Постанова

від 31.05.2012 по справі 3525/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" травня 2012 р. № 2а- 3525/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі : представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність №647 від 01.07.11р.),

представника відповідача - Головного управління МВС України в Харківській області, ОСОБА_3 ( довіреність №90/4666 від 11.10.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Харківській області, Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області про стягнення грошових коштів за незаконне звільнення з роботи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ОСОБА_4 -звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд стягнути з відповідача Головного управління МВС України в Харківській області та відповідача РВ ГУМВС України у Харківській області солідарно, на користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти в загальному розмірі - 36 141 грн. , із яких : 32 861 грн., - як недовиплачені відповідачами позивачу грошове забезпечення за вимушений прогул за період з 10.04.2009 року по 01.09.2010 року та 3 286 грн. - витрати за юридичні послуги .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 квітня 2009 року наказом ГУМВС України в Харківській області №47 він був незаконно звільнений з займаної посади з ОВС. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010року по справі № 2а-39681/09/2070 вищевказаний наказ про звільнення позивача скасовано, та його поновлено на посаді з 01.09.2010 року. При цьому, при розгляді справи про поновлення на роботі питання про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу судом не вирішувалося, оскільки така позовна вимога ним не заявлялась. Після поновлення на роботі відповідач самостійно суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію за не відбуті відпустки йому не нарахував та не виплатив, а тому ця сума підлягає стягненню на його користь за рішенням суду. Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати за юридичні послуги . Посилаючись на вказані обставини, представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Головного управління МВС України в Харківській області, проти виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та витрат на адвоката заперечував, посилаючись на те, що в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010року відсутнє рішення про стягнення на користь позивача будь-яких коштів. Що стосується вимоги стосовно виплати позивачу невідбутої відпустки , відповідач, зазначає, що позивачу виплачена частина не відбутої відпустки за 2009 рік, а за 2010, 2011 роки позивачу відповідно до чинного на той момент законодавства право на компенсацію за невикористані відпустки він не має .

Відповідач - ВовчанськийРВ ГУМВС України в Харківській області, у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі його представника та надав заперечення на адміністративний позов, посилаючись на доводи та обґрунтування , викладені в ньому.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача , встановив наступне

Судом встановлено, що 10 квітня 2009 року наказом по особовому складу ГУМВС України в Харківській області №47 о/с позивач був звільнений з займаної посади старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області за ст. 64 п. "Є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за порушення дисципліни.

Вказаний наказ від 10 квітня 2009 позивачем оскаржено до Харківського окружного адміністративного суду, який за наслідками розгляду адміністративної справи відмовив у задоволенні вимог позивача про поновлення його на роботі та скасування наказу про його звільнення, що підтверджується постановою від 24.02.2010 року.

Не погоджуючись з постановою від 24.02.2010 року позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі № 2а-39681/09/2070 постанову суду першої інстанції скасовано, а скаргу - задоволено в частині вимог позивача про поновлення його на роботі та скасування наказів.

Наказом ГУМВС України в Харківській області № 125 о/с від 19.08.2010 року позивач поновлений на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області з 10.04.2009 року та з цього дня йому виплачується заробітна плата.

Відповідно до положень ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішенням суду апеляційної інстанції звільнення позивача з займаної посади визнано протиправним та його поновлено на роботі.

Проте, питання про стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами не вирішувалось, оскільки така вимога заявлена не була.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року , не з вини працівника, орган який розглядає трудовий спір , виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що позивач був звільнений , як працівник ОВС, правовідносини стосовно цього регулюються окремим спеціальним законодавчим актом, а саме: Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 року №114 (наказ МВС від 13.08.1991 року №358).

Відповідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Матеріалами справи встановлено, що після поновлення позивача на займаній посаді, відповідач в добровільному порядку суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу не нараховував та не виплачував.

Таким чином, на підставі п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного року з моменту його звільнення, а саме: з 10.04.2009 року по 10.04.2010 року.

Розраховуючи суму що підлягає стягненню на користь позивача суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. „з" п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати"від 08.02.1995 року №100 цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до п.п. 2.3. зазначеної постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п.п 2, ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до довідки про середньомісячне грошове утримання за останні два місяці перед звільненням , наданої завідувачем ФС головним бухгалтером РВ(а.с.91) середньомісячне грошове утримання складає 1730,99 грн., оскільки за лютий 2009 року грошове утримання складало 1706,25 грн. та за березень 2009 року складало- 1755,73 грн. В результаті звільнення позивач не перебував на державній службі 17 місяців, але враховуючи, що грошове забезпечення виплачується працівникам ОВС за час вимушеного прогулу не більше , як за 12 місяців, тому середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 20771.88 грн. ( 1730,99 грн. х 12) .

Виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць складає 1730,99 та підлягає негайному виконанню .

Стягнення необхідно провести з Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області , яким безпосередньо проводиться нарахування та виплата заробітної плати позивачу.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення на його користь компенсації за не відбуті відпустки в 2009,2010,2011 роках, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за 2009 рік позивачу було здійснено виплату компенсації за невідбуту відпустку в сумі 284,37 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року з розрахунку 1/12 частини відпустки за кожен повний відпрацьований місяць.

Відповідно до п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмеженим станом здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням надається чергова відпустка. Особам рядового і начальницького складу (крім осіб середнього, старшого і вищого, тобто від рядового міліції до старшого прапорщика міліції), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільненні відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, особам середнього та старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмеженим станом здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення за їх бажанням надається чергова , а не компенсація.

Суд зазначає, що наказ про звільнення позивача скасований рішенням суду, тому позивач не вважається звільненим з ОВС, тому вимоги щодо виплати компенсації за не відбуті відпустки не підлягають задоволенню. Також суд зазначає, що за 2009-2011 роки позив згідно законодавства має право на чергову відпустку, а не компенсацію.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення витрат на адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до позовної заяви надані договір на здійснення правової допомоги №12 , згідно якого сума оплати авансом складає : 3 286 грн., з яких 300 грн. консультація , 700 грн. складання документів та захист у суді першої інстанції - 2 286 грн. Зазначений договір складено 02.05.2011 року. Суд зазначає, що позивач раніше звертався з позовом з тими ж позовними вимогами до місцевого суду м.Харкова, що підтверджується ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19.12.2011 року, а з позовом до адміністративного суду позивач звернувся лише 19.03.2012 року, таким чином позивачем не доведено , що квитанція , яка підтверджує сплату авансу по договору № 12 у розмірі 3 286 грн. підтверджує виконання послуг , зазначених у договорі саме по цій адміністративній справі.

З наданих суду документів не вбачається, щоб представник позивача виготовляв чи підписував будь- які процесуальні документи по даній справі, надавала позивачу будь які інформаційно-юридичні послуги, чи правову допомогу, пов'язані з розглядом саме даної адміністративної справи, а тому у суду немає підстав вважати витрати, пов'язані з оплатою послуг , судовими витратами позивача, пов'язаними з розглядом цієї адміністративної справи. У зв"язку з чим вимога щодо стягнення витрат на адвоката не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути з Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за 12 місяців ( за період роботи з 10.04.2009 року по 10.04.2010 року) в сумі - 20771.88 грн. .

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Харківській області, Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області про стягнення грошових коштів за незаконне звільнення з роботи -задовольнити частково.

Стягнути з Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за 12 місяців ( за період роботи з 10.04.2009 року по 10.04.2010 року) в сумі - 20771.88 грн. (двадцять тисяч сімсот сімдесят одна гривня вісімдесят вісім копійок) .

В частині стягнення з Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1730,99 грн. (тисяча сімсот тридцять гривень 99 копійок) постанова підлягає негайному виконанню.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.