Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-17717/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-17717/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-17717/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповіадльністю "Призма Електрик"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Призма Електрик", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0001992302 від 29.09.2011 року.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0001992302 від 29.09.2011 року, прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0001992302 від 29.09.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4 ст.7 Закону Уураїни "Про податок на додану вартість", ч.1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма Електрик" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.11.2007 року № 14801020000038648 та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова (т. 1, а.с. 85. 88).

Головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Призма Електрик", (код ЄДРПОУ 35588528) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ВНФ "Промтранс" (код 34633328) за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складений акт від 02.06.2011р. за №2080/23-212/21232683 (т.1. а.с. 31-35).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Призма Електрик" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки від 02.06.2011р. за №2080/23-212/21232683 Державною (Податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0001142302 від 21.06.2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 98125 гри., з яких 78500 грн. за основним платежем та 19625 грн. штрафні санкції, за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями).

Позивач із податковим повідомленням-рішенням не погодився і оскаржив його згідно з процедурою адміністративного оскарження.

Рішенням ДПА у Харківській області від 23.08.2011 року скасовано податкове повідомлення рішення ДНІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 21.06.2011 р. № 0001142302 в частині визначення 2700 грн. ПДВ та 675 грн. штрафної санкції. Рішенням ДПС України скаргу позивача залишено без розгляду.

За результатами оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.09.2011 року № 0001992302, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 94750 грн., з яких 75800 грн. за основним платежем та 18950 грн. штрафні санкції, за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану варгість»із змінами та доповненнями) і винесення спірного податкового повідомлення -рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "ВКФ "Промтране". Даний висновок зроблений відповідачем на підставі акту перевірки ТОВ "ВНФ" Промтране" "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВНФ" Промтране" з питань перевірки правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.", яким встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ "ВНФ" Промтране" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст.203, ч. 1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по праочинах, здійснених ТОВ "ВНФ" Промтране", як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що "Призма Електрик" займається наступними видами діяльності: електромонтажні роботи, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, проектування та монтаж систем керування технологічними процесами, діяльність у сфері інжинірингу, оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі (т.1, а.с.87).

Також, на здійснення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури "ГОВ "Призма Електрик" видана ліцензія Серії АВ №49096. Строк дії вказаної ліцензії з 04.12.2009 р. по 04.12.2012 р. (т.1. а.с. 82).

Відповідно до договору за №29/09 від 29.09.2010р. між ТОВ "Призма Електрик" (замовник) та ТОВ "ВНФ" Промтране" (підрядчик) укладено договір, відповідно до умов якого замовник доручає підряднику, а підрядчик бере на себе зобов'язання щодо виконання наступних робіт відповідно до календарного плану робіт згідно з Додатком до договору, а саме: комплекс слюсарних робіт по зборці електро-технічного обладнання за 4 квартал 2010р.; упаковка, ногрузочні-розгрузочп роботи за 4 квартал 2010р.; перевірка роботоздатності обладнання за 4 квартал 2010р (т.1. а.с.74-76).

На підставі вказаної угоди від 29.09.2010 р. позивачем отримано послуги від ТОВ "ВНФ" Промтране", про що складено акт приймання - передачі наданих послуг (робіт) № 1 від 30.12.2010 року на суму 454800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 75800,00 грн. (т.1, а.с. 62-63).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, позивачем надані платіжні доручення з постачальником ТОВ "ВНФ" Промтранс" а саме: від 25.05.2011 року № 7156, від 27.05.2011 р. №7210, від 03.06.2011 р. № 7268, від 14.06.2011 № 7343, від 17.06.2011 р. №7388, від 21.06.2011 р. № 7411, від 21.06.2011 р. № 7412. (т. 1. а.с.67-73)

Позивачем на виконання умов угоди №29/09 від 29.09.2010р. здійснено оплату, на що отримані податкові накладні № 12/30-1 від 30.12.2010 р. на суму 227400 гри., у т. ч. ПДВ - 37900 грн., № 12/30-2 від 30.12.201 1 р. на суму 159180 гри., у т. ч. ПДВ - 26530 грн.,№ 12/30-3 від і 30.12.2010 р. на суму 68220 грн.. у т. ч. ПДВ - 11370 грн. (т. 1. а.с. 64-66).

Судовим розглядом з'ясовано, що суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, включена до податкового кредиту відповідного періоду, відповідає даним декларації та даним 5 додатку до податкової декларації з податку на додану вартість грудень 2010 р. в сумі 75800 грн.

Згідно з ті. 1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Призма Електрик" придбало роботи (послуги) у ТОВ "ВНФ" Промтранс" у зв'язку із здійсненням своєї господарської діяльності.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджено, що договір № 29/09 від 29.09.2010 р., укладений між ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ВНФ" Промтранс", виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг (робіт) №1 від 30.12.2010 року, який був підписаний обома сторонами, вартість робіт були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.05.2011 р. № 7156, від 27.05.201 1 р. № 7210, від 03.06.2011 р. № 7268, від 14.06.201 1 р. № 7343, від 17.06.2011 р. №7388, від 21.06.2011 р. № 7411, від 21.06.2011 р. № 7412.

У зв'язку з оплатою виконаних робіт, позивачу видані податкові накладні № 12/30-1 від 30.12.2010 р..№ 12/30-2 від 30.12.2011 р № 12/30-3 від ЗО. 12.2010 р.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у [статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з ; урахуванням податку.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ВНФ" Промтране" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Зауважень щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДШ у Фрунзенському районі м. Харкова Акт перевірки не містить.

Податкові накладні № 12/30-1 від 30.12.2010 р.. № 12/30-2 від 30.12.2011 р„ № 12/30-3 від 30.12.2010 р. відповідають вимогам закріпленими в п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ВНФ" Промтране" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215. 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.І цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Таким чином колегія суддів підтверджує правомірність висновків суду першої інстанції та зазначає, що договір між ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ВНФ" Промтране" укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.І ст.205, ч.2. ст.207. ч.І ст.208, ч.І ст. 638, ч.З ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ЕК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договір між ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ВНФ" Промтране" мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою господарського суду Харківської області від 04.07.2011р. по справі №5023/4197/11 було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма Електрик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Промтране" про визнання недійсним договору на виконання робіт за №29/09 від 29.09.2010р. укладеного між ТОВ "Призма Електрик" га ТОВ "ВКФ "Промтране" та було встановлено, що даний договір укладений уповноваженими представниками сторін, відповідає волі сторін, містить всі необхідні умови, як то предмет, строк, вартість, порядку прийому виконаних робіт (т.1, а.с.28-30).

Згідно з ч.І ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або г осподарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, господарським судом при розгляді справи №5023/4197/11 встановлено, що відсутні підстави для визнання договору за №29/09 від 29.09.2010р. укладеного між ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ВКФ "Промтране" недійсним. Судове рішення від 04.07.2011р. по справі №5023/4197/11 набрало законної сили.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року по справі № 2-а-17717/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200,п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-17717/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.