Постанова

від 18.05.2012 по справі 2а-3887/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2012 року № 2а-3887/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Сакура С-3" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Скура С-3»(далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3887/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 10 квітня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-3887/12/2670 до розгляду у судовому засіданні на 26 квітня 2012 року.

Ухвалою Окружного адмінстративного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 26 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до статті 181 Податкового кодексу України Дочірнє підприємство «Сакура С-3»підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), з огляду на що відмова податкового органу у реєстрації Дочірнього підприємства «Сакура С-3»як платника податку на додану вартість є неправомірною.

Представник відповідача у судове засідання 26 квітня 2012 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до приписів статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Письмові заперечення, які подані відповідачем через канцелярію суду 07 травня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) мотивовані тим, що пунктом 183.14. статті 183 Податкового кодексу України визначена форма реєстраційної заяви, яка не дотримана позивачем при поданні заяви про реєстрацію Дочірнього підприємства «Сакура С-3»як платника податку на додану вартість, з огляду на що, відповідач вважає дії податкового органу щодо відмови у видачі свідоцтва правомірними.

Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 2а-3887/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Сакура С-3»(ідентифікаційний код 30573077) зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 03 листопада 1999 року, місцезнаходження юридичної особи: 03187, місто Київ, проспект Глушкова, 12.

Згідно Довідки серії АА № 3933372 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якої міститься в матеріалах справи, до основних видів діяльності підприємства за КВЕД відносяться проведення розслідувань та забезпечення безпеки (74.60.0) та освіта дорослих та інші види освіти (80.42.0).

Відповідно до пункту 1 Розділу 2 Статуту Дочірнього підприємства «Сакура С-3», зареєстрованого Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 22 листопада 2004 року за № 10681050001002098 (зі змінами та доповненнями Додатком до Статуту Дочірнього підприємства «Сакура С-3», затвердженого Протоколом загальних зборів учасників № 3 від 10 жовтня 2011 року) товариство створене щодо сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, задоволення попиту юридичних та фізичних осіб в товарах народного споживання, сировині, послугах, устаткуванні та іншій продукції, надання послуг по охороні державної, колективної, приватної власності та громадян, одержання прибутку та використання його в інтересах Засновника, розвитку виробництва та вирішення соціальних завдань трудового колективу.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва з 22 листопада 1999 року за № 2319 (копія Довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП міститься в матеріалах справи).

У судовому засіданні 26 квітня 2012 року представником позивача зазначено, що рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 09 серпня 2011 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Сакура С-3»через запис в єдиному державному реєстрі про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

В матеріалах справи міститься копія Виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 388749, згідно якого місцезнаходження юридичної особи зазначене 03187, місто Київ, проспект Глушкова, 12.

Представник позивача зазначає, що після усунення підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Сакура С-3»позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва із реєстраційною заявою платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ) за результатами розгляду якої, листом від 14 листопада 2011 року № 18655/10/-15-211 позивачу відмовлено у реєстрації платником податку на додану вартість через надання невірної інформації в розділах 13, 17 заяви.

12 грудня 2012 року позивач повторно звернувся до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва із реєстраційною заявою з урахуванням виправлення помилок, допущених у попередній заяві.

Як стверджує представник позивача, письмової відповіді щодо результатів розгляду повторно поданої заяви, Дочірнім підприємством «Сакура С-3»отримано не було.

З огляду на викладене, позивач вважає відмову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва у реєстрації Дочірнього підприємства «Сакура С-3»як платника податку на додану вартість неправомірною.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За загальним правилом встановленим пунктом 181.1. статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Податковий кодекс України передбачає порядок добровільної реєстрації платників податку, зокрема, пунктом 182.1. статті 182 Податкового кодексу України, визначено, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Представник позивача зазначає, що в розумінні статей 181, 182 Податкового кодексу України Дочірнє підприємство «Сакура С-3»підпадає під ознаки такої особи, що тягне за собою обов'язок реєстрації платником податку на додану вартість.

Зокрема, спростовуючи висновок податкового органу щодо відсутності документального підтвердження суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) та дати досягнення загальної суми оподатковуваних операцій з постачання товарів, позивачем надано суду (та як зазначено представником позивача, не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи додано до реєстраційної заяви від 12 грудня 2011 року) первинну документацію на підтвердження господарських операцій, зазначених у реєстраційній заяві від 12 грудня 2011 року та загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, зокрема: в матеріалах справи містяться копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2011 року по вересень 2011 року, які прийняті та зареєстровані податковим органом (відповідно до відміток вхідної кореспонденції) зі змісту яких вбачається, що позивачем у січні 2011 року у декларації зазначено обсяг придбання, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20% складає 98 912,00 грн., у лютому 2011 року -18500,00 грн., у березні 2011 року -19 207, 00 грн., у квітні 2011 року -34830,00 грн., у травні 2011 року -28832,00 грн., у червні 2011 року -29248,00 грн., у липні 2011 року -29873,00 грн., у серпні 2011 року -19333,00 грн., у вересні 2011 року -29 873,00 грн.

Досліджуючи вищезазначені податкові декларації з податку на додану вартість, судом встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована позивачем за 9 місяців 2011 року складає 308 608, 00 грн.

Також, в матеріалах справи містяться копії актів здачі -прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000029 від 30 вересня 2011 року, № ОУ-000032 від 30 вересня 2011 року, № ОУ-00033/1 від 31 жовтня 2011 року, № ОУ-0000033 від 31 жовтня 2011 року, № ОУ-0000034 від 31 жовтня 2011 року, № ОУ-0000035 від 30 листопада 2011 року, № ОУ-0000036 від 30 листопада 2011 року, № ОУ-00036/1 від 30 листопада 2011 року, якими позивач підтверджує товарність господарських операцій з контрагентами (Дослідний центр «Пратт і УІТНІ-Патон», ДП «Коніка Мінолта Україна») та правомірність складання податкових декларацій з податку на додану вартість.

На думку суду, враховуючи, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість складає 308 608, 00 грн., на Дочірнє підприємство «Сакура С-3» пунктом 182.1. статті 182 Податкового кодексу України покладається обов'язок добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія листа Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 19 грудня 2011 року № 4084/10/-15-211, яким відповідач повідомляє Дочірнє підприємство «Сакура С-3», що у реєстраційній заяві від 12 грудня 2011 року допущено помилки, а саме: в розділі 16 вказано дві причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу чи Указу, та зазначено, що в розділі 15 інформацію надано не в повному обсязі, у зв'язку з чим відмовлено у реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі по тексту -Положення № 1394) визначений порядок реєстрації платників податку на додану вартість.

Зокрема, пунктами 3.1. та 3.2. Положення № 1394 встановлено, що реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Платником ПДВ можуть бути зареєстровані особи, визначені у пункті 1.4 розділу I цього Положення та які відповідають вимогам пункту 1.5 розділу I цього Положення.

Для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в податковому органі за місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку.

Відповідно до пункту 3.5 Положення № 1394 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1).

Така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку. Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана податковому органу:

а) особами, що підлягають обов'язковій реєстрації згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу (пункт 3.3 цього розділу), - не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу;

б) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ (пункт 3.4 цього розділу), або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу (підпункт 1.5.6 пункту 1.5 розділу I цього Положення), - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Реєстраційна заява обов'язково має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Відповідно до пункту 3.9. Положення № 1394 якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Пунктом 3.10. Положення № 1394 встановлено, що податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

В матеріалах справи міститься копія реєстраційної заяви позивача від 12 грудня 2011 року, досліджуючи яку судом встановлено, що заява підписана директором Негруб І.П. (відповідно до копії наказу № 21-к від 22 жовтня 2008 року про призначення на посаду) та із зазначенням підстав для реєстрації особи як платника податку, направлена до податкового органу за своїм місцезнаходженням, яка отримана 12 грудня 2011 року відповідно до відмітки вхідної кореспонденції.

При цьому, посилання податкового органу на зазначення у графі 16 двох причин реєстрації платником податку на додану вартість або критеріїв, за якими платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України або Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року № 727/98 спростовуються матеріалами справи, зокрема копією реєстраційної заяви позивача від 12 грудня 2011 року зі змісту якої вбачається, що позивачем причину реєстрації платником податку на додану вартість обрано пункт 181.1. статті 181 розділу V Податкового кодексу України.

Одночасно, суд погоджується із висновком податкового органу щодо зазначення в розділі 15 інформації не в повному обсязі з огляду на наступне.

Досліджуючи копію реєстраційної заяви позивача від 12 грудня 2011 року, на підтвердження посилання відповідача про зазначення неповної інформації у розділі 15, судом встановлено: в підпункті 15.2. (відомості про очікувану господарську діяльність) позивачем не вказано жодної інформації; в підпункті 15.5. не має відповіді на питання чи планується проведення зовнішньоекономічної діяльності; жодної інформації, запитуваної у пунктах 15.6, 15.7, 15.8, позивачем не надано, з огляду на що суд погоджується позицією податкового органу та вважає порушення форми реєстраційної заяви платника податку на додану вартість позивачем правомірною підставою для відмови у реєстрації Дочірнього підприємства «Сакура С-3»платником податку на додану вартість.

Враховуючи наявність підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, встановлених пунктом 3.10. Положення № 1394, суд вважає правомірним відмову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва у реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та видачі свідоцтва.

Відповідачем виконано покладений на нього Кодексом адміністративного судочинства України обов'язок доказування, не надано суду доказів на підтвердження правомірності спірного рішення та спростування доводів позивача щодо необхідності видачі свідоцтва платника податку на додану вартість, надано суду доказів, що підтверджують надання письмової відповіді (відмови у реєстрації) на реєстраційну заяву від 12 грудня 2011 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Дочірнього підприємства «Сакура С-3»не підялгає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Сакура С-3»відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова