Рішення

від 05.06.2012 по справі 5010/346/2012-2/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 р. Справа № 5010/346/2012-2/21 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул Б.Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Приватного підприємства "Кобра і Ко" вул. Сорохтея, 27, офіс 1, м. Івано-Франківськ, 76005

про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії у сумі 13 029,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність №77-2/12 від 12.03.2012р. )

від відповідача:представники не з"явилися.

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі Позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Кобра і Ко" (далі Відповідач) заборгованості за постачання теплової енергії у сумі 13 029,72 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання умов Договору №446 Про постачання теплової енергії від 15.10.07 у сумі 13 029,72 грн.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 30.03.12, 17.04.12 та 10.05.12, які направлялась за його місцезнаходженням згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №276484 (а.с.33).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №276484 - а.с.33).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

15.10.07 між сторонами даного спору укладено договір №446 про постачання теплової енергії, відповідно до якого виробник зобов"язується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"(п.2.2.Договору).

Відповідно до п. 3.2.2. Договору, споживач зобов"язується виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі висталених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду (п.п.5.6., 5.8 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаного Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договором. Даний факт підтверджують рахунки за надані послуги по теплопостачанню (а.с.15-24). В матеріалах справи містяться докази направлення рекомендованою кореспонденцією відповідачу даних рахунків (а.с.28-29).

Однак, неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов Договору, зокрема розділу 5, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з 01.08.10 по 01.05.11 в сумі 13 029,72 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, суд зазначає наступне:

Як вбачається з листа Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1623/01-26/40в від 30.09.11р. (а.с.38) нежитлові приміщення за адресою: вул.Нова, 19 б, м.Івано - Франківськ перебували в оренді у ПП "Кобра і Ко" до 28.02.11р. та передані по акту прийому передачі від ПП "Кобра і Ко" до Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.

Однак відповідач не повідомив позивача про закінчення договору оренди (позивач дізнався про це з листа Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1623/01-26/40в від 30.09.11р.), а тому останній виконував умови договору №446 Про постачання теплової енергії від 15.10.07 (надавав послуги по теплопостачанню). Крім того Договір про постачання теплової енергії № 446 від 15.10.07р. був чинним і зобов"язання сторін по ньому не припинялись.

Станом на день вирішення спору відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 13 029,72 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Приватного підприємства "Кобра і Ко" про стягнення 13 029,72 грн. заборгованості задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "Кобра і Ко" (вул. Сорохтея, 27, офіс 1, м. Івано-Франківськ, 76005, код 32606230) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (м.Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59-а, код 03346058) -13 029 (тринадцять тисяч двадцять дев"ять) грн. 72 коп. основного боргу та 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 08.06.12

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"