ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2012 року 10:50 Справа № 2а-0870/75/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.
за участю представників:
позивача: Польнікової Н.В.,
відповідача: Рачиньського Р.М., Кузнецовій О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ"
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі
з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про: скасування податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ:
06 січня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000880802/0 від 29.09.2010, № 0000880802/1 від 20.10.2010 та № 0000880802/2 від 21.12.2010.
В позовній заяві позивачем зазначено, що висновок перевіряючих в акті перевірки про порушення підприємством вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.5 (а) ст.6, п. п. 7.2.1, п. п. 7.3.1,п.п. 7.4.1, 7.7.1, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 14 474 054 грн. 23 коп. є неправомірним.
Сума порушення, визначена оспорюваним податковим повідомленням рішенням, складається з нарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з подовження ресурсу авіаційним двигунам, що належать ЗАТ «Українські вертольоти».
Вказує, що роботи зі збільшення ресурсу пов'язані зі зміною якісної характеристики двигуна, збільшенням його життєвого циклу, тому послуги, що надані ЗАТ «Українські вертольоти», авіаційна техніка якого експлуатується за межами митної території (республіка Судан) оподатковується згідно з п.п. г п. 6.5. ст. 6 та п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 закону України «Про податок на додану вартість». На думку позивача, в діючому законодавстві з питань обчислення та справляння ПДВ відсутня норма, яка б пов'язувала об'єкт оподаткування з місцем реєстрації компанії-замовника та споживача послуг, натомість об'єкт оподаткування при здійсненні операції визначається за загальним правилом за місцем податкової реєстрації особи, що надає послугу, а у випадках, що є виключенням з загального правила - за місцем фактичного надання послуги. У зв'язку із цим зазначає, що послуги, наданні ЗАТ "Українські вертольоти" є саме таким виключенням з загального правила, оскільки пов'язані зі зміною якісних характеристик рухомого майна.
Щодо висновків завищення податкового кредиту на суму 40 754 грн. 39 коп. позивача зазначає, що під час митного оформлення ввезених матеріальних цінностей ним було зазначено митний режим ІМ -40 та характер (тип) угоди) 84 (інше - відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з або поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей. Або з заміною одних матеріальних цінностей на інші). Враховуючи ці обставини позивач сформував суму свого податного кредиту на підставі п.п. 3.1.2 п3 ст3. п.п. 7.3.6, 7.5.2 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 14 416 319 грн. 44 коп., за результатами здійснення ВАТ «Мотор Січ» господарський операцій з ТОВ «Промконтракт» позивач не погоджується з висновком відповідача про те, що під час виконання укладеного позивачем договору ТОВ «Промконтракт» виступив транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовано податкові зобов'язання, встановлені розбіжності, діяльність яких припинено, порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію), види діяльності яких не відповідають можливості поставки чавуну переробного легованого.
Позивач також зазначив, що ним правомірно за результатами здійснення зазначених господарських операцій, на підставі податкових накладних, наданих ТОВ «Промконтракт», включило до складу податкового кредиту травня 2010 року відповідні зобов'язання з податку на додану вартість.
Для з'ясування причин відсутності в базі даних податкових зобов'язань ТОВ «Промконтракт», позивачем було направлено такому контрагенту лист №бух-30875 від 13.10.2010 з вимогою привести дані свого податкового обліку у відповідність з положеннями діючого законодавства та забезпечити подання звітності за зазначений період до податкового органу.
У відповідь на адресу ВАТ «Мотор Січ» надійшов лист в якому зазначено про відмову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя приймати декларації з податку на додану вартість за період квітень - вересень 2010 року.
Вказані податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскарженні рішення.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.
Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ» (ідентифікаційний код 14307794), зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 25.05.1994.
На підставі направлень від 18.08.2010 №0695, від 06.09.2010 №0739 та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 18.08.2010 №978, від 06.09.2010 №0739, проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Мотор Січ» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 по 30.06.2010.
В ході перевірки виявлено, що позивачем в п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.5 (а) ст.6, п. п. 7.2.1, п. п. 7.3.1,п.п. 7.4.1, 7.7.1, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на загальну суму 14 474 054, 23 грн.
За результатами матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000880802/0 від 29.09.2010., яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 14 474 054, 23 грн.. та за наслідками оскарження до податкового органу якого були винесені похідні податкові повідомлення - рішення № 0000880802/1 від 20.10.2010 та № 0000880802/2 від 21.12.2010.
Висновки суду щодо нарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з подовження ресурсу авіаційним двигунам, що належать ЗАТ «Українські вертольоти».
З посиланням на положення п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.5 (а) ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податковою інспекцією зроблено висновок про заниження ВАТ "Мотор Січ" податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 16980,40 грн.
Проте суд не погоджується із такими висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час здійснення спірних операцій), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
Підпунктом а п. 6.5 ст. 6 Закону передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д""е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.
Підпунктом "г"п. 6.5 ст. 6 Закону визначено що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Як вбачається із змісту укладених між ВАТ "Мотор Січ" (виконавець) та ЗАТ "Українські вертольоти"(замовник) договорів виконавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання провести аналіз технічного стану двигунів за результатами виконаних робіт та оформити у відповідності із нормативною документацією дозвіл на збільшення ресурсів двигунам.
Тобто, за умовами договорів ВАТ "Мотор Січ" мало провести роботи з дослідження (аналізу) технічного стану авіаційних двигунів (рухомих речей).
Згідно актів приймання-здачі робіт ВАТ "Мотор Січ" фактично проведено роботи із збільшення ресурсу до першого капітального ремонту, міжремонтного ресурсу, назначеного ресурсу та /або продовжено календарний строк служби (зберігання та експлуатації) двигунів для ЄТС.
Суд вважає, що виконані ВАТ "Мотор Січ" роботи з продовження ресурсу двигуна є зміною його якісних характеристик, оскільки ресурси та строки служби є одними із техніко-економічних характеристик споживацьких властивостей двигуна, які складають та визначають його якість.
Ресурс авіаційного двигуна є комплексною якісною характеристикою виробу, що відображає можливість його експлуатації за цільовим призначенням. Ресурс, як параметр, що характеризує експлуатаційні можливості авіаційного двигуна, встановлюється виключно розробником на етапі складання ТЗ та проектування та розробки двигуна.
Продовження ресурсів та строків служби є матеріальною послугою з подальшого підвищення споживацьких якостей двигуна, тобто з подальшого підвищення його якості.
Встановлення нового ресурсу (продовження) авіаційному двигуну пов'язано із зміною параметрів роботи виробу та (або) агрегатів, які в нього входять і є зміною якісних характеристик двигуна.
Враховуючи, що якісні характеристики є сукупністю властивостей продукції, що дозволяють задовольнити запити та очікування користувача та знаходять своє вираження в певних техніко-економічних параметрах, зміна назначеного ресурсу є зміною властивостей авіаційного двигуна, направлених на задоволення вимог безпеки та льотної придатності повітряного судна, в складі якого здійснюється експлуатація двигуна.
Отже, в даному випадку, місцем поставки послуг у відповідності до п. п. "г" п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається місце, де фактично були надані такі послуги. Із змісту вищевказаних договорів чітко визначено умови та місце надання послуг - прибуття спеціаліста виконавця послуг до пункту, в якому експлуатується повітряне судно Порт-о-Пренс (о. Гаїті). Також підтвердженням надання послуг за межами митної території України є направлення фахівців виконавця таких робіт на базові точки замовника.
Таким чином, надані ВАТ "Мотор Січ" послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ "Українські вертольоти" не є об'єктом оподаткування в розумінні п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".
З огляду на викладене, заперечення відповідача в цій частині слід визнати необґрунтованими.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що п. п. "а" п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачає винятку у визначенні місця поставки послуг передбаченого п. п. "г" вказаної норми. Проте, системний аналіз та конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що п. п. "а"п. 6.5 ст. 6 Закону визначає загальне правило визначення місця поставки послуг, а всі інші підпункти вказаної норми, які є виключенням із загального правила, вказують на особливості визначення місця поставки послуг в залежності від їх характеру та суб'єктів надання. Вищезгадані підпункти, зокрема п. п. "г"п. 6.5 ст. 6 Закону, є чинними та підлягають застосуванню.
Тому враховуючи положення п. п. 4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платником податку правомірно та обґрунтовано було застосовано до спірних операцій п. п. "г" п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".
Також під час перевірки встановлено, що на порушення п.п. 7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Мотор Січ» віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, який сплачений митним органам при ввезенні на митну територію України за характером угоди 84. на суму 40754,39 грн.
Митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено підприємством відповідно до ст. 70-86 Митного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та інструкції про її заповнення.
Так, відповідно до статті 70 Митного Кодексу України, метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарів та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.
Так, відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007 № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди "84" означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи висновки перевірки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84", СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством.
Однак, діюча редакція Закону України "Про ПДВ" не містить визначення терміну "придбання", як не містить його будь-який інший нормативно-правовий акт. Проте правова природа відносин власності передбачає, що придбання цього права може бути пов'язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права.
Отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Таким чином, під час проведення зазначених господарських операцій здійснюється придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Саме в контексті набуття певних прав та обов'язків, пов'язаних з відносинами власності, Цивільний кодекс України використовує термін "придбання" (Глава 24 ЦКУ). Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту.
Таким чином, як зазначалось вище ВАТ "Мотор Січ" набув прав власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.
Суд не приймає доводи відповідача, щодо ототожнення придбання товарів та послуг з фактом купівлі продажу таких товарів та послуг,як обов'язкової умови для відображення податкового кредиту.
Відповідно до правил формування податкового кредиту, встановлених пп. 7.4.1 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), мають бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 ст. 7 Закону).
Враховуючи зазначене, у разі повернення нерезидентом попередньо експортованого товару (реімпорту) платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при його ввезенні, за умови наявності належним чином оформленої ВМД та подальшого використання такого товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ.
Господарська діяльність, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".
Оформлення всіх ВМД здійснювалось позивачем в зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції, а саме виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента.
Таким чином, позивачем виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявність зв'язку отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та факт сплати податку (належним чином оформлені ВМД)
Щодо завищення позивачем суму бюджетного відшкодування за на загальну суму ПДВ 14 416319,44 грн. по операціям з придбання чавуну переробного легованого від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовано податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації та встановлені розбіжності.
Включення до податкового кредиту відбувалось на підставі податкових накладних, актів прийому - передачі, рахунків фактури.
Під час проведення перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведення співставлення задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання по наступним підприємствам:
ТОВ «Промконтракт» (ЄДРПОУ- 31624001) не відображені відповідні податкові зобов'язання .
ТОВ «Квірта груп» (ЄДРПОУ- 36693593). по ланцюгу постачання відсутні податкові зобов'язання, стан припинено (ліквідовано, закрито).
ТОВ "Компанія «Металобудстандарт" (ЄДРПОУ- 34808541) стан припинено (ліквідовано, закрито).
ПП «Ведесс -Лайт» (ЄДРПОУ- 35311582) по ланцюгу постачання відсутні податкові зобов'язання, стан порушено провадження у справі про припинення.
ПП «Дімкобуд» (ЄДРПОУ- 37027515) по ланцюгу постачання відсутні податкові зобов'язання.
ТОВ "Торгівельний дім «ФОРТЕ-С» (ЄДРПОУ- 36395862) невідповідність виду діяльності поставці, яка здійснена контрагентам.
ТОВ «Айрон -Д» (ЄДРПОУ -36693567) - стан припинено (ліквідовано, закрито)
ТОВ «Локомотив-Промтех» (ЄДРПОУ 36277144) стан припинено.
Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затверджених наказом ДПА України №350 від 18.08.05 та «Примірного порядку взаємодії державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затверджених наказом ДПА України №266 від 18.04.08, проведено співставлення задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання ТОВ «Промконтракт» за червень 2010 року.
Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм п. 7.7 ст. 7 «Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету - або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
При цьому виходячи зі змісту п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.
При цьому Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаний Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.
Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає а ні обов'язок (ст. 9), а ні право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.
Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.
При цьому п.п 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Матеріальні цінності, що придбавалися у постачальників призначалися для використання ВАТ «Мотор Січ» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.
Тобто, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначені постачальники у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ВАТ «Мотор Січ» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від таких постачальників та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.
Крім того, для з'ясування причин відсутності в базі даних податкових зобов'язань ТОВ «Промконтракт» позивачем було направлено такому контрагенту лист №бух-30875 від 13.10.2010 з вимогою привести дані свого податкового обліку у відповідність з положеннями діючого законодавства та забезпечити подання звітності за зазначений період до податкового органу.
У відповідь на адресу ВАТ «Мотор Січ» надійшов лист в якому зазначено про відмову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя приймати декларації з податку на додану вартість за період квітень - вересень 2010 року.
Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д"п.10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
З урахуванням вимог п. 7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.
Відповідно до абзацу першого п.п 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено.
Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Оскільки безпосередні контрагенти позивача на момент укладання угод та складання податкових накладних мали свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), тому анулювання свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними виписаних цими контрагентами податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.
ВАТ «Мотор Січ» має в наявності оригінали документів на придбання чавуну переробного легованого у зазначеного постачальника, які мають статус первинних документів.
Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки та про що не заперечував представник відповідача, так само як і реальність господарських операцій.
Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь - які неправомірні дії будь - кого с постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Таким чином, відсутність у постачальників по ланцюгу придбання факту відображення у податковому обліку податкового кредиту чи податкових зобов'язань не свідчить про порушення податкового законодавства саме позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ВАТ «Мотор Січ» та фактів виявлених порушень. Такі обставини, так само і співставлення декларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання, знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та які досліджені ДПІ під час перевірки.
Отже, викладені обставини свідчать про порушення норм діючого законодавства, які допущені контрагентами - постачальниками ВАТ «Мотор Січ» або іншими постачальниками у ланцюгу поставок, що підтверджується актом перевірки, в якому викладено ці по рушення контрагентів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000880802/0 від 29.09.2010, № 0000880802/1 від 20.10.2010 та № 0000880802/2 від 21.12.2010 задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя № 0000880802/0 від 29.09.2010.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя № 0000880802/1 від 20.10.2010.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя № 0000880802/2 від 21.12.2010.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" (ідентифікаційний номер - 14307794) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова буде виготовлена у повному обсязі на протязі п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Суддя О.О. Артоуз
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 15.06.2012 |
Номер документу | 24606397 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні