Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а-2712/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2012 року 16:38 № 2а-2712/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Стар Медіа" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення - рішення Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Медіа»(далі -позивач, ТОВ «Стар Медіа») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, у зв"язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання у акті перевірки № 2318/2302/34001604 від 02.11.2011 нікчемним договору № 27/04 від 12.03.2011, укладеного ТОВ «Стар Медіа»з ТОВ «РІП»;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008012302 від 14.11.2011;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 36167,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн., сплачених на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008012302 від 14.11.2011.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

Податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2011 №0008012302 ТОВ «Стар Медіа»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36168,00 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 36167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту № 2318/2302/34001604 від 02.11.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стар Медіа», код за ЄДРПОУ 34001604, по взаємовідносинах з ТОВ «РІП», код за ЄДРПОУ 32163147, в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за березень 2011 року»(далі -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено:

- порушення вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 187.11 ст. 187, п.198.3, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання за березень 2011 року на загальну суму 36167,00 грн.;

- відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а також нікчемність правочину.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків , письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На виконання вищезазначених норм КАС України судом перевірено питання товарності операцій за договором, укладеним ТОВ «Стар Медіа»з ТОВ «РІП».

Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи: договір № 27/04 від 12.03.2011, укладений між ТОВ «Стар Медіа»та ТОВ «РІП»(далі -Договір) разом з Додатком № 1 -ескізами декоративних радіусних елементів та Додатком № 2 - кошторисом виготовлення декоративних елементів та кошторисом послуг по встановленню та демонтажу декорацій; акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 18.03.2011 та від 31.03.2011, платіжні доручення, згідно яких здійснювалася оплата послуг за Договором.

Поряд з цим, суд дійшов висновку про безтоварність операцій за Договором, виходячи з наступного.

У пункті 11 Договору визначено адреси та банківські реквізити сторін, зокрема номер поточного рахунку ТОВ «РІП»у ПАТ «КБ «Інтербанк». Судом витребувано інформацію щодо руху коштів на вказаному у Договорі поточному рахунку у ПАТ «КБ «Інтербанк». З наданої банком інформації встановлено, що рахунок було відкрито 14.04.2011 , що унеможливлює укладення Договору 12.03.2011, оскільки станом на день такого укладення зазначений у Договорі поточний рахунок не існував.

При цьому з платіжних доручень №№ 54, 11814 від 31.03.2011 вбачається, що оплата послуг за Договором здійснювалася на рахунок ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ». Позивачем було надано суду лист ТОВ «РІП»вих. № 31/03 від 31.03.2011, яким останнє повідомило, що всі розрахунки за Договором мають бути здійснені з новим кредитором -ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ».

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Виходячи з вищевказаних приписів законодавства та принципу розумності у господарській діяльності, суд вважає, що ТОВ «Стар Медіа», враховуючи можливі ризики, повинен був пересвідчитися, чи дійсно право вимоги перейшло до нового кредитора. Інакше вказана сплата не може вважатися виконанням оплати зобов'язання за договором з огляду на те, що вона не обумовлена належними підставами (правочином, документами щодо правонаступництва тощо).

Оскільки доказів переходу права вимоги від ТОВ «РІП»до ТОВ «ІН-БУД-КИЇВ»позивачем суду не надано, суд не може погодитися з тим, що позивачем було сплачено кошти саме на виконання Договору.

Крім того, суд не приймає покликання позивача на лист генерального продюсера телевізійного проекту, для зйомок якого, згідно позиції позивача, було укладено Договір з ТОВ «РІП», оскільки встановити, чи даний лист дійсно написаний вищевказаною особою неможливо.

Поряд з цим, суд не приймає покликання податкового органу на пояснення директора ТОВ «РІП»ОСОБА_1 щодо того, що він зазначене підприємство не реєстрував та не здійснював жодних фінансово-господарських взаємовідносин з іншими підприємствами, оскільки природа вказаного письмового пояснення суду невідома. Також із зазначених пояснень не вбачається, у якому статусі був допитаний ОСОБА_1 та чи був він попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Судом також було досліджено обіг коштів по рахунках ТОВ «РІП». Зі змісту господарських операцій ТОВ «РІП» за період укладення і виконання договору з позивачем судом не встановлено жодних фінансових операцій, спрямованих на виконання договору. Такими операціями повинні були бути: придбання конструктиву у розмірі 3 тон, листів фанери, витратного матеріалу, витрати на перевезення матеріалу, витрати на послуги зв'язку (зокрема мережі Інтернет, оскільки узгодження макетів здійснювалося з пояснень позивача електронною поштою). Поряд з цим, суд вважає безтоварним договір, оскільки жодних витрат на оплату праці з рахунків ТОВ «РІП»не здійснювалось (вказані операції проводяться в безготівковій формі або в готівковій з зазначенням цілей отримання готівки з поточного рахунку). Отримуючи кошти від суб'єкта господарювання, виконавець без оплати праці роботу виконати не може. А відсутність оплати праці вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Враховуючи те, що судом встановлена безтоварність операцій за Договором, відповідна сума не може включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008012302 від 14.11.2011, а також щодо зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути суму грошового зобов'язання, сплаченого на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008012302 від 14.11.2011, відсутні.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання у акті перевірки № 2318/2302/34001604 від 02.11.2011 нікчемним договору № 27/04 від 12.03.2011, укладеного ТОВ «Стар Медіа»з ТОВ «РІП»задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено права органів державної податкової служби. Зазначеною нормою закону не передбачено право податкового органу визнавати договір нікчемним.

В той же час, пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 встановлено, що акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи те, що акт перевірки є службовим документом податкової служби і є лише носієм доказової інформації, суд вважає, що викладені у ньому висновки щодо нікчемності Договору є суб'єктивною думкою податкового інспектора, який проводив перевірку, та не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків, так як право у податкових органів визнавати правочини нікчемними відсутнє.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.05.2012 р.