Постанова

від 02.09.2008 по справі 6/50-08-879

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" вересня 2008 р.

Справа № 6/50-08-879

Колегія суддів Одеського апеляційного

господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

(склад судової колегії змінено

відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду

№77 від 08.07.2008 р.),

при

секретарі   -   Волощук О. О.,

за участю представників:

позивача

-не з'явився,                                                                                  

відповідача

-Денисов В. Є.,

3-ї

особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в

м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1., м. Одеса  

на рішення господарського суду Одеської

області від 17.07.2008 р. 

у справі №6/50-08-879

за позовом

ОСОБА_1., м. Одеса        

до ВАТ

„Науково -дослідний інститут спеціальних способів лиття”, м. Одеса 

3-я особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ТОВ

„Вінсо - Тіссен”, м. Київ

про визнання недійсним та скасування

рішення загальних зборів акціонерів від 26.04.2006 р.,

ВСТАНОВИЛА:

17.03.2008 р. (вх. №1370) у

господарському суді Одеської області ОСОБА_1. (далі - позивач) пред'явлено

позов до ВАТ „Науково -дослідний інститут спеціальних способів лиття” (далі -

відповідач) про визнання недійсним протоколу загальних зборів акціонерів

відповідача №11-а від 26.04.2006 р., підписаного головою зборів - ОСОБА_2. та

секретарем зборів - ОСОБА_3. (а.с. 2-4). Свої вимоги він мотивував так.

Позивач є акціонером відповідача.

26.04.2006 р. відбулись загальні збори акціонерів відповідача, на якому були

розглянуті наступні питання: звіт голови правління про діяльність товариства у

2005 році; відкликання та обрання нового голови правління; внесення змін до

статуту товариства. За підсумками розгляду зазначених питань, загальними

зборами були прийняті наступні рішення. По першому пункту порядку денного

загальних зборів запропоновано зробити доповідь ОСОБА_1., оскільки саме він

виконував функції голови правління товариства у 2005 році. Але, оскільки

ОСОБА_1. на загальні збори акціонерів не з'явився, запропоновано перейти до

наступного пункту порядку денного. По другому пункту порядку денного загальних

зборів вирішено підтвердити рішення загальних зборів від 15 березня 2006 року.

Відкликано ОСОБА_1. з посади голови правління ВАТ „НДІСЛ”. Розірвано з ОСОБА_1.

трудовий контракт. Обрано ОСОБА_4. на посаду голови правління. Доручено голові

зборів ОСОБА_2. підписати від імені загальних зборів акціонерів трудовий

контракт з ОСОБА_4. терміном на один рік. По третьому пункту порядку денного

загальних зборів вирішено внести зміни до Статуту товариства та викласти його у

новій редакції. Затвердити вказану редакцію Статуту ВАТ „НДІСЛ”. Доручити

голові правління ВАТ „НДІСЛ” ОСОБА_4.  

підписати нову редакцію Статуту товариства. На думку позивача, вказані

збори проводились завзято та не об'єктивно, адже своїх доводів та заперечень

позивач з незалежних від нього причин надати не зміг. Внаслідок допущених

порушень порядку підготовки й проведення загальних зборів, позивач, як акціонер

товариства, не мав можливості прийняти в ньому участь, а саме: не мав змоги

брати участь у прийнятті найважливіших для товариства питань обрання складу

правління підприємства. Відповідно до п.9.2 Статуту ВАТ „НДІСЛ”, всі акціонери

повинні бути персонально, шляхом направлення поштою відповідних

листів-повідомлень, сповіщені про місце й час його проведення, а також про його

порядок денний. Однак, цього зроблено не було, у зв'язку із чим позивач

фактично був позбавлений можливості взяти участь у роботі зборів, а також не

мав змоги скористатися правами, якими наділений, як акціонер. Таким чином,

рішення загальних зборів напряму вирішило питання про права та обов'язки

позивача, як учасника даного товариства. Крім того, при проведенні загальних

зборів акціонерів від 26.04.2006 р. об'єктивно не вівся облік учасників

загальних зборів. У зв'язку із чим позивач стверджує, що необхідного кворуму -

60% від загального числа акціонерів на цих зборах не було. Підтвердженням його

висновків про те, що голосування фактично не було, служить той факт, що лічильна

комісія на загальних зборах акціонерів року не обиралася, бюлетені для

голосування не виготовлялися, результати голосування рахунковою комісією не

затверджувалися. Тобто правління відповідача є нелегітимним та обрано

незаконно. При цьому, позивач вважає, що протокол загальних зборів акціонерів

від 26.04.2006 р., підписаний головою зборів ОСОБА_2. та секретарем зборів

ОСОБА_3., повинен бути визнаний недійсним.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 05.05.2008 р. (а.с. 19) до участі в справі, в якості 3-ї

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача, залучено ТОВ „Вінсо - Тіссен”.

        05.05.2008 р. (вх. №8796) відповідач

надав суду відзив на позов (а.с. 21), в якому просив відмовити у його

задоволенні, оскільки ОСОБА_1. був персонально повідомлений про проведення

загальних зборів передбаченим Статутом ВАТ „НДІСЛ” способом. Повідомлення

здійснювалося реєстратором ВАТ „МТБ” за замовленням акціонера ВАТ „НДІСЛ”, що

володіє більш 10% статутного фонду ВАТ „НДІСЛ” - ТОВ „Вінсо-Тіссен”, згідно

договору від 06 березня 2006 року. Таким чином, позивач був належним чином

повідомлений про проведення загальних зборів акціонерів і його вимоги є

необґрунтованими, про що свідчіть реєстр поштових відправлень через поштове

відділення №26 м. Одеси. Всього участь у зборах брали 3 акціонера, що володіють

65,55% акцій. Враховуючи ст. 41 ЗУ „Про господарські товариства”, загальні

збори від 26.04.2006 р. були правомочними і підстав визнавати їх рішення

недійсними немає. 

           09.06.2008 р. судом до справи

залучені письмові пояснення 3-ї особи (а.с. 50-51), в яких вона просила

відмовити у задоволенні позову, оскільки 3-я особа є власником 151640 простих

іменних акцій ВАТ „НДІСЛ”, що складає 68,553% статутного фонду ВАТ „НДІСЛ”, що підтверджується

копією сертифікату іменних акцій НОМЕР_1. Даний сертифікат свідчить про те, що

акції ВАТ „НДІСЛ” були випущені у документарній формі і не є знерухомленими.

3-я особа, відповідно до ст. 45 ЗУ „Про господарські товариства”, вимагала

скликати загальні збори акціонерів і, у зв'язку з невиконанням її вимоги

правлінням  ВАТ „НДІСЛ”, самостійно скликало загальні

збори 26.04.2006 р., в тому числі,

організувавши здійснення розсилки

особистих повідомлень власникам іменних акцій про час та місце проведення

загальних зборів акціонерів, як того вимагає ст. 43 ЗУ „Про

господарські товариства”. Докази

здійснення такого повідомлення були передані ВАТ

„НДІСЛ” та долучені до матеріалів

даної справи. Для участі у загальних зборах акціонерів від 26.04.2006 р. 3-я

особа направила ОСОБА_2., яка діяла за довіреністю. ОСОБА_2. як представник 3-ї

особи зареєструвалася для участі у зборах та брала участь в обговоренні та

голосуванні з усіх питань порядку денного. Доказом цього є фіксація її виступів

у протоколі №11-а від 26.04.2006 р. загальних зборів акціонерів. Таким чином,

на думку 3-ї особи, вже сам факт участі у загальних зборах акціонерів ВАТ

„НДІСЛ” від 26.04.2006 р. представника ТОВ „Вінсо-Тіссен” свідчить про те, що в

них брали участь учасники товариства, що володіють більше, ніж 60% голосів, а,

відтак, загальні збори акціонерів були правомочними, відповідно до ст. 41 ЗУ

„Про господарські товариства”. 

Рішенням господарського суду

Одеської області від 17.07.2008 р. (суддя Демешин О. А.) з цієї справи у

задоволенні позову відмовлено (а.с. 123-124). Таке рішення суд мотивував тим,

що оголошення про час, місце та порядок денний загальних зборів були розміщені,

як в місцевій пресі (газета „Чорноморські новини” від 09.03.2006 р.), так і в

загальнодержавному друкованому виданні (газета „Урядовий кур'єр” №46 від

10.03.2006 р.). Крім того, 07.03.2006 р. ОСОБА_1. було направлено персональне

повідомлення про призначення загальних зборів, що підтверджує список №1

поштових карток, відправлених акціонерам - фізичним особам ВАТ „НДІСЛ” з

повідомленням про загальні збори, що відбудуться 26.04.2006 р. через поштове

відділення №26. Таким чином, суд вбачив необґрунтованими посилання позивача на

порушення його прав на участь в загальних зборах ВАТ „НДІСЛ”, пов'язані з

неналежним повідомленням про час, місце та порядок денний цих зборів.

Матеріалами справи, на думку суду першої інстанції, також, спростовуються

твердження позивача про відсутність на загальних зборах, які відбулися

26.04.2006 р., необхідного 60% кворуму. Так, про те, що для участі у зборах

було зареєстровано 3 особи з кількістю акцій 151650, що складало 68,559% від

загальної кількості акцій, свідчать відомості, внесені як до спірного протоколу

№11-а від 26.04.2006 р., так і до протоколу реєстраційної комісії від 26.04.2006

р. Стверджуючи про відсутність 60% кворуму на загальних зборах ВАТ „НДІСЛ”, які

відбулися 26.04.2006 р., позивачем не надано будь-яких доказів, на підставі

яких було б можливо зробити беззаперечний висновок про відсутність на цих

зборах необхідного кворуму. З реєстру акціонерів ВАТ „НДІСЛ” станом на

26.04.2006 р. суд вбачив, що у спірних загальних зборах приймав участь

представник ТОВ „Вінсо-Тіссен”, яке володіє 151640 акціям ВАТ „НДІСЛ”, що

становить 68,553% статутного фонду цього товариства. Цим, також, як зазначає

суд, підтверджується наявність кворуму на загальних зборах, які відбулися

26.04.2006 р., відповідно до ст. 41 ЗУ „Про господарські товариства”. Також,

місцевий суд вказав, що відсутність позивача на загальних зборах не могла

істотно вплинути на прийняття рішень з питань, що розглядались на цих зборах,

оскільки з витягу з реєстру акціонерів вбачається, що ОСОБА_1. є власником 5

акцій ВАТ „НДІСЛ” номінальною вартістю 1,25 грн., що становить 0,002%

статутного фонду.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням,

позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов

задовольнити, з тих же підстав, що були ним викладені у самому позові, а також,

враховуючи те, що підтвердженням висновків позивача, як він гадає, про те, що

голосування фактично не було, служить той факт, що ВАТ „НДІСЛ” до суду не

представив реєстр акціонерів на день проведення загальних зборів. Із протоколу

загальних зборів акціонерів позивач вбачив, що реєстратор - ВАТ „МТБ” не брав

участі у загальних зборах акціонерів 26.04.2006 р. Ухвалою Малиновського

районного суду від 26.04.2006 р. реєстратору ВАТ „МТБ” було заборонено видавати

реєстр акціонерів та проводити реєстрацію акціонерів ВАТ „НДІСЛ” на загальних

зборах акціонерів, які відбудуться 26.04.2006 р. Реєстр акціонерів ВАТ „НДІСЛ”

на 26.04.2006 р. був наданий банком тільки суду. За вищезазначеною ухвалою суду

також було заборонено проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „НДІСЛ”, які

відбулися 26.04.2006 р. Відповідно до рекомендацій Президії ВГС України „Про

практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з

корпоративних правовідносин” від 28.12.2007 р. за №04-5/14, суди повинні мати

на увазі, що відсутність реєстру акціонерів під час проведення загальних зборів

акціонерів робить неможливим встановлення правомочності загальних зборів і тому

є підставою для визначення недійсними прийнятих цими зборами рішень. Висновок

місцевого суду про те, що він може відмовити у позові про визнання рішень

загальних зборів акціонерів недійсними за умови наявності належних доказів

участі у загальних зборах тільки одного акціонера, що володіє 68,553% акціями,

не відповідає п.2.12. рекомендації Президії ВГС України „Про практику

застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних

правовідносин” від 28.12.2007 р. за №04-5/14, в якій зазначено, що суд може

відмовити в позові про визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними

за умови наявності належних доказів участі у загальних зборах усіх акціонерів,

зокрема, якщо з протоколу загальних зборів акціонерів вбачається, що у зборах

брали участь акціонери, які володіють 100% голосів та підписали протокол, як

голова та секретар зборів.

Ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 01.08.2008 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження

та призначено до розгляду на 02.09.2008 р., про що учасники процесу, згідно

приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

           Фіксування судового засідання

здійснювалось технічними засобами. 

Представники позивача та 3-ї особи

у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і

місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення

їм ухвали про призначення справи до розгляду, про причини неявки суд не

сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали і судова

колегія прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник відповідача в усних

поясненнях, наданих апеляційному суду, просив відмовити у задоволенні

апеляційної скарги та залишити рішення без змін.

          За згодою представника відповідача,

згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та

резолютивна частини судової постанови.

        Заслухавши усні пояснення представника

відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини

і матеріали  справи,  в тому числі наявні у ній докази,

відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також

перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне. 

            Оскаржуючи рішення місцевого суду,

апелянт, в якості підстав для його скасування та задоволення позову, зазначив

наступні доводи та аргументи: 

- позивача, у порушення п.9.2

Статуту ВАТ „НДІСЛ”, не було повідомлено персонально, шляхом направлення поштою

відповідних листів-повідомлень, про місце й час проведення  та про порядок денний загальних зборів

акціонерів, які відбулись 26.04.2006 р., у зв'язку із чим він фактично був

позбавлений можливості взяти участь у роботі зборів, а також не мав змоги

скористатися правами, якими наділений, як акціонер;

- при проведенні загальних зборів

акціонерів від 26.04.2006 р. об'єктивно не вівся облік учасників загальних

зборів. У зв'язку із чим позивач стверджує, що необхідного кворуму - 60% від

загального числа акціонерів на цих зборах не було;

- із протоколу загальних зборів

акціонерів позивач вбачив, що реєстратор - ВАТ „МТБ” не брав участі у загальних

зборах акціонерів 26.04.2006 р. Ухвалою Малиновського районного суду від

26.04.2006 р. реєстратору ВАТ „МТБ” було заборонено видавати реєстр акціонерів

та проводити реєстрацію акціонерів ВАТ „НДІСЛ” на загальних зборах акціонерів,

які відбудуться 26.04.2006 р. Реєстр акціонерів ВАТ „НДІСЛ” на 26.04.2006 р.

був наданий банком тільки суду. За вищезазначеною ухвалою суду також було

заборонено проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „НДІСЛ”, які відбулися

26.04.2006 р. Відповідно до рекомендацій Президії ВГС України „Про практику

застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних

правовідносин” від 28.12.2007 р. за №04-5/14, суди повинні мати на увазі, що

відсутність реєстру акціонерів під час проведення загальних зборів акціонерів

робить неможливим встановлення правомочності загальних зборів і тому є

підставою для визначення недійсними прийнятих цими зборами рішень;

- висновок місцевого суду про те,

що він може відмовити у позові про визнання рішень загальних зборів акціонерів

недійсними за умови наявності належних доказів участі у загальних зборах тільки

одного акціонера, що володіє 68,553% акціями, не відповідає п.2.12.

рекомендації Президії ВГС України „Про практику застосування законодавства у

розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин” від 28.12.2007 р.

за №04-5/14, в якій зазначено, що суд може відмовити в позові про визнання

рішень загальних зборів акціонерів недійсними за умови наявності належних

доказів участі у загальних зборах усіх акціонерів, зокрема, якщо з протоколу

загальних зборів акціонерів вбачається, що у зборах брали участь акціонери, які

володіють 100% голосів та підписали протокол, як голова та секретар зборів.

           Оцінивши зазначені доводи та

проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, судова колегія дійшла

висновку, що ці доводи та підстави необґрунтовані, з огляду на таке.

       Як свідчать матеріали справи, і ці

обставини встановив і дослідив місцевий суд, 26.04.2006 р. відбулись загальні

збори акціонерів Відповідача, акціонером якого є позивач.

           Згідно протоколу зазначених зборів,

підписаному головою зборів - ОСОБА_2. та секретарем зборів - ОСОБА_3., на

зборах  розглядались наступні питання:

звіт голови правління про діяльність товариства у 2005 році; відкликання та

обрання нового голови правління; внесення змін до статуту товариства. За

підсумками розгляду зазначених питань, загальними зборами були прийняті

наступні рішення. По першому пункту порядку денного, приймаючи до уваги, що

ОСОБА_1., який виконував функції голови правління товариства у 2005 році, на

загальні збори акціонерів не з'явився, запропоновано перейти до наступного

пункту порядку денного. По другому пункту порядку денного вирішено підтвердити

рішення загальних зборів від 15 березня 2006 року, а саме відкликано ОСОБА_1. з

посади голови правління ВАТ „НДІСЛ”, та розірвати з ним трудовий контракт,

обрано ОСОБА_4. на посаду голови правління. По третьому пункту порядку

денного  вирішено внести зміни до Статуту

товариства та викласти його у новій редакції. Затвердити вказану редакцію

Статуту ВАТ „НДІСЛ”. Доручено голові правління ВАТ „НДІСЛ” ОСОБА_4. підписати

нову редакцію Статуту товариства.

          Згідно ст. 43 Закону України „Про

господарські товариства” (далі - Закон) в редакції, що діяла на час скликання

та проведення вищевказаних зборів, про проведення загальних зборів акціонерів

держателі акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім

того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням  акціонерного товариства і в одному із

офіційних друкованих  видань  Верховної 

Ради  України,  Кабінету 

Міністрів України  чи  Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку  денного. Повідомлення повинно бути зроблено

не менш як за 45 днів  до скликання

загальних зборів. 

Згідно п.9.2 Статуту відповідача (в редакції, що діяла на момент

скликання та проведення зборів), акціонери про проведення зборів повинні були

повідомлятись шляхом направлення поштою відповідних листів - повідомлень.

       Враховуючи, що збори повинні були

відбутись 26.04.2006 р., то, відповідно, акціонери, в тому числі позивач,

повинні були бути повідомлені про їх проведення (як персонально, так і  загально через засоби інформації) не пізніше,

ніж 11 03.2006 р.

        З матеріалів справи вбачається, що

загальне повідомлення про проведення 

24.04.2006 р. загальних зборів акціонерів було та про порядок денний цих

зборів надруковано в засобах масової інформації, а саме в газеті „Чорноморські

новини” від 09.03.2006 р., тобто у місцевій пресі за місцезнаходженням

відповідача,  а також в газеті „Урядовий

Кур'єр” від 10.03.2006 р., тобто в офіціальному виданні КМ України, тобто у встановлені

законодавством строки.

 З наявного в матеріалах справи

договору від 06.03.2006 р. (про виконання реєстратором -ВАТ „Морський

транспортний банк” по інформаційному забезпеченню проведення загальних зборів

акціонерів) та списку поштових відправлень, здійснених цим реєстратором, вбачається,

що акціонери відповідача, в тому числі позивач, були повідомлені листами про

проведення цих зборів 07.03.2006 р.

          За таких обставин, судова колегія

дійшла висновку, що позивача, у передбачений законодавством та Статутом спосіб,

було належним чином та завчасно повідомлено про день, час та місце проведення

зборів та про порядок денний цих зборів.

             З огляду на викладене, посилання

позивача  (у позові та в апеляційній

скарзі) на те, що його не було повідомлено персонально, чим порушено його права

як акціонера, є хибними і обґрунтовано не прийняті місцевим судом до уваги, а

тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

        Крім того, участь акціонера у зборах

акціонерів, згідно Закону, є добровільним волевиявленням акціонера, а тому не

реалізація позивачем свого права приймати участь у зборах не може ставитись у

вину відповідачеві та бути підставою для визнання зборів недійсними.

            Матеріали справи свідчать, і ці

обставини також встановив та дослідив місцевий суд, що ініціатором проведення

зборів був акціонер, якій в сукупності володіє 151 640 простих іменних акцій

відповідача, що становить 68,553% статутного фонду відповідача, а така

можливість, тобто скликання зборів акціонером, який володіє більш 10% голосів,

передбачена ст. 41 Закону та Статутом відповідача.

            Як вбачається з протоколу зборів,

на в них приймало участь три акціонери, які в сукупності володіють 68,559%

голосів, а, згідно ст. 41 Закону, збори повноважні приймати рішення, якщо на

них присутні акціонери, що володіють більш ніж 60% від всієї кількості акцій,

тобто зазначені збори, відповідно до Закону та Статуту відповідача, були

легітимними і мали право приймати рішення.

            Матеріали справи свідчать, що

представництво 3-ї особи, акціонера за ініціативою якого було скликано збори і

який володіє 68,553% статутного фонду відповідача, здійснювала ОСОБА_3., яка,

як вбачається з протоколу зборів, брала участь в обговоренні та голосуванні з

усіх питань порядку денного. 

            За таких обставин, посилання позивача на

те, що на зборах не було кворуму, що відсутні докази того, що на них був

представник 3-і особи і об'єктивно не вівся облік учасників зборів, на думку

судової колегії, необґрунтовані, суперечать фактичним обставинам та наявним у

справі доказам і, відповідно, не можуть бути підставою для скасування судового

рішення.  

          Оцінюючи посилання скаржника на

наявність ухвали  Малиновського районного

суду від 26.04.2006 р., якою реєстратору - ВАТ „МТБ” було заборонено видавати

реєстр акціонерів та проводити реєстрацію акціонерів ВАТ „НДІСЛ” на загальних

зборах акціонерів, які відбудуться 26.04.2006 р., та було заборонено проведення

загальних зборів акціонерів ВАТ „НДІСЛ”, які відбулися 26.04.2006 р., судова

колегія встановила наступне.

          Дійсно, позивач додав до матеріалів

справи зазначену ухвалу. Однак, зі змісту цієї ухвали вбачається, що її було

винесено за відсутністю відповідача, 3-ї особи і реєстратора. Крім того, цю

ухвалу винесено в день проведення зборів.

      Згідно приписів ст.ст. 33 та 34 ГПК

України, кожна сторона повинна довести належними та достатніми доказами ті

обставини, на які вона посилається в обґрунтування своєї позиції.

          Однак, у порушення вказаних приписів

позивач не надав будь-яких доказів того, що зазначені вище особи були обізнані

(повідомленні) про наявність цієї ухвали і в матеріалах такі докази відсутні.

Докази, що за цією ухвалою було відкрито виконавче провадження і що про це було

повідомлено вищезазначених осіб, також відсутні у матеріалах справи.

         За таких обставин, судова колегія

дійшла висновку, що сам по собі факт наявності цієї ухвали, недоведеної до

вищезазначених осіб належним чином, не може бути підставою для визнання зборів

недійсними.

Та обставина, що реєстр акціонерів відповідача на 26.04.2006 р. був

наданий реєстратором тільки суду  першої

інстанції, не може бути підставою для визнання зборів недійсними, оскільки ця

обставина лише підтверджує наявність реєстру, як то вимагають приписи чинного законодавства,

і не спростовує факту, що цього реєстру не було на час проведення зборів. 

           Посилання скаржника на п.2.12.

Рекомендації Президії ВГС України „Про практику застосування законодавства у

розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин” від 28.12.2007 р.

за №04-5/14, в якому зазначено, що „... суд може відмовити в позові про

визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними за умови наявності

належних доказів участі у загальних зборах усіх акціонерів, зокрема, якщо з протоколу

загальних зборів акціонерів вбачається, що у зборах брали участь акціонери, які

володіють 100% голосів та підписали протокол, як голова та секретар зборів”,

також не може прийматись до уваги, з огляду на таке.

           Так, по - перше, зазначені приписи

не встановлюють обов'язковість участі у зборах акціонерів які володіють 100%

голосів. По - друге, ці приписи неможливо тлумачити окремо, тобто їх необхідно

враховувати в контексті з абзацом першим цього пункту. Якщо проаналізувати весь

пункт, то можливо зробити висновок, що ці роз'яснення стосуються випадків, коли

на момент проведення зборів реєстр взагалі не вівся, однак на зборах приймали

участь акціонери, які володіють 100% голосів, тобто у цьому випадку і при

відсутності реєстру збори не можна визнати недійсними.

       Однак, як зазначалось вище, судова

колегія вважає, що реєстр зборів на час їх проведення вівся (оскільки він

наявний у матеріалах справи, а зворотне не доведено і не підтверджено

будь-якими доказами), а тому посилання на зазначені роз'яснення в даному

конкретному випадку некоректні і не можуть бути підставою для скасування

судового рішення.

           Згідно п.3 Роз'яснення Вищого

арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р. „Про судове рішення” (з

наступними змінами та доповненнями), рішення господарського суду повинно

ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які

посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони

підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних

обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів

на підтвердження цих обставин; яка правова 

кваліфікація  відносин сторін,  виходячи з фактів, установлених у процесі

розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення

спору. Такі ж вимоги до судового рішення містяться у Постанові Пленуму

Верховного суду України №11 від 29.12.1976 р. „Про судове рішення”.

          Відповідно до ст. 104 ГПК України,

підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування

обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які місцевий

господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків,  викладених у рішенні місцевого господарського

суду, обставинам справи; 4) порушення 

або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне  застосування  норм 

процесуального права може бути підставою для скасування або зміни

рішення лише за умови,  якщо це  порушення 

призвело  до  прийняття 

неправильного рішення.

         На думку судової колегії, місцевий суд

повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну

оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права,

тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам і підстав,

передбачених ст. 104 ГПК України, для його скасування судова колегія не вбачає.

        Наведені позивачем в апеляційній скарзі

доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не

доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування

судового  рішення.

               Будь-яких інших доводів щодо

незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм

матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних

апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

            З огляду на викладене, судова

колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню.

               Керуючись ст.ст.

99,101-105  ГПК  України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

           Рішення

господарського суду Одеської області від 17.07.2008 р. у справі №6/50-08-879 - залишити

без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1. (м. Одеса) на зазначене

судове рішення -без задоволення. 

            Постанова, згідно ст. 105 ГПК

України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у

касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                   Мирошниченко

М. А.

Судді:                                                                                                 

Бєляновський В. В.

                                                                                                              Шевченко

В. В.

Повний текст постанови підписано

04.09.2008 р.