Постанова

від 12.06.2012 по справі 29/5005/1090/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 року Справа № 29/5005/1090/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 11.06.2012року)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Кривий Ріг на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012року у справі № 29/5005/1090/2012

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю»Центрекс», м.Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року у справі № 29/5005/1090/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу до боржника ТОВ»Центрекс», м.Кривий Ріг про визнання банкрутом було визнано ТОВ»Центрекс» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лелеко В.В. ( а.с.27-28; т.1).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22-32,52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку -Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Кривий Ріг, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012р., зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст. ст.22-32,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- господарським судом порушено вимоги ст..16, п.44.6 ст.44, п.п.78.1.7, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України;

- господарським судом не було досліджено всіх ознак неплатоспроможності боржника, на підставі яких було порушено справу про банкрутство ПП «Геосистема», м.Кривий Ріг.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Лелеко В.В. просить припинити апеляційне провадження у справі № 29/5005/1090/2012.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2012року ( а.с.38-39; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України , затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами, за відсутності боржника учасників судового процесу ( ст.ст.75,99 ГПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор проти її задоволення заперечує посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Арбітражний керуючий Лелеко В.В. просив у своєму відзиві апеляційне провадження припинити, так як скаржник не має права на апеляційне оскарження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, провадження у справі припинити, виходячи з наступних підстав.

07.02.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 29/5005/1090/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Центрекс», м.Кривий Ріг відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості в розмірі 604 грн. 25 коп., що підтверджується вимогою про сплату боргу №266У від 21.07.2011року, листом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу від 15.08.2011року про пред»явлення виконавчого документу до виконання про стягнення 604 грн. 25 коп. по страховим внескам, довідкою № 12 від 25.01.2012року; актом державного виконавця від 22.12.2011року , постановою Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 22.12.2011року про повернення виконавчого документа стягувачеві -вимоги № 266У від 21.07.2011року без виконання через відсутність боржника за місцезнаходженням та відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника ( а.с.6-11 т.1).

06.03.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/1090/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу до боржника ТОВ»Центрекс», м.Кривий Ріг про визнання банкрутом було визнано ТОВ»Центрекс» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лелеко В.В. ( а.с.27-28; т.1). Зазначена постанова і є предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку ( в ред.ЗУ від 22.12.2011року № 4223-VI).

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V (редакції з 13.04.2012р., що діяли на час прийняття оскаржуваної постанови) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 23.01.2012р. статус відомостей про юридичну особу не підтверджено (а.с.11; т.1), запис про відсутність боржника за місцезнаходженням не вносився до Єдиного держреєстру.

Відсутність підприємницької діяльності боржника ініціюючий кредитор підтверджував довідкою Південної МДПІ №5028/10/28-406 від 17.02.2012року про надання останньої звітності 20.04.2007року.

Пунктом 20.1.4. Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового кодексу України, передбачено, що позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, в тому числі, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (пункт 78.1.2. Податкового кодексу України).

Позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення зазначених обставин за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Тобто, встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до компетенції органів державної податкової служби, яка з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Тоді як встановлення факту неподання податкової звітності боржником протягом року та порушення в зв»язку з цим справи про банкрутство не віднесено згідно законом до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Отже, наданий до матеріалів справи Витяг із Единого держреєстру від 23.01.2012року не доводить факт відсутності боржника за місцезнаходженням, такий запис відсутній у витягу, а відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України ініціюючим кредитором не доведено належними доказами цю обставину.

За цих обставин правові підстави щодо порушення провадження у справі відсутні, остання підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України ( п.36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009року).

Розглядаючи апеляційну скаргу ДПІ по суті, а не припиняючи апеляційне провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Тобто, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Отже, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, незаконне введення ліквідпроцедури перешкоджає виникненню у боржника нових податкових зобов»язань,що зачіпає інтереси податкових органів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову господарського суду скасувати, провадження по справі припинити ( п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Зазначена правова позиція повністю відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 15.05.2012року по справі № 12/5009/6155/11.

Керуючись ст.49, ст.ст.80, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Кривий Ріг -задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012року у справі № 29/5005/1090/2012- скасувати.

Провадження у справі припинити ( п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.06.2012року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М.Лисенко

Суддя І.О.Вечірко