Рішення

від 29.05.2012 по справі 2-10658/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-10658/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 травня 2012 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Лавреновій А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

в серпні 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.05.2011 року між нею та відповідачем було укладеного Договір підряду № 1 на виконання ремонту в квартирі АДРЕСА_1, власницею якої є її мати. Згідно умов договору вартістю робіт складала 30000 грн. В період з 30.05.2011 по 08.07.2011 року нею було передано відповідачу на будівельні матеріали та проведення ремонтних робіт 30200 грн. Однак отримавши гроші відповідач ремонтних робіт не розпочав і їх не провів. На телефонні дзвінки не відповідає, уникає виконання взятих на себе зобов'язань, чим порушує її права як замовника робіт. У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань вона зазнала моральних страждань та переживань та просила також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 8000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд за згодою представника позивача постановляє відповідно до ч.4 ст.169, ст. 224 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

30 травня 2011 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір підряду № 1 на виконання поточного ремонту квартири за адресою АДРЕСА_1 із строком дії до 30.06.2011 року (а.с.7-8).

Відповідно до п.2.1 даного договору за виконаний у відповідності з п.1.1 обсягу ремонтно-будівельних робіт згідно кошторису до Договору, замовник сплачує Підряднику суму в розмірі 30000,00 грн.

Згідно п.2.3 Договору оплата виконаних робіт за даним договором проводиться наступним чином 30% до початку робіт, 50% після виконання, 40% робіт згідно кошторису, 20% після виконання всього об'єму робіт.

Як вбачається із зворотної сторони Договору відповідач ОСОБА_2 одержав 30.05.2011 року -5000 грн.; 01.06.2011 року -600 грн., 07.06.2011 року - 2000 грн.; 09.06.2011 року -4500 грн.; 11.06.2011 року -4000 грн.; 21.06.2011 року -2500грн.; 23.06.2011 року -400 грн.; 25.06.2011 року -9000 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка повністю виконав перед ОСОБА_2 свої зобов'язання, передбачені умовами договору, а останній в свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов'язувалася провести поточний ремонт квартири.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання по Договору підряду № 1 відповідно до п.1.1 Договору, чим грубо порушив умови договору.

Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а тому позивач відповідно до вимог ч.2 ст. 852 ЦК України має право вимагати відшкодування збитків.

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 8000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вимоги в цій частині не доведені позивачем, належних та допустимих доказів не надано і таких у судовому засіданні не здобуто.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 208, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України та на підставі ст.ст.526, 553, 554, 610, 837, 852 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30020 грн., судового збору 300,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., а всього 30450 (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн.20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: