Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-5062/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року 12:12 № 2а-5062/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Товінс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000082201

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Товінс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 20 березня 2012 року № 0000082201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5062/12/2670 та призначено до розгляду у судове засідання на 26 квітня 2012 року.

У судовому засіданні 26 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, надав на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження необхідні документи та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовної заяви, з посиланням на її безпідставність та просив суд відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 26 квітня 2012 року виникло питання про заміну неналежного відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на належного Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією суб'єкта владних повноважень.

Представник позивача у судовому засіданні 26 квітня 2012 року підтримав клопотання відповідача про заміну відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 15 травня 2012 року представник позивача підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податкового повідомлення-рішення й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товінс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа».

Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представниками позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Товінс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентами податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні 15 травня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, співпадають з висновками акта Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Товінс» (код ЄДРПОУ 296109) з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом з'ясовано наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Товінс» (ідентифікаційний код 35296109) зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 18 липня 2007 року, місцезнаходження юридичної особи: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 80 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 696691 міститься в матеріалах справи).

Згідно Довідки серії АБ № 333311 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до основних видів діяльності товариства з КВЕД відносяться, зокрема, театральна та інша мистецька діяльність (92.31.1.), будівництво будівель (45.21.1.), прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку (71.40.0), рекламна діяльність (74.40.0), діяльність концертних та театральних залів (92.32.0.); надання інших комерційних послуг (74.87.0.).

Позивач перебуває на обліку в Державній податків інспекції у Солом'янському районі міста Києва.

Пунктом 2.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс», затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників № 3 від 01 листопада 2011 року, зареєстрованого Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 02 листопада 2011 року за № 10731050005013177, цілями створення та діяльності товариства зазначені досягнення економічних та соціальних результатів, одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками, а також задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, відповідно до пункту 82.2 статті 82 та пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України та наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 20 січня 2012 року № 307 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс» з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109.

Як висновок проведеної документальної невиїзної перевірки зазначено, що на порушення пункту 185.1. статті 185, пункту 188.1. статті 188, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при відображені в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих за результатами перевірки ТОВ «Снайпер Медіа», що призвело до заниження ТОВ «Товінс» суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 61 333, 00 грн.

Відповідно, на підставі висновків акту перевірки від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс» з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 20 березня 2012 року № 0000082201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1. статті 185, пункту 188.1. статті 188, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Товінс» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76 666, 00 грн. (в тому числі за основним платежем збільшено суму грошового зобов'язання на 61 333,00 грн., за штрафними санкціями - на 15 333,00 грн.).

Такий висновок відповідачем зроблено в ході перевірки правильності нарахування та своєчасності податку на додану вартість при взаємовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»з Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа», зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно Інформації автоматизованої бази даних АІС «Податки» податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва значиться як «до відома».

Крім цього, представником відповідача зазначено, що до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва надійшов акт від 26 жовтня 2011 року № 1259/3-23-30-37033120 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»щодо підтвердження господарських відносин за серпень 2011 року, яким встановлено, що «при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, а також згідно службової записки від 24 жовтня 2011 року № 1220/10-021 від юридичного управління Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, який погоджений з юридичним підрозділом щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» має ознаки «фіктивності», а саме: Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва отримано висновок від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 5016/1, відповідно до якого проведено обстеження податкової адреси, про що складено акт незнаходження за юридичною адресою Товариства м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25; службових осіб не опитано, направлено запит до регіону за місцем проживання керівника з метою встановлення причетності останнього до діяльності підприємства.

Відповідач, посилаючись на висновки акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 26 жовтня 2011 року № 1259/3-23-30-37033120 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» щодо підтвердження господарських відносин за серпень 2011 року щодо не підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» підприємствам-покупцям за серпень 2011 року, стверджує, що фінансово - господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» не містять економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів.

Представник позивача зазначає, що такі висновки відповідача є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 20 березня 2012 року № 0000082201 підялгає скасуванню.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви та суд зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товінс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Так, матеріали справи свідчать, що 11 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товінс» (Замовник, за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» (Виконавець, за умовами Договору) укладено Договір про надання та обслуговування технічного обладнання № 110704, за умовами якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору на підставі окремої Додаткової угоди надавати в оренду комплект сценічного, звукового та освітлювального обладнання, а також послуги по обслуговуванню зазначеного обладнання (пункт 1.1. Договору № 110704).

При цьому, позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» підписані Додатки № 1, 2 від 11 липня 2011 року до Договору про надання та обслуговування технічного обладнання № 110704 зі змісту яких вбачається наступне:

- відповідно до Додатку № 1 Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати та обслуговувати необхідне звукове та світове обладнання для проведення заходів спрямованих на покращення лояльності продавців з 11 липня 2011 року по 11 серпня 2011 року; вартість послуг Виконавця за цим Додатком № 1 до Договору № 110711 від 11 липня 2011 року складає 235 000,00 грн., крім того ПДВ (20%) 47 000,00 грн.;

- відповідно до Додатку № 2 Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати та обслуговувати 05 серпня 2011 року по 18 серпня 2011 року сценічне, звукове та світове обладнання; вартість послуг Виконавця за цим Додатком № 2 до Договору № 110704 від 11 липня 2011 року складає 71 666, 67 грн., крім того ПДВ 14 333,33 грн.

На підтвердження надання послуг з обслуговування сценічного, звукового та світового обладнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» позивачем надано суду копії актів надання послуг від 18 серпня 2011 року, від 11 серпня 2011 року та копії листів переліку послуг від 18 серпня 2011 року, 11 серпня 2011 року.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» виписані податкові накладні від 18 серпня 2011 року на суму 86 000, 00 грн. та на 282 000, 00 грн.

В рахунок оплати за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» грошові кошти, що підтверджується виписками банку.

Як вже зазначалось, в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» підприємствам-покупцям за серпень 2011 року, що свідчить про те, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Товінс» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі по тексту - Закон № 996-ХІV) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог частини 2 статті 3 цього ж Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі по тексту Положення № 88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

В матеріалах справи містяться копії накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»які містять підпис ОСОБА_2 (при цьому не зазначено посаду, яку обіймає дана особа), а представником позивача на надано суду документів, які б дозволяли встановити особу, яка підписала документ та її посаду.

Крім цього, акти надання послуг містять лише підписи, без даних, які б дозволяли ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях.

Наведене дає підстави суду вважати, що первинні документи, на підставі яких позивач сформував валові витрати по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа», не відповідають вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а валові витрати є такими, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Слід зазначити, що в акті Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Товінс» з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року податковий орган посилається на те, що в ході перевірки не підтверджено факти правомірності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин, що свідчить про те, що правочини Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»з Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Положення статті 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» за серпень 2011 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану по операціях з ТОВ «Снайпер Медіа».

Відповідно вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно вимог пункту 198.6. статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зі змісту позовної заяви та наданих пояснень представником позивача не вбачається мета подальшого використання отриманих в оренду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа» сценічного, звукового та освітлюваного обладнання, та не підтверджується використання таких товарів у власній господарській діяльності підприємства, а також те, що необхідними підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін, суд погоджується із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

З аналізу зазначених норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи, що податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»підписані невстановленою особою, на думку суду, такі податкові накладні підписані не уповноваженою особою, що не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, а тому не можуть підтверджувати правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у відповідних періодах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2009 року № 09/48 та такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у справі К-45472/09 (ухвала від 25 жовтня 2010 року); у справі К-24085/07 (ухвала від 15 липня 2010 року).

Суд також зазначає, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

При цьому, суду не надавались докази транспортування сценічного, звукового та освітлювального обладнання згідно Договору про надання та обслуговування технічного обладнання № 110704.

З огляду на зазначене, висновки акту про порушення позивачем пункту 185.1. статті 185, пункту 188.1. статті 188, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при відображені в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих за результатами перевірки ТОВ «Снайпер Медіа», що призвело до заниження ТОВ «Товінс» суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 61 333, 00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому, збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76 666, 00 грн. (в тому числі за основним платежем збільшено суму грошового зобов'язання на 61 333,00 грн., за штрафними санкціями - на 15 333,00 грн.) є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Товніс»не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова