Ухвала

від 28.11.2012 по справі 2а-5062/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5062/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників сторін, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс» з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109.

Як висновок проведеної документальної невиїзної перевірки зазначено, що на порушення пункту 185.1. статті 185 , пункту 188.1. статті 188 , пункту 198.3 статті 198 , пунктів 201.4, 201.6 , 201.7 , 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при відображені в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих за результатами перевірки ТОВ «Снайпер Медіа», що призвело до заниження ТОВ «Товінс»суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 61 333, 00 грн.

Відповідно, на підставі висновків акту перевірки від 03 лютого 2012 року № 978/22-01/35296109 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 20 березня 2012 року № 0000082201, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Товінс»суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76 666, 00 грн. (в тому числі за основним платежем збільшено суму грошового зобов'язання на 61 333,00 грн., за штрафними санкціями - на 15 333,00 грн.)

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо заниження ТОВ «Товінс»суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 61 333, 00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

11 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товінс»(Замовник, за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»(Виконавець, за умовами Договору) укладено Договір про надання та обслуговування технічного обладнання № 110704, за умовами якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору на підставі окремої Додаткової угоди надавати в оренду комплект сценічного, звукового та освітлювального обладнання, а також послуги по обслуговуванню зазначеного обладнання (пункт 1.1. Договору № 110704).

При цьому, позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»підписані Додатки № 1, 2 від 11 липня 2011 року до Договору про надання та обслуговування технічного обладнання № 110704 зі змісту яких вбачається наступне:

- відповідно до Додатку № 1 Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати та обслуговувати необхідне звукове та світове обладнання для проведення заходів спрямованих на покращення лояльності продавців з 11 липня 2011 року по 11 серпня 2011 року; вартість послуг Виконавця за цим Додатком № 1 до Договору № 110711 від 11 липня 2011 року складає 235 000,00 грн., крім того ПДВ (20%) 47 000,00 грн.;

- відповідно до Додатку № 2 Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати та обслуговувати 05 серпня 2011 року по 18 серпня 2011 року сценічне, звукове та світове обладнання; вартість послуг Виконавця за цим Додатком № 2 до Договору № 110704 від 11 липня 2011 року складає 71 666, 67 грн., крім того ПДВ 14 333,33 грн.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»виписані податкові накладні від 18 серпня 2011 року на суму 86 000, 00 грн. та на 282 000, 00 грн.

В рахунок оплати за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»грошові кошти, що підтверджується виписками банку.

В ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»підприємствам-покупцям за серпень 2011 року, що свідчить про те, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Товінс»здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі по тексту - Закон № 996-ХІV ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі по тексту Положення № 88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Судом першої інстанції також було встановлено, що накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа»містять підпис ОСОБА_3, при цьому не зазначено посаду, яку обіймає дана особа.

В свою чергу представником позивача не було надано документів, які б дозволяли встановити особу, яка підписала документ та її посаду ані в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, акти надання послуг містять лише підписи, без даних, які б дозволяли ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях.

Вказане свідчить про те, що первинні документи, на підставі яких позивач сформував валові витрати по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Снайпер Медіа», не відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , а валові витрати є такими, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно вимог пункту 198.6. статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Зі змісту позовної заяви та наданих пояснень представником позивача не вбачається мета подальшого використання отриманих в оренду від ТОВ «Снайпер Медіа»сценічного, звукового та освітлюваного обладнання, та не підтверджується використання таких товарів у власній господарській діяльності підприємства, а також те, що необхідними підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Крім того, судова колегія зазначає, що представником позивача не було надано допустимих доказів, що могли підтвердити використання сценічного, звукового та освітлюваного обладнання у власній господарській діяльності.

відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 , всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні ТОВ «Снайпер Медіа»підписані не уповноваженою особою, що не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 , а тому не можуть підтверджувати правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у відповідних періодах.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем також не були надані на вимогу суду докази транспортування сценічного, звукового та освітлювального обладнання згідно Договору про надання та обслуговування технічного обладнання № 110704 ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено правомірно та підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Товінс»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Ухвала складена у повному обсязі 03.12.2012 року.