Постанова

від 12.06.2012 по справі 21/235-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 21/235-10

Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Спецбуд", м. Ірпінь Київської області (далі -ПП "Спецбуд"),

на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2010 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011

зі справи № 21/235-10

за позовом ПП "Спецбуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Корм", с. Коржі Баришівського району Київської області (далі -ТОВ "Корм"),

про стягнення 110 858,12 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ПП "Спецбуд" -Бойчука Д.Л.,

ТОВ "Корм" -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПП "Спецбуд" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Корм": 65 520 грн. заборгованості за договором підряду в капітальному будівництві від 24.10.2007 № 31 (далі -Договір); 6 498 грн. пені; 3% річних у сумі 5 687 грн.; 33 153, 12 грн. втрат від інфляції, а всього 110 858,12 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2010 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 (колегія суддів у складі: суддя Рябуха В.І. -головуючий, судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.), у позові відмовлено.

ПП "Спецбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями, зокрема, приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) щодо оцінки наявних у справі доказів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

- 24.10.2007 ПП "Спецбуд" (підрядник) та ТОВ "Корм" (замовник) укладено Договір, відповідно до умов якого:

підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи з влаштування нової рулонної двошарової покрівлі приміщення складу, а замовник -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (пункт 1.1 Договору);

об'єкт будівництва -покрівля приміщення складу (пункт 1.2 Договору);

договірна ціна робіт визначається згідно з ДБН Д.1.1.-1-2000 на основі твердого кошторису і складає 65 520 грн. Договірна ціна є остаточною і може бути змінена лише додатковою угодою сторін у разі внесення замовником змін до проектно-кошторисної документації, змін до узгодженої номенклатури матеріалів та обладнання, змін до законодавства з питань оподаткування, якщо це суттєво впливає на вартість робіт (пункти 2.1, 2.2 Договору);

підставою для оплати виконаних робіт є відповідний акт про належним чином виконані роботи (форма КБ-2В) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписуються сторонами та засвідчуються печатками. Оплата за останнім актом виконаних робіт (форма КБ-2В) здійснюється після затвердження в установленому порядку акта державної технічної комісії про приймання об'єкта робіт за договором в експлуатацію (пункт 4.2 Договору);

замовник зобов'язується оплатити вартість належним чином виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів і довідок, передбачених пунктом 4.2 Договору. У разі наявності недоліків в роботі зазначений термін сплати починається з моменту виправлення підрядником за свій рахунок недоліків та підписання сторонами відповідних атів і довідок без зауважень (пункт 4.3 Договору);

- на виконання умов договору підрядником виконані, а замовником прийняті підрядні роботи загальною вартістю 65 520 грн., що підтверджується скріпленим печатками та підписами уповноважених осіб актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за спірний період за формою № КБ-3, копії яких містяться в матеріалах справи;

- рішенням господарського суду Київської області від 11.03.2011 у справі № 20/011-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011, відмовлено у задоволенні позову ПП "Спецбуд" до ТОВ "Корм" про визнання частково недійсним пункту 4.2 Договору.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною четвертою статті 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з частинами першою і другою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У прийнятті судових рішень про відмову в задоволенні позову у цій справі попередні судові інстанції виходили з того, що:

- сторони досягли згоди щодо моменту настання у замовника обов'язку остаточного розрахунку з підрядником, а саме за умови затвердження в установленому порядку акта державної технічної комісії про приймання об'єкта робіт за договором в експлуатацію;

- у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт затвердження сторонами акта державної технічної комісії про приймання об'єкта робіт за договором в експлуатацію;

- з огляду на наведене у позивача не виникло права вимагати від відповідача сплати вартості виконаних робіт за Договором, а відтак, у задоволенні позову про стягнення суми заборгованості слід відмовити, як і у стягненні сум пені, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на основну суму боргу.

Вищий господарський суд України не може погодитися із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Згідно зі статтею 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не звернуто увагу на неодноразові посилання позивача (у поясненнях до позовної заяви, апеляційній та касаційній скаргах) на викладене у пунктах 3.1 і 4.1 Договору, де зазначено, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з дати укладання Договору або протягом 3 днів з моменту сплати авансового платежу ; до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 60 % договірної ціни, що становить 39 312 грн.

За правовою природою аванс -це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами.

З урахуванням викладеного у вирішенні даного спору попередніми судовим інстанціям належало б:

дати оцінку викладеному у зазначених пунктах 3.1 і 4.1 Договору, якими передбачена часткова попередня оплата робіт (аванс) за Договором;

встановити, чи настав строк виконання відповідачем пункту 4.1 Договору щодо сплати авансу;

дослідити підстави для стягнення з ТОВ "Корм" передбаченої Договором суми авансу як частини спірної заборгованості.

Не встановивши згаданих обставин, які входять до предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Спецбуд" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 08.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 зі справи № 21/235-10 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Суддя В. Москаленко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов