Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-1670/1615/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1615/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.І.,

представника відповідача - Плахотничого Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" (по тексту - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 01 грудня 2011 року № 0000342301 та № 0000332301.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість з підстав здійснення позивачем господарської операції із Фермерським господарством "Арніка", адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарської операції з придбання у Фермерського господарства "Арніка" товару та його використання у власній господарській діяльності.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність винесення податкових повідомлень - рішень у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання операції з продажу товарів від продавця - Фермерського господарства "Арніка" до покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" (далі по тексту - ТОВ "Карлівка-Агро") (код 32217726) зареєстроване 07.10.2002 розпорядженням Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Карлівка-Агро" знаходиться на обліку Карлівській міжрайонній державній інспекції Полтавської області (далі по тексту -Карлівська МДПІ).

В період з 24.10.2011 по 04.11.2011 Карлівською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Карлівка-Агро" з питань правомірності формування від'ємного значення по податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

Результати перевірки оформлені актом від 11.11.2011 № 346/23/32217726 (по тексту - акт перевірки), у якому відображено порушення ТОВ "Карлівка-Агро" пункту 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 105840 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 105840 грн., занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся (позитивне (від'ємне значення), ряд. 18 або 19 Декларації) , на загальну суму 12583 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 12583 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 01.12.2011 прийнято:

податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000332301 яким ТОВ "Карлівка-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 15727 грн. в тому числі за основним платежем -12583 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3145,75 грн.

податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000342301 яким ТОВ "Карлівка-Агро" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9908051262 вх. 20.09.2011 за серпень 2011 року в сумі 105840 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями -рішеннями у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Карлівської МДПІ суд виходить з наступного.

Із акту перевірки слідує що висновок про порушення позивачем вимог пункту 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 118423 грн., що пов'язані з придбанням ячменю у Фермерського господарства "Арніка" (далі по тексту - ФГ "Арніка) в серпні 2011 року та податкова накладна № 2/2 від 11.08.2011 видана ФГ "Арніка" не зареєстрована платником податку -продавцем товарів в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, що також відображено в акті перевірки 11.08.2011 між ТОВ "Карлівка-Агро" та ФГ "Арніка" укладений договір купівлі - продажу №41/08.

Згідно умов вказаного договору продавець (ФГ "Арніка") зобов'язується продати (поставити), а покупець (ТОВ "Карлівка -Агро") прийняти й оплатити товар у заліковій вазі в перерахунку на якісні показники визначені в пункті 1.4. Договору. Найменування товару: ячмінь 3 класу 420 тон 436 кг, ціна товару за 1 тон з ПДВ -1690 грн., загальна вартість товару -71036,84 грн. (пункт 1.3.Договору).

Датою поставки товару вважається дата оформлення зерновим складом у місці постачання складського документа на ім'я Покупця (пункт 2.3.Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах франко-елеватор ПрАТ "Полтавський ХПП", місцем поставки (передачі) товару за цим Договором є Решетилівська дільниця ПрАТ "Полтавський ХПП" ( с. Жовтневе, Полтавський район) (пункти 2.4.-2.5 Договору)

Пунктом 2.6. Договору визначено, що витрати по доставці товару до місця поставки, а також витрати за послуги зернового складу по прийманню, доведенню до договірних показників якості, та зберіганню Товару до дати його поставки - несе Продавець. В разі, якщо зазначені витрати були понесені Покупцем, вони підлягають відшкодуванню продавцем у повному обсязі на підставі рахунку-фактури Покупця.

Оплата товару здійснюється Покупцем у грошовій формі протягом 3-х банківських днів після надання Продавцем Покупцю наступних документів: оригіналів даного Договору, рахунка - фактури, податкової накладної, товарної накладної виписаної в день поставки Товару (датою оформлення складського документу на ім'я Покупця), картки аналізу зерна;копії свідоцтва платника ПДВ Продавця (пункт 3.1. Договору)

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

В рамках виконання вказаного договору позивачем в перевіряємий період придбано у ФГ "Арніка" товар: ячмінь 3 класу 420 тон 436 кг, ціна товару за 1 тон з ПДВ -1690 грн., на загальну суму -710536,84 грн. в тому числі ПДВ 118422,81 грн.

За результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Карлівка-Агро" та ФГ "Арніка" з придбання ячменю, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунок № 3 від 11.08.2011, видаткову накладну №3 від 11.08.2011, податкову накладну №2/2 від 11.08.2011 на загальну суму 710536,84 грн. в тому числі ПДВ 118422,81 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Дослідивши податкову накладну №2/2 від11.08.2011 виписану ФГ "Арніка" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Карлівка-Агро" товарів, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме податкова накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеної накладної у податкового органу відсутні.

Зазначена податкова накладна підписана та скріплена печаткою ФГ "Арніка", яке на момент її видачі зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ з 06.02.2009, що податковим органом не оспорювалося.

Згідно вказаної податкової накладної позивачем включена сума податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період (серпень 2011 року) та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Придбаний позивачем за договором купівлі-продажу № 41/08 від 11.08.2011 товар (ячмінь 420,436 тон) зберігався у ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (в місці поставки товару від ФГ "Арніка") на підставі договору складського зберігання № 8-р від 15.07.2011 укладеного ФГ "Арніка" із ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Зерновий склад).

При цьому, факт передавання товару Зерновому складу в межах договору складського зберігання № 8-р від 15.07.2011 підтверджується наявними в справі копіями: товарно-транспортних накладних: від 22.07.2011 №1,2,3, від 24.07.2011 №4,5,6,9, від 25.07.2011 № 7,8, від 26.07.2011 № 10,11,12,13, від 27.08.2011 № 15,16, від 28.07.2011 №17,18, від 30.07.2011 №20, від 03.08.2011 №21; складських квитанцій: №4917 від 22.07.2011,№4944, 4945. 4946 від 24.07.2011, №4967. 4965. 4966 від 25.07.2011, №4978, 4979, 4980, 4981 від 26.07.2011, №4992,4994, 4993 від 27.07.2011, №5004, 5003, 5002 від 28.07.2011, №5018 від 30.07.2011, №5057 від 03.08.2011.

Переоформлення товару (ячменю 3 класу 420 436 кг) від продавця (ФГ "Арніка") на покупця (ТОВ "Карлівка -Агро") здійснювалося безпосередньо на місці здійснення поставки товару на Зерновому складі (ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство") у відповідності до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 7-р від 01.07.2011 укладеного між ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" та позивачем, про що видано складську квитанцію на зерно № 5080 від 11.08.2011 серії АУ №603761.

На підтвердження приймання товару (ячменю 3 класу 420 436 кг) в рамках виконання договору купівлі -продажу №41/08 від 11.08.2011 та договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 7-р від 01.07.2011, складено та підписано продавцем (СФ "Арніка"), покупцем (ТОВ "Карлівка -Агро") та зерновим складом ( ПрАТ" Полтавське ХПП") акт приймання - передачі б/н від 11.08.2011.

Також, судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Арніка", що підтверджується платіжними дорученнями № 163 від 11.08.2011 ,№ 185 від 17.08.2011 з відбитками банківської установи про проведення платежу 12.08.2011 та 18.08.2011, відповідно. Таким чином, можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ПП "Арніка" за придбаний товар (ячмінь 3 класу 420 436 кг) згідно договору №41/08 від 11.08.2011, що не спростовувалося і податковим органом.

При цьому, слід зазначити, що операція купівлі - продажу ячменю між позивачем та ФГ "Арніка" характерна для господарської діяльності обох контрагентів.

Крім того, позивач в ході судового розгляду справи надав пояснення, що придбаний у ФГ "Арніка" товар в подальшому реалізовано ТОВ "Хлібінвестбуд", в підтвердження чого надав первинні документи: договір від 21.07.2011, видаткову накладну від 11.08.2011, рахунок -фактуру від 11.08.2011, податкову накладну від 11.08.2011 №20 специфікацію від 11.08.2011 довіреність від 11.08.2011, платіжні доручення.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Карлівка-Агро" та ПП "Арніка" з придбання ячменю 3 класу.

Доводи податкового органу в підтвердження, на його думку, нікчемності операції між ФГ "Арніка" та позивачем ґрунтуються на тому, що: в рахунку від 11.08.2011 № 3, видатковій накладній №3 від 11.08.2011,в картці №11 аналізу культури по складу зерна від 11.08.2011, відсутні прізвища та ініціали осіб, підписи яких поставлені на вказаних документах; акт приймання-передачі без номера від 11.08.2011 підписано не керівником зернового складу ПРАТ "Полтавське ХПП", а головним бухгалтером ОСОБА_3

Оцінюючі вказані доводи суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому, в розумінні статті 1 зазначеного закону активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Із досліджених даних вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі і зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тому недоліки документів (як то відсутність прізвищ та ініціалів посадових осіб, чи то підпис бухгалтера, а не директора) не є підставою для висновків про відсутність господарської операції та не вплинули на належне виконання умов договору.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували наявності між позивачем та зазначеним контрагентом при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями.

Враховуючі, викладене висновки відповідача про порушення пункту 198.2, 198.3, статті 198 Податкового кодексу України необґрунтовані та спростовуються наявними справі доказами.

Оцінюючи висновки Карлівської МДПІ про порушення позивачем пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України судом встановлено наступне.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника , яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту . До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що в рамках виконання договору купівлі-продажу від 41/08 від 11.08.2011 продавцем товару (ФГ "Арніка" індивідуальний податковий номер 210586216252) видано покупцю (ТОВ "Карлівка -Агро") податкову накладну №2/2 від 11.08.2011 на суму поставки - 592 114,03 грн. та ПДВ- 118422,81 грн.

Позивачем включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку 5 до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за серпень 2011 року суму ПДВ на підставі податкової накладної №2/2 від 11.08.2011 на суму 710536,84 грн., в тому числі ПДВ 118422,81 грн., отриманої від ФГ "Арніка"

ТОВ "Карлівка -Агро" подало до податкової декларації за серпень 2011 року (вх. №9008049415 від 20.09.2011) заяву (додаток № 8) із скаргою на постачальника (ФГ "Арніка"), згідно із якою повідомляв, що продавцем податкову накладну № 2 від 11.08.2011 на суму 592 114,03 грн. та ПДВ 118422,81 грн. не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За висновками перевіряючих до заяви не додано документів, що засвідчують факт сплати податку в розмірі 118422,81 грн. та податкову накладну № 2 від 11.08.2011, яку також не надано в ході перевірки.

В ході судового розгляду справи представник пояснив, що в скарзі помилково вказано номер податкової накладної 2 замість 2/2, всі інші дані податкової накладної а саме: дата виписки, вид документа, найменування постачальника, індивідуальний податковий номер, вартість без ПДВ, сума ПДВ -зазначено вірно.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до положень наказу Державної податкова адміністрації, від 21.12.2010, № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" (чинного на момент видачі податкової накладної) платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у порядковому номері накладної після дробу перед номером філії чи структурного підрозділу код відповідної діяльності : 2 - сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Кодексу; 3 - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах; 4 - переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробних тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно із дами з офіційного сайту Державної податкової служби України Фермерське господарство "Арніка" з 01.01.2009 є суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

І вказаного слідує, що у податковій накладній від 11.08.2011 через дріб вказано код діяльності продавця ФГ "Арніка" - 2 (сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Кодексу).

Враховуючі викладене та встановлені в ході судового розгляду справи обставини податкова накладна № 2/2 від 11.08.2011 на суму 592 114,03 грн. та ПДВ 118422,81 грн. - на підставі якої сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту декларації №9008049415 від 20.09.2011 та податкова накладна № 2 від 11.08.2011 на суму 592 114,03 грн та ПДВ 118422,81 грн. -вказана у заяві (додаток № 8) до декларації №9008049415 від 20.09.2011 -є одним і тим же звітним документом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем отримано від контрагента -ФК "Арніка" належним чином оформлену податкову накладнуі на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Позивачем подано податковому органу податкову декларацію за відповідний звітний період (серпень 2011 року) із скаргою на постачальника.

Крім того, суд звертає увагу, що податковим органом не представлено доказів проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця (ФГ "Арніка) для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за операцією з позивачем у зв'язку із надходженням скарги останнього.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірною господарською операцією.

За приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 01.12.2011 № 0000342301 та № 0000332301 не довів.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно із частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно із частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про скасування податкових повідомлень -рішень , а саме, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 01.12.2011 № 0000342301 та № 0000332301.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Карлівка-Агро" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (в розмірі 360,19 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 01 грудня 2011 року № 0000342301 та № 0000332301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1215,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко