Ухвала

від 24.05.2012 по справі 2а-12083/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року справа №2а-12083/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Гімон М.М., Сухарьок М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Бізнес Центр» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

23.12.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Бізнес Центр» (далі - ТОВ «Інвест Бізнес Центр») звернулося до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінської МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які прийнято за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, від 16.12.2011 № 0000482320 про нарахування товариству грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 17136 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4284 грн., від 16.12.2011 №0000492320 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість товариством у розмірі 159363 грн. Позов обґрунтовано тим, що позивач не згоден з висновками податкового органу щодо нікчемності правовідносин позивача з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» (далі - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»), оскільки між позивачем та контрагентом були укладені договори на виконання будівельних робіт. По факту виконання робіт, позивачем отримані від контрагента податкові накладні. Відповідно п.201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Отже, зазначив позивач, формування податкового кредиту здійснювалося позивачем на законних підставах, завищення податкового кредиту на суму 176499грн. не було, порушень з боку позивача п. 198.1, п. 198.2. п. 198.6 ст.198 ПК України не має.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ форми «Р» від 16.12.2011 № 0000482320 про нарахування ТОВ «Інвест Бізнес Центр» грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 17136,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ форми «В4» від 16.12.2011 № 0000492320 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість ТОВ «Інвест Бізнес Центр» у розмірі 159363,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції. На момент проведення перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що набрання законної сили постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2011 року у справі № 2а-10972/11/1270 доводить порушення відповідачем порядку проведення перевірки контрагента ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», як наслідок цього, неналежність акт перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, оскільки місцезнаходження контрагента ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не відомо, свідоцтво платника ПДВ цього контрагента анульовано, проти директора контрагента ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» порушено кримінальну справу.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Інвест Бізнес Центр» зареєстровано у якості юридичної особи 07.07.2006 року (а.с.35-36 т.1).

Між ТОВ «Інвест Бізнес Центр» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» були укладені договори підряду на виконання будівельних робіт від 06.06.2011 № 06/08П (том 1, а.с.88-89), від 06.06.2011 №07/07 (том 1, а.с.119-120), від 04.07.2011 №07/10П (том 1, а.с.81-82), від 26.07.2011 №07/11 Д (том 1, а.с.59-60), від 02.08.2011 №09/10П (том 1, а.с.67-68).

На підтвердження виконання робіт складено та підписано довідки щодо вартості виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та підсумкові відомості ресурсів на виконання умов договору від 06.06.2011 № 06/08П (том 1, а.с.154-212); на виконання умов договору від 06.06.2011 №07/07 (том 1, а.с.137-153); на виконання умов договору від 04.07.2011 №07/10П (том 1, а.с.237-243); на виконання умов договору від 26.07.2011 №07/11Д (том 1, а.с.244-250); на виконання умов договору від 02.08.2011 №09/10П (том 1,а.с.213-236).

Позивачем отримані податкові накладні: по договору від 06.06.2011 № 06/08П: від 29.08.2011 №83252 на загальну суму 210000,00 грн. (ПДВ 35000,00 грн.) (том 1, а.с.58); від 31.08.2011 № 8358 на загальну суму 598426,76 грн. (ПДВ 99737,79 грн.) (том 1, а.с.57); по договору від 06.06.2011 №07/07: від 30.08.2011 №8327 на загальну суму 123429,49 грн. (ПДВ 20571,58 грн.) (том 1, а.с.52); по договору від 04.07.2011 №07/10П:від 30.08.2011 №8324 на загальну суму 3736,42 грн. (ПДВ 622,74 грн.) (том 1, а.с.53); по договору від 26.07.2011 №07/11Д: від 30.08.2011 №8328 на загальну суму 42791,92 грн. (ПДВ 7131,99 грн.) (том 1, а.с.55); по договору від 02.08.2011 №09/10П: від 30.08.2011 №8325 на загальну суму 78172,37 грн. (ПДВ 13028,73 грн.) (том 1, а.с.56); від 30.08.2011 № 8326 на загальну суму 2435,84 грн. (ПДВ 405,97 грн.) (том 1, а.с.54).

Податкові накладні ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року Розділ II, № з/п 5, від 29.08.2011 №83252, сума ПДВ 35000,00 грн., № з/п 12, від 31.08.2011 № 8358, сума ПДВ 99737,79 грн., № з п 6, від 30.08.2011 №8327, сума ПДВ 20571,58 грн., № з/п 10, від 30.08.2011 №8324, сума ПДВ 622,74 грн., № з/п 8, від 30.08.2011 №8328, сума ПДВ 7131,99 грн., № з/п 7, від 30.08.2011 №8325, сума ПДВ 13028,73 грн., № з/п 9, від 30.08.2011 № 8326, сума ПДВ 405,97 грн. Сума ПДВ у розмірі 176498,80 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту, що відображено у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, розділ II Податковий кредит, № з/п 8, постачальник 355545612365. (том 1, а.с.50).

З 21.11.2011р. по 25.11.2011р. Ленінською МДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Інвест Бізнес Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30.11.2011 №879/23/34450067 (том 1, а.с.14-29).

Відповідно до акту перевірки відповідачем були використані наступні документи: уставні документи підприємства, договори підряду, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, виписки з банку за серпень 2011 р., акт від 11.11.2011р. № 803/23-35554567 (а.с.17 т.1).

Згідно висновків вказаного акта встановлені порушення позивачем: п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 176499 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту у сумі 159363 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 17136 грн.; крім того, встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, а саме, господарські операції за період серпень 2011 щодо придбання ТОВ «Інвест Бізнес Центр» товарів (робіт, послуг) у контрагента - постачальника ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», на суму 1058992,80 грн., у т.ч. ПДВ -176498,80 грн.

Відповідачем під час проведення перевірки прийнято до уваги інший акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (ідентифікаційний код 35554567) від 11.11.2011 №803/23-35554567, відповідно до якого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» завищено податкові зобов'язання у сумі 135458597грн., завищено податковий кредит у сумі 122846285грн., та недодержано вимоги ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків (а.с.114 т.2).

26.12.2011 року Ленінською МДПІ на підставі вказаного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення: форми «Р», №0000482320 про збільшення суми грошового зобов'язання за плата «податок на додану вартість, 3014010100» за основним платежем + 17136,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) + 4284,00 грн. (том 1, а.с.10); форми «В4», №0000492320 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 159363,00 грн., заявленого у декларації від 17.09.21 реєстраційний № 102411 за серпень 2011 (том 1, а.с.12).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення с податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно зі ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент проведення відповідачем перевірки реальність господарської операції між ТОВ «Інвест Бізнес Центр» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підтверджено вищевказаними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, що зобов'язання за договорами підряду були виконані сторонами у повному обсязі. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкових накладних, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, тому у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для застосування штрафних санкцій. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, порушення контрагентом норм податкового законодавства не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, податковому органу до перевірки було надано всі необхідні документи, які підтверджують право позивача на податковий кредит.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Цивільним законодавством України передбачено умови чинності правочинів, а саме: зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству; правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності; наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта; при укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми; правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що зумовлені ним; відповідність правочину спеціальним умовам.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, колегія судді згодна з висновком суду першої інстанції, що порушення, які були встановлені податковим органом в ході перевірки контрагента позивача, не можуть бути підставою для висновку щодо нікчемності правочинів, оскільки, відсутність контрагента за місцем знаходження, відсутність у контрагента будь-яких документів щодо виникнення податкових зобов'язань, свідчить тільки про порушення контрагентом чинного законодавства, а не порушення чинного законодавства безпосередньо позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного. Дослідивши договори між позивачем та контрагентом, колегія суддів вважає, що він відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, і виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем під час перевірки неправомірно було використано інший висновок Ленінської МДПІ, який був зроблений за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», акт від 11.11.2011 №803/23-35554567, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а-10972/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ щодо проведення перевірки та складання акту №803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (том 2, а.с.53-65, а.с. 101-103).

Інші доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Бізнес Центр» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.М. Гімон

М.Г.Сухарьок