Постанова

від 01.06.2006 по справі 6/248/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/248/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

"01" червня 2006 р. Справа № 6/248/06

01.06.2006 р. 10 год. 19 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

Миколаїв

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61.

до відповідачаЖитлово-комунальне підприємство “Надія”, м. Миколаїв, Миколаївська область, Жовтневий район.

про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі 4061,25 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача          Лінійчук В.А., довіреність № 4646/07 від 03.01.06.

Від відповідачаПредставник не з'явився

Предмет спору: стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі 4061,25 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву та доказів, що його обґрунтовують, не надав, у судове засідання не з'явився. Ухвали про відкриття провадження у справі та проведення підготовчого провадження надіслані на його адресу та отримані ним 22.05.06., про що свідчить поштове повідомлення № 3944879.

Представником позивача подано клопотання про зменшення суми позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем в розмірі 1253,05 грн. Таким чином, станом на 31.05.06 року заборгованість відповідача перед ПФУ складає 2763,20 грн.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідач являється юридичною особою, що підтверджується довідкою про включення товариства до ЄДРПОУ № 1833.  

Відповідно до ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

          Згідно ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-І-IV від 09.07.2003 року страхувальник зобов'язаний сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду .

За результатами господарської діяльності станом на 10.05.2006 року відповідач має заборгованість  перед ПФУ у розмірі  4061,25 грн., у тому числі:

-          внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування –2890,25 грн.

-          фінансові санкції в розмірі 929,33 грн.

-          пеня в сумі 241,67 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем, згідно поданих до органу ПФУ розрахунків страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2005 року - лютий 2006 року  нараховано до сплати та не сплачено 2890,25 грн. –страхових внесків.

Крім цього, за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 929,33 грн. та нарахована пеня  в розмірі 241,67 грн., що підтверджується рішенням про застосування штрафних санкцій та пені № 112, яке отримано особисто бухгалтером відповідача 14.03.2006 року та не оскаржено.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальним органом Пенсійного фонду України відповідачу була надіслана вимога про сплату недоїмки від 03.01.06. № Ю-1426, від 02.02.06. № Ю-1476, від 01.03.06 № Ю-1537, від 04.04.06. № Ю-1580, які отримані відповідачем,  що підтверджується копіями поштових повідомлень (а. с. 11-19).

Згідно ч.3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” оскільки  страхувальник,  який  одержав вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного  фонду має  право   звернутися   до  господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.

Представником позивача подано клопотання про зменшення суми позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем в розмірі 1253,05 грн. Таким чином, станом на 31.05.06 року заборгованість відповідача перед ПФУ складає 2763,20 грн.

За таких умов, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Стягнути з житлово-комунального підприємства “Надія”, 57252, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Зелений Гай, вул. Комсомольська, 2, ЄДРПОУ 31997709 на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області, 54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61, ЄДРПОУ 22440662, р/р 256043016114 в ОПЕРВ ОУ  Ощадбанку України м. Миколаєва, МФО 326461 заборгованість у сумі  2763,20 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко