Постанова

від 26.10.2006 по справі 2/3899

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/3899

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" жовтня 2006 р.                                                          Справа №  2/3899

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Вечірка І.О.

суддів:                                                                        Зарудяної Л.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Верниба В.А. - довіреність від 01.09.2006 р. (брав участь в судовому засіданні 20.09.2006 р.,

                        Еркес Є.Л. - довіреність від 01.09.2006 р.,

від відповідача: Левшина А.Г. - довіреність №2060 від 19.09.2006 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Група "Берег", м.Київ

на рішення Господарського суду Житомирської області

від "06" квітня 2006 р. у справі №  2/3899 (суддя Тимошенко О.М)

за позовом Приватного підприємства "Група "Берег", м. Київ  

до Приватного підприємства "Укрпродукт Логістикс", м.Житомир

про стягнення 28738,48 грн.,

з перервою в судовому засіданні з 17.10.2006 р. по 26.10.2006 р.,  

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 квітня 2006 року  у справі №2/3899 частково задоволено позов Приватного підприємства "Група "Берег" та стягнуто на його користь з Приватного підприємства "Укрпродукт Логістикс", м.Житомир 5952 грн. боргу, 59 грн. 52 коп. витрат по  оплаті  державного мита, 24 грн. 44 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 06.04.2006р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та  на неповне  з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме:

- наявні в матеріалах справи товарно - транспортні накладні №№865738, 864267, 864334, 864399, 864527 підтверджують  укладання договору перевезення  вантажу з експедитором  - ПП "Група "Берег";

- факт надання транспортних засобів  в розпорядження ПП "Група "Берег" додатково підтверджується  їхніми власниками. Ці обставини викладені в їхніх листах на адресу ПП "Група "Берег". Відповідач  не заперечує, що послуги з перевезення вантажу  по товарно - транспортним накладним  здійснювались саме транспортом, наданим ПП "Група "Берег";

- з наданих суду документів  є очевидним, що ЗАТ "Сармат" є замовником транспортних послуг  перед ПП "Укрпродукт Логістикс", а останній є замовником послуг  перед ПП "Група "Берег" і що саме ПП "Укрпродукт Логістикс" зобов'язаний виконати  взяті на себе зобов'язання;

- попередні замовлення  ПП "Укрпродукт логістикс" на перевезення вантажу по території України (біля сорока перевезень) оформлялись з ПП "Група "Берег"  аналогічним чином і заперечень з боку відповідача не надходило. Більш того, позивач повністю по них розрахувався перед відповідачем.

В доповненнях до апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин справи та не застосував норму              ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч.2 ст. 47 Статуту автомобільного транспорту при прийнятті рішення, чим допустив порушення норм матеріального права. Позивач посилається також на ту обставину, що відповідно  до вимог ч.2 ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається  в письмовій формі. Ч.1 ст. 207 ЦК України встановлює вимоги  до письмової форми правочину, зокрема, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого  технічного засобу зв'язку. Крім того, пропозиція укласти договір надходила від відповідача (ст.641 ЦК України)  у вигляді договору - заявки. Відповідач, згідно з  вимогами ст.642 ЦК, прийнявши пропозицію, повідомив відповідача шляхом направлення останньому факсовим зв'язком  підписаного договору - заявки, підтвердивши при цьому досягнення усіх істотних умов для договорів такої категорії: маршрут руху, найменування товару, вага, кількість.  Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі (ч.1ст.207 ЦК України) досягли згоди з усіх істотних умов договору. До того ж, саме відповідач запропонував позивачу умови договору.

Представник скаржника в  засіданні апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили рішення господарського суду від 06.04.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП "Група "Берег" - без задоволення, з огляду на наступне:

- відповідно до п.3.7. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства  транспорту України             від 14 жовтня  1997р.  №363, на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику  при наявності Договору  заявку відповідно до  встановленої форми. Відповідно до п.3.9 перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі (п.10.3). Між підприємством відповідача та скаржником не укладалося ні договорів на перевезення вантажів, ні разових письмових договорів;

- в своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що  факт надання  транспортних засобів в розпорядження скаржника підтверджується їхніми власниками, а саме в апеляційний господарський суд разом із скаргою надані копії листів від них. Відповідно до п.1 ст.101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Вказані вище листи при розгляді справи в господарському суді Житомирської області представлені не були, неможливість їх подання скаржником необгрунтована, тому, вони не повинні прийматися до уваги;

- в представлених ПП "Група "Берег" товарно - транспортних накладних підприємство - відповідач як Замовник (платник) не зазначено, крім того не вказується в них і саме підприємство  скаржник. З приводу того, що послуги з перевезення вантажу є платними,  то згідно з п.3.5. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363, вартість перевезень і порядок розрахунків вказується у договорі, який повинен бути укладений в письмовій формі. Вказані вимоги, тобто істотні умови договору у транспортних накладних не зазначені, тому на підставі наданих скаржником копій товарно - транспортних накладних неможливо визначити вартість перевезень та порядок розрахунків. Договори - заявки, представлені скаржником і зазначені вище, не можуть братися судом до уваги, так як оформлені неналежним чином.

Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань за договорами - заявками на разові перевезення.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 передбачено здійснення перевезень вантажів за разовим договором.

Відповідно до ч.2 ст.909  ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України,  правочин  вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо  його  зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається  таким,  що  вчинений  у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Із матеріалів справи вбачається, що договори - заявки на разові перевезення укладені між сторонами за допомогою  технічних засобів зв'язку.

Представник відповідача в засіданні апеляційного господарського суду не заперечував факт направлення позивачу договорів - заявок на разові перевезення за підписом керівника підприємства. Позивач посилається на те, що  договори - заявки на разові перевезення  скріплено підписом і печаткою позивача.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За наведених обставин відсутні підстави для висновку про те, що  сторонами не були укладені договори - заявки на разові перевезення.

Відповідно до договору - заявки №224/3ЛЦ/ВН від 19.08.2005р. на разове перевезення, позивач зобов'язався своєчасно надати технічно - справний транспортний засіб - автомобіль КАМАЗ, державний номер 12488ОН під завантаження для здійснення перевезення вантажу до місця призначення - м.Донецьк у термін, встановлений угодою. Відповідач зобов'язався здійснити завантаження, передати необхідні документи перевізникові, розвантажити і прийняти вантаж та своєчасно провести розрахунки за виконане замовлення на суму 5612,00 грн. Факт здійснення перевезення, наданим позивачем автомобілем КАМАЗ державний номер 12488 ОН  за маршрутом, передбаченим договором підтверджується товарно - транспортною накладною серії           02 АБА №865738.

Відповідно до договору - заявки №255/3ЛЦ/ВН від 25.08.2005р. на разове перевезення, позивач зобов'язався своєчасно надати технічно - справний транспортний засіб - автомобіль РЕНО, державний номер АС 5086 АА під завантаження для  здійснення перевезення вантажу до місця призначення - м.Донецьк у термін, встановлений угодою. Відповідач зобов'язався здійснити завантаження, передати необхідні документи перевізникові, розвантажити і прийняти вантаж та своєчасно провести розрахунки за виконане замовлення на суму 5136,00 грн. Факт здійснення перевезення, наданим позивачем автомобілем РЕНО, державний номер АС 5086 АА  за маршрутом, передбаченим договором підтверджується товарно - транспортною накладною серії 02 АБА №864399.

Відповідно до договору - заявки №249/3ЛЦ/ВН від 24.08.2005р. на разове перевезення, позивач зобов'язався своєчасно надати технічно - справний транспортний засіб - автомобіль МАЗ, державний номер 49257 ЕВ під завантаження для здійснення перевезення вантажу до місця призначення - м.Донецьк у термін, встановлений угодою.  Відповідач зобов'язався здійснити завантаження, передати необхідні документи перевізникові, розвантажити і прийняти вантаж та своєчасно провести розрахунки за виконане замовлення на суму 6399,00 грн. Факт здійснення перевезення, наданим позивачем автомобілем МАЗ, державний номер 49257 ЕВ  за маршрутом, передбаченим договором підтверджується товарно - транспортною накладною серії             02 АБА №864334.

Відповідно до договору - заявки №266/3ЛЦ/ВН від 26.08.2005р. на разове перевезення, позивач зобов'язався своєчасно надати технічно - справний транспортний засіб - автомобіль РЕНО, державний номер ВК 2480 АА під завантаження для здійснення  перевезення вантажу до місця призначення - м.Донецьк у термін, встановлений угодою. Відповідач зобов'язався здійснити завантаження, передати необхідні документи перевізникові, розвантажити і прийняти вантаж та своєчасно провести розрахунки за виконане замовлення на суму 9100грн. Факт здійснення перевезення, наданим позивачем автомобілем РЕНО, державний номер ВК 2480 АА  за маршрутом, передбаченим договором підтверджується товарно - транспортною накладною серії 02 АБА №864527.

Із матеріалів справи вбачається, що надані позивачем згідно з договорами - заявками  транспортні засоби були  використані  відповідачем для перевезення вантажу  за встановленим в договорі маршрутом. При  чому, відповідач, використовуючи транспортні засоби позивача у відносинах з вантажоодержувачем - ЗАТ "Сармат"  виступив в якості перевізника. Проте, зазначені обставини  не впливають   на обов'язок відповідача  провести розрахунки з позивачем  за надані згідно  договорів - заявок послуги.

Умовами договорів - заявок на разові перевезення передбачено, що замовник сплачує перевізнику вартість наданих ним послуг безготівковим розрахунком протягом семи банківських днів після отримання оригіналів товарно - транспортних накладних з печаткою вантажоотримувача і розбірливим підписом відповідальної особи.

Матеріали справи свідчать про те, що представники відповідача (водії - експедитори) приймали товар для перевезення та мали примірники товарно - транспортних накладних.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте, в установлений в договорах - заявках строк  відповідач розрахунків   не провів, в результаті чого утворилась заборгованість по вказаним вище договорам.

Позивач направив відповідачу претензію  про проведення розрахунків за отримані послуги на суму 27738,48 грн.

Суд першої інстанції заявлений позивачем позов задовольнив частково на суму 5952,00 грн., при цьому посилаючись на те, що  заборгованість по договору - заявці      № 224/ЗЛЦ/ВН підтверджується актом  виконаних робіт від 05.09.2005р. Проте, судом не враховано те, що акт виконаних робіт №60/61 складено на виконання умов двох договорів заявок №223/ЗЛЦ/ВН і №224/ЗЛЦ/ВН, а також, що сума виконаних по акту робіт перевищує вартість послуг, передбачену договором - заявкою №224/ЗЛЦ/ВН. За таких обставин, правомірною до стягнення з відповідача є сума боргу 5612,00 грн., яка передбачена договором - заявкою №224/ЗЛЦ/ВН.

Не зважаючи на те, що по договорам - заявкам № 255/ЗЛЦ/ВН, 249/ЗЛЦ/ВН, 266/ЗЛЦ/ВН не було підписано актів виконаних робіт, фактично послуги згідно з умовами договорів позивачем були надані. Зазначений факт підтверджується товарно - транспортними накладними та не заперечується представником відповідача в засіданні апеляційного господарського суду.

За таких умов, місцевий господарський суд необгрунтовано відмовив позивачу у стягненні боргу за перевезення, виконані на підставі договорів - заявок  за                           №№ 255/ЗЛЦ/ВН, 249/ЗЛЦ/ВН, 266/ЗЛЦ/ВН.

Вартість послуг по договору №255/ЗЛЦ/ВН становить 5136,00 грн., а по договору 266/ЗЛЦ/ВН складає 9100,00 грн. Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до договору - заявки №249/3ЛЦ/ВН вартість послуг складає           6399,00 грн. Проте, в позовній заяві позивач просив стягнути за надані по цьому договору послуги меншу суму, а саме - 5709,48 грн. Зазначена сума боргу по даному договору вказана, також, в направленій відповідачу претензії. В зв'язку з цим з відповідача підлягає стягненню за послуги, надані по договору №249/ЗЛЦ/ВН сума в розмірі    5709,48 грн.

Таким чином всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 25557,48 грн. боргу, за надані послуги.

Крім стягнення заборгованості за договорами - заявками №№ 224/ЗЛЦ/ВН,  255/ЗЛЦ/ВН, 249/ЗЛЦ/ВН, 266/ЗЛЦ/ВН позивач просив стягнути заборгованість за договором - заявкою №243/ЗЛЦ/ВН .

Відповідно до договору - заявки №243/3ЛЦ/ВН від 23.08.2005р. на разове перевезення, позивач зобов'язався своєчасно надати технічно - справний транспортний засіб - автомобіль КАМАЗ, державний номер 12488 ОН під завантаження для здійснення перевезення вантажу до місця призначення - м.Донецьк у термін, встановлений угодою. Відповідач зобов'язався здійснити завантаження, передати необхідні документи перевізникові, розвантажити і прийняти вантаж та своєчасно провести розрахунки за виконане замовлення на суму 2181 грн.

Суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні заборгованості за договором - заявкою №243/ЗЛЦ/ВН від 23.08.2005р. Проте, підставою такої відмови має бути не та обставина,  що відсутні докази укладення  договору, а те, що позивач не довів факту виконання ним умов даного договору.  Відповідно до умов договору - заявки №243/ЗЛЦ/ВН, оплата наданих позивачем послуг здійснюється після отримання оригіналу товарно - транспортної накладної з печаткою вантажоотримувача і розбірливим підписом відповідальної особи. В представленій позивачем товарно - транспортній накладній  серії 02АБА №864267 відсутній підпис особи, яка прийняла вантаж (аркуш справи 30).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів належними доказами факт надання ним послуг по договору - заявці №243/ЗЛЦ/ВН.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем подавалася до суду заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 28738,48 грн., посилаючись на те, що ця сума визначена відповідно до акту звірки взаєморозрахунків. Проте, в матеріалах справи відсутній акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами. В заяві позивача про зміну позовних вимог не зазначено підстави виникнення у відповідача зобов'язань по сплаті суми 1000 грн., на яку позивач збільшив свої вимоги (аркуш справи 50). За таких обставин у позові  в частині стягнення зазначеної суми необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Приватного підприємства "Група "Берег", м. Київ  підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 06.04.2006р. має бути змінено.

З відповідача підлягає стягненню на користь Приватного підприємства "Група "Берег" 25557,48 грн. боргу. В решті позову необхідно відмовити. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно суми задоволених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Група "Берег", м. Київ задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.04.2006 р. у справі №2/3899 змінити, виклавши його в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Укрпродукт Логістикс" (м.Житомир, вул.Заводська, 21, код 33177873) на користь Приватного підприємства "Група "Берег" (м.Київ, вул.Академіка Малишка, 21, кв.49, код 33444576) 25557,48 грн. боргу, 255,57грн. витрат по сплаті державного мита та 108,72грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

В решті позову відмовити."

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

4. Справу №2/3899 повернути до Господарського суду Житомирської області.  

 Головуючий - суддя:                                                              Вечірко І.О.

 судді::

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

віддрук. 4 прим.

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд