Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а-1670/1613/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1613/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Кононенко А.С.

за участю: представника позивача - Муленко Ю.О.

представника відповідача - Василевська Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" з питання взаємовідносин з ТОВ "КРЕМАВТОБУД". За результатами перевірки складено акт № 804/15-322/30068377 від 13.02.2012 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 0001431502/57, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 29166,67 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14583,34 грн. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" (код 30068377) з питання взаємовідносин з ТОВ "КРЕМАВТОБУД" (код 30132398) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- ст.203, п.1 п.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодерження вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальниками та покупцями.

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого було завищено податок на додану вартість на суму у розмірі 29166,67 грн.

За результатами перевірки складено акт № 804/15-322/30068377 від 13.02.2012 року (а.с. 12-14).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.03.2012 року № 0001431502/57 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість з них за основним платежем - 29166,67 грн., штрафні (фінансові) санкції -14583,34 грн. (а.с.10).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29.01.1999 року.(а.с.123).

Актом перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Крім того, порушення ст.203, п.1 п.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодерження вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальниками та покупцями.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.п.14.1.181.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" та ТОВ "КРЕМАВТОБУД" (код 30132398) укладено договори на виконання ремонтних робіт № 0209 - 1Д від 02.09.2011 року, № 0509 - 1А від 05.09.2011 року.

Так відповідно до даного договору на виконання ремонтних робіт -ТОВ "КРЕМАВТОБУД" (підрядник) зобов'язується виконати комплекс ремонтних робіт, а ТОВ "ОКСАВАД" (замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. (а.с. 17-19, а.с. 23 - 25).

На підтвердження укладених договорів позивачем до матеріалів справи залучені копії податкової накладної № 32 на загальну суму у розмірі 25000,00 грн., акту здачі - прийняття робіт № КБ - 0000024, рахунку-фактури № КБ -0000060 від 23 вересня 2011 року (а.с.20 - 22), податкової накладної № 28 на загальну суму у розмірі 150000,00 грн., акту здачі - прийняття робіт № КБ - 0000011, рахунку-фактури № КБ -0000061 від 30 вересня 2011 року (а.с.27 - 29).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Таким чином, реальність укладених договорів на виконання ремонтних робіт № 0209 - 1Д від 02.09.2011 року, № 0509 - 1А від 05.09.2011 року з ТОВ "КРЕМАВТОБУД" підтверджується вищезазначеними документами, які наявні в матеріалах справи.

При цьому судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо завищення ПДВ в розмірі 29166,67 грн. з тих підстав, що ТОВ "КРЕМАВТОБУД" відноситься до платників з ознаками фіктивності, так як суб'єкт господарювання у даному випадку не може нести відповідальність за фінансово-господарську діяльність як своїх прямих контрагентів, так і контрагентів, що залучаються до виконання робіт на умовах субпідряду.

Крім того, слід зазначити, що ТОВ "КРЕМАВТОБУД" зареєстроване як юридична особа Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 07.02.2006 року та на момент підписання податкових накладних був платником ПДВ (27.12.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ).

Посилання Кременчуцької ОДПІ на висновок фахівця Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" № 212-3/11 від 22.12.2011 року (а.с. 130-132) щодо не відповідності підпису керівника підприємства ТОВ "КРЕМАВТОБУД" ОСОБА_4 зразкам підпису на первинних документах ТОВ "КРЕМАВТОБУД" судом не береться до уваги з огляду на наступне.

Даний висновок було складено на підставі відношення Кременчуцької ОДПІ експертом Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" ОСОБА_5, складеного 22.12.2011 року, який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.

Наказом Мін'юсту від 01.06.2009 р. № 965/5, зареєстровано в Мін'юсті 05.06.2009 р. за № 493/16509, було внесено зміни до Наказу № 53/5, яким визначено, зокрема, види висновків, які складаються експертами за результатами проведених експертиз, та було замінено слова "висновки спеціаліста" словами "висновки експертних досліджень".

Таким чином з 22.06.2009 р. (день набрання чинності вищевказаного наказу про внесення змін до Наказу № 53/5) не передбачено чинним законодавством такого виду висновку як "висновок фахівця".

Натомість, зазначеним наказом визначено такі види висновків: 1) "висновок експерта" та 2) "висновок експертного дослідження".

Згідно п. 1.7 Наказу № 53/5 підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), а підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом в ході розгляду справи посадові особи Кременчуцької ОДПІ не мали ні "висновку експерта", ні "висновку експертного дослідження", на підставі яких вони могли б зробити такі висновки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, судом враховано, що відношення Кременчуцької ОДПІ про проведення почеркознавчого дослідження відносно відповідності підписів посадової особи ТОВ "КРЕМАВТОБУД" ОСОБА_4 на копіях податкових накладних № 160 від 05.10.2011 року та № 159 від 04.10.2011 року, № 158 від 03.10.2011 року, № 125 від 27.10.2011 року, № 126 від 28.10.2011 року, не стосуються даної справи, оскільки в судовому засіданні були досліджені та залучені до матеріалів справи копії податкових накладних № 32 від 30.09.2011 року та № 28 від 23.09.2011 року.

Одночасно судом встановлено, що на дослідження судовому експерту було надано копії податкових накладних, виписані контрагентами позивача - ТОВ "КРЕМАВТОБУД", та пояснення ОСОБА_4, що були в наявності у Кременчуцькій ОДПІ.

Пунктом 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (Почеркознавча експертиза) встановлено, що головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Абзацом 14 цього ж пункту визначено, що у виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу.

Враховуючи вищевикладене, висновок фахівця № 212-3/11 від 22.12.2011 року не є належним та достовірним доказом про допущене позивачем порушення, а висновки перевірки не могли ґрунтуватися на ньому.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо посилання в акті перевірки на нікчемність договорів укладених з ТОВ "КРЕМАВТОБУД" суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правочин не стає автоматично нікчемним, а може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

Кременчуцькою ОДПІ в судовому засіданні не доведено, що договори на виконання ремонтних робіт № 0209 - 1Д від 02.09.2011 року, № 0509 - 1А від 05.09.2011 року. суперечать чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто порушують публічний порядок.

Також відповідачем не надано до суду доказів відносно того, що ОСОБА_4 був призначений директором ТОВ "КРЕМАВТОБУД" 09.09.2011 року, а договори на виконання ремонтних робіт підписані 02.09.2011 року та 05.09.2011 року.

Як вбачається з витягу з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців директором ТОВ "КРЕМАВТОБУД" є ОСОБА_4 (а.с.159).

Доказів визнання договору постачання не дійсним, чи інших обґрунтованих пояснень та доказів щодо зазначеного порушення податковим органом суду не надано.

Отже, відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 05.03.2012 року № 0001431502/57.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0001431502/57 від 05 березня 2012 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАВАД" витрати у вигляді судового збору у розмірі 437 гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко