Рішення

від 28.05.2012 по справі 15/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.05.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

Іменем України

РІШЕННЯ

24.05.2012. Справа № 5028/15/24/2012.

Позивач: Приватне підприємство «Віано», 09100, м. Біла Церква Київської області, вул. Рибна,8 кв.185.

Відповідач: Колективне підприємство «Ніжинська пересувна шляхобудівельна колона», 16607, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Прилуцька, 89 б.

Предмет спору: про стягнення 393 045 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.04.2012 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 26.10.2011 р., Гавриленко М.М.-голова правління.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 393 045 грн. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів купівлі-продажу товару №14/6 від 14.06.2007 р., №1 від 11.02.2011 р. та усного договору купівлі-продажу товару від 01.01.2009 р.

Відповідач позов не визнав і посилається на те, що позивачем не вказано згідно яких первинних бухгалтерських документів рахується заборгованість, за його даними борг перед позивачем відсутній. Також відповідач вказує на те, що додана до позовної заяви факсимільна копія акта звірки взаєморозрахунків належним чином не завірена, у нього такий документ відсутній.

У судовому засіданні 03.05.2012 р. відповідачем надано письмове пояснення у якому він зазначає про знищення первинних документів за період 2007-2008 роки, проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. за яким за його даними борг на користь позивача складає 845 грн., вважає безпідставними дані позивача у акті звірки взаємних розрахунків щодо часткової оплати видаткової накладної від 19.11.2008 р. №19/11/2.

03.05.2012 р. відповідачем подано заяву у якій він просить застосувати позовну давність в частині суми боргу 392 200 грн., який виник 19.11.2008 р. та відмовити у задоволенні позову, задовольнити суму боргу 840 грн.

У судовому засіданні 24.05.2012 р. відповідачем заявлено клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи для вирішення питання чи вчинено підпис на оригіналі акта звірки від 29.09.2011 р. від імені відповідача головою правління Гавриленко М.М. чи іншою особою.

Представник позивача висловив свої заперечення щодо призначення експертизи вважаючи, що таким чином відповідачем затягується розгляд справи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/424 від 11.11.1998 р. із змінами).

В акті звірки станом на 29.09.2011 р. який надано суду позивачем (т.2 а.с.112-113) не вказано ким його підписано від імені відповідача, голова правління КП Ніжинського ПШМК у судовому засіданні 24.05.2012 р. пояснив, що він цього акта не підписував, ким вчинено підпис від імені відповідача йому не відомо про що надав і письмові пояснення від 24.05.2012 р. Позивач свої вимоги не обґрунтовує підписанням керівником відповідача акта звірки, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що йому не відомо хто цей акт підписав від імені відповідача.

Отже, поясненнями представників сторін у справі з достатньою повнотою встановлено, що від імені відповідача акт звірки станом на 29.09.2011 р. від імені відповідача підписано не головою правління Гавриленко М.М., а тому клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи слід відхилити.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

14.06.2007 р. між позивачем (продавець за договором) та відповідачем (покупець) укладено договір №14/6 купівлі-продажу товару за яким покупець зобов»язався передати у власність, а продавець прийняти і оплатити товар (п.1.1) -пічне паливо, ціна товару -згідно рахунок-фактури на момент поставки, оплата проводиться протягом 3 банківських днів з дня відвантаження товару.

У п.2.3 договору сторонами узгоджено, що товар переходить у власність покупця в пункті розгрузки, а у п. 6.2 сторонами визначено, що договір вступав у силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 р.

Як вбачається із матеріалів справи пічне паливо фактично передавалось позивачем, а відповідач його приймав та здійснював оплату, а тому редакція п.1.1 договору №14/6 від 14.06.2007 р. щодо зобов»язання покупця передати у власність а продавця прийняти і оплатити товар не відповідає фактичним обставинам справи і до уваги судом не приймається.

У відповідності з цим договором позивач передав, а відповідач прийняв товар:

- по накладній №27/06 від 27.06.2007 р. на суму 31 540 грн., довіреність серії ЯОА №309851 від 27.06.2007 р.;

- по накладній №28/09 від 28.09.2007 р., рахунок -фактура №28/09 від 28.09.2007 р., за довіреністю серії НББ №511688 від 28.09.2007 р. на суму 82 500 грн.;

- по накладній №28/09/1 від 28.09.2007 р., рахунок -фактурі №15/10 від 15.10.2007 р., за довіреністю серії НББ №511688 від 28.09.2007 р. на суму 89 974,50 грн.;

- по накладній №24/10 від 24.10.2007 р. за довіреністю серії ЯОА №309912 від 15.10.2007 р. на суму 141 910 грн.;

- по накладній №07/11 від 07.11.2007 р. за довіреністю серії НБЕ №053857 на суму 150 000 грн.;

- по накладній №08/11 від 08.11.2007 р. за довіреністю серії НБЕ №053857 на суму 54 770 грн.;

- по накладній №29/11 від 29.11.2007 р., рахунок -фактурі №29/11 від 29.11.2007 р., за довіреністю серії НБЕ №053892 від 29.11.2007 р. на суму 512176 грн.;

- по накладній №26/12 від 26.12.2007 р., рахунок -фактурі №24/12 від 24.12.2007 р., за довіреністю серії НБЕ №053961 від 26.12.2007 р. на суму 114 168,60 грн.;

- по накладній №31/12 від 31.12.2007 р., рахунок -фактурі №31/12 від 31.12.2007 р., за довіреністю серії НБЕ №053994 від 31.12.2007 р. на суму 75 684 грн.;

- по накладній №31/12/1 від 31.12.2007 р., рахунок -фактурі №31/12/1 від 31.12.2007 р., за довіреністю серії НБЕ №053994 від 31.12.2007 р. на суму 238 000 грн.;

- по накладній № 05/02 від 05.02.2008 р., рахунок -фактурі №05/02 від 05.02.2008 р., за довіреністю серії НБЕ № 054041 від 05.02.2008 р. на суму 37 366 грн.;

- по накладній №20/06 від 20.06.2008 р., рахунок -фактурі №20/06 від 20.06.2008 р. , за довіреністю серії ЯОЮ № 255628 від 20.06.2008 р. на суму 310 689 грн.;

- по накладній № 29/08 від 29.08.2008 р., рахунок -фактурі №29/08 від 29.08.2008 р., за довіреністю серії НБЙ №139340/29 на суму 89 600 грн.;

- по накладній №8/09 від 08.09.2008 р., рахунок -фактурі №8/09 від 08.09.2008 р., за довіреністю серії НБЙ №139364/122 від 08.09.2008 р. на суму 48 720 грн.;

- по накладній №18/09 від 18.09.2008 р., рахунок -фактурі №18/09 від 18.09.2008 р., за довіреністю серії МБЙ №139393 від 18.09.2008 р. на суму 279 272 грн.;

- по накладній №19/11 від 19.11.2008 р., рахунок -фактурі №19/11 від 19.11.2008 р., за довіреністю №231 від 19.11.2008 р. на суму 200 101,50 грн.;

- по накладній №19/11/2 від 19.11.2008 р., за довіреністю №231 від 19.11.2008 р. на суму 155 714 грн.;

- по накладній №19/11/3 від 19.11.2008 р., рахунок -фактурі №19 від 19.11.2008 р., за довіреністю №231 від 19.11.2008 р. на суму 392 200 грн.;

- по накладній №31/05 від 31.05.2009 р., рахунок №31/05 від 31.05.2009 р., за довіреністю №216 від 31.05.2009 р. на суму 186 030 грн.;

- по накладній №14/09 від 14.09.2009 р., за довіреністю №375 від 14.09.2009 р. на суму 110 520 грн.;

- по накладній №25/09 від 25.09.2009 р., рахунку №24/09 від 24.09.2009 р., за довіреністю №356 від 25.09.2009 р. на суму 110 520 грн.;

- по накладній №02/10 від 02.10.2009 р., рахунку №02/10 від 02.10.2009 р., за довіреністю №394 від 01.10.2009 р. на суму 110 520 грн.;

- по накладній №14/10 від 14.10.2009 р., рахунок №14/10 від 14.10.2009 р., за довіреністю №394 від 01.10.2009 р. на суму 110 520 грн.

Після порушення провадження у справі, на вимогу суду, сторонами проведено звірку взаємних розрахунків про що позивачем складено та підписано акт звірки станом на 17.04.2012 р. (т.2 а.с.118), а відповідачем складено і підписано акт звіряння оборотів за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. (т.2 а.с.129).

За даними, які зазначені у акті звірки, підписаного позивачем, заборгованість за період з 27.06.2007 р. по 18.09.2008 р., а також по накладним від 19.11.2008 р. №19/11 та № 19/11/2 відсутня. Відповідача також не висловлював заперечень щодо відсутності боргу за цей період та за цими ж накладними. Оплата товару за цей період та за вищевказаними накладними підтверджується і наданими позивачем копіями банківських виписок в т.1 а.с.23-41. Правомірність зарахування коштів позивачем в оплату товару за період з 27.06.2007 р. по 18.09.2008 р., а також по накладним від 19.11.2008 р. №19/11 та № 19/11/2, відповідачем не оспорюється.

Накладна №14/09 від 14.09.2009 р. на суму 110 520 грн. оплачена відповідачем 14.09.2009 р. (т.1 а.с.46), накладна від 24.09.2009 р. №25/09 на суму 110 520 грн. оплачена відповідачем 24.09.2009 р. (т.1 а.с.47), а накладна №02/10 від 02.10.2009 р. на суму 110 520 грн. оплачена відповідачем 02.10.2009 р. (т.2 а.с.56).

Як зазначено у акті звірки, підписаного позивачем, за його даними рахується заборгованість по накладній від 19.11.2008 р. у сумі 199 715 грн. (в часткову оплату боргу по цій накладній позивачем включено сплату відповідачем 100 000 грн. платіжним дорученням №1624 від 29.12.2008 р. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №31/11 від 31.11.2008 р.; сплату відповідачем 47 488 грн. платіжним дорученням №574 від 19.05.2009 р. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №18/05 від 18.05.2009 р.; сплату відповідачем 44 997 грн. платіжним дорученням№625 від 27.05.2009 р. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №26/05 від 26.05.2009 р. (т.1 а.с.42-44); по накладній №31/05 від 31.05.2009 р. у сумі 138 330 грн. ( в часткову сплату боргу по цій накладній позивачем включено сплату відповідачем 47 700 грн. платіжним дорученням №700 від 12.06.2009 р. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №12/06 від 12.06.2009р. (т.1 а.с.45); по накладній №14/10 від 14.10.2009 р. у сумі 55 000 грн. ( в часткову оплату боргу по цій накладній позивачем включено сплату відповідачем 55 520 грн. платіжним дорученням №1245 від 14.10.2009 р. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №19/10 від 31.10.2009 р.)

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Договором купівлі-продажу №14/6 від 14.06.2007 р. позивачу не надано права самостійно визначати порядок зарахування коштів, сплачених відповідачем. У платіжних дорученнях №1624 від 29.12.2008 р., №574 від 19.05.2009 р., № 625 від 27.05.2009 р., № 700 від 12.06.2009 р. відповідачем чітко зазначено призначення платежу у якому не вказано про сплату товару за накладними № 19/11/3 від 19.11.2008 р., № 31/05 від 31.05.2009 р., а тому позивачем безпідставно проведено зарахування сплачених сум за цими накладними.

В акті звіряння оборотів, підписаного представником відповідача, зазначено, що накладна від 31.05.2009 р. №31/05 на суму 186 030 грн. (за якою рахується борг у позивача) оплачена відповідачем платіжними дорученнями від 29.12.2008 р. №1624 на суму 100 000 грн. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №31/11 від 31.11.2008 р.; від 19.05.2009 р. №574 в сумі 47 488 грн. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №18/05 від 18.05.2009 р., 27.05.2009 р. №625 у сумі 44 997 грн. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №26/05 від 26.05.2009 р. Накладна від 14.10.2009 р. №14/10 ( за якою рахується борг) оплачена відповідачем платіжними дорученнями від 12.06.2009 р. №700 у сумі 47 700 грн. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №12/06 від 12.06.2009 р., від 14.10.2009 р. №1245 у сумі 55 520 грн. з призначенням платежу: за пічне топливо згідно рах №19/10 від 31.10.2009 р.

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», повинно вирішуватися сторонами без участі банку. Як вбачається із матеріалів справи відповідач письмово не звертався до позивача із заявою про зарахування сплачених коштів платіжними дорученнями від 29.12.2008 №1624, від 19.05.2009 р. № 574, від 27.05.2009 р. №625 в оплату боргу за накладною №31/05 від 31.05.2009 р., а платіжним дорученням від 12.06.2009 р. №700 в сплату боргу за накладною №14/10 від 14.10.2009 р. В реквізиті призначення платежу цих платіжних доручень не вказано про оплату товару за накладними від 31.05.2009 р. №31/05, від 14.10.2009 р. №14/10, а тому заперечення позову з підстав відсутності боргу за цими накладними до уваги судом не приймається.

Підписанням актів звірки сторонами узгоджено питання щодо зарахування сплаченої суми в 55 520 грн. платіжним дорученням №1245 від 14.10.2009 р. в оплату боргу за накладною №14/10 від 14.10.2009 р.

Отже, відповідачем не надано доказів про оплату боргу по накладній від 19.11.2008 р. №19/11/3 на суму 392 200 грн., по накладній від 31.05.2009 р. №31/05 на суму 186 030 грн., по накладній від 14.10.2009 р. №14/10 на суму 55 000 грн. 110 520- 55 520) у погоджений сторонами у договорі строк протягом 3 банківських днів з дня відвантаження товару.

27.01.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату боргу у сумі 393 045 грн. Факт направлення цієї претензії відповідачу підтверджується оригіналом фіскального чека Укрпошти в т.2 а.с.107.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Узгоджений сторонами у договорі строк оплати товару протягом трьох банківських днів по накладній від 19.11.2008 р. №19/11/3 закінчився 25.11.2008 р. і з цього дня позивач мав знати про порушення свого права.

З позовною заявою до суду позивач звернувся 24.03.2012 р. (т.2 а.с.36) після спливу строку позовної давності по стягненню боргу по накладній від 19.11.2008 р. №19/11/3.

Відповідно до ч.3,4 та 5 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

03.05.2012 р. відповідачем подано письмову заяву про застосування позовної давності в частині суми боргу 392 200 грн. , який виник 19.11.2008 р.

В зв»язку зі спливом позовної давності стягненню боргу по накладній від 19.11.2008 р. №19/11/3 у цій частині позову слід відмовити. Поважних причин для захисту порушеного права позивача по стягненню суми за вказаною накладною в зв»язку зі спливом позовної давності суд не знаходить.

Як зазначено у п.7.1 статуту відповідача вищим органом самоврядування Ніжинської ПШМК є загальні збори трудового колективу. У період між загальними зборами працівників управління справами Ніжинської ПШМК керує правління та його голова -керівник підприємства.

Як встановлено в ході судового розгляду акт звірки станом на 29.09.2011 р. (т.2 а.с112-113) головою правління відповідача не підписувався, в акті не зазначено особу яка підписала цей акт від імені відповідача. Другий аркуш оригінала акта звірки не відповідає копії , яка додана позивачем до позовної заяви (т.1 а.с.64-65) в частині розміщення підпису представника відповідача. А тому вказані докази не свідчать про визнання відповідачем боргу станом на 29.09.2011 р. і до уваги судом при вирішенні спору не приймаються.

І іншій частині позовні вимоги про стягнення 186 030 грн. по накладній від 31.05.2009 р. №31/05 та 55 000 грн. по накладній від 14.10.2009 р. №14/10, а всього 241 030 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарський суд не наділений повноваженнями по самостійному зарахуванню сплаченої відповідачем суми в 47 700 грн. платіжним дорученням від 12.06.2009 р. №700, яку сторони зараховують як оплату товару по різним накладним. Питання по зарахуванню цієї суми в оплату боргу сторони не позбавлені права вирішити самостійно в порядку ст.601 Цивільного кодексу України.

Після закінчення строку дії договору купівлі-продажу №14/6 договірні відносини між сторонами не припинилися що підтверджується первинними документами та довіреностями відповідача за якими останнім було отримано пічне паливо:

- по видатковій накладній №ВІ 2 від 30.09.2010 р. на суму 94 696 грн., яке отримано відповідачем за довіреністю №287 від 30.09.2010 р.;

- по видатковій накладній №ВІ-3 від 08.10.2010 р. на суму 92 734 грн., рахунок -фактурі №8/10 від 08.10.2010 р., яке отримане відповідачем за довіреністю №302 від 08.10.2010 р.;

- по видатковій накладній №ВІ-4 від 06.12.2010 р. на суму 82 147,20 грн., рахунок -фактурі №ВІ-4 від 06.12.2010 р., яке отримано відповідачем за довіреністю №373 від 06.12.2010 р.;

- по видатковій накладній №РН-5 від 30.12.2010 р. на суму 91 698 грн., рахунок -фактурою №ВІ-5 від 30.12.2010 р., яке отримане відповідачем за довіреністю №402 від 30.12.2010 р.

Отриманий відповідачем товар за період з 30.09.2010 р. по 30.12.2010 р. був повністю оплачений, що підтверджується наданими сторонами копіями банківських виписок, а саме: видаткова накладна №ВІ 2 від 30.09.2010 р. на суму 94 696 грн. оплачена 30.09.2010 р. (т.1 а.с.49, т.2 а.с.60); видаткова накладна №ВІ-3 від 08.10.2010 р. на суму 92 734 грн. оплачена 08.10.2010 р. (т.1 а.с.50, т.2 а.с.65); видаткова накладна №ВІ-4 від 06.12.2010 р. на суму 82 147,20 грн. оплачена 06.12.2010 р. (т.1 а.с. 51, т.2 а.с.67); видаткова накладна №РН-5 від 30.12.2010 р. на суму 91 698 грн. оплачена 30.12.2010 р. у сумі 86 698 грн. (т.1 а.с.53, т.2 а.с.72), в оплату решти суми сторонами зараховано сплату відповідачем 5 000 грн. 27.12.2010 р. (т.1 а.с.52, т.2 а.с.69), що підтверджується актом звірки станом на 17.04.2012 р. підписаного представником позивача ( т.2 а.с.118), та актом звіряння оборотів за період 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., підписаного представником відповідача (т.2 а.с.129).

Отже, посилання позивача у позовній заяві на те, що за усними договором купівлі-продажу відповідача свої зобов»язання виконав частково є безпідставним і до уваги судом не приймається.

11.02.2011 р. між сторонами було укладено договір №1 купівлі-продажу товару за яким позивач (продавець) зобов»язався передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити на протязі трьох банківських днів із дня відвантаження товару товар - пічне томливо. Договір укладено строком до 31.12.2011 р.

На умовах договору купівлі-продажу №1 позивач передав, а відповідач прийняв товар:

- по видатковій накладній №1 від 14.02.2011 р., рахунок -фактурі №1/2 від 14.02.2011 р., за довіреністю №40 від 14.02.2011 р. на суму 96 114,60 грн. Оплачено відповідачем 14.02.2011 р. (т.1 а.с.54, т.2 а.с.79);

- по видатковій накладній №2 від 22.02.2011 р., рахунок-фактурі №2 від 22.02.2011 р. за довіреністю №55 на суму 87 072,30 грн. Оплату проведено 24.02.2011 р. (т.1 а.с.55, т.2 а.с.81);

- по видатковій накладній №3 від 28.02.2011 р., рахунок-фактурі №3 від 28.02.2011 р., за довіреністю №55 на суму 100 062 грн. Оплату проведено 01.03.2011 р. (т.1 а.с.56, т.2 а.с.82);

- по видатковій накладній №4 від 10.03.2011 р., рахунок -фактурі №4 від 10.03.2011 р., за довіреністю №70 від 10.03.2011 р. на суму 83 538 грн. Оплату відповідачем проведено 11.03.2011 р. (т.1 а.с.57, т.2 а.с.85);

- по видатковій накладній №5 від 17.03.2011 р., рахунок-фактурі №5 від 17.03.2011 р., за довіреністю №86 на суму 98 226 грн. Оплату відповідачем проведено 18.03.2011 р. (т.1 а.с.58, т.2 а.с.88);

- по видатковій накладній №6 від 28.03.2011 р., рахунок-фактурі №6 від 28.03.2011 р., за довіреністю №110 на суму 97 858,80 грн. Оплату відповідачем проведено28.03.2011 р. (т.1 а.с.59, т.2 а.с.91);

- по видатковій накладній №7 від 06.04.2011 р., рахунок-фактурі №7 від 06.04.2011 р., за довіреністю №133 від 06.04.2011 р. на суму 98 685 грн. Оплату відповідачем проведено 07.04.2011 р. (т.1 а.с.60, т.2 а.с.94);

- по видатковій накладній №8 від 14.04.2011 р., рахунок-фактурі №8 від 14.04.2011 р., за довіреністю №142 на суму 99 603 грн. Оплату відповідачем проведено 14.04.2011 р. (т.1 а.с.61, т.2 а.с.97);

- по видатковій накладній №12 від 08.06.2011 р., за довіреністю №224 на суму 269 019,90 грн. В оплату вартості цього товару сторонами зараховано сплату відповідачем 94 000 грн. 02.06.2011 р., та оплату 11.06.2011 р. 175 019,90 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (т.1 а.с.62,63, т.2. а.с.101-102, актом звірки станом на 17.04.2012 р., підписаного представником позивача (т.2 а.с.118), актом звіряння оборотів за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. підписаного представником відповідача (т.2 а.с.129).

Отже, посилання позивача на те, що відповідач зобов»язання за договором купівлі-продажу №1 від 11.02.2011 р. виконав частково не підтверджено доказами і до уваги судом не приймається.

Таким чином, позов слід задовольнити частково з покладенням судових витрат на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з Колективного підприємства «Ніжинська пересувна шляхобудівельна колона», 16607, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Прилуцька, 89 б, код 05388693, (р/р 26004961720982 в КМФ ПАТ «УСБ»м. Києва), на користь Приватного підприємства «Віано», 09100, м. Біла Церква Київської області, вул. Рибна,8 кв.185, код 23576725, (р/р 260043011281 в філії ВАТ АКБ «Автокразбанк», 241 030 грн. боргу та 4 820,60 грн. судового збору.

В решті позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення виготовлене та підписане у повному обсязі 28.05.2012 р.

Суддя Ю.В. Федоренко