Рішення

від 07.08.2008 по справі 8/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/217

07.08.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство

                     «Елетер»    

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонанза»

про                стягнення 45732,07          грн.

                                                                                                                          Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       представник –Пікуль А.Б. (дов. № 40 від 28.12.2007р.).

Від відповідача   не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 26818,98 грн., що становить заборгованість за підрядним договором № 79.07.06-ЕЛ від 25.07.2006р. та 18913,09 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2008р. розгляд справи був призначений на 07.08.2008р.

У судове засідання, призначене на 07.08.2008р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 26818,98 грн. основного боргу, 4718,37 грн. пені, 1408,00 грн. трьох відсотків річних та 8689,35 грн. збитків віл інфляції.   

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд позов задовольнити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

25.07.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бонанза»- «генпідрядник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер»- «субпідрядник»був укладений договір № 79.07.06-ЕЛ, відповідно до п.1.1 якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»прийняв на себе обов'язки на виконання повного комплексу спеціальних електромонтажних робіт з влаштування антикригових систем головного входу, навісу головного входу та покрівлі учбово-оздоровчого комплексу бази відпочинку «Червона Рута»Укргазпрому в с.Рудики (надалі - роботи).

Вартість будівельно-монтажних робіт та обладнання, що доручені «субпідрядчику»з влаштування антикригової системи головного входу визначається згідно договірної ціни (додаток № 1) та складає 88484,40 грн. (п.3.1.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що «субпідрядчик»розраховується з «генпідрядчиком»за фактично виконані роботи згідно актів виконаних робіт КБ-2в та КБ-3 (п.3.6 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені та підписані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2006р. на суму 72511,20 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2006р. на суму 72511,20 грн., які свідчать про повне виконання своїх обов'язків «субпідрядником»та прийняття «підрядником»виконаних робіт без зауважень та застережень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач не виконав власні зобов'язання по спірному договору належним чином, за виконані роботи розрахувався частково в сумі 44242,00 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 28269,20 грн.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що «субпідрядник»перераховує «генпідряднику»2 відсотка від обсягу договірної ціни за послуги генпідряду.

Відповідно до п.3.4 договору передбачено, що зміна договірної ціни оформляється шляхом підписання додаткових угод.

Таким чином, враховуючи те, що згідно додатку № 1 (договірна ціна) договірна ціна на будівництво Бази відпочинку «Червона рута»Укргазпрому  в с.Рудики  станом на 23.06.2006р. становить 88484,00 грн. та в матеріалах справи відсутня додаткова угода про зміну договірної ціни, позивачем суду не надана, отже 2 відсотки від обсягу договірної ціни становить 1769,68 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить різницю між сумою часткових перерахувань відповідачем на рахунок позивача суми заборгованості в розмірі  44242,00 грн. та 2-ма відсотками від обсягу договірної ціни за послуги генпідряду, які позивач повинен перерахувати відповідачу у відповідності до п.3.8 договору в розмірі 1769,68 грн., що в сумі становить 26499,52 грн. основного боргу.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач кошти за виконані роботи не сплатив, доказів проведених розрахунків суду не надав.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою перерахувати на рахунок позивача заборгованість, але відповіді від відповідача не отримано, відповідач за виконані роботи не розрахувався повністю.   

Крім основного боргу, позивач зврахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 4718,37 грн. пені за період з 01.08.2007р. по 31.07.2008р., 1408,00 грн. трьох відсотків річних та 8689,35 грн. збитків віл інфляції.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату робіт за договором «генпідрядчик»несе майнову відповідальність у розмірі 0,05 відсотка від суми договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, якщо затримка оплата виникла з вини «генпідрядчика».

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст. 232 ГК України).        

Таким чином, пеню слід розраховувати за період з 31.01.2008р. (29.01.2008р. направлено претензію на адресу відповідача) по 31.07.2008р., яка становить за період з 31.01.2008р. по 29.04.2008р. від суми заборгованості в розмірі 26499,52 грн. за подвійною ставкою НБУ в розмірі 20 відсотків –1306,83 грн. та за період з 30.04.2008р. по 31.07.2008р. від суми заборгованості в розмірі 26499,52 грн. за подвійною ставкою НБУ в розмірі 24 відсотків –1620,46 грн. Загалом з відповідача підлягає стягненню на рахунок позивача пеня в сумі 2927,29 грн.    

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем підрядного договору №79.07.06-ЕЛ від 25.07.2006р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних у розмірі 8689,35 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1408,00 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 8689,35 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1408,00 грн. правомірні та підлягає задоволенню.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, доказів проведених розрахунків не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 26499,52 грн. основного боргу, 2927,29 грн. пені, 1408,00 грн. трьох відсотків річних та 8689,35 грн. збитків віл інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.   

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонанза»(02232, м.Київ, вул. Милославська, 23 в, к.62; код ЄДРПОУ 32345975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер»(02660, вул. Магнітогорська, 2; код ЄДРПОУ 13687027) 26499 (двадцять шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 52 коп. основного боргу, 2927 (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 29 коп. пені, 1408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. трьох відсотків річних, 8689 (вісім тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 35 коп. збитків віл інфляції, 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 24 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 13.08.2008р.