Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а/1270/3492/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3492/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Григоренко-Тумасян А.М.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.05.2012),

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» до Стахановської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» до Стахановської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, у якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Стахановської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо викладення в акті від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіон-ЕС» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року щодо висновків про визнання нікчемним правочину між ТОВ «Регіон-ЕС» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року № 0000062202 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення ТОВ «Регіон-ЕС» податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму завищення бюджетного відшкодування - 10638,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 0,1 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року № 0000072202 про збільшення ТОВ «Регіон-ЕС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 8249,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2062,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року № 0000082202 про збільшення ТОВ «Регіон-ЕС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 13297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 01,00 грн.;

- зобов'язати Стахановську об'єднану податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби привести до відповідності дані обліку та особового рахунку ТОВ «Регіон-ЕС» з даними, наведеними у наданих податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року;

- зобов'язати Стахановську об'єднану податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Регіон-ЕС», яка оформлена актом від 12 квітня 2012 року № 44/23-34677737.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої було складено акт від 12 квітня 2012 року № 44/22 - 34677737.

В зазначеному акті перевірки відповідачем встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС», а саме:

1) ч. 1 ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах здійснених з товариством з обмеженою відповідальністю«Регіон-ЕС» з постачальником - з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» в загальному розмірі 94434,5 грн., податок на додану вартість 18887,00 грн.;

2) п.п. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.3 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755, в результаті чого завищено валові витрати на суму 53188,72 грн., в тому числі за I квартал 2011 року у сумі 53188,72 грн., в наслідок включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування операцій по придбанню товарів від товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» в наслідок чого занижено податок на прибуток за I квартал 2011 року в розмірі 13297,00 грн.;

3) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року № 2755 в наслідок чого товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» завищено податковий кредит за лютий, серпень 2011 року в загальному розмірі 18886,91 грн., в тому числі за періоди: лютий 2011 року - у сумі 10637,74 грн., серпень 2011 року у сумі 8249,16 грн. в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 8249,16 грн., в тому числі за періоди - серпень 2011 року у сумі 8249,16 грн. та відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2011 року у сумі 10637,74 грн.

В обґрунтування своєї позиції Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією зазначено, що відповідно до акту перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року було встановлено наявність нікчемних правочинів товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» з товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС».

Дані висновки відповідача щодо нікчемності господарських відносин товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» ґрунтуються тільки на підставі акту від 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483 складеного Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс».

Тобто акт від 12 квітня 2012 року № 44/22-36677737 ґрунтується лише на припущеннях Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо нікчемності укладеного договору, їх позиція про те, що цей правочин суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.

Позивачем зазначено, що відповідачу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Таким чином дії Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо викладення в акті від 12 квітня 2012 року № 44/22-36677737 за результатами позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року висновків про визнання нікчемною угоди з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс», а саме - договору поставки від 05 січня 2011 року № 100042 є протиправними. Враховуючи протиправність дій відповідача щодо викладення в акті перевірки даних про нікчемність правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення зазначеної перевірки також підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, надав пояснення, аналогічному викладеним в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення, у яких зазначив, що Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області було отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на органи державної податкової служби, а саме: матеріали документальної перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року за результатами якої було встановлено наявність нікчемних правочинів з товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС».

Перевіркою були встановлені порушення вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI, в наслідок чого товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» завищено податковий кредит за лютий, серпень 2011 року у сумі 18886,91 грн., в тому числі за періоди за лютий 2011 року у сумі 10637,75 грн., серпень 2011 року у сумі 8249,16 грн.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» (далі - ТОВ «Регіон-ЕС») (ідентифікаційний код 34677737) як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Стаханівської міської ради 19 жовтня 2006 року за № 1 392 102 0000 000765, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 601391 (а.с. 25).

ТОВ «Регіон-ЕС» перебуває на податковому обліку у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області з 19 жовтня 2006 року за № 59, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 16).

Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25 жовтня 2006 року № 16190475, виданого Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області зареєстрований платником податку на додану вартість та йому присвоєно індивідуальний податковий номер - 346777312046 (а.с. 15).

Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Регіон-ЕС» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року за результатами якої складено акт від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 (а.с. 26-36).

Згідно висновків акта від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Регіон-ЕС»:

- ч. 1 ст. 203, ст.. 215, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з постачальником - ТОВ «Транс Агентство Сервіс» на загальну суму 94434,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 18887,00 грн.;

- п.п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати, всього на суму 53188,72 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 53188,72 грн., внаслідок включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування операцій по придбанню товарів від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» внаслідок чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 13297,00 грн.;

- п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий, серпень 2011 року в сумі 18886,91 грн. в тому числі за періоди: лютий 2011 року на суму 10637,74 грн. та серпень 2011 року на суму 8249,16 грн.

З акта перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «Регіон-ЕС» безпідставно віднесено до складу валових витрат та сформовано податковий кредит з ПДВ по операціях з ТОВ «Транс Агентство Сервіс». Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що відповідно до акту Алчевської ОДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 серпня 2011 року від 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483 відповідно до висновків якого господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з контрагентами, серед яких є ТОВ «Регіон-ЕС», не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

На підставі акта від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2012 року № 0000062202 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення ТОВ «Регіон-ЕС» податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму завищення бюджетного відшкодування - 10638,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 0,1 грн. (а.с. 47).

На підставі акта від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби винесено від 20 квітня 2012 року № 0000072202 про збільшення ТОВ «Регіон-ЕС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 8249,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2062,00 грн. (а.с. 48).

На підставі акта від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби винесено від 20 квітня 2012 року № 0000082202 про збільшення ТОВ «Регіон-ЕС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 13297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 01,00 грн. (а.с. 49).

Вислухавши представника позивача, розглянувши адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінивши обґрунтованість заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із ст.138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та ТОВ «Регіон-ЕС» укладено договір поставки від 05 січня 2011 року № 100042 (а.с. 80-81), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі металопродукцію, іменовану в подальшому «товар», асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов договору та є його невід'ємною частиною, абу у специфікаціях, що є додатками до цього договору і його невід'ємними частинами.

Постачальник відвантажує (передає) товар покупцю на умовах само вивозу зі складу постачальника, умови поставки FCA, згідно Правил Інкотермс редакція 2000 року. Інші умови поставки можуть бути узгоджені сторонами, що оформлюються додатковою угодою до цього договору або в специфікаціях. Покупець без участі постачальника укладає з перевізником договір перевезення або надає власний транспорт та несе всі ризики після відвантаження постачальником товару. Поставкою (фактичним отриманням) товару вважається навантаження його на транспортний засіб наданий покупцем (власний або перевізника) (підпункт 4.1 пункту 4 договору поставки від 05 січня 2011 року № 100042).

На виконання договору поставки від 05 січня 2011 року № 100042 ТОВ «Транс Агентство Сервіс» на адресу ТОВ «Регіон-ЕС» видано рахунок-фактуру від 19 січня 2011 року № ТРА-100780 на загальну суму 38967,53 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 6494,59 грн.; рахунок-фактуру від 04 лютого 2011 року № ТРА-100555 на загальну суму 17425,48 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 2904,25 грн.; рахунок-фактуру від 11 лютого 2011 року № ТРА-100680 на загальну суму 6771,96 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 1128,66 грн.; рахунок-фактуру від 14 лютого 2011 року № ТРА-100693 на загальну суму 661,50 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 110,25 грн.; рахунок-фактуру від 23 серпня 2011 року № ТРА-106034 на загальну суму 11050,50 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 1841,75 грн.; рахунок-фактуру від 29 серпня 2011 року № ТРА-106212 на загальну суму 341,92 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 56,99 грн.; рахунок-фактуру від 30 серпня 2011 року № ТРА-106263 на загальну суму 38444,48 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 6407,41 грн. (а.с. 82-88).

Операції постачання товарів оформлено:

- податковими накладними від 15 лютого 2011 року № 100293 на загальну суму 374, 40 грн., у тому числі податок на додану вартість - 62,40 грн.; від 14 лютого 2011 року № 100282 на загальну суму 287,10 грн., у тому числі податок на додану вартість - 47,85 грн., від 14 лютого 2011 року № 100284 на загальну суму 17425,48 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2904,25 грн.; від 14 лютого 2011 року № 100285 на загальну суму 6771,96 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1128,66 грн.; від 19 січня 2011 року № 100087 на загальну суму 39000,02 грн., у тому числі податок на додану вартість - 6500,01 грн.; від 31 серпня 2011 року № 102207 на загальну суму 1000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166,67 грн.; від 30 серпня 2011 року № 102191 на загальну суму 39795,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 6632,50 грн.; від 29 серпня 2011 року № 102163 на загальну суму 341,91 грн., у тому числі податок на додану вартість - 56,99 грн.; від 23 серпня 2011 року № 102137 на загальну суму 10708,59 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1784,76 грн. (а.с. 158-166).

- видатковими накладними: від 20 січня 2011 року № ТРА-100085 на загальну суму 38967,53 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 6494,59 грн.; від 15 лютого 2011 року № ТРА-100281 на загальну суму 17425,48 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 2904,25 грн.; від 15 лютого 2011 року № ТРА-100282 на загальну суму 6771,96 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 1128,96 грн.; від 15 лютого 2011 року № ТРА-100284 на загальну суму 661,50 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 110,25 грн.; від 29 серпня 2011 року № ТРА-101779 на загальну суму 11050,50 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 1841,75 грн.; від 01 вересня 2011 року № ТРА-101812 на загальну суму 38444,48 грн. у тому числі податок на додану вартість в сумі 6407,41 грн. (а.с. 89-94).

Всі вищезазначені податкові накладні включені ТОВ «Регіон-ЕС» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за спірний період (а.с. 141-142).

За отриманий товар ТОВ «Регіон-ЕС» сплатило грошові кошти у повному обсязі, що підтверджено копіями платіжних доручень (а.с. 95-101).

Операції за договором постачання, укладеним між ПП «Арикон» та ТОВ «РТМ-Луганськ», знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «РТМ-Луганськ», що підтверджено журналом-ордером за 2011 рік (а.с. 168).

Також представником позивача до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують факт використання ТОВ «Регіон-ЕС» товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Транс Агентство Сервіс», у подальшій господарській діяльності підприємства, а саме: накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, довіреностями, рахунками-фактурами (а.с. 123-133; 103; 107; 111; 115; 119).

Дослідженням податкової звітності ТОВ «Регіон-ЕС» з податку на додану вартість за період: лютий та серпень 2011 року, а також декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року встановлено, що позивачем згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (а.с. 134-136).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у лютому та серпні 2011 року та валові витрати за І квартал 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарським операцій між ТОВ «Регіон-ЕС» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс», що ґрунтуються на висновках акта акта Алчевської ОДПІ від 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 серпня 2011 року», щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Транс Агентство Сервіс», суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Посилання відпвоідача на нікчемність договорів, укладених ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з контрагентами-покупцями, з підстав, визначених в ст.228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст.228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюванність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів ч.4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Посилання представника відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагента ТОВ «Регіон-ЕС» - ТОВ «Транс Агентство Сервіс», суд не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість представником позивача суду документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що постановою Луганського окружного адміністративного суду, яка є такою, що набрала законної сили від 09 квітня 2012 у справі № 2а-1270/1874/2012 за позовом ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акта від 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 серпня 2011 року» протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судові рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акта від 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 серпня 2011 року» визнано протиправними, з огляду на положення ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що зазначений акт 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483 не є допустимим, а тому і висновки, зазначені в цьому акті перевірки судом не враховуються.

Визнання протиправними у судовому порядку дій з проведення перевірки свідчить про відсутність у податкового органу правових підстав на проведення перевірки та протиправність проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», результати якої оформлені актом від 10 лютого 2012 року № 310/236-36713483. Набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 у справі № 2а-1270/1874/2012 законної сили доводить порушення податковим органом порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та, як наслідок цього, неналежність акта перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

Посилання представника відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Регіон-ЕС», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, суд оцінює критично, оскільки позивачем надана товарно-транспортна накладна від 15 лютого 2011 року (а.с. 102).

Щодо відсутності товарно-транспортної накладної за серпень 2011 року суд зазначає, що товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.

Таким чином, на думку суду відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Регіон-ЕС» не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість, включення витрат по придбанню товару до складу валових витрат підприємства та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит та включив витрати до складу валових витрат підприємства по господарських операціях з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», а у податкового органу відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 20 квітня 2012 року № 0000062202, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 20 квітня 2012 року № 0000072202 та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств податковим повідомленням-рішенням від 20 квітня 2012 року № 0000082202.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2012 року № 0000062202, № 0000072202 та № 0000082202 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується інших позовних вимог ТОВ «Регіон-ЕС», вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 3 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Таким чином, дії відповідача щодо складання акта від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіон-ЕС» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року та викладення встановлених в ході перевірки порушень цілком відповідають приписам пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 3 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку № 984.

Крім того, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом може стати прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позовних про визнання незаконними дій відповідача щодо визнання нікчемними укладених правочинів ТОВ «Регіон-ЕС» з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» викладених в акті від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіон-ЕС» з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року суд відмовляє.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Регіон-ЕС» оформленої актом від 12 квітня 2012 року № 44/22-34677737 суд залишає без задоволення з огляду на таке.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі -Методичні рекомендації).

Пунктом 1.1 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 Методичних рекомендацій визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створена система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Системним аналізом положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів встановлено, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України створена для реалізації Методичних рекомендацій та є інформаційною системою для органів державної податкової служби.

Дії органів державної податкової служби щодо включення, виключення, зміни даних у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для платників податків, жодним чином не порушують їх прав.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 2.23 Методичних рекомендацій, у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2) у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, з викладеного вбачається, що уразі прийняття судового рішення, яким змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, на відповідача покладено обов'язок щодо складення Довідки про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку та її реєстрація в АС «Аудит».

Отже, на думку суду, не потребує додаткового зобов'язання відповідача вчинити дії, визначені пунктом 2.23 Методичних рекомендацій, судовим рішенням.

Крім того слід зазначити, що суд не повноважний втручатись у порядок взаємодії між підрозділами державної податкової служби і не вправі зобов'язувати посадових осіб державної податкової служби до вчинення тих дій, які згідно із Податковим кодексом України та Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів можуть здійснюватися виключно співробітниками податкових органів.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «Регіон-ЕС» з даними, які наведені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року залишаються судом без задоволення у зв'язку з тим, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини щодо внесення відповідачем змін до даних обліку та особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС», що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с. 149-156).

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 06 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 червня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» до Стахановської об'єднаної держаної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2012 року №0000062202, №0000072202, №0000082202- задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення 20 квітня 2012 року №0000062202 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 01,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення 20 квітня 2012 року №0000072202 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 8249,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2062,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення 20 квітня 2012 року №0000082202 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 13297,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 01,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-ЕС» (місцезнаходження: 94005, Луганська область, м. Стаханов, вул. Леніна, буд.29, ідентифікаційний номер 34677737) судовий збір у розмірі 134,15 грн. (сто тридцять чотири гривні п'ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова буде складена у повному обсязі 11 червня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб