Постанова

від 11.08.2008 по справі 2-а-577/2008

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2-а-577/08

Справа №2-а-577/08

  ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   11 серпня  2008 року                                                                                                                  м.

Полтава

              Полтавський окружний

адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Удовіченка С.О.

при секретарі - Черкун Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі

Полтавської області про нарахування допомоги дитини війни, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивач

звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним

позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі

Полтавської області, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії

«Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має право на отримання

соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

            Свої

позовні вимоги  позивач обґрунтовує тим,

що Рішенням Конституційного Суду України 

№6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не

відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону

України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія

положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких

йому повинна була нараховуватися соціальна допомога. Разом з тим, відповідачі в

порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснили нарахування та

виплату зазначеного підвищення до пенсії. Позивач просив зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити йому несплачену

щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2733 грн. 30 коп. за 2006-2007

роки.

            Позивач

в судове засідання не з'явився та надіслав заяву, в якій просить розглядати

справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

             Представник відповідача -

Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області

в судовому засіданні  проти позовних

вимог заперечував, посилаючись на те, що: позивачем пропущено строк звернення

до суду; Рішення Конституційного суду не має зворотної сили і може поширюватися

лише на період з моменту його прийняття; розрахункову величину (мінімальної

пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії соціальній категорії дітей

війни законодавчо не визначено; в 2006 році дана соціальна допомога

запроваджена не була.

            Суд,

дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що

позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни».

            Відповідно до ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання

державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної

пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004р. № 2195-ІV, набрав чинності

01.01.2006р.) і не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

            Пунктом 12 ст. 71 Закону

України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю

ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

            Статтею 64 Конституції

України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не

можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При

прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            Рішенням Конституційного

Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії

громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет

на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші

правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають

чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх

неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року

зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не

поширюється. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09

липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

            Відповідно до ч. 2 ст. 3

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям

війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими

нормативно-правовими актами.

            Щодо розрахункової

величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до

пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

            Відповідно до ч. 1 ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20

років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність.

            При цьому, ч. 3 ст. 28

цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений

частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів

пенсій, призначених згідно з цим Законом.

            Однак, враховуючи той

факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком,

та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої

держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який

визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у

конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на

зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому

акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за

можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення

дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком

використовується не для визначення розміру будь - якої пенсії, а лише як

розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої

Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон

передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії

саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить

вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування».

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для

невиконання вимог зазначеного закону.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд

України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення

через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається

районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання

пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем

проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському

районі Полтавської області. Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає

Управління пенсійного фонду в Чорнухинському районі Полтавської області

належним відповідачем по даній справі.

            За

таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати

Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області

здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 09 липня 2007 року по 31

грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком та

провести відповідні виплати.

            Із

змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі

фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду

України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів

позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи

позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.

Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідного управління

Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну

допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають

задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого

законодавством покладено такі повноваження.

Доводи представників відповідачів щодо пропущення позивачем строку

звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є

безпідставним, оскільки порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 по

31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому, зважаючи на це,

строк  звернення до адміністративного

суду позивачем не пропущено.

           Згідно вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволений

частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до

задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст.  3, 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, 

-          

П О С Т А Н О В И В:

            Адміністративний

позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі

Полтавської області про нарахування допомоги дитини війни задовольнити

частково.

            Визнати

бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі

Полтавської області протиправною.

            Зобов'язати

Управління Пенсійного фонду в Чорнухинському районі Полтавської області

здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії

за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за

період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

            В

іншій частині позовних вимог відмовити.

            Стягнути

з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового

збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути

оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду   через Полтавський окружний адміністративний

суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня

складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний

термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.

186 КАС України.

Суддя                                                                                                                С.О.

Удовіченко