Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а-4715/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2012 року 15:38 № 2а-4715/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - Майєр К. В.; відповідача -Невмежерицької І.Л., Шуневич В.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосвіт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 18 листопада 2011 року № 0034311510, № 0034321510, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосвіт" (далі -ТОВ «Екосвіт») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2011 року № 0034311510, № 0034321510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-4715/12/2670 призначено до судового розгляду на 16 травня 2012 року.

16 травня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Екосвіт" (ідентифікаційний код 30858672) зареєстровано 10 квітня 2000 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №649600). Вказане товариство розташоване за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, поверх 10.

ТОВ "Екосвіт" взято на податковий облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 14 квітня 2000 року за № 188232.

26 жовтня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 26 жовтня 2011 року № 3571/15-127/30858672.

В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення ТОВ "Екосвіт" статті 3, підрозділу 4, розділу XX та пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого відповідачем неправомірно збільшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 808 743 грн.та занижено податкове зобов'язання на загальну суму 563 239 грн.

08 листопада 2011 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 3571/15-127/30858672 від 26 жовтня 2011 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 15 листопада 2011 року № 18843/10/15-111, висновки, викладені в акті № 3571/15-127/30858672 від 26 жовтня 2011 року залишено без змін.

18 листопада 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0034321510 за формою «П»та податкове повідомлення-рішення № 0034311510.

Податковим повідомленням - рішенням за формою «П»№ 0034321510, згідно пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено порушення пункту 150.1 ст. 150 розділу III Податкового кодексу України та з урахуванням пункту 2.3, підрозділу 4, розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток зменшено за ІІ квартал 2011р. на 1 808 743 грн.

Разом з цим, податковим повідомленням -рішення № 0034311510, згідно підпунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до пункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI яким встановлено порушення пункту 54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI 7 нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 563 239 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою про визнання їх протиправними та скасування відповідних податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та невірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, оскільки ним у повній мірі було сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на підставі п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються, зокрема, нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 150.1. статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, яка долучена позивачем, встановлено наступне.

В податковій декларації за ІІ квартал 2011 року, яка направлена позивачем до податкової інспекції 06 серпня 2011 року, у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)»задекларована сума 5 019 735 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму -1 808 743 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкової декларації, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Позивачем, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у 2010 року було надано первинні документи за січень-грудень 2010 рр., бухгалтерська документація, в якій відображені дані валового доходу за I півріччя 2010 року та дані валового доходу за II півріччя 2010 року, копії видаткових накладних за 2010 рік та бухгалтерська документація, в якій відображені дані по заробітній платі за 2010 рік тощо .

Суд вважає, що дані докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року та утворилися внаслідок фінансово-господарської діяльності позивача до 01.01.2011 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, підприємством в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за результатами ІІ-го кварталу 2011 р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 808 743 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

Враховуючи викладене, правомірність рішення суб'єкта владних повноважень доведено відповідачем.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № № 0034311510, № 0034321510 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог ТОВ «Екосвіт», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову ТОВ «Екосвіт»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.06.2012 р.