Постанова

від 31.05.2012 по справі 17/5025/214/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року Справа № 17/5025/214/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Саврій В.А. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Кнапець М.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ФОП ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.12 р. у справі № 17/5025/214/12 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі Ярмолинецького районного будинку культури, смт. Ярмолинці

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт.Ярмолинці

про стягнення 4 363,82 грн. орендної плати

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1);

від органу прокуратури - Шпинта С.М. (посвідчення №14 від 14.03.2012 року)

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Ярмолинецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Ярмолинецького районного будинку культури (Хмельницька обл., смт. Ярмолинці, площа 600 р. Ярмолинець, 1а; надалі -позивач) звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 4-6) до фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; надалі -відповідач), в якій просить стягнути 4 363 грн. 82 коп. боргу по орендній платі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.04.12р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 2 906,79 грн. боргу (а.с. 50-53).

Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено, що правовідносини оренди між позивачем та відповідачем виникли на основі договорів від 10.07.2006 р., з додатком від 18.07.2007 р. та тривають на даний час за договором від 18.05.2010р.. При цьому, договір оренди від 18.05.2010 р. є розірваним в односторонньому порядку на підставі відмови позивача від договору.

Суд першої інстанції вважає, що нарахування орендної плати підлягає лише в межах дії договору оренди, зокрема, за жовтень 2011 року -1452,67 грн. та листопад 2011 року - 1 454,12 грн.

Враховуючи викладені вище обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 2 906,79 грн. боргу з орендної плати.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 70) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.12р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому скаржник визначає правовою підставою для користування об'єктом оренди - договір оренди нежитлового приміщення від 18.06.10 р., разом з тим заперечує укладення договору оренди від 18.05.10 р. Крім того договір від 18.05.10 р. не міг бути укладений, адже попередній договір діяв до 18.06.10 р. Що ж стосується продовження дії договору від 10.07.06р., то це не могло мати місце, адже суперечило б ч. 2 ст. 793 ЦК України.

В судових засіданнях скаржник підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, прокурор подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 73-75), в якому просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.12 р. без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Прокурор стверджує, що договір від 18.05.10 р. підписаний відповідачем. На дату укладання договору оренди від 18.05.10 р., об'єкт перебував у користуванні відповідача та не був ним повернутий позивачу по акту, в зв'язку з тим, що орендні відносини на дату укладання договору оренди від 18.05.10 р. тривали.

Крім того за твердженням прокурора дані факти встановлені рішеннями господарського суду Хмельницької області від 21.09.11 р. у справі № 14/5025/758/11 та від 27.12.11 р. у справі № 11/5025/1793/11, які станом на час розгляду даної справи не оскаржувалися та набрали законної сили, накази на примусове виконання рішень суду знаходяться на виконанні у відділі ДВС.

В судових засіданнях представник органів прокуратури підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, позивач подав пояснення, в яких просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.12 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач повідомив, що згідно із постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.07.11 р., в ході опитування, відповідач погодився з тим, що в договорах оренди нежитлового приміщення за адресою смт. Ярмолинці від 18.05.10 р. стоять дійсно його підписи, які він особисто виконував, та його печатка.

Водночас в судовому засіданні від 16.05.12 р. відповідач наголосив на тому, що підпис на оскаржуваному договорі не належить йому та для встановлення належності підпису заявив клопотання щодо проведення судової експертизи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи в господарському суді Хмельницької області, відповідач заявляв аналогічне клопотання. В зв'язку з даною заявою, суд в порядку ст. 97 ГПК України направляв справу до прокуратури для проведення відповідної перевірки. Під час перевірки встановлено, що договори оренди від 18.05.10 р. та від 18.06.10 р. містять підписи ОСОБА_1, які ним особисто виконані. В судовому засіданні, відповідач повідомив, що він помилився на рахунок підробки підписів навпроти свого прізвища, дане відображено в рішенні господарського суду 21.09.11 р. по справі № 14/5025/758/11.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання щодо проведення експертизи.

В судове засідання 28.03.12 р. та 04.04.12 р. представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень.

Жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників відповідача, прокурора, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, пояснення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.

10.07.2006р. між Ярмолинецьким районним будинком культури (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення (а.с. 7-10; надалі - Договір).

Відповідно до умов даного договору, предметом оренди є частина приміщення Ярмолинецького районного будинку культури під проведення культурно - дозвільної роботи та диско - бар, а саме: фойє першого поверху - 178,05 кв.м., центральний вхід - 18,3 кв.м., загальною площею 196,35 кв.м. Приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_2.

Термін дії вищевказаного договору починається за згодою сторін з 10 липня 2006 року та закінчується 10 червня 2007 року.

Згідно п. 1.2 договору оренди від 10.07.06 р., позивач та відповідач мають право продовжити термін дії договору за погодженням сторін з органом управління майном. Власником майна залишається територіальна громада району, а орендар користується ним протягом терміну оренди, обумовленим цим договором.

Відповідно до п. 2.3 договору, орендна плата здійснюється помісячно до 5 числа за звітним періодом місяця. При цьому, сума орендної плати нараховується згідно розрахунку: площа орендного приміщення -196,35 кв.м., експертна оцінка приміщення -101911, орендна ставка -10%, орендна плата за 1 кв.м. -4,32 грн., ціна за домовленістю -4,32 грн., загальна сума орендної плати -849,00 грн. (п. 2.4).

Орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця. Витрати на покращення орендарем стану орендованого ним приміщення (поточний ремонт) не зараховуються в орендну плату, а капітальний ремонт проводиться за згодою сторін. Вартість комунальних послуг і експлуатаційних витрат по утриманню приміщення не входять в орендну плату та сплачуються орендарем окремо (п. 2.5, 2.6).

Апеляційний суд зауважує, що п.п. 4.2.3, 5.1.2 договору оренди сторони передбачили, що орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату; орендодавець має право виступати з ініціативою, зокрема, щодо розірвання договору оренди у випадку невиконання умов договору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд констатує, що на виконання умов договору оренди від 10.07.2006 р. позивач передав відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення Ярмолинецького РБК, площею 196,35 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 10.07.2006р. (а.с. 11).

Крім того, 18.07.2007р. сторони уклали додаток до договору оренди від 10.07.2006 р. (а.с. 12). Відповідно до якого, сторони погодили, що договір оренди від 10.07.2006 р. є продовженим з 18.07.2007 р. до 18.06.2010 р..

В додатку сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 та відповідного рішення Ярмолинецької районної ради і становить 849,00 грн. в місяць. Крім того, додаток укладено на тридцять п'ять місяців, що діє з 18.07.2007р. до 18.06.2010р.

З додатку вбачається, що даний додатковий договір є невід'ємною частиною договору оренди від 10.07.2006р. і встановлює додаткові умови сторін відповідно до чинного законодавства.

Водночас, 18.05.2010р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди (найму) частини нежитлового приміщення спільної власності територіальних громад району (а.с. 13-14). Даний договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно договору оренди від 18.05.10 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду частини нежитлового приміщення Ярмолинецького РБК, під проведення культурно - дозвілевої роботи та диско - бар, до складу якого входить: фойє першого поверху площею 178,05 кв.м., центральний вхід площею 18,3 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2. Цей договір визначає продовження взаємовідносин сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єкта оренди, які були започатковані в липні 2006 року (п. п. 1.1., 1.2.).

Згідно умов договору від 18.05.10 р. об'єктом оренди є частина нежитлової будівлі загальною площею 196,35 кв.м. Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад, зазначається в акті передачі об'єкта оренди від 10.07.2006р., що є невід'ємною частиною цього договору. Об'єкт оренди належить до власності спільних територіальних громад району і знаходиться на балансі Ярмолинецької районної ради (п. п. 2.1-2.3) .

Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 18.05.10 р., за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 10% вартості об'єкту оренди, визначеної експертним шляхом, яка складає 849,00 грн. в місяць.

Крім того, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, та відповідного рішення Ярмолинецької районної ради (п. 3.2).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 15 числа за звітним періодом місяця .

При цьому, п. 4.6 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

З змісту договору оренди від 18.05.10 р. вбачається, що договір укладався на строк, встановлений договором, а саме терміном на 24 місяці і набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. При цьому, договір може бути розірвано за згодою сторін (п. п. 8.1, 8.5).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає твердження відповідача викладені в апеляційній скарзі, що відповідачем не підписаний договір оренди від 18.05.10 р., надуманим та таким, що суперечить матеріалам справи. Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.09.11 р. по справі № 14/5025/758/11 встановлено, що наявність двох різних примірників печаток позивача на договорах пояснюється виготовленням позивачем нового примірника печатки, що здійснено у відповідності до законодавства. В порядку ст. 97 ГПК України органами прокуратури проведено перевірку щодо встановлення дійсності підпису відповідача на договорі від 18.05.10 р.. Під час перевірки встановлено, що договори оренди від 18.05.10 р. та від 18.06.10 р. містять підписи ОСОБА_1, які ним особисто виконані.

А тому, враховуючи наявність підпису відповідача та відтиску печатки відповідача на оскаржуваному договорі, суд не бере до уваги доводи відповідача, що йому не було відомо про укладання договору оренди від 18.05.10 р.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд звертає увагу на те, що крім договору оренди від 18.05.2010р. у справі наявна копія договору між даними сторонами, з приводу оренди цього ж приміщення від 18.06.2010р. (а.с. 19-20), строк дії якого, відповідно до п. 8.1. становить три роки і набуває чинності з моменту підписання обома сторонами. При цьому, договір від 18.06.10 р. нотаріально не посвідчений.

Як вбачається з рішення господарського суду Хмельницької області від 21.09.2011р. по справі № 14/5025/758/11, судом встановлено, що правовідносини оренди між позивачем та відповідачем виникли на основі договорів від 10.07.2006р., з додатком від 18.07.2007р. та тривають, на даний час за договором від 18.05.2010р. (який фактично продовжив орендні правовідносини за попередніми договорами). В даному рішення також вказано, що договір від 18.06.2010р. судом оцінюється як нікчемний, такий що не потребує визнання його недійсним у зв'язку з недодержанням сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення даного договору (а.с. 37-38).

Крім того, в рішенні господарського суду Хмельницької області від 27.12.2011р. по справі № 11/5025/1793/11 судом встановлено, що на момент вирішення спору, договір оренди від 18.05.2010р. є розірваним у односторонньому порядку на підставі відмови позивача від договору згідно із ст. 782 ЦК України.

У вищевказаному рішенні встановлено, що у листі-повідомленні від 05.12.2011р. № 65 позивач повідомив відповідача про відмову позивача від договору оренди з ПП ОСОБА_1 Також, в рішенні зазначено, що присутній в судовому засіданні 22.12.2011р. відповідач підтвердив одержання ним повідомлення про розірвання договору.

Суд зауважує, що вищезазначені рішення в апеляційному порядку не оскаржувались та набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищенаведену норму, суд приходить до висновку, що з огляду на те, що у справах № 14/5025/758/11 та № 11/5025/1793/11 брали участь ті ж самі сторони (Яромилинецького районного будинку культури та фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.), що й у даній справі № 17/5025/214/12, то факти, встановлені судовими рішеннями, які набули законної сили, не потребують додаткового доказування та мають для вирішення даного господарського спору преюдиціальне значення.

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що факт існування правовідносин оренди між позивачем та відповідачем за договором від 18.05.2010 р. та факт розірвання договору оренди від 18.05.2010р., є встановленими та не потребують доказування при вирішенні спору у даній справі.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із пунктом 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу дії статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 18 та 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши зміст оскаржуваного договору оренди від 18.05.2010р. суд зауважує, що сторони погодили розмір та строки сплати орендної плати, а саме, згідно п. п. 3.1, 3.2, 3.4 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 10% вартості об'єкту оренди, визначеної експертним шляхом, яка складає 849,00 грн. в місяць. Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, та відповідного рішення Ярмолинецької районної ради. Орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 15 числа за звітним періодом місяця.

Суд констатує те, що ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати за користування приміщенням згідно договору оренди від 18.05.10 р. належним чином не виконав, оплату в повному обсязі не здійснив.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є час чинності договору.

Враховуючи вищевказане, суд зауважує, що строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов'язання, що виникло з цього договору. При припиненні зобов'язання, кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги, які випливають із цього зобов'язання.

Зважаючи на обставини справи, встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.12.2011р. по справі № 11/5025/1793/11, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що нарахування орендної плати підлягає лише в межах дії договору оренди, а саме: за жовтень 2011 року -1452,67 грн. та листопад 2011 року -1454,12 грн., а тому вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача 2906,79 грн. боргу з орендної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.12 р. у справі № 17/5025/214/12 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 17/5025/214/12 повернути на адресу господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.