672/233/14064771 від 21.06.2011 року (надалі - Акт перевірки).

Відповідно висновків Акту перевірки ТОВ Технічна компанія "НЕО" порушено:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Технічна компанія "НЕО" код ЄДРПОУ 14064771 з постачальником тмц ТОВ "Спецтеплосервіс" код ЄДРПОУ 35350658;

- п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та зависило податковий кредит всього в сумі 101224,49 грн. в тому числі: за лютий 2011 року в сумі 1012224,49 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000872330 від 18.07.2011 року, яким ТОВ Технічна компанія "НЕО" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 101226,00 грн., в тому числі за основним платежем 101225,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги ТОВ Технічна компанія "НЕО" залишені без задоволення.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за результатами перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Спецтеплосервіс".

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" було укладено договори № 46 від 11.02.2011 року, № 94 від 24.02.2011 року відповідно до яких ТОВ "Спецтеплосервіс" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Технічна компанія "НЕО" (покупець) товарно-матеріальні цінності, а покупець прийняти та оплатити в кількості, номенклатурі, ціні, строках та умовах постачання відповідно умов договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною зазначених договорів. Розрахунок в безготівковій формі (а.с. 11-27).

ТОВ "Спецтеплосервіс" поставило будівельні матеріали ТОВ Технічна компанія "НЕО", що підтверджується видатковими накладними (а.с. 15-27).ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкові накладні (а.с. 16,22).

Між ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" було укладено договір підряду, відповідно до якого ТОВ Технічна компанія "НЕО" (замовник) доручає, а ТОВ "Спецтеплосервіс" (підрядник) зобов'язується виконати наступні роботи: влаштування системи холодопостачання фанкойлов споруди спортивно - оздоровчого призначення з об'єктами торгівлі (об'єкт будівництва - Готель). Вартість робіт відповідно до договірної ціни складає 284671,20 грн., в т.ч. ПДВ 47445,20 грн. (а.с. 37-40).

За результатом виконання зазначеного договору сторонами був підписаний Акт виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2011 року. (а.с. 44-55).ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкову накладну № 5 від 28.02.2011 р. на загальну суму 284671,20 грн., в т.ч. ПДВ 47445,20 грн. (а.с. 56).

Також, між ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" було укладено договір підряду, відповідно до якого ТОВ Технічна компанія "НЕО" (замовник) доручає, а ТОВ "Спецтеплосервіс" (підрядник) зобов'язується виконати наступні роботи: влаштування системи вентиляці житлового будинку № 2 та № 3 (висотний житловий дім з приміщеннями торгівлі та обслуговування, офісних приміщень, підземним гаражем - стоянкою та кришними котельними). Вартість робіт відповідно до договірної ціни складає 143839,20 грн., в т.ч. ПДВ 23973,20 грн. (а.с. 57-60).

На виконання договору підписаний Акт виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2011 року (а.с. 61-84). ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкову накладну № 4 від 28.02.2011 р. на загальну суму 143839,20 грн., в т.ч. ПДВ 23973,20 грн. (а.с. 85).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" укладено договори оренди машин та механізмів відповідно якого ТОВ "Спецтеплосервіс" (Орендодавець) зобов'язується передати ТОВ Технічна компанія "НЕО" (Орендар), а орендар прийняти в користування машини та механізми та зобов'язується сплачувати орендну плату. Найменування майна, що орендується визначені в додатках, які є невід'ємними частинами договорів. Розрахунок в безготівковій формі (а.с. 27-34). На виконання був підписаний Акт виконаних робіт. (а.с. 35 ). ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкову накладну № 2 від 18.02.2011 року на загальну суму 60902,80 грн. в т.ч. ПДВ 10150,47 грн. (а.с. 36). ТОВ Технічна компанія "НЕО" було здійснено оплату зазначених товарів та послуг в без готівковій формі, що підтверджується виписками з банку по рахунку позивача (а.с. 86-92).

Як вбачається з пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Однак, в даному випадку позивач придбав товар у ТОВ "Ніка" у зв'язку із здійсненням своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи (а.с.74,75).

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Кодексу) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ "Спецтеплосервіс" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за лютий 2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Спецтеплосервіс".

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно нікчемності укладених між позивачем та контрагентом угод , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обгрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між нашим підприємством та нашими контрагентами є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та контрагентами, визнані судом недійсними.

Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході судового розгляду встановлено, що правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін .

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Спарта-10", мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про їх недійсність є помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень .

Колегія суддів, зазначає, що відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених ТОВ Технічна компанія "НЕО" з ТОВ "Спецтеплосервіс".

Ймовірне порушення ТОВ "Спецтеплосервіс" податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит Технічна компанія "НЕО".

Також, ТОВ "Спецтеплосервіс" було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, якою задекларувало податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Технічна компанія "НЕО".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, прийняте відповідачем податкове повідомлення -рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні Товариства з обмеженою відповідальністю технічна компанія "НЕО" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. по справі № 2а-13697/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О. Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.