Ухвала

від 17.05.2012 по справі 2а-1374/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-1374/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Філатова П.А., відповідача - Служавого Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1374/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Олді"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «ОЛДІ» (далі по тексту - ТОВ ПІІ «Олді») звернулося до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту - ХОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 001922340, № 0010982340, № 0010942340 від 24.012012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року по справі № 2-а-1374/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0010922340, № 0010982340, № 0010942340 від 24.01.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11, код 33197800) судовий збір в сумі 2 150 (дві тисячі сто пятдесят) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року по справі № 2-а-1374/12/2070; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.193 п.193, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначив, що в ході перевірки позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», не підтверджено зв`язок понесених на користь вказаного контрагента витрат із господарською діяльністю позивача. Стверджує, що результатами відповідних перевірок не підтверджено реальності здійснення господарської діяльності та операцій з поставки сировини (суперконцентрати для полімерів (МАСТЕРБАТЧ) Antistatic № 03-09/10 від 03.09.2010 р.) на адресу ТОВ «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» постачальниками останнього - ТОВ «САТ ІМПЕКС» та ТОВ НВП «ХОЛОДПРЕКТ». У зв`язку з викладеним, відповідачем зроблено висновок про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту витрат по відносинам із ТОВ «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання». Враховуючи наведене, вважає повністю правомірними податкові повідомлення-рішення ХОДПІ від 24.01.2012 р. № 0010982340 про зменшення позивачеві від`ємного значення ПДВ на суму 2480726,00 грн., № 0010942340 про донарахування податкового зобов`язання з ПДВ на суму 1658196 грн. та № 0010922340 про визначення ТОВ ПІІ «Олді» податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3577373,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 р. по справі № 2а-1374/12/2070, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ ПІІ «Олді» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вважає, що висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» зроблено відповідачем за відсутності належних та допустимих доказів (обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення суду про визнання правочину недійсним), та з перевищенням повноважень, наданих органам державної податкової служби Податковим кодексом України та ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Наголошує на тому, що дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення перевірки ТОВ НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» було визнано неправомірними в судовому порядку, а відтак, акти, складені за результатами зазначених перевірок, не є належним доказом в обґрунтування висновку про нікчемність правочину між вказаним підприємством та ТОВ ПІІ «Олді» . Вказує, що контрагент позивача на час вчинення спірного правочину був належним чином зареєстрований як юридична особа та мав статус платника ПДВ, підтверджений відповідним свідоцтвом. За таких обставин, вважає, що позивачем цілком правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми за результатами господарських відносин із ТОВ НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», а відтак, спірні податкові повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та про зменшення від`ємного значення податкового зобов`язання з ПДВ підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року замінено відповідача Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області на її правонаступника - Харківську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області Державної податкової служби.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «ОЛДІ» пройшло державну реєстрацію в установленому законом порядку (код 33197800), зареєстровано платником податку на додану вартість, про що 08.05.2007 року Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області видане відповідне Свідоцтво № 100039540 НБ № 021168 (т.1, а.с.92-94).

Позивач перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області з 18.102004 року за № 3213 (т.1, а.с.91).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України видами діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «ОЛДІ» за КВЕД є оренда інших машин та устаткування (71.34.0), виробництво плит, штаби, труб та профілі з пластмас (25.21.0), виробництво тари з пластмас (25.22.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0), здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0) (т.1, а.с.96-97).

В період з 24.10.2010 року по 02.12.2011 року фахівцями Харківської ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2011 року № 2815/234/33197800 (т.1, а.с.8-81).

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення, зокрема, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, ст. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 577 373,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року - на 1 685 718,00 грн., за 3 квартал 2011 року - на 1 891 655,00 грн.; п.п. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, позивачем занижено суму податку на додану вартість до сплати всього у сумі 1 658 196,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року - на 403 341,00 грн., травень 2011 року - 447 314,00 грн., вересень 2011 року - 807 541,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, позивачем завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у рядку 24 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 2 480 726,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки Харківською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.01.2012 року № 0010922340 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем прибуток приватних підприємств на суму 3577373,00 грн. (за основним платежем); № 0010982340 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2480 726,00 грн.; № 0010942340 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1960917,50 грн., з яких 1658 196,00 грн. - за основним платежем, 302 721,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.82, 83, 90а).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для висновку відповідача про неправомірне включення до складу податкового кредиту та валових витрат сум, сплачених позивачем на користь TOB НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», слугувало твердження про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин із вказаним контрагентом, а також зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за листопад 2010 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що при наданні оцінки правомірності формування податкового кредиту за травень, вересень 2011 року, а також валових витрат за 2 квартал 2011 року підлягають застосуванню положення Податкового кодексу України, яким (з урахуванням періоду проведення перевірки - з 24.10.2011 року по 02.12.2011 року) регламентовано також порядок та підстави проведення спірної перевірки.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Як встановлено пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку па додану вартість до складу податкового кредиту є придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така cума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 03.09.2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Харківський завод свічей запалювання і електрообладнання» (Постачальник) був укладений договір № 03-09/10, відповідно до умов якого Продавець поставляє, а Покупець приймає і сплачує суперконцентранти для полімерів (Мастербатч) Antistatic виробництва компанії Polyone, ColorMatix, Cloriant та інш., в подальшому - Товар (т.3, а.с.1-4).

Відповідно до п.2.1 Договору вартість Товару за 1 кг складає 198,00 грн. Загальний обсяг поставки - 124 000 кг. (п. 2.2 Договору). Сума поставки складає 24 552 000,00 грн. (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 3.1 форма оплати в національній валюті України - 100% передоплати.

Умови поставки передбачені розділом 4 Договору, відповідно до якого Продавець передає товар в кількості, вказаній в заявці, Покупцю на умовах СРТ-Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, в'їзд Орешково, 1 А, при цьому Продавець визначає Перевізника.

Продавець зобов'язується надати Покупцю наступні документи: оригінали відгрузочних документів (рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, копію листа безпеки (Material Safety Data Sheet) завод - виробника, копію гігієнічного сертифікату МОЗ України) (п. 4.1 Договору). Покупець отримує товар окремими партіями, до кожної з якої додаються окремі супровідні документи (п. 4.2 Договору). Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем. Цією ж датою Продавець виписує видаткову накладну (п. 4.3 Договору). Товар поставляється тільки при виконанні покупцем умов п.п. 3.1 і. 3.2 Договору (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.6 Договору Покупець використовує тільки якісний товар, параметри якого вказуються в сертифікатах якості й відповідності. Товар використовується Покупцем тільки згідно Інструкції до виконання, розробленої Продавцем і обов'язково прийнятою в роботу Покупцем, яка є невід'ємною частиною даного Договору і вказаною в Додатку № 1. Дана Інструкція включає в себе порядок використання товару. Виконання Покупцем Інструкції є обов'язковою умовою даного Договору.

Згідно п. 7.1 Договору здача-прийомка товару здійснюється за кількістю - відповідно до товаросупровідних документів - видаткової накладної, яку видає Продавець; за якістю - відповідно до сертифіката якості/аналізу завода - виробника.

Передача товару здійснюється за наявності у представника Покупця довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 7.3 Договору).

Відповідно до розділу 11 Договору даний Договір діє з моменту підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2011 року.

07.09.2010 року між Сторонами Договору була підписана додаткова угода до Договору № 03-09/10 від 03.09.2010 року, відповідно до якої розділ 11 Договору викладено у наступній редакції: «Даний Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами по договору, але не раніше 31.12.2012 року» (т.3, а.с.5).

08.09.2011 року між сторонами Договору була підписана додаткова угода до Договору № 03-09/10 від 03.09.2010 року, згідно якої п. 4.1 Договору викладений у наступній редакції: «Продавець передає товар у кількості, вказаній в заявці, Покупцю на умовах СРТ-Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, в'їзд Орешкова, 1А. При цьому Покупець визначає Перевізника. Продавець зобов'язується надати Покупцю наступні документи: оригінали відгрузочних документів (рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна; сертифікати якості Постачальника; копію гігієнічного сертифіката МОЗ України».

При цьому пункт 5.6 з даного Договору - виключено (т.3, а.с.4).

Пункт 7.1 Договору, згідно додаткової угоди від 08.09.2010 року, викладено в наступній редакції: «Здача-прийомка товару здійснюється за кількістю - відповідно до товаросупровідних документів - видаткової накладної, яку видає Продавець; за якістю - відповідно до сертифікату якості Постачальника».

Відповідно до п. 6 Додаткова угода набирає чинності, а відтак, припиняється дія у первинній редакції відповідних умов Договору поставки № 03-09/10 від 03.09.2010 року, з моменту підписання даної додаткової угоди Сторонами.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі договору 03-09/10 від 03.09.2010 року ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» позивачеві були виписані податкові накладні № 2 від 04.05.2011 року на суму 1980000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 330000,00 грн., № 4 від 10.05.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № 1 від 01.06.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № 2 від 03.06.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № 1 від 01.04.2011 року на суму 153954,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25659,00 грн., № 3 від 18.04.2011 року на суму 1584000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 264000,00 грн., № 6 від 15.08.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № 1 від 04.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № 2 від 05.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч ПДВ - 99000,00 грн., № 3 від 06.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № 4 від 08.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № 5 від 09.08.201 Іроку на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № 1 від 5.09.2011 року на суму 15468,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2578,00 грн., № 13 від 30.08.2011 року на суму 3845532,00 грн., в т.ч. ПДВ - 640922,00 грн., № 34 від 03.09.2010 року на суму 1240000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 206666,67 грн., № 35 від 06.09.2010 року на суму 1180046,00 грн., в т.ч. ПДВ - 196674,33 грн., на загальну суму 24 849 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -4 141 500,00 грн. (номенклатура постачання товару - суперконцентрат для полімерів (Antistatic) (т.1, а.с.118-124, т.3, а.с.8-11, 18-20, т.5, а.с.47-53).

Крім того, в рамках здійснення вказаної господарської операції було виписано видаткові накладні № РН-0000110 від 05.09.2011 року на суму 3861000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 643500,00 грн., № РН-0000103 від 15.08.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № РН-0000102 від 09.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № РН- 0000101 від 08.08.2011 року 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № РН-0000100 від 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № РН-0000099 від 05.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № РН-0000098 від 04.08.2011 року на суму 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99000,00 грн., № РН-0000053 від 03.06.2011 року на суму 2970000,00 грн.. в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № РН-0000052 від 01.06.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № РН-0000036 від 10.05.2011 року на суму 2970000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 495000,00 грн., № РН-0000034 від 04.05.2011 року на суму 1980000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 330000,00 грн., № РН- 0000028 від 18.04.2011 року № 1584000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 264000,00 грн., № РН-0000026 від 01.04.2011 року на суму 2574000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 429000,00 грн. на загальну суму - 24 849 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 141 500,00 грн. (номенклатура постачання товару - суперконцентрат для полімерів (Antistatic) (т.1, а.с.127, 129, 131, 133, 135, 137-143, т.3, а.с.6, т.5, а.с.34-44).

У податковому обліку з податку на додану вартість податкові накладні відображені у складі податкового кредиту за листопад 2010 року, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2011 року на загальну суму 4141500,00 грн.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналогічні вимоги ставляться до податкової накладної як звітного податкового документу і одночасно розрахункового документу, приписами п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні № № 2 від 04.05.2011 р., № 4 від 10.05.2011 р. № 1 від 01.06.2011 р. № 2 від 03.06.2011 р., № 1 від 01.04.2011 р., № 3 від 18.04.2011 р., № 6 від 15.08.2011 р., № 1 від 04.08.2011 р., № 2 від 05.08.2011 р., № 3 від 06.08.2011 р., № 4 від 08.08.2011 р., № 5 від 09.08.2011 р., № 1 від 5.09.2011 р., № 13 від 30.08.2011 р., № 34 від 03.09.2010 р., № 35 від 06.09.2010 р. містять всі обов`язкові реквізити, встановлені вимогами пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України та містять відбиток круглої печатки платника податків, який видав податкову накладну, тобто на накладних є ідентифікаційна відмітка особи, яка видала накладну, що не заперечується відповідачем по справі.

Доказами фактичного постачання товару є наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних № 60/1 від 05.09.2011 року на суму 3861000,00 грн., № 5 від 01.04.2011 року на суму 2574000,00 грн., № 21 від 18.04.2011 року на суму 1584000,00 грн., № 29 від 04.05.2011 року на суму 1980000,00 грн., № 30 від 10.05.2011 року на суму 2970000,00 грн., № 39 від 03.06.2011 року на суму 2970000,00 грн., № 38 від 01.06.2011 року на суму 2970000,00 грн., № 54 від 15.08.2011 року на суму 2970000,00 грн., № 51/5 від 09.08.2011 року на суму 594000,00 грн., № 51/4 від 08.09.2011 року на суму 594000,00 грн., № 51/3 від 06.08.2011 року на суму 594000,00 грн., № 51/2 від 05.08.2011 року на суму 594000,00 грн., № 51/1 від 04.08.2011 року на суму 594000,00 грн., з яких вбачається, що Автопідприємством ФО-П ОСОБА_5 на замовлення позивача (вантажовідправник - ТОВ «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», вантажоодержувач - ТОВ з ІІ «ОЛДІ») з пункту навантаження - м. Харків, вул. Біологічна, 6 до пункту розвантаження - с. Васищеве, в'їзд Орешкова, 1А автомобілем НОМЕР_4, причеп НОМЕР_5 було здійснено транспортування товару суперконцентрат для полімерів (Antistatic) на загальну суму 24 849 000,00 грн., який одержано позивачем (т.1, а.с.126, 128, 130, 132, 134, 136, т.3, а.с.7, 12-17, т.5, а.с.66-69).

Оплата за транспортні послуги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснена позивачем, що підтверджується відповідними копіями рахунків-фактур та платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи (т.4, а.с.178-201).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п. 4.1 Договору № 03-09/10 від 03.09.2010 року позивачеві надані Сертифікати якості Суперконцентрата для полімерів (Мастербатч) Antistatic та Висновок державної санітарно-епідіоміологічної експертизи від 13.10.2009 року № 05.03.02-03/64018 (т.5, а.с.7-20).

У відповідності до умов п. 7.3 Договору № 03-09/10 від 03.09.2010 року товарно-матеріальні цінності, придбані ТОВ ПІІ «Олді» у ТОВ НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», отримані згідно довіреностей № 000152, № 000153 від 01.08.2011 року та 15.08.2011 року відповідно, зареєстрованих у Реєстрі документів за 01.07.2010 р. - 30.09.2011 р., копія якого наявна в матеріалах справи (т.5, а.с.1-6).

Доставка товару від ТОВ «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» здійснювалась на склади позивача, які розташовані в Харківській області, Харківський район, смт. Васищеве, вїзд Орешкова, 1А, наявність яких у позивача підтверджується Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Українська Правничо-Консалтингова Спілка» від 18.05.2008 року по справі № Іц-2008 за позовом ТОВ ПІІ «ОЛДІ» до Харківської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності, ухвали Господарського суду Харківської області про визнання рішення третейського суду та видачі наказу від 04.06.2008 року по справі № 47/140-08 за позовом ТОВ ПІІ «ОЛДІ» до Харківської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2008 року № 47/140-08 за позовом ТОВ ПІІ «ОЛДІ» до Харківської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності, а також витягом про державну реєстрацію прав № 27866555, виданого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 03.11.2010 року, з якого вбачається, що нежитлові будівлі, розташовані за адресою за адресою Харківська область,Харківський район, смт. Васищеве, в'їзд Орешкова, 1 А, належать на праві приватної власності ТОВ ПІІ «ОЛДІ» (т.3, а.с.44-51).

Розрахунки між ТОВ «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» та позивачем проводились у безготівковій формі - шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» на загальну суму 24 849 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 171 500,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки позивача, копіями платіжних доручень № 1020 від 15.08.2011 року, №439 від 05.05.2011 року, № 494 від 13.05.2011 року, № 1168 від 15.09.2011 року, № 458 від 11.05.2011 року, № 459 від 11.05.2011 року. № 463 від 11.05.2011 року, № 974 від 08.2011 року, № 859 від 15.07.2011 року, № 478 від 12.05.2011 року, № 1074 від 30.08.2011 року, № 1075 від 30.08.2011 року, № 1060 від 23.08.2011 року (т.3, а.с.27-43, т.5, а.с.120-124).

З наданої до матеріалів справи копії наказу директора ТОВ ПІІ «ОЛДІ» Коваля Є.Н. № 20/2 від 01.06.2008 року, вбачається, що в зв'язку з тим, що більша частина виробників продукції позивача преформи ПЕТ працює з високошвидкісним обладнанням, має особливі вимоги до вхідної сировини на етапах видува і транспортировки, а також з метою усунення статистичних зарядів в коробах з готовою продукцією і, враховуючи побажання споживачів отримувати ПЕТФ з особовими фізико- хімічними властивостями (а саме захист від ультрофіолета, бар'єр С02, бар'єр кислороду, зменшення температури розігріву в печі видува та ін..), на підприємстві наказно розробити методику по вводу в ПЕТФ жидких і твердих (мастербатчей) суперконцентратів-добавок (надалі - добавки) для полімерів; закупити необхідне додаткове обладнання; використовуя технологію лиття ПЕТ під тиском, забезпечити використання наявних на виробництві добавок з метою надання преформам ПЕТ фізико-хімічних властивостей, які відповідають вимогам замовника, використовуя інструкції від виробника і дані Технічних Умов підприємства з дозировки добавок в преформах ПЕТ і практично змінюючи вхідні дані готової продукції за час виробництва (прозорість, колір та інш.); наприкінці кожного місяця надавати звіт в бухгалтерію про кількість витрачених добавок на виробництво продукції. Головному бухгалтеру наказано вираховувати середній за місяць процент вводу суперконцентратів-добавок к ПЕТФ при виробництві преформ і враховувати його в калькуляціях (т.3, а.с.166).

Відповідно до Змін № 2 до ТУ У 25.2-33197800-001:2005 «Преформи поліетилентерефталатні. Технічні умови», розроблених керівником Виробництва ТОВ ПІІ «ОЛДІ» Бровко А.С. 23.02.2010 року, погоджених Харківською обласною СЕС (Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/49298 від 16.07.2010 року) та затверджених директором ТОВ «ОЛДІ» Ковалем Є.М. 17.07.2010 року, зареєстрованих в Держспоживстандарті України 22.07.2010 року за № 100/009990/02, чинними з 22.07.2010 року з необмеженим терміном дії, дані Технічні умови поширюються на преформи з поліетилентерефталату, призначені для виробництва пляшок з поліетилентерефталату місткістю від 0.25 до 2.0 дмЗ, зо застосовуються для розливу, закупорювання, транспортування та зберігання безалкогольних напоїв, оцту, пива олії та інше (т.3, а.с.167-190).

Матеріалами справи підтверджено, що до складу витрат для виробництва продукції входить суперконцентрат для полімерів Antistatic, про що свідчать надані до матеріалів справи копії остаточних калькуляцій вартості виробництва продукції, підписаних головним бухгалтером ТОВ ПІІ «ОЛДІ», затверджених керівником підприємства (т.1, а.с.243-250, т.2, а.с.1-250, т.3, а.с.21-26).

Підсумовуючи викладене, враховуючи види діяльності позивача за КВЕД, зазначені у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з придбання у ТОВ «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» суперконцентрату для полімерів (Antistatic) повністю підтверджена первинними документами, оформленими належним чином, а також податковими накладними, заповненими у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо ненадання позивачем листа безпеки Заводу-виробника, а також Інструкції по застосуванню придбаного товару та зазначає, що відсутність у позивача вищевказаних документів не випливає на реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», оскільки умови щодо обов`язкової наявності листа безпеки Заводу-виробника, а також Інструкції по застосуванню були виключені з тексту Договору № 03-09/10 від 03.09.2010 року (п.п.4.1, 5.6 Договору) додатковою угодою від 08.09.2011 року.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що посилання відповідача на акти перевірок ТОВ НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» не є доказом нікчемності правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки дії податкових органів по проведенню перевірок, за результатами яких було складено такі акти, визнані неправомірними в судовому порядку.

Так, з акту перевірки вбачається, що фахівцями Харківської ОДПІ під час проведення спірної перевірки ТОВ ПІІ «Олді» були використані, зокрема: акт невиїзної перевірки від 30.03.2011 року № 560/18-33067821 TOB «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» з питань перевірки правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.07.2010 р. по 31.01.2011 р. та обчислення валових доходів та валових витрат декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р.; акт Державної податкової інспекції у Орджонікідзевського районі м. Харкова від 30.08.2011 року № 1663/23-306/33067821 про результати зустрічної звірки TOB «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавгаз», НВП «Вітактум», TOB фірма «Промислово-технологічна компанія», ПАТ «Нафтопроммаш», TOB «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція», TOB «Ластівка ЛТД», TOB ПІІ «ОЛДІ», TOB «Агротехснаб-сервіс», ПАТ «ТЦРП», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 р.; акт Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 22.11.2011 року № 2297/23-306/33067821 про результати зустрічної звірки TOB «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB ПІІ «ОЛДІ», ПрАТ «ТЦРП», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; акт Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 12.09.2011 року № 1737/23-306/33067821 про результати зустрічної звірки TOB «НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів TOB ПІІ «ОЛДІ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., в яких зазначено про відсутність документального підтвердження реальності господарських операцій між TOB НВП «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» та іншими контрагентами, зокрема, з ТОВ ПІІ «Олді».

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі № 2а-4048/11/2070 повністю задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання неправомірними дій по проведенню перевірки. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" (код ЄДРПОУ -33067821, місцезнаходження -м. Харків, пр. Московський, 281), на підставі якої було складено акт перевірки від 30.03.2011 року № 560/18-33067821 (т.5, а.с.103-110).

Зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі № 2а-4048/11/2070 набрала законної сили, оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011р. по справі № 2а-4048/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання дій незаконними повернуто Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2011 року по справі № 2а-9980/11/2070, що набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" задоволено. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова стосовно недотримання вимог чинного податкового законодавства України щодо підстав та порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., за результатом якої складено довідку №908/155-33067821 від 12.05.2011р.

Таким чином, неправомірність дій ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова по проведенню перевірок ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відтак, акт перевірки від 30.03.2011 року № 560/18-33067821 та довідка №908/155-33067821 від 12.05.2011р. не беруться до уваги колегією суддів з огляду на їх невідповідність вимогам ст.70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, оскільки одержані з порушенням закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року по справі 2-а-15214/11/2070 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання дій незаконними. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова з проведення 30.08.2011 року зустрічної звірки щодо господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" (ідентифікаційний код 33067821) за період з 01.03.2011 року по 31.05.11 року з підприємствами-контрагентами, про результати якої складено акт №1663/23-306/33067821 від 30.08.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 р. по справі № 2-а-1305/12/2070 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання дій незаконними. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Науково-виробничого об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ фірма «Сат імпекс» код ЄДРПОУ 32564148 та ТОВ ПІІ «ОЛДІ» код ЄДРПОУ 33197800, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складений акт від 12.09.2011 року № 737/23-306/33067821.

За таких обставин, незважаючи на не набрання вказаними постановами Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 р. та 14.03.2012 р. законної сили, колегія суддів зазначає, що акти перевірок ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" №1663/23-306/33067821 від 30.08.2011 року та № 737/23-306/33067821 від 12.09.2011 року не можуть бути взяті до уваги колегією суддів в якості доказу нікчемності правочинів між позивачем та вищевказаним контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат суми вартості придбаних товарів від продавця ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" на порушення законодавства постачальниками останнього: ТОВ «САТ Імпекс», ТОВ «Радегаст Харків», ТОВ НВП «Холодопроект», а також відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманої у ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" продукції сторонами не заперечується.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Придбана у ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" хімічна сировина була використані позивачем в подальшому у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

З приводу викладеного в акті від 09.12.2011 року № 2815/234/33197800 судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд також зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З огляду на приписи наведених вище норм права, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відмічає, що TOB «Науково-виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» є юридичною особою, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Орджонікдзевському районі м. Харкова, є платником податку на прибуток на загальних підставах, зареєстрований платником податку на додану вартість, про що 26.07.2004 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова видано відповідне Свідоцтво № 29585840, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірного договору.

Умови укладеного з позивачем договору виконані як позивачем, так і його контрагентом TOB «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» в повному обсязі, а відтак, підстави для визнання договору між позивачем та вказаним контрагентом нікчемним або недійсним у відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу валових витрат 2 кварталу 2011 року суму в розмірі 7329207,0 грн., 3 кварталу 2011 року суму в розмірі 8224592,0 грн., та до складу податкового кредиту за листопад 2010 року, та вересень 2011 р. суму в розмірі 1658196,00 грн. по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із придбанням товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 09.12.2011 року № 2815/234/33197800 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, визначення позивачеві податкового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1374/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2012 р.