Рішення

від 04.05.2012 по справі 206/2038/2012

ЗАМОСТЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

04.05.2012

Справа № 206/2038/2012

Провадження №2/206/777/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 212 року м. Вінниця

Замостянський районний суд м.Вінниці в складі:

головуючого судді Бессараб Н. М.,

при секретарі Семенюк І.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 та його представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ майна,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012 року до суду звернулася ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна посилаючись на те, що 04.02.1996 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб, а 26.08.2009 року даний шлюб між сторонами розірвано. Під час перебування в шлюбі, ОСОБА_2 на підставі рішення Вінницької міської ради було приватизовано земельну ділянку площею 0,0849 га по вулиці АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №417522 від 18.12.2007 року. Позивачка вважає, що дана земельна ділянка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому підлягає поділу і просила суд визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0849 га, яка знаходиться по вулиці АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні на обставинах, викладених в позові, представник позивача уточнив позовні вимоги і просив суд визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частку земельної ділянки кадастровий номер 0510136300:01:063:0011 площею 0,0849 га, яка знаходиться по вулиці АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Відповідач та його представники заявлений позов не визнали повністю, просили відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову та суду пояснили, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на ч. 5 ст. 61 СК України, але відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому до даних спірних правовідносин не може застосовуватись ч. 5 ст. 61 СК України, яка вступила в дію 08.02.2011 року, а підлягає застосуванню законодавство, що діяло на момент приватизації відповідачем ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. За таких обставин, відповідно до вимог земельного законодавства, відповідач вважає, що спірна земельна ділянка є його особистою власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, а тому поділу не підлягає.

На запитання суду відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що дана земельна ділянка хоча і має цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, однак на ній нічого не побудовано і вона завжди використовувалася їх сім'єю під город, також на ній посаджені дерева.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно матеріалів справи встановлено, що 04.02.1996 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб (а.с. 5).

26.08.2009 року даний шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.6).

В шлюбі сторонами набуте спільне майно, а саме земельна ділянка площею 0,0849 га по вулиці АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №417522 від 18.12.2007 року, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради №374 від 22.09.2006 року (а.с. 7).

Згідно листа управління Держкомзему у м. Вінниці Вінницької області №991 від 26.04.2012 року, ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку по вул. АДРЕСА_1, площею 0,0849 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, серія ЯД №417522, зареєстрований за №010700200546 від 18.12.2007 року. 30.11.2011 року ОСОБА_2 звернувся до управління із заявою про видачу нового державного акта на земельну ділянку в зв'язку із втратою державного акта серії ЯД №417522 та додав газету із оголошенням про втрату державного акта, у зв'язку з чим ОСОБА_2 було видано новий державний акт на вказану земельну ділянку, який зареєстрований за №051013631001911 від 01.02.2012 року, серія ЯК №021064.

Спірна земельна ділянка під забороною чи арештом не перебуває (а.с. 22-27).

Згідно ч. 1 ст. 60, ст. 69 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом спільної сумісної власності подружжя є земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Згідно ст. 70 СК України, в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, викладені норми права, суд вважає, що земельна ділянка площею 0,0849 га по вулиці АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №021064 від 01.02.2012 року є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2, оскільки була приватизована на ім'я відповідача ОСОБА_2 під час його перебування в шлюбі з ОСОБА_5 і використовувалася їх сім'єю під город, на момент звернення до суду позивачки з даним позовом право власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку ніким не скасоване, земельна ділянка під арештом чи забороною не перебуває, а тому підлягає поділу.

Варте уваги і те, що позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом 12.03.2012 року, тобто через рік після набрання чинності змін до Сімейного кодексу України в ст. 61, а саме дану статтю було доповнено ч. 5 згідно з якою об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. На час розгляду справи ч. 5 ст. 61 СК України є чинною і підлягає застосуванню до виниклих спірних правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивачки про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за позивачкою права власності на 1/2 частку даного майна, є законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1609,50 грн. з урахуванням позовних вимог про визнання за позивачкою права власності на ? частку земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 69, 71 СК України, ст. 372 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на ?? частку земельної ділянки, кадастровий номер 0510136300:01:063:0011, площею 0,0849 га, яка знаходиться по вулиці АДРЕСА_1, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка зареєстрована за ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №021064 від 01.02.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 1609,50 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: