Рішення

від 20.08.2008 по справі 46/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2008 р.   Справа 46/79

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Нова лінія”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Блисо”

простягнення 27 892,64 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаДідевич В.М. —представник за довіреністю від 07.05.2008 р.  

від відповідача Фролькіс С.Е. —представник за довіреністю від 06.06.2008 р.   

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2008 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Зарите акціонерне товариство “Нова лінія” передало на вирішення господарського суду позовну заяву № 1557 від 12.05.2008 р. про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Нова лінія” 19 402,46 грн. заборгованості за надані інформаційно-консультаційні послуги в рамках договору № 608/60102У від 02.01.2006 р., 5 886,02 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 796,07 грн. 3 % річних, а також 1 808,09 грн. пені.   

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/79 від 16.05.2008 р., яку призначено до розгляду на 09.06.2008 р.

09.06.2008 р. судове засідання у справі не відбулося через пер6ебування судді на лікарняному та було перенесене на 20.06.2008 р. (ухвала від 02.06.2008 р. в матеріалах справи).  

Ухвалою від 20.06.2008 р. було продовжено строк вирішення спору у справі № 46/79 та відкладено її розгляд на 28.07.2008 р. з метою витребування доказів.

28.07.2008 р. представником позивача було подано заперечення проти відзиву на позовну заяву № 706 від 25.07.2008 р., у відповідності з якими Закрите акціонерне товариство “Нова лінія” зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Блисо” 7 959,01 грн. боргу, 2 013,81 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 231,60 грн. 3 % річних та 741,70 грн. пені.      

28.07.2008 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.08.2008 р.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги з врахуванням зменшення їх розміру відповідно до заперечень від 25.07.2008 р. № 706, посилаючись, в обґрунтування позову, на порушення відповідачем умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02.01.2006 р. № 608/60102У в частині своєчасності розрахунків.

Так, у позовній заяві Закрите акціонерне товариство “Нова лінія” стверджує, що підписавши акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень-травень 2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Блисо” не оплатило їх вартість, а також не оплатило вартості інформаційно-консультаційних послуг, що надавалися з червня 2006 року по липень 2007 року, акти здачі-приймання за якими надсилалися на його адресу поштою разом з відповідними рахунками.

Згідно з запереченнями проти відзиву на позовну заяву від 25.07.2008 р. № 706, позивач вказує, що не підписаними відповідачем є акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з липня 2006 року по липень 2007 року, окрім акту за квітень 2007 року, а неоплаченими —послуги, що надавалися у 2007 році. Обґрунтовуючи розмір заявленої до стягнення суми основного боргу, позивач посилається на п.п. 4.2, 4.3, 4.3.1, 4.3.2 договору від 02.01.2006 р. Пеня, 3 % річних та інфляційна складова боргу розраховані відповідно до договору та вимог законодавства за порушення виконання грошового зобов'язання.

На підтвердження заявлених вимог та на вимогу суду позивачем приєднано до позовної заяви копію договору та додатків до нього, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунків-фактур, документів, повідомлень про вручення поштового відправлення, списку відправки рекомендованих листів, товарно-транспортних накладних, якими стверджується факт отримання у власність від відповідача товарів для реалізації у торгівельній мережі позивача, платіжних доручень на оплату отриманих у відповідача товарів, диск з записом інформаційних голосових повідомлень торгівельної мережі.   

Представник відповідача заперечував проти задоволення заявлених вимог повністю з мотивів, наведених в відзиві на позовну заяву і відзиві на уточнення до позовної заяви. Зокрема, невизнаючи позов, представник відповідача вказує, що заявлені вимоги спростовуються випискою по особовому рахунку, згідно з якою 01.06.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Блисо” перерахувало Закритому акціонерному товариству “Нова лінія” 11 867,64 грн., а також тим, що договір № 608/60102У діяв до 31.12.2006 р.. Також, на думку відповідача, у 2007 році позивачем взагалі не надавалися підприємству інформаційно-консультаційні послуги, оскільки передбачені умовами договору від 02.01.2006 р. акти до нього не надходили. Крім того, відповідачу є незрозумілим розмір заявлених до стягнення сум по кожному місяцю 2007 року.

У відповідності до відзиву на уточнення до позовної заяви, вимоги позивача не можуть бути задоволені, адже інформаційно-консультаційні послуги надавалися Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” щодо власного, а не належного відповідачеві товару, право власності на який набувався позивачем в момент передачі спірної продукції.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

02.01.2006 р. між Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Блисо” в якості замовника укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 608/60102У, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати інформаційно-консультаційні послуги стосовно матеріалів, які реалізуються замовником через торгівельну мережу виконавця.

Вказаним договором до обов'язків позивача віднесено інформування замовника про необхідність виконання законодавчих та нормативних актів, які регулюють порядок здійснення продажу товарі в роздріб, консультування замовника стосовно періодів проведення рекламних заходів в торгівельній мережі, про зміну попиту на товари, що постачаються замовником, проведення інформаційного обслуговування товарів, що постачаються замовником, надання інформації стосовно зміни розфасовки, зовнішнього вигляду товарів та їх розміщення на торгових стелажах (ст. 2), до обов'язків замовника —забезпечення виконавця документацією, що підтверджує якість товарів, підписання актів прийому-передачі послуг за наступним його надісланням виконавцю у 3-денний термін з моменту отримання, оплата в повному обсязі послуг виконавця (ст. 3).       

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 4 даної угоди сторони погодили, що оплата наданих послуг здійснюється замовником щомісячно на підставі рахунків, які надаються виконавцем, але не пізніше 5 днів з моменту отримання рахунку.

Замовник проводить оплату виконавцю за надання консультацій стосовно періоду проведення рекламних заходів в торгівельній мережі виконавця та інформування про зміну попиту на товари, які постачаються замовником в розмірі 3 % від реалізованого товару. Також замовник проводить разову оплату за річний реєстраційний збір у розмірі 550,00 грн., за інформацію про виготовлення внутрішнього чи введення в базу даних оригінальних штрих-кодів у розмірі 2,00 грн. за штрих-код кожного найменування.

Відповідно до п. 4.4 договору послуги за договором вважаються прийнятими після підписання актів прийому-передачі послуг. У разі непідписання акту прийому-передачі послуг замовником, останній повинен письмово надати мотивовану відмову на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання акту. У випадку неотримання мотивованої відмови замовника виконавцем у 3-х денний термін, послуги вважаються таким, що прийняті, а рахунок підлягає обов'язковій оплаті.     

19.12.2006 р. сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору від 02.01.2006 р. № 608/60102У, відповідно до якої термін дії договору про надання інформаційно-консультаційних послуг було продовжено до 31.12.2007 р. Наведеним спростовуються посилання відповідача на те, що строк дії вказаного договору скінчився у 31.12.2006 р. Крім того, враховуючи принцип свободи договору, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що позивачем не могли надаватися йому інформаційно-консультаційні послуги щодо просунення на ринку товарів, що за договором поставки були передані йому у власність.     

За твердженнями позивача, вміщеними у позовній заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю “Блисо” не було перераховано оплату отриманих послуг за період дії договору № 608/60102У від 02.01.2006 р., тоді як акти здачі-приймання робіт були підписані  за період з січня по травень 2006 року. За інший період дії договору акти виконаних робіт надсилатися відповідачу поштою разом з рахунками на їх оплату.

У запереченнях проти відзиву на позовну заяву від 25.07.2008 р. № 706 позивач відзначає, що непідписаними відповідачем є акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за липень 2006 року-липень 2007 року, окрім акту за квітень 2007 року, а неоплаченими — лише ті послуги, що надавалися у 2007 році.

На думку позивача його вимоги підлягають задоволенню, оскільки консультаційні послуги, надані відповідачу у 2007 році слід вважати прийнятими останнім, адже акти здачі-приймання робіт, що надсилалися ним на адресу відповідача разом з рахунками на їх оплату, були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю “Блиск. При цьому, мотивовану відмову щодо них відповідач не складав і позивачу не надавав.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне:

Виходячи зі спірного договору, відповідач проводить оплату за надані послуги після підписання акту про їх приймання, не пізніше 5 днів після отримання рахунку на оплату.

На підтвердження заявлених вимог позивачем приєднано до позовної заяви  рахунки, що складалися ним на ім'я відповідача, але без зазначення підстави для їх складання, а саме: № СФ-00000075 від 25.01.2006 р. на суму 760,00 грн., № СФ-00133 від 25.02.2006 р. на суму 460,15 грн., № СФ-000462 від 25.03.2006 р. на суму 480,00 грн., № СФ-000932 від 25.04.2006 р. на суму 444,50 грн., № СФ-001383 від 25.05.2006 р. на суму 831,31 грн., № СФ-001886 від 25.06.2006 р. на суму 403,69 грн., № СФ-002446 від 25.07.2006 р. на суму 1 117,62 грн., № БЦО003021 від 25.08.2006 р. на суму 1 015,07 грн., № БЦО003514 від 25.09.2006 р. на суму 1 503,64 грн., № БЦО004086 від 25.210.2006 р. на суму 1 215,95 грн., № БЦО004628 від 25.11.2006 р. на суму 1 563,14 грн.. № БЦО005204 від 25.12.2006 р. на суму 1 648,38 грн., № ЦОФ70131040 від 31.01.2007 р. на суму 1 489,75 грн., № ЦОФ70228074 від 28.02.2007 р. на суму 1 091,86 грн., № ЦОФ70331065 від 31.03.2007 р. на суму 2 180,55 грн., № ЦОЧ70430089 від 30.04.2007 р.. на суму 1 660,42 грн., № ЦОЧ70531094 від 31.05.2007 р. на суму 1 033,93 грн., № ЦОЧ70731106 від 31.07.2007 р. на суму 502,50 грн., всього —19 402,46 грн.

Як вбачається з матеріалів справи підтвердженими документально є надання позивачем послуг відповідачу на суму 11 338,66 грн., а саме за січень 2006 року на суму 760,00 грн., лютий 2006 року на суму 460,15 грн., березень 2006 року на суму 480,00 грн., квітень 2006 року на суму 444,50 грн., травень 2006 року на суму 831,31 грн., червень 2006 року на суму 403,69 грн., січень 2007 року на суму 1 489,75 грн., лютий 2007 року на суму 1 091,86 грн., березень 2007 року на суму 2 180,55 грн., за квітень 2007 року на суму 1 660,42 грн., за травень 2007 року на суму 1 033,93 грн., за липень 2007 року на суму 502,50 грн., а прийнятими відповідачем — на суму 5 040,07 грн., що підтверджується підписаними з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Блисо” актами здачі-приймання № ОУ-0000077 від 25.01.2006 р. на суму 760,00 грн., № ОУ-0000390 від 25.02.2006 р. на суму 460,15 грн., № ОУ-0000747 від 25.03.2006 р. на суму 480,00 грн., № ОУ-0001203 від 25.04.2006 р. на суму 444,50 грн., № ОУ-0001676 від 25.05.2006 р. на суму 831,31 грн., № ОУ-0002183 від 25.06.2006 р. на суму 403,69 грн., № ЦОФ70131040 від 31.01.2007 р. на суму 1 489,75 грн., № АЦФ70227074 від 28.02.2007 р. на суму 1 091,86 грн., № ЦОФ70331352 від 31.03.2007 р. на суму 2 180,55 грн., № ЦОЧ70430087 від 30.04.2007 р. на суму 1 660,42 грн., № ЦОЧ70531119 від 31.05.2007 р. на суму 1 033,93 грн. № ЦОЧ70731101 від 31.07.2007 р. на суму 502,50 грн. (за 2006 рік –3 379,65 грн., за 2007 рік 7 959,01 грн.).

Отже, розглядаючи даний спір, суд виходить з того, що позивачем надано відповідачу інформаційно-консультаційні послуги відповідно до умов договору від 02.01.2006 р. на суму 11 338,66 грн. відповідно до складених Закритим акціонерним товариством “Нова лінія” актів здачі-приймання робіт (надання послуг).    

Оскільки відповідачем приєднано до матеріалів справи витяг з банківського рахунку, яким стверджується перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю “Блисо” на корить позивача 01.06.2007 р. в рамках договору № 608/60102У від 02.01.2006 р. 11 867,64 грн., позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

При цьому, суд критично ставиться до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур № СФ-002446 від 25.07.2006 р. на суму 1 117,62 грн., № БЦО003021 від 25.08.2006 р. на суму 1 015,07 грн., № БЦО003514 від 25.09.2006 р. на суму 1 503,64 грн., № БЦО004086 від 25.10.2006 р. на суму 1 215,95 грн., № БЦО004628 від 25.11.2006 р. на суму 1 563,14 грн. та № БЦО005204 від 25.12.2006 р. на суму 1 648,38 грн., оскільки щодо них не надано актів здачі-прийняття, тобто надання послуг документально не підтверджено.   

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, підстави вважати, що відповідачем допущено порушення господарського зобов'язання, прийнятого за договором від 02.01.2006 р. №  608/60102У відсутні.  

Поряд з викладеним, розглядаючи заявлений спір суд зважає на наступне:

За умовами договору відповідач зобов'язаний оплатити вартість наданих позивачем послуг, прийняття яких стверджується актом, а у разі незгоди з даними акту, відповідач повинен скласти мотивовану відмову яку протягом 3-х днів з моменту отримання акту має направити позивачу.     

В якості доказів отримання відповідачем 12 актів здачі-приймання послуг та 18 рахунків на їх оплату позивачем надано 11 повідомлень про вручення поштових відправлень, що надсилалися 03.08.2006 р., 06.09.2006 р., 06.10.2006 р., 12.12.2006 р., 22.01.2007 р., 16.02.2007 р., 22.03.2007 р., 28.04.2007 р., 27.05.2007 р., 20.06.2007 р, 14.08.2007 р.

За твердженнями відповідача він не отримував від позивача наявні в матеріалах справи, але не підписані ним акти здачі-приймання послуг, а особи Чухаленко, Алпатова, Лучак, які вказані як такі, що отримали кореспонденцію в повідомленнях про вручення поштового відправлення, не перебували у трудових відносинах з підприємством, його власниками чи засновниками не являються, про що Товариством з обмеженою відповідальністю “Блисо” складено довідку від 20.08.2008 р.       

Враховуючи подану відповідачем довідку від 20.08.2008 р., а також враховуючи наявні в матеріалах справи документи, слід вважати, що позивачем не надано суду документів, зокрема опису вкладення у цінний лист, якими стверджується направлення на адресу відповідача актів здачі-приймання послуг за 2007 рік та рахунків на їх оплату, оскільки надані позивачем повідомлення про вручення поштового відправлення не можуть слугувати фактичним даними, якими стверджується факт надіслання саме актів здачі-приймання послуг та рахунків на їх оплату, а не іншої кореспонденції.

Виходячи з відсутності підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу, у вимогах про стягнення збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 3 % річних та пені також слід відмовити.      

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведено заявлені вимоги та не спростовано заперечень відповідача.  

В силу вимог ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрат покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

Дата підписання: 03.09.2008 р.

справа №  46/79

20.08.08

За позовом     Закрите акціонерне товариство "Нова лінія"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Блисо"

про                    стягнення 27 892,64 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

П                                                                                       Шабунін С.В.