Рішення

від 30.09.2008 по справі 12/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/168

30.09.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтецца»

До                    Приватного підприємства «Патерсон»

Про                    стягнення 6920,62 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Староста І.І. –предст. (дов. б/н від 19.06.2008 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Патерсон»про стягнення заборгованості у розмірі 6 920,62 грн. (5 089,81 грн. - основний борг, 196,98 грн. –3% річних, 1 633,83 грн. -  втрат від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки товару  № 41 від 17.10.2005 року, крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 3000 грн. -  вартості юридичних послуг адвоката.

Ухвалою суду від 10.07.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/168 та призначено розгляд справи на 20.08.2008 р.

В судовому засіданні 20.08.2008 р. представник позивача подав Уточнення (збільшення) позовних вимог про стягнення суми за поставлений товар у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 5 089,81 грн. –основного боргу, 221,34 грн. –3% річних, 1741,41 грн. -  втрат від інфляції, 3 000 грн. -  вартості юридичних послуг адвоката.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 20.08.2008 р. не направив.

Ухвалою суду від 20.08.2008 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2008р.

03.09.2008 р. судове засідання не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2008 р. строк вирішення спору по справі продовжено на один місяць.

Ухвалою суду від 08.09.2008 р. призначено розгляд справи на 30.09.2008 р.

В судове засідання 30.09.2008 р. представник відповідача знову не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 30.09.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №41, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу товар в асортименті та кількості, визначеній відповідачем.

На підставі вищевказаного договору позивач поставив відповідачу за накладними № РН-0001077 від 22.09.2006 р., № РН-0001079 від 22.09.2006 р., № РН-0001172 від 13.10.2006 р.,  № РН-0001243 від 27.10.2006 р., № РН-0001295 від 02.11.2006 р., №РН-0001358 від 09.11.2006 р., товар, копії накладних з відміткою відповідача про отримання товару знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 7.2 договору поставки № 41 розрахунки за отриманий товар здійснюються   протягом 10 банківських днів з дня приймання товару.  

Відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку, розрахувався частково, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем уточненого розрахунку, складає  5 089,81 грн. на день розгляду спору.

За таких обставин, позивач ставить вимоги про стягнення 5089,81 грн. –основного боргу, 221,34 грн. –3% річних, 1 741,42 грн. -  втрат від інфляції, 3 000 грн. -  вартості юридичних послуг адвоката.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору  поставки між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 5089,81 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 221,34 грн. та  1741,41 грн. -  втрат від інфляції, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Відповідно до п.11 Листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи.

Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

У пункті 12 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

Зважаючи на розмір позовних вимог, тривалість розгляду і складність справи № 12/168,  суд задовольняє позовні вимоги про стягнення витрат на адвоката лише в сумі 1 000 грн., в стягненні 2000 грн. зазначених витрат має бути відмовлено.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 11, 526, 527, 549, 610, 611, 612, 615,625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230 ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства  "Патерсон" (04205, м. Київ, просп.Оболонський, 23а, п/р 26008001302950 в АКБ   "Райффайзенбанк Україна", МФО 300528, код ЄДРПОУ 32824928, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтецца" (01142,  м. Київ, бульв.Ак.Вернадського, 42, п/р 26002004500160  в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 33061620) основний борг у розмірі 5089,81 грн.,   3% річних у розмірі 221,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 1741,41 грн., 1000 грн. –витрат на послуги адвоката, державне мито у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

3.          Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

              Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко

Дата підписання

03.10.2008 р.