Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-1670/1416/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1416/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.О.,

представника відповідача - Рубан Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівський елеватор" до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Семенівський елеватор" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 жовтня 2011 року №0000852308, №0000842308.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 20 вересня 2011 року Хорольською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Семенівський елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатами, якої складено Акт перевірки №982/23/32682813. На підставі зазначеного Акту 05 жовтня 2011 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що висновки, викладені в Акті щодо виявлених порушень не відповідають дійсності та суперечить фактичним обставинам справи. Також, позивач зазначає, що всупереч статті 250 Господарського кодексу України, штрафні санкції в даному випадку були до нього застосовані зі спливом річного граничного строку, протягом якого допускається застосування адміністративно-господарського штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що позивачем допущено порушення вимог пунктів 2.11, 3.1, 3.2, 7.37, 7.39, 7.41, 7.42 "Положення про ведення касових оперцій у національній валюті в Україні", пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вказував, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає обґрунтованими та правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 02 серпня 2011 року по 13 вересня 2011 року посадовими особами Хорольської МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Семенівський елеватор" (код ЄДРПОУ 32682813) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 20 вересня 2011 року №982/23/32682813 /а.с. 8-51/ у якому зафіксовано, крім іншого, порушення:

- пунктів 3.1, 3.2., 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 96,00 грн.;

- пунктів 2.11, 7.41, 7.42 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", відсутність повного звітування щодо виданих під звіт коштів на загальну суму 2880,00 грн.;

- пунктів 2.11, 7.37 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 1420,00 грн.;

- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не забезпечено проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій в період з 15 квітня 2010 року по 09 липня 2010 року включно на загальну суму 11059,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 20 вересня 2011 року №982/23/32682813 прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0000842308, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1171,00 грн. /а.с. 52/, та №0000852308, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44896,00 грн. /а.с. 53/.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0000842308 та №0000852308 залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення /а.с. 54-73/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Хорольської МДПІ від 05 жовтня 2011 року №0000842308, суд зазначає наступне.

Під час перевірки відповідачем виявлено порушення пунктів 3.1, 3.2., 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 96,00 грн.; пунктів 2.11, 7.41, 7.42 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: відсутність повного звітування щодо виданих під звіт коштів на загальну суму 2880,00 грн.; пунктів 2.11, 7.37 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 1420,00 грн.

Відповідно до пункту 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15 грудня 2004 року (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.2. цього ж Положення визначено, що касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо /пункт 7.37. Положення/.

Відповідно до пункту 7.39. Положення під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів /пункт 7.41. Положення/.

Також слід звертати увагу на повне і своєчасне звітування підзвітних осіб у разі використання ними під час відрядження значних сум підзвітних коштів для вирішення господарських питань /пункт 7.42. Положення/.

У Акті перевірки зазначено, що в порушення пунктів 3.1, 3.2., 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні працівником ОСОБА_3 подано 02 вересня 2010 року авансовий звіт на суму 96,00 грн., а платіжний документ, який би підтверджував витрачання отриманих під звіт готівкових коштів відсутній /а.с. 49/.

Разом з тим, позивачем надано суду копію Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 02 вересня 2010 року на суму 96,00 грн. /а.с. 148-149/ та копію квитанції від 02 вересня 2010 року №464-1471159/І про сплату ТОВ "Семенівський елеватор" 96,00 грн. /а.с. 149/, які підтверджують витрачання ОСОБА_3 отриманих під звіт готівкових коштів.

З огляду на викладене, застосування до позивача згідно статті 1 Указу Президента України, від 12 червня 1995 року, №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" фінансової санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів (96,00 грн.) суд вважає необґрунтованим.

Крім того, у Акті перевірки зазначено, що в порушення позивачем пунктів 2.11, 7.41, 7.42 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ТОВ "Семенівський елеватор" видавались готівкові кошти під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 1420,00 грн. Підзвітними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не відзвітовано за 2880,00 грн. готівкових коштів, отриманих раніше під звіт /а.с. 49-50/.

Однак, у судове засідання позивачем надано завірені належним чином копії посвідчення на відрядження, видане ОСОБА_8 на 7 днів з 05 квітня 2010 року по 11 квітня 2010 року /а.с. 137/, Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт ОСОБА_8 від 12 квітня 2010 року на суму 560,00 грн. (добові 7 днів х на 80,00 грн.) /а.с. 136/; посвідчення на відрядження, видане ОСОБА_8 на 7 днів з 19 квітня 2010 року по 23 квітня 2010 року /а.с. 139/, Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт ОСОБА_8 від 26 квітня 2010 року на суму 560,00 грн. (добові 7 днів х на 80,00 грн.) /а.с. 138/; посвідчення про відрядження, видане ОСОБА_7 на 7 днів з 04 квітня 2010 року по 11 квітня 2010 року /а.с. 141/, авансового звіту ОСОБА_7 від 12 квітня 2010 року на суму 560,00 грн. (добові 7 днів х на 80,00 грн.) /а.с. 140/; посвідчення на відрядження, видане ОСОБА_6 терміном на 7 днів /а.с. 143/, авансового звіту ОСОБА_6 від 26 квітня 2010 року на суму 560,00 грн. (добові 7 днів х на 80,00 грн.) /а.с. 142/; посвідчення про відрядження ОСОБА_9 на 7 днів з 19 квітня 2010 року по 25 квітня 2010 року /а.с. 145/, Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт ОСОБА_9 від 26 квітня 2010 року на суму 560,00 грн. (добові 7 днів х на 80,00 грн.) /а.с. 144/; посвідчення про відрядження ОСОБА_4 на 7 днів з 05 квітня 2010 року по 11 квітня 2010 року /а.с. 147/, Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4. від 12 квітня 2010 року на суму 560,00 грн. (добові 7 днів х на 80,00 грн.) /а.с. 146/.

Досліджені судом авансові звіти, посвідчення на відрядження, Звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт на загальну суму 2880,00 грн. дають підстави стверджувати, що ТОВ "Семенівський елеватор" видавались готівкові кошти під звіт з повним звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 1420,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем пропущено строк застосування фінансових санкцій за дане порушення, визначений статтею 250 Господарського кодексу України, оскільки вчинене воно у квітні 2010 року, а виявлене у вересні 2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до ТОВ "Семенівський елеватор" статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року, №436/95, фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки у сумі, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум на загальну суму 1075,00 грн. ((2880,00 грн. х 25%) + (1420,00 грн. х 25%)).

З огляду на вищезазначене, податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0000842308, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1171,00 грн. (96,00 грн. + 355,00 грн. + 720,00 грн.), прийняте відповідачем необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Хорольської МДПІ від 05 жовтня 2011 року №0000852308, суд зазначає наступне.

У Акті перевірки від 20 вересня 2011 року зазначено, що в порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивачем не забезпечено проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій в період з 15 квітня 2010 року по 09 липня 2010 року включно на загальну суму 11059,00 грн.

Згідно пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в роедакції, що діяла на момент вчинення порушення) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Листом від 12 березня 2010 року №371/70/23-032 Хорольська МДПІ повідомила позивача, що реєстрація реєстратора розрахункових операцій МІNІ 500.03 МЕ заводський №51002090, реєстраційний номер 1626000236, що використовується ТОВ "Семенівський елеватор" буде скасована 12 квітня 2010 року у зв'язку із закінченням терміну експлуатації /а.с. 105/.

Наказом від 12 квітня 2010 року №22/1 головного бухгалтера ТОВ "Семенівський елеватор" зобов'язано провести списання реєстратора розрахункових операцій МІNІ 500.03 МЕ заводський №51002090, реєстраційний номер 1626000236, інвентаризаційний номер 347 з балансу підприємства у термін до 30 квітня 2010 року /а.с. 106/.

Суд не приймає до уваги надану представником позивача копію наказу від 13 квітня 2010 року № 22/2 про скасування наказу від 12 квітня 2010 року про списання реєстратора розрахункових операцій МІNІ 500.03 МЕ заводський №51002090, реєстраційний номер 1626000236, інвентаризаційний номер 347 з балансу підприємства /а.с. 200/, оскільки згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ "Семенівський елеватор", наданих 05 серпня 2011 року під час проведення перевірки /а.с. 111/ встановлено, що касовий апарат у зв'язку із зняттям з обліку списано згідно акту від 30 квітня 2010 року.

Отже, суд приходить до висновку, що реєстратор розрахункових операцій МІNІ 500.03 МЕ заводський №51002090, реєстраційний номер 1626000236 списано з балансу ТОВ "Семенівський елеватор" 30 квітня 2010 року.

Однак, позивач продовжував використовувати незареєстрований реєстратор розрахункових операцій, згідно Z-звітів №479-488 встановлено, що за період з 14 травня 2010 року по 30 червня 2010 року включно, сума непроведення склала 11059,00 грн. /а.с. 167-169/.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Разом з тим, суд враховує, що фінансові санкції у вигляді штрафу, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", за своє суттю є адміністративно-господарськими і можуть бути застосовані протягом строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час вчинення порушення) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що спірні правовідносини в даному випадку виникли у квітні-червні 2010 року, порушення виявлені у вересні 2011 року, рішення, якими були застосовані фінансові санкції за ці порушення, було прийнято 05 жовтня 2011 року, таким чином, відповідачем пропущено строк, передбачений статтею 250 Господарського кодексу України.

Посилання представника відповідача на норми Податкового кодексу України є помилковими, оскільки у періоді, що перевірявся, діяв Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Податковий кодекс України не має зворотної дії в часі і не може бути застосований до даних правовідносин.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0000852308 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року №0000842308 та №0000852308 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 05 жовтня 2011 року №0000842308 та №0000852308.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як визначено статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн.

Таким чином, оскільки сума вимог майнового характеру, заявлених в даному позові, складає 46067 грн. 00 коп. розмір судового збору має становити 460 грн. 67 коп.

Разом з тим, як встановлено судом зі змісту квитанції від платіжного доручення від 12 березня 2012 року №303 ПАТ "Укрсоцбанк" за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 460,68 грн.

За приписами частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Отже, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Семенівський елеватор" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 00 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівський елеватор" до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області від 05 жовтня 2011 року №0000842308, №0000852308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівський елеватор" витрати зі сплати судового збору у розмірі 460,67 грн. /чотириста шістдесят гривень шістдесят сім копійок/.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Семенівський елеватор" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору згідно платіжного доручення від 12 березня 2012 року №303 у розмірі 00,01 грн. /00 гривень одна копійка/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова