Постанова

від 31.10.2006 по справі 20/323-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/323-НА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" жовтня 2006 р.                                                          Справа №  20/323-НА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарі                                                             , Луцику С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Драч В.М., довіреність №101 від 19.12.05р.,

від відповідача: Кохан Б.П., довіреність №169/К/10-029 від 18.01.06р.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекціїї у Хмельницькому районі

на постанову господарського суду Хмельницької області

від "23" червня 2006 р. у справі    

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський смак"                                            (м. Хмельницький)    

до Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі (м. Хмельницький)  

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001442310/0 від 15.12.2005 року,

 ВСТАНОВИВ:

У грудні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський смак" пред'явило до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої в процесі розгляду справи стала Державна податкова інспекція у Хмельницькому районі, позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001442310/0 від 15.12.2005р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15993 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 18702,5 грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 23.06.2006р. позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001442310/0 від 15.12.2005р. (помилково зазначено рік "2006") в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 13886 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 18702,50 грн.

Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ "Подільський смак"  1,70 грн. державного мита.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Хмельницькому районі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що позивач безпідставно відніс до податкового кредиту за листопад 2004 року податок на додану вартість в сумі 13886,13 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Торгцентр-БГТ", установчі документи якого та свідоцтво платника ПДВ визнані в судовому порядку недійсними з мотивів реєстрації товариства на підставну особу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, не погоджується також з висновком господарського суду щодо штрафної санкції. Сума недоплати податку на додану вартість за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. згідно з актом перевірки склала             37405 грн., а сума фінансової санкції - 18702,50 грн., що становить 50% від суми недоплати (т. 2 а.с. 3-5).

В запереченні на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський смак" зазначає, що  в період здійснення оподатковуваних операцій                  ТОВ "Торгцентр-БГТ" перебувало в державному реєстрі, здійснювало господарську діяльність, було платником податку на додану вартість, подавало декларації за місцем реєстрації. В акті перевірки відсутні достовірні дані щодо ТОВ "Торгцентр-БГТ" як неналежного платника податку, наявне лише посилання на позовну заяву про визнання недійсними установчих документів, яка була на розгляді у Святошинському райсуді міста Києва.

На думку позивача, податковою інспекцією нарахована штрафна санкція без врахування недоплати за кожен з податкових періодів, тому її розмір перевищує 50% суми податкового зобов'язання.

Суд привів штрафну санкцію у відповідність з вимогами чинного законодавства. (т. 2 а.с. 15-17).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Хмельницькою МДПІ проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Подільський смак" за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р., складено акт від 07.12.2005р. №523/23 (т. 1 а.с. 7-37).

В пункті 3.1.5 акта перевірки йдеться про порушення підприємством вимог законодавства про податок на додану вартість.

Перевіркою правильності визначення податку на додану вартість встановлено безпідставне завищення податкових зобов'язань на загальну суму 24641 грн. та віднесення до податкового кредиту 40638,48 грн. з порушенням вимог п.п. 7.2.1 і                 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як зазначено в акті перевірки, неправильне формування податкового кредиту з ПДВ товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський смак", яке одержало від продавців податкові накладні, відобразило їх в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), включило сплачені суми податку на додану вартість до податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ, відбулося по взаємовідносинах з:

- ТОВ "Фірма "Крона Оптекс", державна реєстрація якого скасована рішенням господарського суду м. Києва від 06.12.2004р., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано, а податкові накладні засвідчені печаткою, на якій код ЄДРПОУ належить не цьому підприємству, а ТОВ "Нова-Союз" (податкова накладна від 07.07.2004р. №807 на суму ПДВ 7807,35 грн.);

- ТОВ "Орвен", установчі документи якого та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ визнано недійсними рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2005р. з 16.05.2003р. (накладна №124 від 24.09.2004р. та податкова накладна від 24.09.2004р. №72 на суму 54270 грн., в т.ч. ПДВ - 9045 грн.) (а.с. 97, 102, 104, 105);

- ТОВ "Торгцентр-БГТ", стосовно якого ДПІ у Святошинському районі м. Києва подала до Святошинського районного суду м. Києва позовну заяву про визнання недійсними установчих документів та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з 16.02.2004р. (податкові накладні від 11.11.2004р. №121 - ПДВ в сумі 5286,67 грн., від 20.11.2004р. №127 - ПДВ в сумі 4669,79 грн., від 29.11.2004р. №131 - ПДВ в сумі  3929,67 грн., а всього сума ПДВ становить 13886,13 грн.);

- ПП "Градос", яке подавало останню податкову звітність за травень 2001 року; податкову звітність та реєстраційні документи підприємства вилучено управлінням Служби безпеки України в Херсонській області 18.10.2001р. (податкова накладна №357 від 12.06.2005р. - ПДВ в сумі 9900 грн.) (т. 1 а.с. 105).

Наведені суми податку на додану вартість, що віднесені до податкового кредиту, разом складають 40638,48 грн. (в таблиці №8 акта перевірки ця сума записана як    40634 грн.).

На підставі акта перевірки Хмельницька МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 15.12.2005р. №0001442310/0, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 15993 грн. (різниця між податковим кредитом 40634 грн. і податковими зобов'язаннями 24641 грн.) та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 18702,50 грн. (т. 1 а.с. 6).

Частково відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що видані підприємствами - ТОВ "Орвен", ТОВ "Фірма "Крона Оптекс",                         ПП "Градос" податкові накладні не відповідають вимогам Закону, а ТОВ "Подільський смак" безпідставно включило до податкового кредиту вказані в них суми податку на додану вартість (26752 грн.).

Ні одна із сторін не оскаржила судове рішення в цій частині.

Із змісту позовної заяви видно, що ТОВ "Подільський смак" не погоджувалося з висновком податкової інспекції щодо безпідставного віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 13886,13 грн., сплаченого по операції з придбання товару в ТОВ "Торгцентр-БГТ" та із зайвим нарахуванням штрафної санкції (т. 1              а.с. 2-4).

Фактично така ж позиція висловлена позивачем в письмових поясненнях від 02.02.2006р. та від 21.06.2006р. (т. 1 а.с. 59-60, 162-163).

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частиною 1 статті 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апеляційний господарський суд не встановив таких порушень в частині вирішення судом першої інстанції спору щодо віднесення до податкового кредиту ПДВ за операціями з ТОВ "Орвен”, ТОВ "Фірма "Крона Оптекс”, ПП "Градос”.

Зазначені в акті перевірки обставини про складання і видачу податкових накладних  неналежними платниками податку підтверджуються наявними в справі доказами: рішеннями судів, які набрали законної сили, про скасування державної реєстрації ТОВ "Крона Оптекс”, визнання недійсними установчих документів               ТОВ "Орвен” і свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ  з 16.05.2003р.; актом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 20.12.2004р. про  анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ щодо ТОВ "Фірма "Крона Оптекс”; довідкою ДПІ у  Святошинському  районі м. Києва від 19.09.2005р. про  зняття ТОВ "Орвен” з податкового обліку; листом УПМ ДПА у м. Києві від  21.11.2005р. про те, що ПП "Градос” останню звітність до органу податкової служби подало за травень 2001 року, податкову звітність та установчі документи підприємства вилучено Управлінням СБУ в Херсонській  області 18.10.2001р., та що ТОВ "Орвен” протягом 2003-2004 років не подавало до органів державної податкової служби звіти про фінансово - господарську діяльність (т.1 а.с.116 зв., 117, 121, 126-127, 174).

Як вбачається з матеріалів  справи, ТОВ "Подільський смак” за накладними від 11, 20 і 29 листопада 2004 року придбало в ТОВ "Торгцентр-БГТ” зерно гречки на загальну суму 83316,75 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі         13886,13 грн., заплатило продавцю гроші за придбаний товар, отримало належно оформлені податкові накладні на всю суму куплених товарно-матеріальних цінностей, відобразило їх в книзі обліку  придбаних товарів (робіт, послуг) та включило до податкового кредиту зазначену суму податку на додану вартість  в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період (т.1 а.с.38-40, 91-93, 94-96, 97-103).

Висновку про безпідставне віднесення в листопаді 2004 року до податкового кредиту 13886,13 грн. податкова інспекція дійшла на тій підставі, що  на час проведення перевірки Державна податкова інспекція у  Святошинському районі м. Києва подала позовну заяву у Святошинський районний суд м. Києва про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Торгцентр-БГТ”, з чим правильно не погодився суд першої інстанції (т.1 а.с.25).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

В контексті цієї конституційної норми та з врахуванням приписів пунктів 1.5 і 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого  наказом Державної податкової адміністрації України    від 10.08.2005р.ю №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, податкова інспекція мала об'єктивно викласти в акті перевірки факти порушень податкового законодавства з посиланням на первинні або інші документи, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Позовна заява не є таким документом, оскільки заявлений в суді позов підлягає доведенню.

Рішення про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Торгцентр-БГТ” та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ прийнято Святошинським районним судом м. Києва 18 квітня 2006 року, тобто після закінчення перевірки і прийняття оспореного податковою податкового повідомлення-рішення (т.1 а.с.87).

На грудень 2005 року ТОВ "Торгцентр-БГТ” було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та  платником податку на додану вартість. Податкова звітність підприємства та реєстраційні документи підприємства вилучені слідчим відділом ПМ ДПА в Житомирській області 19 липня 2005 року.

За таких обставин ДПІ у Хмельницькому районі протиправно виключила з податкового кредиту ТОВ "Подільський смак” за листопад 2004 року 13886,13 грн., тому за відсутності донарахувань ПДВ за вказаний податковий період оспорене податкове повідомлення-рішення в цій частині правомірно визнано судом нечинним.

Щодо  нарахування штрафних санкцій за  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі "Закон”), то судом приймається до уваги наступне.

Згідно з п. 1.2 ст.1 цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.”б” п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Штрафною санкцією (штрафом) в розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Аналіз зазначених норм Закону свідчить про те, що підставою для нарахування штрафної санкції є визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків.

На суму податкового зобов'язання застосовуються штрафна санкція за кожний податковий період, встановлений для такого податку, враховуючи вимоги п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону.

Як вбачається з акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, штрафна санкція в розмірі 18702,50 грн. застосована податковим органом з врахуванням встановлених актом перевірки порушень, а саме: сум недоплат за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, а не на суму податкового зобов'язання, донарахованого контролюючим органом за підставами, визначеними п.п.„б" п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону.

Отже, правильним розміром штрафної санкції, яка припадає на донараховане податкове зобов'язання в сумі  15993 грн., є 7996,50 грн. (15993 грн. х 50 %).

Суд першої інстанції вважав частково неправильною донараховану суму податку на додану вартість, однак помилково визнав нечинною всю суму штрафної санкції, зазначеної в  податковому повідомленні-рішенні.

Зважаючи на залишок податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2107 грн. та на кількість звітних податкових періодів, що перевищує 5, штрафна санкція становитиме 1053,50 грн. (2107 грн. х 50%).

Отже, протиправною є штрафна санкція в розмірі 17649,0 грн. (18702,5 грн. - 1053,5 грн.).

У зв'язку з цим судове рішення підлягає відповідній зміні в частині розміру штрафної санкції.

  Керуючись ст.ст. 160, 195,196,198,202, 205, 207, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі задовольнити частково.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 23 червня 2006 р. про визнання частково  нечинним податкового повідомлення-рішення №0001442310/0 від 15.12.2005 року змінити в частині застосування штрафної (фінансової) санкції і вважати нечинним зазначене податкове повідомлення - рішення щодо застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17649,0 грн.

В решті судове рішення  залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

 Головуючий   суддя                                                              Черпак Ю.К.

 судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.  

Віддрук 2 прим.

1- до справи

2 - в наряд

друк. Гаврилюк Т.