Рішення

від 12.06.2012 по справі 22/5025/566/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2012 р.Справа № 22/5025/566/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного сільськогосподарське підприємство "Пошук" м. Деражня

до Деражнянської районної ради м. Деражня

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Деражнянська міська Рада

про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством "Пошук" права власності на будинок тваринника балансовою вартістю 6483,17 гривень (будівля Б-1 згідно поповерхового плану), розташованого на території ПСГ "Пошук" за адресою Хмельницька область, м. Деражня, вул. Промислова, 13

Представники сторін:

позивач: Добровольський В.А. директор підприємства

ОСОБА_3 - представник за угодою від 12.06.2012 р.

відповідач: ОСОБА_4 представник за довіреністю №01-23/164 від 25.05.2012р. (присутній в судовому засіданні 28.05.2012 р.)

третя особа : не з'явився

Повне рішення підписано та складено 12.06.12 р.

Суть спору: позивач приватне сільськогосподарське підприємство "Пошук" звернулося до відповідача Деражнянської районної ради про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством "Пошук" права власності на будинок тваринника балансовою вартістю 6483,17 гривень (будівля Б-1 згідно поповерхового плану), розташованого на території ПСГ "Пошук" за адресою Хмельницька область, м. Деражня, вул. Промислова, 13.

В обґрунтування позову зазначає, що до 3 листопада 1995р. у м. Деражня по вул. Комінтерна, 13, яка на даний час перейменована на вулицю Промислову, була розташована Деражнянська контора "Заготхудобовідгодівля". На базі вказаного підприємства було створено колективне підприємство "Заготівельник", що підтверджується статутом підприємства.

Рішенням загальних зборів акціонерів колективного підприємства "Заготівельник" від 30.10.2003р. дане підприємство було реорганізоване, а його правонаступником стало приватне сільськогосподарське підприємство "Пошук".

На підставі Плану приватизації Деражнянської контори "Заготхудобовідгодівля", затвердженого начальником представництва Фонду держмайна України в Деражнянському районі 07.08.1995р., на баланс колективного підприємства "Заготівельник" передано будинок тваринника, споруджений у 1972 році, який у 2003р. за балансовою вартістю 6483,17 грн. в ході реорганізації було передано на баланс ПСГП "Пошук".

Отже, з 3 листопада 1995р. колективне підприємство "Заготівельник", а з 23 листопада 2003р. його правонаступник ПСГП "Пошук" добросовісно володіє будинком тваринника і продовжує ним володіти протягом 16 років, сплачує податки за земельну ділянку, на якій побудований будинок тваринника, а отже, на думку позивача, набуло право власності на зазначену будівлю.

Деражнянською міською радою на підставі рішення сесії від 27.01.2005р. із ПСГП "пошук" на 49 років укладений договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Деражня, вул. Промислова, 13.

Згідно з Довідкою Деражнянського районного відділу земельних ресурсів, станом на 01.01.2005р. за ПСГП "Пошук" рахується земельна ділянка розміром 14,1400 га, яка знаходиться за адресою: м. Деражня, вул. Промислова, 13. Крім того в цій довідці зазначено, що уся орендована ПСГП "Пошук" земельна ділянка, на якій знаходиться будинок тваринника вартістю 6483,17 грн., належить до земель промисловості.

Також, стверджує позивач, що у травні та липні 2011р. звертався до ГМП "Інвентаризатор" з проханням зареєструвати право власності ПСГП "Пошук" на будинок тваринника, який знаходиться на території підприємства.

Листом від 07.07.2011р. №725 ГМП "Інвентаризатор" повідомило позивача, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться на підставі: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане гронам місцевого самоврядування, рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно або про встановлення факту права власності на нерухоме майно.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вважають їх правомірними.

Представником позивача (за угодою) заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, однак в задоволенні даного клопотання належить відмовити, з огляду на те що останнє не обґрунтовано, а також враховуючи те, що директор позивача в судовому засіданні пояснив, що всі можливі докази в підтвердження належності права власності надані в матеріали справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.05.2012 р. та у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, зокрема зазначає, що позивачем не вказано, яким чином відповідач оспорює або не визнає право власності позивача, та не зазначає про реєстрацію за цією особою права власності на спірне майно. Крім того, відповідач вказує на те, що він є неналежним відповідачем у справі, тому просив суд замінити Деражнянську районну раду належним відповідачем ГМП "Інвентаризатор". Ухвалою суду від 28.05.2012 р. в задоволенні даного клопотання було відмовлено.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав лист в якому вважає що позов не підлягає задоволенню, а справу просить розглядати за відсутності міської ради. Також стверджує, що позивачем не подано жодних документів, які б підтверджували правомірність набуття права власності.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне сільськогосподарське Підприємство "Пошук" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Промислова, 13, код 32025843.

Згідно розділу 6 плану приватизації від 07.08.1995р. орендному колективу Деражнянської контори "Заготхудобовідгодівля" безоплатно на баланс організації було передано державне житло-гуртожиток без права власності.

15.02.2005р. між міським головою Огнистим Миколою Івановичем та ПСП "Пошук", на підставі рішення сесії міської ради від 27.01.2005р., був укладений договір оренди землі за адресою вул. Хмельницька область, м. Деражня, вул. Промислова, 13, загальною площею 14,14 га, в тому числі рілля площею 7,2941 га, багаторічні насадження площею 0,8306 га, пасовища площею 3,6211 га, забудівельні землі площею 0,5568 га, інші землі площею 1,8374 га.

Згідно вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва. У п.3 зазначається, що на земельній ділянці знаходяться господарські будівлі та споруди.

Орендна плата, згідно п.9 вказаного договору становить 1 відсоток за перший рік користування земельною ділянкою та 2 відсотки за другий рік та послідуючі роки користування земельною ділянкою. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 234288 грн. Договір укладено на 49 років.

Відповідно до листів госпрозрахункового малого підприємства "Інвентаризатор" №330 від 01.09.2010р. та №331 від 01.09.2010 р. інформація про право власності на будинок тваринника по вул.Промислова 13, в м. Деражня в інвентарній справі відсутня; також відсутня інформація на житловий будинок №13 по вул. Промисловій.

Наявні в матеріалах справи поетажний план на будівлю Б-1 по вул. Промисловій,13, оціночний акт на квартиру в„–33 по вул. Коминтерна 13 та журнал зовнішніх обмірів є свідченням виготовлення Хмельницьким міжміським бюро технічної документації технічної документації на об'єкти згідно листа керуючого Деражнянською конторою "Заготхудобовідгодівля".

Відповідно до п. 1.3 статуту колективного підприємства "Заготівельник" зареєстрованого 03.11.1995 р. останній є правонаступником щодо майнових прав та обов'язків Деражнянської контори орендного підприємства. Підприємство засноване на майні, яке набуте організацією орендарів в результаті викупу державного майна (п.7.1 статуту).

Згідно установчого договору (п.1.1) затвердженого протоколом №1 від 05.10.1995 р. товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності орендного колективу "Заготхудобовідгодівля".

Зі змісту статуту приватного сільськогосподарського підприємства "Пошук" за 2003 р. вбачається, що позивач є правонаступником колективного підприємства "Заготівельник".

Вважаючи приміщення будинку тваринника балансовою вартістю 6483,17 грн. розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Промислова,13 власністю позивача, останній звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1 ст.16 Цивільного кодексу України -кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст.16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом враховується, що підставою для звернення з позовом до суду не є втрата позивачем документів, які б засвідчували його права власності на об'єкти нерухомості.

Позов про визнання права власності -це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Як відповідач, за таким позовом виступає третя особа, що безпосередньо заявляє чи не заявляє свої права на річ, але не визнає за позивачем речового права на майно. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно, а не встановити його . Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття права власності на будинок тваринника (будівля Б-1 згідно поповерхового плану) розташованого у Хмельницькій області м. Деражня вул. Промислова, 13 (постанова Вищого господарського суду України по справі №16/2782 від 25.02.2010 р.)

Відповідно до ст.94 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 № 1540-VI колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.

Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу Української РСР власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є підприємства, культурно-побутові заклади, приміщення тощо.

Згідно із п.п.4, 21-24, 31, 33 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р., погодженого заступником Голови Верховного суду УРСР, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Бюро технічної інвентаризації в своїй роботі по реєстрації будинків і домоволодінь зобов'язані: а) ознайомитись з документами, поданими установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами на підтвердження їх права власності на будинок (домоволодіння); б) з'ясувати підстави виникнення і порядок переходу до установи, підприємства, організації чи громадянина права власності, правильність оформлення документів, число учасників спільної власності і частку, яка належить кожному із співвласників. На підставі правовстановлюючих документів, перелічених в додатку №1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок, в якому зазначається: а) адреса будинку (домоволодіння), площа земельної ділянки і кількість основних будівель; б) дані про власників з зазначенням відносно громадян прізвища, ім'я та по батькові, а для установ, підприємств і організацій - повного їх найменування; в) детальний перелік поданих документів, що встановлюють право теперішніх власників; г) вид власності (державна, кооперативна, громадська, особиста); д) участь кожного із співвласників у спільній власності відповідно до належної йому частки (1/4, 1/2, 1/3 і т. д.). На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою. Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власникові надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Установі, підприємству або організації про проведену реєстрацію бюро технічної інвентаризації видає реєстраційне посвідчення.

Після проведення первинної реєстрації будинків та домоволодінь, бюро технічної інвентаризації повинно вести реєстрацію всіх змін в правовому стані будинків або домоволодінь. Бюро технічної інвентаризації на документах, пред'явлених до реєстрації, які свідчать про перехід права власності на будинок або домоволодіння, проставляє реєстраційний напис за встановленою формою (додаток № 4) без складання висновку про реєстрацію.

Відповідно до Додатку №1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР - Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, правовстановлюючими документами - є акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію. (п.12).

У позовній заяві позивачем не вказано яким чином (діями) його права і охоронювані законом інтереси порушує чи оспорює відповідач. Ухвалами суду зобов'язувалось позивача надати докази на підтвердження факту невизнання чи оспорювання відповідачем права власності, однак вказаних доказів суду не надано.

Листи госпрозрахункового малого підприємства "Інвентаризатор" від 01.09.2010 р. та №725 від 07.07.2011 р. лише є свідченням повідомлення позивача про відсутність відомостей щодо належності на праві власності спірної будівлі, а тому не може розцінюватись судом як доказ невизнання або оспорювання права власності саме Деражнянською районною радою. Так, згідно листа від 07.07.2011 р. ГМП "Інвентаризатор" повідомляє позивача про документи на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності та в зв'язку з відсутністю у ПСП "Пошук" всіх необхідних документів рішення про оформлення такого права не приймається. Крім того, всі вищезгадані листи адресовані юридичною особою, яка не є відповідачем у справі.

Отже, Деражнянська районна рада не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності.

При цьому врахована позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.06.2011 р. по справі №16/252, від 04.07.2011 р. №2/32.

Приймається до уваги, що бездіяльність ГМП "Інвентаризатор" про вирішення питання прийняття рішення щодо видачі свідоцтва про право власності на будівлю, не оскаржена позивачем у встановленому законодавством порядку.

Крім того приймається до уваги те, що позивачем не підтверджено жодними доказами, що спірна будівля відповідає будівельно-технічним, пожежним, санітарним нормам та правилам.

Також, в матеріалах справи (на час розгляду) відсутні будь-які правовстановлюючі документи (Акт про відведення в безстрокове користування земельної ділянки, акт приймання будинку і введення його в експлуатацію), які б підтверджували право власності позивача на спірне нерухоме майно, як це передбачено вимогами Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, оскільки на думку позивача спірне майно належить позивачу ще з 1972 року.

Відсутність будь-яких правовстановлюючих документів на будівлю вказану у позовній заяві підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та невиконанням вимоги ухвал суду від 17.05.2012 р. та від 28.05.2012 р.

Наявний у справі оціночний акт та журнал зовнішніх обмірів не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтвердили факт належності позивачу на праві власності спірного майна, оскільки стосуються лише технічної характеристики. При цьому враховано, що відповідно до листів ГМП "Інвентаризатор" відсутня інформація щодо реєстрації права власності на будинок тваринника, а також згідно плану приватизації від 07.08.1995 р. майно (житло-гуртожиток, на думку позивача саме це майно є спірним) передавалося без права власності.

Будь-яких інших доказів позивачем не надано, як і не встановлено судом.

Також позивачем не підтверджено жодним доказами факту будівництва останнім будинку тваринника (акти виконаних робіт, накладні тощо), як і не доведено передання даного майна приватному сільськогосподарському підприємству "Пошук".

Що ж до знаходження спірного об'єкту нерухомості на балансі, то знаходження спірного майна на цьому балансі ще не є безспірною ознакою права власності на майно; баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таку правову позицію викладено і в роз'ясненні президії Вищого арбітражного господарського суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" (пункт 7) та в Інформаційному листі Вищого арбітражного господарського суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" (пункт 9).

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене позивачем не доведено факту та не надано будь-яких доказів належності йому на праві власності спірного об'єкту нерухомості.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене в сукупності, у позовній заяві та в процесі розгляду справи позивачем не вказано яким чином його права і охоронювані законом інтереси порушує чи оспорює відповідач, а отже, у позові до Деражнянської районної ради м. Деражня про визнання права власності на будинок тваринника балансовою вартістю 6483,17 гривень (будівля Б-1 згідно поповерхового плану), розташованого на території ПСГ "Пошук" за адресою Хмельницька область, м. Деражня, вул. Промислова, 13 належить відмовити.

Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Деражня, Хмельницька область, вул. Промислова, 13) ,

3 - відповідачу (м. Деражня, Хмельницька область, вул. Миру, 13) рекомендованим з повідомленням

4 - третій особі (м. Деражня, вул.Миру, 37) рекомендованим з повідомленням,

5- ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) рекомендованим з повідомленням,

6 - ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) рекомендованим з повідомленням,

7 - ОСОБА_8 (АДРЕСА_1) рекомендованим з повідомленням.