Рішення

від 02.07.2008 по справі 50/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/111

08.08.08

За позовом     закритого акціонерного товариства "Секунда"

до                     комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна"

Третя особа          Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації)

про                    про визнання права власності на майно, визнання недійсним наказу, свідоцтва на право власності та його державної реєстрації, зобов'язання зареєструвати право власності

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Заворотнюк М.С.(дов. від 28.08.2007)

Від відповідача         Чепов О.О.(дов. від 08.12.2006)

Від третьої особи      Гурмаза О.С.(дов. від 23.05.2008)

Обставини справи:

26.06.2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання права власності на майно, зобов'язання зареєструвати право власності, визнання недійсним наказу, свідоцтва на право власності та його державної реєстрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що в нього виникло право власності на нерухоме майно –нежитлове приміщення, що входило до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства № 12 «Секунда»та було придбано 13.12.1995 товариством покупців і передано до Статутного фонду позивача. В той же час, на його заяву про реєстрацію права власності, відповідач по справі –комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»незаконно відмовляє останньому в проведенні такої реєстрації з мотивів реєстрації вказаного права за іншою особою на підставі Свідоцтва на право власності (серія САВ № 552952), зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації від 03.12.2007, за реєстровим № 8733 –П та виданого на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 26.11.2007 № 1526 –В. Позивач вважає незаконним Наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 26.11.2007 № 1526 –В та Свідоцтво на право власності (серія САВ № 552952), так як останні порушують його право власності.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2008 порушено провадження у справі №50/111 та призначено до розгляду на 21.07.2008. Цією ж ухвалою до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено на стороні відповідача - управління житлово-комунального господарства м. Києва.

15.07.2008 позивачем було подано до суду заяву про виправлення недоліків в позовній заяві, а саме помилково було зазначено третьою особою управління житлово-комунального господарства м. Києва, хоча вказаною особою є Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації).

Заяву закритого акціонерного товариства "Секунда" про виправлення недоліків в позовній заяві було задоволено, виправлено описку допущену в ухвалі господарського суду м. Києва від 03.07.2008, вказавши третьою особою що залучається - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації).

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Представники позивача та третьої особи надали свої довіреності в матеріали справи.

Слухання справи було відкладено на 04.08.2008.

04.08.2008 в судовому засіданні з'явилися представники сторін по справі та надали пояснення по суті справи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю підстав для їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Представник позивача 21.07.2008 подав уточнення до позовних вимог, відповідно до яких з метою здійснення виконання рішення в порядку передбаченому чинним законодавством, просить прийняти уточнення до порядку здійснення рішення, виклавши його в наступному порядку:

- визнати нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)від 26.11.2007 № 1526-В щодо оформлення права власності;

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності від 26.11.2007 серії САВ № 552952, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- зобов'язати комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" скасувати державну реєстрацію права власності на майно - нежилі приміщення з № 1 по № 13(група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв.м., які розташовані в м. Києві по вул. Грінченка Бориса № 1(літера А);

- визнати за закритим акціонерним товариством "Секунда" (код ЄДРПОУ 24257175) м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 25, право власності на нежитлове нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 13(група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3;

- зобов'язати комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на нежитлове нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 13(група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3, за закритим акціонерним товариством "Секунда" (код ЄДРПОУ 24257175) м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 25.

Суд, дослідивши матеріали справи, вирішив прийняти уточнення позивача до порядку здійснення рішення.

Слухання справи було відкладено на 08.08.2008.

08.08.2008 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та зазначив наступне:

16.03.1995 у відповідності до положень чинного законодавства про приватизацію, членами трудового колективу магазину № 12 «Секунда»було створено товариство покупців трудового колективу організації орендарів магазину № 12 «Секунда», яке було зареєстровано у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по м. Києву 16.03.1995 за № 000328/30 та за рахунок власних коштів від трудової діяльності і за рахунок майнових приватизаційних сертифікатів було здійснено викуп державного майна –цілісного майнового комплексу магазину № 12 «Секунда», що було оформлено договором № 000415/30 купівлі-продажу державного майна при викупі об'єктів малої приватизації від 13.12.1995.

Відповідно до п. 1.1 договору у власність покупця перейшло державне майно цілісного майнового комплексу магазину № 12 «Секунда», яке включає в себе –«… всі активи й пасиви, будівлі та споруди, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно…», що підтверджується Свідоцтвом про власність на майно цілісного майнового комплексу магазину № 12 «Секунда»від 19.02.1996 за № 716. Товариством покупців на базі викупленого майна було створено закрите акціонерне товариство «Секунда», що підтверджується положеннями Статуту ЗАТ «Секунда».

З метою виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, закрите акціонерне товариство «Секунда» звернулось до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про реєстрацію права власності на нерухоме нежитлове приміщення за адресою 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3, загальною площею 196,6 кв.м.,  однак отримало відповідь з якої вбачається, що останнє не визнає вказане право. Також було повідомлено, що 26.11.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано Свідоцтво на право власності (серія САВ № 552952) на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 26.11.2007 № 1526-В.

На думку представника позивача вказана відмова є незаконною з огляду на те, що право власності у позивача виникло з моменту придбання цілісного майнового комплексу підприємства. Зважаючи на те, що органи держаної влади та управління (а також особи, що виконують їх повноваження –бюро технічної інвентаризації) повинні діяти виключно в межах чинного законодавства, відмова від державної реєстрації права власності на нерухоме майно є незаконною.

Позивач вважає, що оскільки його право власності виникло в 1996 році на підставі договору купівлі-продажу № 000415/30 від 13.12.1995, Свідоцтва про право власності, Статуту ЗАТ «Секунда», саме право власності жодним способом не припинялось ні добровільно - шляхом відчуження, ні на підставі рішення суду чи з інших підстав, Головне управління комунальної власності м. Києва не мало право виносити наказ від 26.11.2007 № 1526-В, щодо оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна та видавати Свідоцтво на право власності (серія САВ № 552952), а відповідач реєструвати відповідне право.

Таким чином, на думку позивача є усі підстави для задоволення позову в частині визнання не чинним наказу від 26.11.2007 № 1526-В, недійсним Свідоцтво на право власності (серія САВ № 552952) та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно  за адресою: 01001, м. Київ, Шевченківський район, Бориса Грінченка, 1, нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,6 кв.м., що було зареєстровано на підставі Свідоцтва про право власності (серія САВ № 552952) від 26.11.2007.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств»від 04.03.1992 № 2163-XII та Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»від 06.03.1992 № 2171-XII було передбачено право членів трудового колективу здійснювати приватизацію державного майна шляхом викупу об'єктів малої приватизації. Реалізація вказаного права членами трудового колективу можлива лише шляхом створення товариства покупців, створеного працівниками вказаних об'єктів.

16.03.1995 на підставі положень Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»та Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з метою приватизації майна членами трудового колективу було створено товариство покупців трудового колективу організації орендарів магазину № 12 «Секунда»(далі по тексту –товариство покупців).

У відповідності до положень чинного законодавства, товариство покупців було зареєстровано у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по м. Києву 16.03.1995 за № 000328/30.

Керуючись положеннями Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»та Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»органом приватизації було прийнято рішення про приватизацію магазину № 12 «Секунда»як цілісного майнового комплексу шляхом викупу членами товариства покупців.

Товариством покупців було подано заяву про бажання придбати вказаний об'єкт приватизації.

За результатами підготовки було визначено об'єкти, що включались до складу цілісного майнового комплексу магазину № 12 «Секунда»та підлягало приватизації шляхом викупу. Серед вказаних об'єктів було передбачено також здійснення приватизації нерухомого майна приміщення магазину, яке знаходилось за адресою Майдан Незалежності, 1/3, загальною площею 196,6 кв.м.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», органом приватизації було прийнято рішення про приватизацію майна товариством покупців.

Ч. 1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»передбачено, що при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

13.12.1995 на виконання відповідних приписів законодавства, було оформлено договір № 000415/30 купівлі-продажу державного майна при викупі об'єктів малої приватизації, продавцем по якому виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, а покупцем - товариство покупців.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»передбачено, що порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти визначається відповідно до законодавства. Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»передбачено, що до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об'єктом … при викупі підприємства - з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп. При цьому відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Саме з моменту прийняття рішення про приватизацію, позивач по справі набув права власності на майно цілісного майнового комплексу, доказом чого є договір № 000415/30 купівлі-продажу державного майна при викупі об'єктів малої приватизації, оригінал якого було представлено суду, а копія надана до матеріалів справи.

Таким чином, уклавши договір № 000415/30, покупець став не лише правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, останній отримав у власність все майно, що складало цілісний майновий комплекс магазину № 12 «Секунда», в тому числі й нерухоме майно –приміщення магазину, що розміщене за адресою 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3, загальною площею 196,6 кв.м.

На підставі відповідного рішення та договору № 000415/30, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву 19.02.1996 реєстраційний запис № 716  було оформлено та видано Свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу магазину № 12 «Секунда».

Товариство покупців, яке здійснило приватизацію майна, наділено лише виключним складом повноважень –правоздатність та відповідно дієздатність товариства обмежена та не передбачає використання придбаного майна за цільовим призначенням –здійснення підприємницької діяльності. Реалізація вказаного здійснюється шляхом створення господарського товариства чи іншої підприємницької структури. Власне тому законодавець передбачив право товариства покупців на «підготовку установчих документів і вирішення інших організаційних питань щодо створення на основі придбаного майна господарського товариства чи іншого виду підприємства».

На реалізацію наданих повноважень та з метою продовження здійснення підприємницької діяльності, працівниками-членами товариства покупців було створено закрите акціонерне товариство «Секунда». В якості внеску до статного фонду  товариства було передано майно викуплене товариством покупців на підставі Договору № 000415/30 купівлі-продажу державного майна при викупі об'єктів малої приватизації від 13.12.1995.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Ст. 13 Закону України «Про господарські товариства»передбачає, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Таким чином, власники під час створення товариства мали право передати у власність останньому в якості внеску до Статутного фонду товариства приналежне їм майно, а в останнього виникло право власності на нього.

Таким чином, позивач, поряд з іншим майном, що складало цілісний майновий комплекс, став власником нерухомого нежитлового приміщення за адресою 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3, загальною площею 196,6 кв.м.

Згідно із ст.ст. 2, 4 Закону України “Про власність” право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст.316, 317, 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь –яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

З наведених норм вбачається, що зміст права власності складає сукупність правомочностей власника з володіння, користування і розпорядження певним майном. Право володіння означає, що власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над майном, можливість впливати на нього у будь-який момент, здійснювати стосовно нього свою волю. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості майна для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю майна, яка може виражатись навіть у відчуженні або залишенні майна.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 392 ЦК України, передбачено, що особа, право власності якої оспорюється (не визнається) має право подати позов про визнання за нею права власності. При цьому не є визначальним факт наявності чи відсутності в такої особи правовстановлюючого документу.

Судом було досліджено докази та оцінено подані пояснення сторін щодо предмету позову та встановлено факт оспорювання відповідачем права власності позивача, зокрема, це вбачається зі змісту заперечень відповідача.

Отже, передбачений ст. 392 ЦК України спосіб захисту права власності шляхом його визнання відповідає обставинам справи та може бути застосований для відновлення та захисту права особи та, відповідно, є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на нерухоме майно.

26.11.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва було видано наказ № 1526-В про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна –нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв. м., які розташовані в м. Київ, вул. Грінченка Бориса, 1 (літера А).

В ході провадження по справі встановлено, що нерухоме майно, про оформлення права на яке було винесено рішення –нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв. м., які розташовані в м. Київ, вул. Грінченка Бориса, 1 (літера А) та нерухоме майно придбане у власність позивачем - нежитлове нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3,  є один і той самий об'єкт.

Це також підтверджується начальником комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" у своєму відзиві на позов, де зокрема зазначено, що згідно даних інвентаризаційної справи будинок за адресою: вул. Б. Грінченко, 1 та Майдан Незалежності, 1/3 є одним і тим самим будинком.

У відповідності до положень ЦК України, право власності на майно належить одній особі, якщо інше не випливає зі змісту правовстановлюючого документу. Як вбачається з документів, що подані сторонами по справі, право власності на об'єкту нерухомого майна був набутий у власність виключно однією особою –ЗАТ «Секунда». Таким чином, прийняття наказу № 1526-В від 26.11.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва про оформлення права власності на вказане майно за іншою, ніж позивач особа, порушує положення чинного законодавства.

Не було враховано також третьою особою по справі й та обставина, що визначення адреса місця знаходження об'єкту нерухомого майна здійснюється виключно на підставі відповідних документів. В судому засіданні представник третьої особи - Головного управління комунальної власності м. Києва не надав суду належних доказів, що підтверджують правомірність визначення місця знаходження нерухомого майна –нежилих приміщень з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв. м., які розташовані в м. Київ, вул. Грінченка Бориса, 1 (літера А).              Таким чином, у третьої особи, Головного управління комунальної власності м. Києва, не було підстав для визначення в Наказі № 1526-В іншої адреси місця знаходження об'єкту права власності –01001, м. Київ, вул. Грінченка Бориса, 1.

З огляду на вищевказане, наказ № 1526-В про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна від 26.11.2007 є не чинним.

Все вищезазначене дає підстави говорити, що Свідоцтво про право власності від 26.11.2007 № 1526-В є не чинним, оскільки видано на виконання не чинного Наказу № 1526-В про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна від 26.11.2007.

Закон України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Таким чином, лише право власності, яке дійсно існує підлягає реєстрації в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обмежень.

У відповідності до положень ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав скасовується зокрема в разі  винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

З огляду на те, що право власності на відповідний об'єкт належить позивачу по справі –закритому акціонерному товариству «СЕКУНДА», реєстрація права власності за іншою особою на підставі не чинного Свідоцтва  про право власності від 26.11.2007 № 1526-В є незаконною, а тому повинна бути скасована.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця, сторін правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними осіб. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина. Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.2002 за № 157/6445, який визначає перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, такими документами, зокрема є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Частина 4 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”встановлює, що державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом. Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається (пункт 1.3 положення). Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (пункт 1.4 положення).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 “Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві”державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві здійснює комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна”.

Враховуючи, що об'єкт нерухомого майна знаходиться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на них має здійснювати Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та нормами Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 визначено, що відмова в реєстрації права власності може бути здійснена виключно з підстав передбачених нормативними актами.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», незаконна відмова від реєстрації може бути оскаржена до суду.

Оскільки в ході провадження по справі встановлено право власності позивача на об'єкт нерухомого  майна, визнано недійсним попередню реєстрацію, відпали підстави для відмови в реєстрації права власності, таким чином, позов в частині реєстрації права власності підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, позивач не заявляє вимог щодо стягнення судових витрат, то в такому разі вони(судові витрати) судом не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Визнати не чинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2007 № 1526-В щодо оформлення права власності.

3. Визнати недійсним Свідоцтво про право власності від 26.11.2007 серії САВ № 552952, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»скасувати державну реєстрацію права власності на майно –нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,60 кв.м., які розташовані в місті Києві по вулиці Бориса Грінченка № 1 (літера А)( 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3).

5. Визнати за закритим акціонерним товариством «Секунда»(ЄДРПОУ 24257175) м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 25, право власності на нежитлове нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3(м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 (літера А)).

6. Зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності на нежитлове нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 5) загальною площею 196,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, 1/3(м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 (літера А)), за закритим акціонерним товариством «Секунда»(ЄДРПОУ 24257175)  м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 25.

Суддя                                                                                                        Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення – 11.08.2008