Постанова

від 24.05.2012 по справі 2а/1270/2553/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №3.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2553/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугатоп» до державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція міста Луганська» Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправною постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів про порушення санітарного законодавства від 06.03.2012 №5, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція міста Луганська» Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправною постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів про порушення санітарного законодавства від 06.03.2012 №5. В обґрунтування позовних вимог послався на наступне.

12.03.2012р. ТОВ «Лугатоп» отримало постанову головного державного лікаря Відповідача про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 06.03.2012 року № 5 (надалі - Постанова № 5).

ТОВ «Лугатоп» вважає зазначену постанову - незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

24.02.2012р. Позивач отримав направлення № 74 від 24.02.2012р. на здійснення Відповідачем позапланової перевірки АЗС Позивача, що розташовані за адресами:

- м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33;

- м. Луганськ, вул. Зарічна, 2;

- м. Луганськ, вул. Ломоносова, 946.

12.03.2012р. на адресу Позивача надійшов лист з Постановою № 5, що оскаржується.

Однак, підставою для застосування адміністративно-запобіжних заходів, зокрема винесення вказаної постанови, є порушення санітарного законодавства (п. 1.2. Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів № 67 від 14.04.95р. (надалі - Інструкція № 67)).

Відповідач не надав Позивачу жодного документу, у якому було б зафіксовано факт порушення Позивачем норм санітарного законодавства на зазначених АЗС.

За відсутністю такого документу Відповідач не мав правових підстав застосовувати до Позивача адміністративно-запобіжні заходи шляхом прийняття постанови.

Отже, дана Постанова № 5 є незаконною та має бути скасована судом.

У вказаній постанові Відповідач посилається на акт обстеження об'єкту як на підставу прийняття Постанови № 5. Однак, позивачу не був наданий даний документ, що суперечить п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007р. Даними незаконними діями Відповідач позбавив Позивача права надати пояснення чи заперечення до акту.

Як зазначалося вище, Позивач отримав направлення на здійснення позапланової перевірки АЗС, а Відповідач посилається на акт обстеження об'єкту. Однак складання результатів перевірки повинно оформлюватися актом перевірки, а не актом обстеження. Це різні документи, які складаються за результатами різних заходів.

Таким чином, Постанову № 5 було прийнято за відсутності правових підстав, у зв'язку з чим вона має бути скасована.

Крім іншого, Постановою № 5 Відповідач зупинив діяльність АЗС Позивача. Дане рішення Відповідача суперечить п. 2.6. Інструкції № 67, згідно якої «зупинення (на визначений термін) застосовується посадовою особою Держсанепідслужби України у разі порушення вимог санітарного законодавства для заборони... викидів (скидів) забруднюючих речовин у разі, якщо застосування обмеження неможливе (або його застосування припиняє порушення вимог санітарного законодавства), але виконання окремих заходів дозволить припинити ці порушення. Отже, дія цього пункту розповсюджується на об'єкти, на яких посадові особи Відповідача встановили факт порушення санітарного законодавства не на ті об'єкти, де керівником не були надані документи для з'ясування співробітниками Відповідача можливого порушення.

З вищенаведеного вбачається, що прийняття Відповідачем Постанови № 5 суперечить вимогам діючого законодавства України, що є перевищенням службових повноважень, оскільки посадові особи Відповідача відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, яке затверджене Указом Президента України від 6.04.2011 року № 400/2011, повинні виконувати свої обов'язки в межах норм права й чинного санітарного та іншого законодавства України.

У зв'язку з тим, що Відповідачем не встановлено факту порушення Позивачем вимог санітарного законодавства, після уточнення вимог просили визнати протиправною постанову ДЗ «СЕС м. Луганська» МОЗ України про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 06.03.2012 року за №5.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція міста Луганська» Міністерства охорони здоров'я України під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, пояснивши, що припис винесений відповідно до норм діючого законодавства та правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 19 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам.

Підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах, рекреаційних зонах, а також повітря у жилих та виробничих приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування людей.

Згідно статті 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм.

Згідно абзацу 1 п.п.7.1 п. 7 розділу 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011, МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні санітарні норми та правила.

Згідно розділу 9 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467/2011, МОЗ України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти МОЗ України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення МОЗ України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Нормативно-правовий акт - це офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Або інакше: акт правотворчості, який містить юридичні норми. Отже, нормативно-правовий акт становить рішення правотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або скасування дії норм права.

Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.

Ознаки нормативно-правового акта:

1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);

2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;

3) приймається з дотриманням певної процедури;

4) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити:

а) вид акта (закон, указ, постанова);

б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади);

в) заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без заголовка);

г) дата ухвалення акта;

ґ) номер акта;

д) дані про посадову особу, яка підписала акт;

5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» та «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті «Урядовий кур'єр»; закони і підзаконні акти - у часопису «Офіційний вісник України»).

Згідно п. 1.5 розділу 1 Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) ці правила є загальнодержавним нормативним документом і додержання їх - обов'язкове для міністерств і відомств, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, посадових осіб і громадян.

Згідно п. 1.8 розділу 1 Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) дані правила вводяться в дію з 01.01.98 року замість "Санитарных правил по охране атмосферного воздуха населенных мест" N 4946-89.

Враховуючи вище наведене, Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (далі за текстом - Правила) не містять обов'язкових ознак нормативно-правового акту, у зв'язку з чим не підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку відповідно до абзацу другого розділу 9 Положення про Міністерство охорони здоров'я України.

При цьому відповідно до абзаца третього розділу 9 Положення про Міністерство охорони здоров'я України ці Правила є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Згідно п.п. 6.1.1. п. 6.1 розділу 6 Правил керівник (власники) об'єктів, експлуатація яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, зобов'язані:

здійснювати у встановленому порядку постійний облік і контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, та додержанням нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ), визначених проектною документацією;

забезпечувати проведення власними силами (силами відомства) контролю за станом забруднення атмосферного повітря сельбищних територій в зоні впливу викидів об'єкта згідно з діючими стандартами та керівними документами; перелік забруднюючих речовин, періодичність та точки відбору проб повітря повинні узгоджуватися з місцевими органами державного санітарного нагляду; проведення лабораторних досліджень силами лабораторій, не атестованих органами Держстандарту України та МЗ України у встановленому порядку, забороняється;

систематично передавати відомості про характер і обсяги викидів в атмосферу та виявлених концентраціях забруднюючих речовин в зоні впливу об'єкта до відповідних органів у порядку, встановленому в єдиній системі державного моніторингу навколишнього природного середовища;

щорічно розробляти та узгоджувати з органами державного санітарного нагляду плани організаційно-технічних і інших заходів, спрямованих на подальше зниження викидів у повітря забруднюючих речовин, забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання в справному стані споруд, устаткування і апаратури для очистки викидів, вловлювання або знешкодження забруднюючих речовин та контролю за їх роботою;

вживати заходів, щодо забезпечення якості атмосферного повітря населених пунктів в зоні впливу об'єкта, при якій не перевищуються гігієнічні нормативи (ГДК, ОБРД, ГДЗ або 0,8 ГДК, ОБРД, ГДЗ);

організовувати перехід роботи об'єкта на режим, що забезпечує зниження викидів у періоди несприятливих метеорологічних умов, згідно з технічними рішеннями, передбаченими затвердженими проектами нормативів ГДВ;

узгоджувати з органами державного санітарного нагляду документацію (плани капітальних чи поточних ремонтів, заміни і модернізації устаткування, проекти технічного переозброєння окремих виробничих ділянок, робочі креслення і ін.), якою передбачається внесення змін в технологічні процеси чи устаткування з метою збільшення виробничої потужності, інтенсифікації процесів і інших відхилень від затвердженого проекту;

на об'єктах, які не мають санітарно-захисних зон, забезпечувати проведення робіт по проектуванню та здійсненню заходів щодо їх організації, благоустрою та озеленення;

інформувати органи державного санітарного нагляду про всі випадки залпових викидів або інших аварійних ситуацій, які можуть призвести до небезпечного для здоров'я людей забруднення атмосферного повітря в сельбищній зоні, мати заздалегідь розроблений комплекс заходів по запобіганню подібним ситуаціям у майбутньому, а також проводити оперативні роботи для ліквідації причин та наслідків забруднення атмосфери;

припиняти експлуатацію або тимчасово знижувати виробничу потужність окремих виробничих ділянок, цехів або об'єкта в цілому за постановою відповідного органу державного санітарного нагляду з метою припинення або зменшення шкідливого впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я людей;

проводити комплекс заходів, передбачених законодавством та цими правилами, щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами і установками, що використовуються на об'єкті;

сплачувати у відповідності з діючим порядком платежі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за встановленими нормативами.

Згідно п.п. 6.2.5. п. 6.2 розділу 6 Правил до вимог при встановленні нормативів ГДВ на діючих об'єктах відноситься наявність проектної документації з обгрунтуваннями значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню,яка оформляється у вигляді зведеного тому "Охорона атмосфери і гранично допустимі викиди" по кожному населеному пункту окремо та подається органам державного санітарного і природоохоронного нагляду на затвердження в установленому порядку.

Згідно п.1.1 розділу 1 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року N 67, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 серпня 1995 р. за N 298/834 (далі за текстом - Інструкція №67) ця Інструкція регулює згідно із Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" порядок застосування посадовими особами Державної санітарно-епідеміологічної служби України адміністративно-запобіжних заходів щодо: діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів; викидів (скидів) забруднюючих речовин.

Згідно п.1.2 розділу 1 Інструкції №67 право застосування адміністративно-запобіжних заходів щодо припинення порушення санітарного законодавства надано посадовим особам держсанепідслужби: головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам.

Згідно п.1.3 розділу 1 Інструкції №67 адміністративно-запобіжні заходи можуть бути застосовані до підприємств і об'єктів всіх форм власності і підлеглості незалежно від того, чи притягнуті винні особи до відповідальності за порушення санітарного законодавства та чи відшкодовані збитки та компенсовані додаткові витрати органів, установ та закладів держсанепідслужби на проведення санітарних та противоепідемічних заходів.

Згідно п.2.1. розділу 2 Інструкції №67 до адміністративно-запобіжних заходів, порядок застосування яких регулюється цією Інструкцією, відносяться: обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення.

Згідно п.2.2. розділу 2 Інструкції №67 обмеження застосовується посадовою особою Держсанепідслужби України у разі порушення вимог санітарного законодавства для заборони (постійно або на певний період) перевищувати визначені у ньому параметри (кількісні, якісні та інші) щодо викидів (скидів) забруднюючих речовин у разі, якщо застосування обмеження дозволить припинити порушення санітарного законодавства.

Згідно п.2.6. розділу 2 Інструкції №67 зупинення (на визначений термін) застосовується посадовою особою Держсанепідслужби України у разі порушення вимог санітарного законодавства для заборони: викидів (скидів) забруднюючих речовин у разі, якщо застосування обмеження неможливе (або його застосування не припиняє порушення вимог санітарного законодавства), але виконання окремих заходів дозволить припинити ці порушення.

Згідно п.3.1. розділу 3 Інструкції №67 обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення або зупинення проводяться на підставі постанов про застосування адміністративно-запобіжних заходів, що виносяться відповідно до компетенції головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, а також іншими посадовими особами держсанепідслужби, які на те уповноважені керівниками відповідних служб.

Згідно п.3.2. розділу 3 Інструкції №67 постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів (надалі - постанова) - це письмовий організаційно-розпорядчий документ держсанепідслужби, який зобов'язує посадову особу або громадянина, котрому його надіслано, у встановлений термін виконати вимоги, викладені в ньому.

Згідно п.3.4. розділу 3 Інструкції №67 постанова підлягає виконанню в термін, зазначений в ній. Термін виконання постанови може бути визначений: з "моменту отримання"; з дати, вказаної в постанові; у зв'язку з настанням певної події.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лугатоп», ід. код 36562481, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.08.2009 за № 13821020000016474, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100197801 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до статуту позивача предметом його діяльності крім іншої діяльності є роздрібна та оптова торгівля паливом.

Згідно договору №АР-10 на оренду автозаправних станцій від 01.01.2010 ТОВ «Силай-Інвест» надало у тимчасове користування ТОВ «Лугатоп» наступні об'єкти: АЗС-1, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Зарєчная, 2 загальною площею 440 кв. м.; АЗС-2, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33 загальною площею 1459 кв. м.; АЗС-3, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Ломоносова, 94б загальною площею 400 кв. м.; АЗС-4, розташовану за адресою: м. Луганськ, сел. Тепличне, вул. Лісова, 12 загальною площею 750 кв. м. Договір діє до 30.11.2012. Укладені раніше договори на оренду АЗС (вул. Зарєчная, 2, вул. Ломоносова, 94б, вул. Нечуй-Левицького, 33, вул. Лісова, 12) з моменту укладення цього договору вважати такими, що втратили силу.

Згідно наказу №7 від 24.02.2012 головного державного санітарного лікаря м. Луганська була призначена позапланова перевірка АЗС ТОВ «Лугатоп» за адресами: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33, вул. Зарєчная, 2, вул. Ломоносова, 94б, з метою перевірки виконання вимог санітарного законодавства, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»: наявність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та проектної документації із зазначенням нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню; наявність тари для зберігання відходів 1 кл. небезпеки (люмінесцентних ламп) та договір на утилізацію промислових відходів 1-4 кл.; перевірка відповідності обладнання, яке задіяне у технологічному процесі до вимог проектного рішення, у зв'язку з чим невизначені межі санітарно-захисної зони у термін з 24.02.2012 до 07.03.2012.

Згідно акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 24.02-06.03.2012 було проведено обстеження АЗС ТОВ «Лугатоп» за адресами: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33, вул. Зарєчная, 2, вул. Ломоносова, 94б, де на зазначених об'єктах встановлена відсутність проектної документації з обґрунтуванням значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню гранично допустимих викидів (ГДВ) і дозволів на викиди забруднюючих речовин. При експлуатації АЗС постійний облік і контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, не ведеться. Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на ці АЗС органами санітарно-епідеміологічної служби не видавалися, що є порушенням п. 6.1.1; 6.2.5 ДСП №201 від 09.07.1997. Згідно напису перевіряю чого Акберова А.Е. директор АЗС Рубан І.М. від підпису та роз'яснень відмовилась.

Згідно постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №5 від 06.03.2012 головний державний санітарний лікар м. Луганська розглянув акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 24.02-06.03.2012 АЗС ТОВ «Лугатоп» за адресами: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33, вул. Зарєчная, 2, вул. Ломоносова, 94б, та встановив, що на зазначених об'єктах встановлена відсутність проектної документації з обґрунтуванням значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню гранично допустимих викидів (ГДВ) і дозволів на викиди забруднюючих речовин. При експлуатації АЗС постійний облік і контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, не ведеться. Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на ці АЗС органами санітарно-епідеміологічної служби не видавалися, що є порушенням п. 6.1.1; 6.2.5 ДСП №201 від 09.07.1997. На підставі ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» головний лікар постановив зупинити діяльність підприємства АЗС ТОВ «Лугантоп» за адресами: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33, вул. Зарєчная, 2, вул. Ломоносова, 94б, тобто прийом, зберігання і реалізація бензину різних марок та дизельного палива, яке супроводжується викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 06.03.2012 до отримання необхідної дозвільної документації (до погодження з органами санітарно-епідеміологічної служби проектної документації з обґрунтуванням значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

Представниками позивача була надана документація щодо висновків по проектам на зазначені АЗС, дозволи на виконання будівельних робіт, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо, при цьому в жодному із наданих документів не міститься інформація щодо якісного і кількісного складу забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря. Також позивачем не надана проектна документація з обгрунтуваннями значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню.

Суд на підставі ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов до висновку про відсутність порушень з боку відповідача при винесенні постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №5 від 06.03.2012 за підписом головного державного санітарного лікаря м. Луганська про зупинення діяльності підприємства АЗС ТОВ «Лугантоп» за адресами: м. Луганськ, вул. Нечуй-Левицького, 33, вул. Зарєчная, 2, вул. Ломоносова, 94б, тобто прийом, зберігання і реалізація бензину різних марок та дизельного палива, яке супроводжується викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) є обов'язковими для виконання підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами, в тому числі як для позивача - ТОВ «Лугатоп», так і для його керівника - директора як громадянина. У зв'язку з чим відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1 розділу 6 Правил обов'язки, визначені вказаним підпунктом, є обов'язковими для директора позивача.

Оскільки в судовому засіданні підтвердилося, що у позивача з моменту оренди АЗС з 01.01.2010 по період проведення перевірки станом на березень 2012 року дійсно відсутня документація щодо якісного і кількісного складу забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, висновок головного державного санітарного лікаря м. Луганська щодо порушення п.п. 6.1.1. п. 6.1 розділу 6 Правил в постанові від 06.03.2012 №5 є правильним та відповідає дійсності.

Оскільки в судовому засіданні підтвердилося, що у позивача з моменту оренди АЗС з 01.01.2010 по період проведення перевірки станом на березень 2012 року дійсно відсутня проектна документація з обгрунтуваннями значень нормативів ГДВ та планів заходів по їх досягненню, висновок головного державного санітарного лікаря м. Луганська щодо порушення п.п. 6.2.5. п. 6.2 розділу 6 Правил в постанові від 06.03.2012 №5 є правильним та відповідає дійсності.

Також в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова прийнята головним державним санітарним лікарем м. Луганська в межах компетенції, визначеної ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та розділів 1-3 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року N 67, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 серпня 1995 р. за N 298/834.

Посилання позивача на порушення відповідачем п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в даному випадку є незмістовним, оскільки оскаржувана постанова приймалася на підставі норм Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та прийнятих на підставі нього підзаконних актів, які регулюють процедуру застосування адміністративно-запобіжних заходів незалежно від того, чи притягнуті винні особи до відповідальності за порушення санітарного законодавства.

Посилання позивача на відсутність акта перевірки як підстави для винесення оскаржуваної постанови є незмістовним, оскільки інструкція №67 в якості підстав для застосування адміністративно-запобіжних заходів не передбачає складання акту перевірки, а передбачає їх застосування в разі виявлення порушення санітарного законодавства, що в даному випадку було оформлено актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту.

Також відповідачем обґрунтовано відповідно до вимог п.2.6. розділу 2 Інструкції №67 застосований вид адміністративно-запобіжного заходу у вигляді зупинення на визначений термін, оскільки в даному випадку застосування обмеження не припиняє виявлених порушень вимог санітарного законодавства, але виконання вказаних в постанові заходів дозволить припинити ці порушення.

У зв'язку з чим в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства за виявлене порушення санітарного законодавства винесена постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №5 від 06.03.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лугатоп» до державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція міста Луганська» Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправною постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів про порушення санітарного законодавства від 06.03.2012 №5 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 29 травня 2012 року.

Суддя С.В. Борзаниця