Ухвала

від 08.06.2012 по справі 2а-25863/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 червня 2012 року Справа № 2а-25863/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську заяву Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі №2а-25863/09/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства «Ніколь» про стягнення суми штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі № 2а-25863/09/1270, яка в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась і у відповідності із статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили, адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства «Ніколь» про стягнення суми штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн. задоволено повністю, з дочірнього підприємства «Ніколь» в доход Державного бюджету України стягнуто штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4420,00 грн.(а.с.61-63).

29 травня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-25863/09/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства «Ніколь» про стягнення суми штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн. В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку позивач зазначив, що 21 лютого 2012 року ним було отримано виконавчий лист по справі зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання до 27 липня 2011 року. Строк на отримання виконавчого документа був пропущений через те, що відповідальний працівник ОСОБА_2 по представництву цієї справи в суді звільнена з органів державної податкової служби 09 березня 2011 року та своєчасно не отримала цей виконавчий лист у справі (а.с.71,72). Також, заявник просить суд здійснити процесуальне правонаступництво та замінити позивача Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську на Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник заявника заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-25863/09/1270 підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у заяві, просив суд заяву задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки у відповідності із частиною 3 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, заяву Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-25863/09/1270 розглянуто судом за відсутності представника ДП «Ніколь».

Вислухавши пояснення представника заявника, розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до частини 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку згідно з частиною 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.

З матеріалів справи судом встановлено, що до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі № 2а-25863/09/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства "Ніколь" про стягнення штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн. стягувач звернувся 09.02.2012 року (а.с.67), виконавчий лист ним було отримано 21 лютого 2012 року.

09 березня 2011 року набрав чинності Закон України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", яким Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" викладений в новій редакції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (у редакції від 09 березня 2011 року), інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (пункт 1 частини 2 статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (у редакції від 09 березня 2011 року).

При цьому, у статті 21 Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" до 09 березня 2011 року було передбачено 3-річний строк пред'явлення до виконання виконавчих листів та інших судових документів.

Таким чином, на час набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі № 2а-25863/09/1270 про стягнення з дочірнього підприємства "Ніколь" в доход Державного бюджету України штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн. законної сили, законодавство України про виконавче провадження передбачало можливість пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, для примусового виконання до органів державної виконавчої служби протягом трьох років.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таку правову позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Також, у рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено: Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

При внесенні змін Законом України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" відбулося скорочення строку пред'явлення стягувачем до виконання виконавчого листа у справі № 2а-25863/09/1270, що фактично є звуженням прав стягувача, а, отже, на думку суду, є неприпустимим.

З урахуванням того, що на час набрання судовим рішенням законної сили, законодавство України про виконавче провадження передбачало можливість пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, для примусового виконання до органів державної виконавчої служби протягом трьох років та у зв'язку з внесенням змін до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" від 09 березня 2011 року фактично відбулося звуження прав стягувача, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення виконавчого листа до виконання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у судовому засіданні судом встановлено, що згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", серед іншого, утворено Державну податкову службу України, реорганізувавши Державну податкову адміністрацію України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, за переліком згідно з додатками 1-3, та установлено, що зазначені органи державної податкової служби, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з цією постановою.

Відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську реорганізована шляхом перетворення у Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області як територіальний орган Державної податкової служби.

Статтею 104 Цивільного кодексу України регламентовано, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання у відповідності із частиною 5 статті 59 Господарського кодексу України переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 16 статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську припинена, а юридична особа публічного права - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, яка відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", статей 104, 108 Цивільного кодексу України, статті 59 Господарського кодексу України, є правонаступником усіх прав та обов'язків Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, зареєстрована в ЄДРПОУ(а.с.71).

Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладене та на підставі вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне допустити заміну позивача - Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, його правонаступником - Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Керуючись статтями 55, 158, 160, 165, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво позивача, замінивши Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську на Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Поновити Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-25863/09/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства "Ніколь" про стягнення штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн. на один рік з моменту набрання законної сили ухвалою суду про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21 лютого 2012 року у справі № 2а-25863/09/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства "Ніколь" про стягнення штрафної (фінансової) санкції в сумі 4420,00 грн., здійснювати з урахуванням даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя О.П.Островська