Постанова

від 27.08.2008 по справі 22-а-5218/2008

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27"

серпня 2008 року                                                    

м. Харків

Справа №

22-а-5218/08

Категорія: 66                                                  

Головуючий 1 інстанції: Кіяшко В.І.

Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія

суддів у складі:

Головуючий

суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська

Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі 

Баглаєнко Я.В.

за участю представників:

представника відповідача - ОСОБА_2.

представника відповідача - ОСОБА_3.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ТОВ «Хустянське» та ТОВ

«Пік» на постанову Господарського суду Сумської області від 19.06.2008 року по

справі № АС 4/19-08

за позовом Прокурора

м. Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми  

до        ТОВ «Сумиагроцукор» в особі

ліквідатора ОСОБА_1, ТОВ «Пік», ТОВ «Хустянське»

про          визнання

правочинну та господарських зобов'язань недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м. Суми

звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі

ДПІ в м. Суми з позовом до відповідачів, ТОВ «Сумиагроцукор» в особі

ліквідатора ОСОБА_1, ТОВ «Пік», ТОВ «Хустянське», в якому просив визнати

недійсним з моменту укладення договір № 153 від 27.12.06 р. про

відступлення права вимоги на суму 259870,79 грн., укладений між ТОВ

«Сумиагроцукор» (перший відповідач), ТОВ «Пік» (другий відповідач) та ТОВ

"Хустянське" (третій відповідач). Також позивач просив визнати

недійсними з моменту виникнення господарські зобов'язання, що виникли по

договору № 153 від 27.12.06 р.

Постановою Господарського суду Сумської області від 19.06.08 р.

адміністративний позов прокурора м. Суми в інтересах

держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ «Сумиагроцукор» в особі ліквідатора

ОСОБА_1, ТОВ «Пік», ТОВ «Хустянське» про визнання правочинну та

господарських зобов'язань недійсними був задоволений.

Третій

відповідач, ТОВ «Хустянське», не погодився з зазначеною постановою суду першої

інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову

Господарського суду Сумської області від 19.06.08 р. по справі № АС 4/19-08 та

закрити провадження по справі, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Другий

відповідач, ТОВ «Пік», також не погодився з даною постановою та подав

апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на обставини, викладені в ній, просить

скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 19.06.08 р. по

справі № АС 4/19-08 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних

вимог.

Заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, постанову суду першої

інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Хустянське»

підлягає частковому, а скарга ТОВ «Пік» - повному

задоволенню з наступних підстав.

Судом першої

інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

22.12.06 р. ухвалою Господарського суду Сумської області порушено провадження у

справі № 8/603-06 про банкрутство ТОВ «Сумиагроцукор», розпорядником майна

боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 Пунктом 4 даної ухвали

Господарським судом Сумської області був введений мораторій на задоволення

вимог кредиторів.

Постановою

Господарського суду Сумської області від 20.03.07 р. по вказаній справі ТОВ

«Сумиагроцукор» було визнано банкрутом, і був призначений ліквідатором

арбітражний керуючий ОСОБА_1.

У відповідності

до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом» з дня призначення ліквідатора до нього переходять

права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Ухвалою

Господарського суду Сумської області від 05.03.07 р. був затверджений реєстр

вимог кредиторів по справі № 8/603-06, до якого включений позивач по даній

справі ДПІ в м. Суми кредитором банкрута з сумою кредиторських вимог 110432,96

грн., а після збільшення грошових вимог вони становили 1286096,75 грн.

У відповідності

до листа ліквідатора ОСОБА_1 вих. № 7-8/603-06 від 24.04.07 р. дана сума

кредиторських вимог була визнана ліквідатором та включена до реєстру вимог

кредиторів.

З матеріалів

справи вбачається, що 27.12.06 р. між ТОВ «Сумиагроцукор», ТОВ «Пік» та ТОВ

«Хустянське» був укладений договір № 153 про відступлення права вимоги.

У відповідності

до п. 1.1 зазначеного договору ТОВ «Сумиагроцукор» - первісний кредитор

передає, а ТОВ «Пік» - новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить

первісному кредиторові і стає кредитором боржника - ТОВ «Хустянське» за

договорами, що укладені між первісним кредитором і боржником згідно додатку №

1, який є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 2.1

вищезазначеного договору новий кредитор сплачує первісному кредиторові основний

борг в сумі 259870,79 грн. шляхом безготівкового перерахування.

Задовольняючи

позов, суд першої інстанції послався на те, що договір № 153 про відступлення

права вимоги від 27.12.06 р. був укладений з порушенням норм цивільного

законодавства, оскільки після відкриття провадження у справі про банкрутство

першого відповідача згода від розпорядника майна боржника ОСОБА_1 на укладення

договору про відступлення права вимоги отримана не була.

Також судом

першої інстанції було встановлено, що відповідно п. 3.2 договору про

відступлення права вимоги новий кредитор зобов'язувався стягнути з боржника і

перерахувати первісному кредитору грошові кошти у строк до 31.12.07 р., проте

своїх зобов'язань ТОВ «Пік» за договором не виконав.

З урахуванням

вищевказаних обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржений

договір не відповідає вимогам чинного законодавства та задовольнив позовні

вимоги.

З такими

висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з

наступного.

При прийнятті

оскарженої постанови суд першої інстанції не взяв до уваги те, що згідно ст. 19

Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,

відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено

законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність

органів ДПС врегульована Законом України «Про державну податкову службу в

Україні». В ст. 10 Закону визначені функції державних податкових інспекцій в

районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та

об'єднаних державних податкових інспекцій. Дана норма до компетенції органів

ДПС, в т.ч. і позивача по даній справі, відносить здійснення   контролю за своєчасністю, достовірністю,

повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечення

застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим

Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового

законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення

податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ,

організацій та громадянами; подачу до судів позови до підприємств, установ,

організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход

держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -

коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення

заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами за рахунок їх майна.

Як свідчать

надані до матеріалів справи документи, у зв'язку із виконанням відповідачами

оскарженого позивачем договору про відступлення права вимоги у учасників цього

договору не виникли і не могли виникнути податкові зобов'язання із жодного

податку та/або обов'язкового платежу. Дані обставини не заперечувалися

представниками позивача ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної

інстанції. З наведених обставин колегією суддів зроблений висновок про те, що у

відсутності податкових зобов'язань не можуть бути визначені суми коштів, які

підлягають стягненню в доход держави.

Тобто у позивача

відсутні, визначені в ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в

Україні», підстави для звернення з позовом про визнання угоди (правочину,

господарського зобов'язання) недійсним.

Із позову та

пояснень представника позивача в судовому засіданні випливає, що позов був

обумовлений тим, що на думку позивача при укладанні оскарженого договору були

порушені права ДПІ як кредитора в процедурі банкрутства першого відповідача,

оскільки найбільш ліквідні активи боржника після визнання його банкрутом не

були включені до ліквідаційної маси, що призвело до непогашення вимог ДПІ -

кредитора.

Колегія суддів

вважає доцільним відмітити, що ні в позові, ні в подальших поясненнях позивача

не вказувалося на підставі яких документів були встановлені факти, покладені

позивачем у підґрунтя позову, чим підтверджується твердження позивача про те,

що оскаржений договір не був спрямований на реальне настання наслідків і яких

саме.

Також колегія

суддів вважає необхідним зауважити, що залишені без документального

підтвердження твердження позивача про те, що оскаржений договір не був

погоджений з розпорядником майна боржника ОСОБА_1, оскільки в матеріалах справи

відсутні його заперечення проти позову або приєднання до позову, в яких були б

викладені мотиви, з яких протягом часу з моменту укладання договору було

допущено його виконання. Крім того, оскільки розпорядник майна не оскаржив у

встановленому порядку, як наполягає позивач, укладений без його згоди договір,

то слід вважати, що цей договір виконувався з відома та згоди розпорядника

майна боржника.  

Виходячи

з наведених обставин, колегія суддів зауважує, що у ДПІ в м. Суми відсутнє

право звертатися до суду з даним позовом про визнання

недійсним з моменту укладення договору про відступлення права вимоги та

визнання недійсними з моменту виникнення господарські зобов'язання, що виникли

по договору.

Крім

того, колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги заявлені відносно

договору № 153 про відступлення права вимоги від 27.12.06 р. на суму

259870,79 грн. та визнання недійсним господарських зобов'язань по даному

договору, що укладений між відповідачами.

Однак суд першої

інстанції в резолютивної частині оскаржуваної постанови визнав недійсним

договір № 153 на суму 1032076,03 грн. та недійсними господарські

зобов'язання, які виникли по договору № 144 про відступлення права вимоги

від 27.12.06 р. на суму 1032076,03 грн., що укладений між ТОВ

«Сумиагроцукор» (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код СДРПОУ 32778725),

ТОВ «Пік» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 5. кв. 1, код

СДРПОУ 32241633) та ТОВ «Хустянське» (42243, Сумська область, Буринський район,

с. Хустянка, код СДРПОУ 30880509) з моменту їх виникнення. Проте, ні в позові,

ні в подальших документах позивача та прокурора не збільшувалася сума договору

та не доповнювалися позовні вимоги щодо визнання недійсними господарські

зобов'язання за договором № 144 від 27.12.06 р.

Тобто суд першої

інстанції вийшов за межи позовних вимог та прийняв рішення по вимогам, які не

були заявлені позивачем у даній справі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів

дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського

суду Сумської області від 19.06.08 р. по справі № АС 4/19-08 прийнята з

порушенням норм чинного процесуального та матеріального права і підлягає

скасуванню. 

Керуючись ст. ст. 160, 163, 195, 196, 198, 202, 205, 207,

209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу

ТОВ «Хустянське» на постанову Господарського суду

Сумської області від 19.06.08 р. по справі № АС 4/19-08 - задовольнити

частково.

Апеляційну скаргу

ТОВ «Пік» на постанову Господарського суду Сумської

області від 19.06.08 р. по справі № АС 4/19-08 - задовольнити.

Постанову

Господарського суду Сумської області від 19.06.08 р.

по справі № АС 4/19-08 за позовом прокурора м.

Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ «Сумиагроцукор» в

особі ліквідатора ОСОБА_1, ТОВ «Пік», ТОВ «Хустянське» про визнання

правочинну та господарських зобов'язань недійсними - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в

задоволенні позову.

Постанова набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути

оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної

скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий         

                                                                             Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений та підписаний

01.09.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                   

Н.С. Водолажська