Ухвала

від 26.04.2012 по справі 2-61

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-61 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сінгур Номер провадження 22-ц/1890/1000/12 Суддя-доповідач - Сибільова Категорія - 34

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І., Дубровної В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - житлово-комунальний відділ казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2012 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 кошти в сумі 16041 грн. на відновлювально-ремонтні роботи, за оплату висновку спеціаліста в сумі 1000 грн. та 500 грн. моральної шкоди, судовий збір в розмірі 317,78 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивачів за оплату правової допомоги згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» 900 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати в частині стягнення витрат на правову допомогу у сумі 900 грн. та постановити в цій частині нове рішення про відмову у стягненні цих витрат, змінити рішення в частині стягнення 16041 грн. на відновлювально-ремонтні роботи та стягнути з неї на користь позивачів 4651 грн.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та її представника, які підтримали скаргу з викладених в ній мотивів, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У серпні 2011 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. Поверхом вище в квартирі №143 мешкає ОСОБА_1, яка є власником квартири.

24 липня 2011 року відбулося залиття їх квартири з квартири відповідача з вини останньої, яка неналежно відноситься до обслуговування комунікацій в своїй квартирі та встановила неякісне обладнання. Залиття сталося внаслідок поломки фільтру для очистки води, встановленого перед газовою колонкою в квартирі відповідача, в результаті чого в їх квартирі пошкоджені стеля на кухні площею 7,4 кв. м, стеля в залі площею 15,3 кв. м, у спальній кімнаті - площею 11,2 кв. м, у туалеті шпалери на стінах змокли та здулися, стеля у коридорі площею 9,3 кв. м, двері у ванній кімнаті, туалеті та в кухні набухли та не закриваються, в коморі стеля та стіни затекли. Відповідач добровільно шкоду не відшкодувала. Просили стягнути з відповідача на їх користь на відшкодування матеріальних збитків 12000 грн. та моральної шкоди - 2 000 грн.

В подальшому позивачі збільшили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача на їх користь 24863 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, включаючи вартість пошкодженого ноутбука 4811 гр., та 2000 грн. - моральної шкоди, 1000 грн. за проведення судової експертизи та 1500 грн. за надання юридичної допомоги.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як власник не виконала свого обов'язку по належному утриманню своєї квартири, а тому є її вина у заподіянні майнової і моральної шкоди позивачам та порушенні їх цивільних прав.

Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачам згідно договору купівлі-продажу від 05 листопада 2009 року в рівних частинах належить квартира № 140, що знаходиться в м. Шостка Сумської області, по вул. Халтуріна у будинку №35. В ній проживають та зареєстровані позивачі.

У квартирі №143, що розташована поверхом вище, проживає ОСОБА_1, яка є власником квартири.

24 липня 2011 року відбулося залиття квартири позивачів. 25 липня 2011 року працівниками ЖКВ КП «ШКЗ «Імпульс» було складено акт про залиття квартири позивачів, з якого вбачається, що в квартирі №143 ОСОБА_1 сталася поломка фільтра для очистки води, встановленого перед газовою колонкою, квартира позивачів затоплена, стеля та стіни прийшли в непридатність.

Причини залиття квартири позивачів відповідач не оспорює.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №37 від 20 грудня 2011 року, вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати в квартирі позивачів для усунення пошкоджень від залиття квартири, складає 20052 грн.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Висновки суду відповідають вимогам і ст. 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, зокрема, щодо того, що залиття квартири позивачів сталось в результаті неналежного стану сантехнічного обладнання, яке знаходиться в квартирі відповідача.

При визначенні розміру відшкодування майнової шкоди суд першої інстанції вірно послався на висновок судової будівельно-технічної експертизи та вірно визначив розмір відшкодування матеріальної шкоди у сумі 16041грн.

Рішення суду узгоджується з принципом диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ч. 1 ст. 11 ЦПК України, згідно якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позивачі, відповідно до вимог зазначених процесуальних норм, довели обставини, на які вони посилались як на підставу своїх вимог, а відповідач свої заперечення проти позову не підтвердила належними доказами.

Відповідач не довела, що вона на виконання свого обов'язку утримувати житло в належному стані в достатньому обсязі контролювала стан технічного обладнання в своїй квартирі, де стався порив фільтру для очистки води, а тому її посилання на те, що вона не повинна відповідати перед позивачами, оскільки не вона встановлювала фільтр очистки води, а запрошений нею майстер, є безпідставними.

Відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст. 319, ст. 322 ЦК України, власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян; зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

З огляду на зазначені положення закону відповідач повинна була забезпечити безпечну для інших мешканців будинку експлуатацію сантехнічного обладнання в належній їй квартирі і його належний технічний стан.

Є безпідставними доводи відповідача про необґрунтованість стягнення з неї судом на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи вартості ремонту без врахування 20% податку на додану вартість, з посиланням на те, що з неї підлягає стягненню лише вартість матеріалів, витрачених на ремонт, оскільки позивачі відремонтували квартиру власними силами. У висновку експертизи перелік і об'єм відновлювальних робіт, витрати, необхідні для ремонту квартири, визначені з врахуванням обсягу залиття квартири, відображеному в акті, складеному працівниками житлово-комунального органу. Судом обґрунтовано, з врахуванням значного обсягу пошкоджень квартири позивачів, робіт, ними проведених, стягнута на користь позивачів кошторисна вартість будівельних робіт з врахуванням необхідних будівельних матеріалів, що відповідає вимогам п. 1 ч . 2 ст. 22 ЦК України.

Не спростовують висновків суду і посилання в скарзі на незаконність рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу, розмір якого, визначений судом - 900 гр., відповідає ступеню складності справи, часу, витраченому адвокатом на участь у розгляді справи в чотирьох судових засіданнях - загальною тривалістю близько трьох годин та узгоджується з положеннями ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу».

Таким чином, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2012 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -