16/225-06-6301
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 р. № 16/225-06-6301
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін –головуючого,
Є. ЧерновВ. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну скаргуТОВ «Інститут аналізу права»
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2006
у справі№ 16/225-06-6301 господарського суду Одеської області
за позовомМалого приватного підприємства «Картас»
доТОВ «Інститут аналізу права»КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»Одеська міська рада
провизнання угоди недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності, реєстрації об'єктів нерухомості, зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2006 (суддя С.Желєзна) вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будинки та споруди.
Ухвала мотивована приписами ст. 66 ГПК України відповідно до якої господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову, на думку господарського суду першої інстанції, зумовлено природою позовних вимог, пов'язаних з відновленням права власності та витребуванням майна з чужого незаконного володіння, значну вартість спірного майна.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 (В.Беляновський, М.Мирошниченко, В.Шевченко) ухвала місцевого господарського суду про забезпечення позову залишена без змін.
Апеляційна постанова вмотивована, зокрема, тими обставинами, що відповідачем були прийняті рішення про підготовку спірних об'єктів для продажу, замовлення в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»та у виконкомі Одеської міської ради виготовлення витягів з реєстру прав власності на спірне нерухоме майно та дублікату свідоцтва про право власності, а також про реалізацію за балансовою вартістю цього майна.
Наведені обставини дають підстави вважати, що в разі відчуження спірного нерухомого майна, виконання рішення господарського суду щодо повернення цього майна власнику може бути утруднено.
Перший відповідач з судовими рішеннями щодо забезпечення позову не погодився, просить в касаційній скарзі їх скасувати, в задоволенні клопотання про застосування забезпечення позову відмовити з підстав порушення господарськими судами норм процесуального права, неврахуванні всіх суттєвих обставин.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 67 цього Кодексу такими заходами є:
накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
заборона відповідачеві вчиняти певні дії;
заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Обираючи спосіб забезпечення позову господарський суд першої інстанції правомірно виходив з тих обставин, що накладення арешту на майно відповідача відповідає передбаченим законом способам забезпечення позову, а матеріали справи містять достатні докази в обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення.
Так, господарськими судами встановлено, що предметом спору є право власності на нерухоме майно, наведено обставини, що першим відповідачем вживаються заходи щодо відчуження спірного нерухомого майна, про що свідчать матеріали справи, які дозволяють суду дійти достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду щодо спірного майна.
За таких обставин касаційна інстанція дійшла висновку, що дії господарських судів про вжиття заходів забезпечення позову відповідають передбаченим законом способам, підстави застосування забезпечення позову є достатньо обґрунтованими матеріалами справи, висновки судів відповідають встановленим судом обставинам і підстав для скасування судових рішень немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 та ухвалу господарського суду Одеської області від 27.06.2006 у справі № 16/225-06-6301 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 245724 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Чернов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні