Ухвала

від 18.02.2014 по справі 2а-4715/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/11179/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі№ 2а-4715/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Екосвіт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2012 року у справі № 2а-4715/12/2670 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Екосвіт» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2012 року у справі № 2а-4715/12/2670 скасовано, ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.11.2011 року № 0034311510, № 0034321510.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Екосвіт» з податку на прибуток складено акт від 26.10.2011 року № 3571/15-127/30858672, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» та п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, а саме: завищення на 1 808 743,00 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та заниження ним на 563 239,00 грн. суми податкового зобов'язання.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0034311510, яким збільшено на 563 239 грн. суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та №0034321510, яким зменшено на 1 808 743,00 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки до від'ємного значення за другий квартал 2011 року позивачем включено суми, що утворились до 01.01.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач подаючи декларацію з податку на прибуток за 2009 рік від 05.02.2010 року, задекларовано 2 201 654,00 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, в зв'язку з чим, в декларацію з податку на прибуток за 2010 рік від 07.02.2011 рок, включено 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, а саме 440 331 грн., та задекларовано 2 496 285 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування. Зазначену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та 80% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік, що разом складає 4 257 608,00 грн., позивачем включено в рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 від 06.05.2011 року, і задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 5 019 735,00 грн. (рядок 8 декларації), в зв'язку з чим, зазначену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування в подальшому включено до складу валових витрат у ІІ кварталі 2011 року, про що зазначено в рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду» декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 06.08.2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Абзацом 2 даної норми визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток: як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Відповідно до пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка в свою чергу розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Посилання податкового органу на недослідження апеляційним судом характеру та реальності господарських операцій по яким сформовано від'ємне значення, підлягають відхиленню, оскільки в акті перевірки не ставилась під сумнів правомірність цих сум, а підставою донарахування визначено лише порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» та п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про їх скасування.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 2а-4715/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак