Постанова

від 28.05.2012 по справі 2а-2280/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2012 року № 2а-2280/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень №0025931530/0, №0025941530/0, № 0025951530/0 від 08.10.2010р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень №0025931530/0, №0025941530/0, № 0025951530/0 від 08.10.2010р.

Позовні вимоги, оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства України, що завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача, а відтак підлягають скасуванню. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого представника не скерував, був належним чином повідомлений про час, місце і дату проведення судового процесу по справі, про причини неприбуття суд не повідомив. Правової позиції щодо заявленого позову не виклав, а відтак справу розглянуто за наявними у ній доказами.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями ) та ст. 27 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХП «Про плату за землю»(із змінами та доповненнями ), Відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю Позивача та складено Акт від 08.10.2010 № 1436/15-30/32207613 «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ТОВ «Будінвестгруп», код ЄРДПОУ 32207613», на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 08.10.2010 № 0025931530/0, № 0025941530/0 та № 0025951530/0.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992 №25 3 5-XII „Про плату за землю" (із змінами та доповненнями), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки

податкову декларацію на поточний рік за формою, встановлено центральним податковим органом, розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щорічної декларації.

Згідно Акту перевірки від 08.10.2010 № 1436/15-30/32207613, Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік (вхідний № 2760 від 25.01.2010 року), згідно з якої орендна плата за землю на 2010 рік визначена Позивачем у сумі 3 480 428, 98 грн., із щомісячною платою у сумі 290 035,75 грн.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності зазначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями), а зокрема: Позивачем порушено строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній плат за землю, а саме: за березень 2010 року у сумі 149 334,29 грн., за квітень 2010 року у сумі 290 035,75 грн., з, травень 2010 року у сумі 290 035,75 грн., сплачено Позивачем 30 вересня 2010 року платіжній дорученням № 207 у сумі 729 405 грн. 80 коп., з затримкою понад 50 календарних днів наступних з. останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; за червень 2010 року у сумі 290 035,75 грн., за липень 2010 року у сумі 290 035,75 грн. відповідно до рішень від 11.08.2010 №19/с і № 24/с про скасування розстрочення податкових зобов'язань з орендної плати за землю у сумі 515 619,1 грн. (з граничним строком сплати 12.08.2010 року.) сплачено Позивачем 30 вересня 2010 року платіжним дорученням № 207 у сумі 1 095 690,6 грн. з затримкою від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за днем граничного строку сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання.

За серпень 2010 року у сумі 19 259,57 грн., сплачено товариством 01.10.2010 року платіжний дорученням № 2010 у сумі 19 259,57 грн. з затримкою до 30 календарних днів включно, наступним за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язання юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення -Закон № 2181-ІП.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків у адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платник податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Окрім того, в ході розгляду справи, встановлено, що у зв'язку з тим, що Позивачем несвоєчасно сплачувались розстрочені сумі орендної плати за землю, Державною податковою адміністрацією у м. Києві прийнято рішення від 11 серпня 2010 року № 19/с і №24/с про скасування розстрочення податкових зобов'язань.

Згідно підпунктів 14.1.1, 14.1.3 пункту 14.1 ст. 14 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", розстроченням

податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти. Платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.5.1 п. 14.5. ст.. 14 зазначеного Закону, договори про розстрочення, відстрочення можуть бути достроково розірвані за ініціативою податкового органу, у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.09.2001 року № 378, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2001 року за № 912/6103, із змінами і доповненнями, затверджено Порядок розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків.

Відповідно до п. п. 4.5, 4.7 п. 4 Порядку, з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, якийприйняв рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань на підставі відповідного подання, скасовує його, про що повідомляє платника податків та відповідний податковий орган. Від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховується пеня та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП, у разі коли платник задатків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, значених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку; плати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено наявність правових підстав для винесення оспорюваних податкових повідомлень -рішень, а відтак вони є правомірними та скасуванню не підлягають.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур