Рішення

від 12.06.2012 по справі 12/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.06.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

12 червня 2012 року справа № 5028/12/24/2012

За позовом: Заступника прокурора м. Чернігова, 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 1

в інтересах держави

В особі: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул. Горького, 127, м. Київ, 03150

Від імені якого: Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернігові, пр. Миру, 80, м. Чернігів, 14005

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн",

юридична адреса: вул. Любецька, 163, м. Чернігів, 14026

фактична адреса: вул. П"ятницька, 14/4, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 64 819,55 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 15.05.2012 року становить 517 908,21 грн. та 44, 57 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 010-01/3054 від 12.04.2011 р. представник

від відповідача: не з"явився

від прокуратури: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора м. Чернігова подано позов в інтересах держави, в особі: публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", від імені якого: філія публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернігові, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн" 64 508,26 доларів США заборгованості по кредиту, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 15.05.2012 року становить 515421 грн.; 311,29 доларів США заборгованості по процентах, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 15.05.2012 року становить 2487,21 грн. та 44,57 грн. пені за прострочення сплати процентів за кредитним договором № 7607К6 від 26.02.2007 року та договорів про внесення змін та доповнень до нього.

В письмових обґрунтуваннях підстав нарахування пені в гривневому еквіваленті, поданих в судове засідання 06.06.2012 року, представник позивача посилається на ст.ст. 192, 549 Цивільного кодексу України, Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також позицію, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року по справі № 34/617, відповідно до яких зазначає, що пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України -гривні.

Представник прокуратури повноважного представника в судове засідання 12.06.2012 року не направив, але надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації відповідача, який залучено до матеріалів справи.

Представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 12.06.2012 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В поданих письмових поясненнях щодо зміни процентної ставки позивач зазначає, що відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року, позичальник за 360 днів з дати підписання договору повинен здійснити погашення тієї суми, яка була вибрана ним з кредитної лінії, а оскільки за 360 днів дії договору позичальником не було здійснено жодного погашення кредитної лінії, оборотність кредиту відсутня взагалі. В результаті чого і була збільшена процентна ставка відповідно до умов договору. Крім того, 23.03.2009 року між сторонами було укладено договір № 7607К6-3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 0,01%, починаючи з 01.03.2009 року. В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 01.03.2009 року по 19.04.2012 року, коли процентна ставка була встановлена сторонами у розмірі 0,01%.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до наданого прокурором витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і та фізичних осіб -підприємців, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОД-ЛАЙН», 14026, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька,163.

Ухвала суду від 06.06.2012р. направлена на адресу відповідача, зазначену прокурором у позовній заяві вул. П»ятницька,14/4 м. Чернігів, була отримана представником відповідача 08.06.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 19411097, але відповідач повноважного представника в судове засідання ні 06.06.2012р., ні 12.06.2012 року не направив, документів, витребуваних ухвалами суду від 29.05.2012р. та від 06.06.2012 року суду не надав.

Ухвалою суду від 06.06.2012 року сторони були попереджені, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.06.2012 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є позивач, відповідно до Змін до статуту, погоджених Національним банком України від 06.05.2009 року, реєстраційний №5, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2009 року № 375, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 08.05.2009 року № запису 10681050035001397, та відповідачем був укладений кредитний договір № 7607К6.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2.1., 3.2.3., 3.2.5., 3.2.6. кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання відкрити відповідачу (позичальнику) відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов договору; з лімітом 110 000,00 доларів США; з кінцевим терміном погашення кредиту: 21.02.2009 року; для поповнення обігових коштів, забезпечення поточної діяльності підприємства та інші цілі погоджені з банком; з процентною ставкою за кредитом, ставка LIBOR 6m +7,62% річних, але не менше 13,25% річних; оборотністю кредитних коштів -не більше 360 днів.

Договором № 7607К6-1 від 14.03.2007 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року, укладеного між сторонами, викладено в новій редакції пункт 3.2.6.: оборотність кредитних коштів -не більше 360 днів, у разі невиконання даної умови процентна ставка збільшується на 2 п.п. Доповнено п. 3.2. підпунктом 3.2.11.: розмір плати за зміну умов кредитного договору/договорів застави (за ініціативою позичальника): а) у разі продовження строку погашення кредиту; переведення боргу за ініціативою позичальника; реструктуризації заборгованості; укладення мирової угоди, договорів на погашення заборгованості -300,00 грн. (за кожну зміну); б) при внесенні суттєвих змін до умов кредитного договору/договорів застави -200,00 грн. за кожну зміну; в) при внесенні інших суттєвих змін до умов кредитного договору, договорів застави -500,00 грн. за кожну зміну.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав позичальнику кредит у розмірі 110 000 доларів США, що підтверджується заявами на продаж іноземної валюти за рахунок кредитних коштів № 1 від 27.02.2007р., №2 від 07.03.2007р., № 3 від 14.03.2007р., №4 від 20.03.2007р., №5 від 23.03.2007р., №6 від 27.03.2007р. та меморіальними валютними ордерами № 1 від 28.02.2007р., №2 від 07.03.2007р., № 1 від 14.03.2007р., №4 від 20.03.2007р., №1 від 23.03.2007р., №6 від 27.03.2007р., копії яких додані до матеріалів справи.

Додатком 1 до кредитного договору від 26.02.2007 року № 7607К6, підписаного сторонами, встановлено графік зниження ліміту заборгованості, відповідно до якого:

Дата або період часу Ліміт заборгованості на період

26.02.2009-30.11.2008р. 110 000,00

01.12.2008-03.01.2009р. 82 500,00

04.01.2009-31.01.2009р. 55 000,00

01.02.2009-21.02.2009р. 27 500,00

З 22.02.2009р. 0,0

Пунктом 3.4.1. кредитного договору від 26.02.2007 року № 7607К6 передбачено, що позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. договору в строк, зазначений у п. 3.2. цього договору, згідно з Графіком зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені Графіком зниження ліміту заборгованості, є обов'язковими.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту у строк до 21.02.2009 року не виконав і відповідно до встановленого Графіку зниження ліміту заборгованості кредит у розмірі 110 000,00 доларів США не повернув.

Відповідно до п. 3.5.1. кредитного договору від 26.02.2007 року № 7607К6, сторони визначили, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному у п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту.

Банк щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту. Банк надає позичальникові розрахунок суми процентів не пізніше 25 числа кожного місяця, або, у разі, якщо 25 число кожного місяця є вихідним або святковим днем, не пізніше попереднього банківського дня. Проценти, зазначені у розрахунку, підлягають сплаті у валюті кредиту не пізніше останнього банківського дня кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за поточний місяць згідно з наданим розрахунком. У разі, якщо сума фактично нарахованих процентів буде більшою за розрахункову суму процентів, сума різниці не вважається простроченою та підлягає сплаті до кінця наступного місяця. У разі, якщо сума фактично нарахованих процентів буде меншою за розрахункову суму процентів та меншою за сплачену позичальником суму процентів за поточний місяць, то сума різниці між сплаченою позичальником сумою процентів та фактично нарахованими процентами вважається надлишково сплаченою і враховується при розрахунку суми процентів за наступний період нарахування процентів. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Договором № 7607К6-2 від 14.08.2007 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року, укладеного між сторонами, викладено п. 3.5.1. в новій редакції, відповідно якої: позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному у п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. цієї Угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Пунктом 3.2.6. договору (в редакції договору № 7607К6-3 від 23.03.2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року), укладеного між сторонами, процентна ставка за користування кредитом для позичальника встановлюється на рівні 0,1% річних, починаючи з 01.03.2009 року.

Статтею 1 договору сторони визначили, що період нарахування процентів означає початковий період, що розпочинається з першої дати надання кредиту і закінчується останнім днем місяця, на який припадає перша дата надання кредиту. Будь-який наступний період нарахування процентів у подальшому - кожний календарний місяць та до дати повного погашення заборгованості по кредитом.

За період користування кредитними коштами з 28.02.2007 року по 30.04.2012 року позичальник (відповідач) зобов»язаний був сплатити проценти в сумі 31 664,51 долари США.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, 27.03.2009 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 були вчинені виконавчі написи №403 та №404 щодо звернення стягнення на передане в заставу майно (договір застави № 7607Z27 від 27.02.2007 року) та передане в іпотеку майно (іпотечний договір №7607Z27 від 27.02.2007 року) для погашення заборгованості по кредитному договору № 7607К6 від 26.02.2007 року та договорам №7607К6-1 від 14.03.2007 року, №7607К6-2 від 14.08.2007 року, №7607К6-3 від 23.03.2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року, перед ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є позивач), строк платежу за яким настав 21.02.2009 року, за період з 28.02.2007 року до 22.03.2009 року, а саме: 110 000,00 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 4193,76 долари США простроченої заборгованості по процентах, 338,80 грн. простроченої плати за управління кредитом, 48975,82 грн. пені на прострочену заборгованість за кредитним договором, 2354 грн. витрат на вчинення виконавчого напису, що становить 114193,76 доларів США та 51668,62 грн.

Як вбачається з наданих банком (стягувачем) документів, зазначені виконавчі написи № 403 та № 404 від 27.03.2009 року були пред'явлені на виконання до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та відповідно відкриті виконавчі провадження № 12150108 від 06.04.2009 року та № 12150033 від 06.04.2009 року.

В ході примусового виконання виконавчих написів № 403 та № 404 від 27.03.2009 року, передане в заставу та іпотеку майно (згідно договору застави № 7607Z27 від 27.02.2007 року та іпотечного договору №7607Z27 від 27.02.2007 року) було реалізовано з прилюдних торгів, у зв'язку з чим на рахунок банку (стягувача) від реалізованого майна було зараховано 64 508,26 доларів США в погашення кредиту та 31 353,22 долари США в погашення процентів за період з 28.02.2007 року по 28.02.2009 року по кредитному договору № 7607К6 від 26.02.2007 року, що підтверджується наданими банком платіжними дорученнями про отримання коштів від виконавчої служби та меморіальними ордерами про купівлю іноземної валюти для погашення заборгованості , копії яких додано до матеріалів справи.

Однак, як слідує із матеріалів справи, кошти отримані за рахунок реалізації майна, переданого в іпотеку та заставу, в повному обсязі не погасили заборгованість позичальника (відповідача) перед банком по кредиту та процентах, у зв'язку з чим заборгованість по кредиту становить 64 819,55 доларів США та заборгованість по процентах -311,29 доларів США за період з 01.03.2009 року по 30.04.2012 року.

Доказів погашення решти суми кредиту та процентів відповідач суду не надав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 44 грн. 57 коп. пені за прострочення сплати процентів за період з 07.05.2011 року по 14.05.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 3.2.9. кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року визначено, що розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.2. кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року, у разі невиконання зобов'язання згідно п.п. 3.4.1., 3.5.1. договору, позичальник сплачує банкові пеню у валюті кредиту. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному п. 3.2. договору, і підлягає сплаті на вказаний у договорі рахунок.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому основний закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і порядку , встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю , є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність »встановлено, що кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Приймаючи до уваги, що п. 3.2.1. кредитного договору № 7607К6 від 26.02.2007 року встановлено ліміт кредиту у розмірі 110 000,00 доларів США, тобто фактично сторонами погоджено валюту кредиту -долари США, тому відповідно до п. 7.2. кредитного договору, у разі невиконання зобов'язання згідно п.п. 3.4.1., 3.5.1. договору, позичальник сплачує банку пеню у валюті кредиту -також у доларах США.

Умовами договору не передбачено нарахування та сплату пені в гривнях за прострочку сплати процентів. Таким чином, банком безпідставно нараховано відповідачу пеню за прострочення сплати процентів у національній валюті, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 44 грн. 57 коп. пені за прострочення сплати процентів за період з 07.05.2011 року по 14.05.2012 року є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.02.2011р.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом, своєчасно не сплатив і позовні вимоги не оспорив, а тому господарський суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 64508,26 доларів США заборгованості по кредиту та 311,29 доларів США заборгованості по процентах. В решті позовних вимог відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.4,6 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 10361 грн. 41 коп. ( 2% від задоволених позовних вимог 64819,55 доларів США , що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на дату прийняття рішення суду по справі -12.06.2012р., становить 518070,25 грн.)

Керуючись ст. ст. 11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 626, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 6 Закону України „Про судовий збір", ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн", юридична адреса: вул. Любецька, 163, м. Чернігів, 14026; фактична адреса: вул. П"ятницька, 14/4, м. Чернігів, 14000 (р/р 2600601761915 в філії ВАТ „Укрексімбанк" в м. Чернігові, МФО 353649, код ЄДРПОУ 25571583) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул. Горького, 127, м. Київ, 03150 (код 25571287, відомості про банківські реквізити відсутні) 64508,26 доларів США заборгованості по кредиту, 311,29 доларів США заборгованості по процентах.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн", юридична адреса: вул. Любецька, 163, м. Чернігів, 14026; фактична адреса: вул. П"ятницька, 14/4, м. Чернігів, 14000 (р/р 2600601761915 в філії ВАТ „Укрексімбанк" в м. Чернігові, МФО 353649, код ЄДРПОУ 25571583) в доход державного бюджету (рахунок 31217206783002, Отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, Банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації доходів 22030001) судовий збір в сумі 10361 грн. 41 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 13.06.2012 року.

Суддя Л.М. Лавриненко